Рішення

від 23.01.2024 по справі 753/19779/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19779/23

провадження № 2/753/795/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 січня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-Клімат»</a>, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків в порядку зворотної вимоги (регресу)

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-Клімат»</a>, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків в порядку зворотної вимоги (регресу).

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона та її діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Крім неї та дітей в квартирі зареєстрований її чоловік ОСОБА_2 ТОВ «Техенерго-Клімат» у вказаній квартирі встановило прилади обліку холодного та гарячого водопостачання, з гарантійним строком 48 місяців, що підтверджується Актом від 09.03.2015.

17.10.2016 у квартирі, в приміщенні вбиральні, відбулася залиття. Причиною залиття квартири є відрив різьби в прохідному кутнику в різьбовому з`єднанні з кульовою запірною арматурою у системі ХВП, яка була встановлена відповідачем. Вина відповідача в залитті квартири АДРЕСА_2 підтверджується рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.07.2022 р.

Зазначає, що внаслідок залиття відбулось затоплення квартири АДРЕСА_3 , що призвело до пошкодження майна ОСОБА_5 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2017 р. стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 розмір матеріальної шкоди в сумі 48259.00 грн., витрати за оплату судової будівельно-технічної експертизи в сумі 7505.00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі по 1000 грн. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі по 353.41 грн. з кожного. В рамках виконавчого провадження з виконання даного рішення суду з ОСОБА_1 стягнуто 59 824 грн. 23 коп.

Посилаючись на вину відповідача в залитті квартири АДРЕСА_4 та причинний зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача, просить стягнути з останнього на свою користь понесенні збитки в розмірі 59 824 грн. 23 коп. в порядку регресу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2023 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи відповідач повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , є співвласником квартири АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних долях.

Як зазначає позивач, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований та проживає її чоловік ОСОБА_2 .

Встановлено, що 17.10.2016 відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 , внаслідок чого було затоплено квартиру АДРЕСА_4 у вказаному будинку, яка на праві власності належить ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири (справа №753/22330/16).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2017 р. у справі №753/22330/16 (а.с.9-11) встановлено наступні обставини:

«Суд встановлено, що 17.10.2016 року у квартирі ОСОБА_5 сталось залиття, внаслідок якого було завдано наступну шкоду: в приміщенні кухні - покриття конструктивних елементів залито в межах: стеля, стіни, віконний укіс, віконний дерев`яний блок, підлога, відсутнє електричне навантаження від розподільчої коробки до 2-х розеток, антресоль; в приміщенні кородору - покриття конструктивних елементів залито в межах: стеля, стіни, підлога, меблі (стінка з ДСП зі збірних секцій, тумба з ДСП для взуття), комора; в приміщенні житлової кімнати (площею 18,1 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: стеля, стіни, відсутнє електричне навантаження від розподільчої коробки до вимикача та освітлювальною арматури, меблі, м`які меблі, телевізор, підлога; в приміщенні житлової кімнати (площею 10,5 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: стеля, стіни, підлога; в приміщенні житлової кімнати (площею 16,6 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: стеля, стіни, меблі, оргтехніка, підлога, м`які меблі; в приміщеннях ванної кімнати та вбиральні - покриття конструктивних елементів залито в межах: стелі.

Згідно акту про залиття квартири від 19.10.2016 року, складеного комісією ЖЕД-209, залиття сталось у зв`язку з витоком холодної води з пошкодженого водомірного вузла на квартирній мережі ХВП в приміщенні вбиральні, а саме: відрив різьби в прохідному кутнику з кутом 90° в різьбовому з`єднанні з кульовою запірною арматурою.

Даний водомірний вузол обліку споживання ХВП тип лічильника Е-Т 1,5-U зав. №02195307, який встановлено мешканцем квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 по АДРЕСА_5 , у березні 2015 року.»

