Ухвала

від