Крім того, в рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2017 р. у справі №753/22330/16 зазначено: «Як вбачається з Висновку експерта №8815 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 29.05.2017 року технічна причина залиття квартири АДРЕСА_3 , що відбулося 17.10.2016 року, згідно акту виданого ЖЕД-209 КП «КК з ОЖФ Дарницького району міста Києва» від 19.10.2016 року, є виток холодної води з пошкодженого водомірного вузла на холодні мережі ХВП в приміщенні вбиральні, а саме відрив різьби в прохідному кутнику з кутом 90° в різьбовому з`єднані з кульовою запірною арматурою. Даний водомірний вузол обліку ХВП Тип лічильника Е-Т 1,5-U зав. №02195307 встановлено мешканцями квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 по АДРЕСА_5 в березні 2015.»

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від від 08.11.2017 р. у справі №753/22330/16, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 розмір матеріальної шкоди в сумі 48259.00 грн., витрати за оплату судової будівельно-технічної експертизи в сумі 7505.00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі по 1000 грн. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі по 353.41 грн. з кожного.

У грудні 2016 року ОСОБА_1 посилаючись на вину ТОВ «Техенерго-Клімат» в залитті квартири АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою, що сталось 17.10.2016, звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Техенерго-Клімат» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири (справа №753/23769/16)

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.07.2022 р. у справі №753/23769/16 (а.с.5-8) встановлено наступні обставини:

Згідно Акту про залиття квартири від 19.10.2016, комісія ЖЕД-209 в складі: інженера по ремонту ОСОБА_6 , майстра з експлуатації житлових будинків ОСОБА_7 , майстра з ремонту ОСОБА_8 в присутності мешканця кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , зафіксувала залиття в квартирі АДРЕСА_6 , що сталося 17.10.2016.

На момент обстеження квартири АДРЕСА_1 , встановлено: в приміщені житлової кімнати (площею 10,6 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: підлога (оздоблена штучним паркетом) - 10,6 кв.м., меблі: стінка з ДСП зi збiрних секцій - має зволоження з низу вiд пiдлоги; килимова доріжка - має наслідки від залиття. В приміщені житлової кімнати (площею-16,4 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: підлога (оздоблена штучним паркетом) -3,0 кв.м. В приміщенні житлової кімнати (площею-18,0 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: підлога (оздоблена штучним паркетом) - 6,0 кв.м. (спостерігається підняття паркету від вологи). Килим (розміром 3х4 )- має наслідки від залиття. Оргтехніка: системний блок до комп`ютера - стан не визначений, блок живлення до комп`ютера - стан не визначений, планшет « SAMSUNG ТАБ-4» - стан не визначений, телефон факс PANASONIC KX-FC253 - знаходиться в неробочому стані від K3 телефонної лінії та трійника електричного живлення, який знаходився під час залиття на підлозі. Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , є виток холодної води з пошкодженого водомірного вузла на квартирній мережі ХВП в приміщені вбиральні, а саме відрив різьби в прохідному кутнику в різьбовому з`єднанні з кульовою запірною арматурою.

Даний водомірний вузол обліку споживання ХВП Тип лічильника Е-Т 1,5-U зав. № 02195307 встановлено мешканцем квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 по АДРЕСА_5 в березні 2015 року.

Монтажні роботи та ввід в експлуатацію водомірних вузлів ХВП та ГВП в квартирі АДРЕСА_1 проводило ТОВ «Техенерго-Клімат», що підтверджується Актом від 09.03.2015.

Крім того, в рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 08.07.2022 р. у справі №753/23769/16 зазначено: «Відповідно до висновку спеціаліста ОСОБА_9 ТОВ «Судова незалежна експертиза України» за результатами проведення інженерно-технічного дослідження № ED-1712-14-996.18 від 07.05.2018, причиною руйнування (відриву різьби) «прохідного» кутника від стояка холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_1 , з якого трапилось залиття 17.10.2016, є виникнення в матеріалі кутника комплексного напруження, рівень якого перевищив границю міцності матеріалу кутника. Поява такого рівня напруження в матеріалі патрубка стала можливою внаслідок комплексної дії в різьбовому з`єднанні «прохідного» кутника із кутником кульового водонапірного крану згинаючого зусилля, до якого в певний момент додалося зусилля експлуатаційного навантаженням в системі водопостачання, як, наприклад, раптова зміна тиску при подачі води в систему. В дослідницькій частині висновку вказано, що конструктивно, в різьбовому з`єднанні прохідного кутника та збірної із ним деталі- кутника з водозапірним кульовим краном діють напруження розтягу, якi виникають внаслідок розтягу при закручуванні різьбової пари. Напруження згинання на різьбі можуть виникати внаслідок не співвідносності елементів водомірного вузла системи квартирного водопостачання. З технічної точки зору, при дотриманні вимог правильного монтажу елементів в системі водопостачання зусилля згинання, які б створювали в матеріалі елементів (кутників, кульового крану тощо) напруження, що перевищують границю міцності, не повинні виникати і не допускаються конструктивними вимогами. Також, відповідно до ГОСТ 12.2.063-81 п.3.10, елементи системи водопостачання не повинні підлягати навантаженням від трубопроводів (згин, стиск, розтяг, кручення, перекоси, не співвідносність, нерівномірність, затягування кріплень тощо). Наявність таких навантажень створюють попередній рівень напруження на витках різьби в такому з`єднанні, що в комплексі з напруженнями від температурних змін та коливань внутрішнього тиску в системі водопостачання сумарно можуть в певний момент експлуатації досягнути такого рівня, який перевищить границю міцності матеріалу попередньо напруженого згинанням елементу системи водопостачання. Для цього, при необхідності, повинні бути передбачені опори або компенсатори, що знижують навантаження згинання в системі холодного водопостачання. В досліджуваному випадку, характер руйнування «прохідного» кутника свідчить якраз про такий механізм комплексного прикладення зусиль до нього, що й призвело до його руйнування, тобто до розділення його на два фрагменти».

В рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 08.07.2022 р. у справі №753/23769/16, зроблено такі висновки: «враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу, який би давав підстави поставити під сумнів висновок спеціаліста за результатами проведення інженерно-технічного дослідження № ED-1712-14-996.18 від 07.05.2018, суд дійшов висновку, що відповідач не довів відсутність вини в завданій шкоді позивачу.

Таким чином, суд вважає доведеною наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача, внаслідок недоліків робіт (монтажу) елементів в системі холодного та гарячого водопостачання та залиттям квартири АДРЕСА_1 , а відтак, і наявність правових підстав для покладення на відповідача, як особи, яка завдала збитки майну позивача, обов`язку по відшкодуванню майнової шкоди.»

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.07.2022 р. у справі №753/23769/16, позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Техенерго-Клімат» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 59418,16 грн., витрати за складання Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення пошкоджень внаслідок залиття квартири в сумі 1250,00 грн., моральну шкоди суму у розмірі 7000,00 грн. та судовий збір у розмірі 712,24 грн.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

За ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Разом з тим суд не погоджується із заявленою позивачем сумою відшкодування збитків в розмірі 59 824 грн. 23 коп., яку просить стягнути з відповідача, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчі провадження з виконання виконавчих листів по справі №753/22330/16, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошових коштів в розмірі 55 764 грн., в розмірі 1 000 грн., та в розмір 353 грн. 41 коп., закінчені, що підтверджується постановами про закінчення виконавчих проваджень (а.с.18,19,20).

Таким чином вбачається, що в рамках виконавчих проваджень з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2017 р. у справі №753/22330/16, ОСОБА_1 сплатила 55 764 грн., 1 000 грн., та 353 грн. 41 коп., а всього 57 117 грн. 41 коп.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, належними та допустимими доказами (ст. ст. 77, 78 ЦПК України) доведено суму понесених збитківв розмірі 57 117 грн. 41 коп.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що вина відповідача в залитті квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 встановлена рішенням суду, а позивач відшкодувала шкоду, завдану відповідачем, внаслідок цього залиття в розмірі 57 117 грн. 41 коп., то відповідач ТОВ «Техенерго-Клімат»зобов`язаний відшкодувати завдані збитки позивачу в розмірі 57 117 грн. 41 коп.

Щодо іншої частини позовних вимог про стягнення збитків в сумі 2 706 грн. 82 коп., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами понесення таких збитків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 57 117 грн. 41 коп. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1191 ЦК України12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-Клімат»</a>, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків в порядку зворотної вимоги (регресу) - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-Клімат»</a> (код ЄДРПОУ 37545109, місцезнаходження: Київська обл., Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 126/20, кв. 113) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 ) суму збитків в розмірі 57 117 грн. 41 коп. та судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 073 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА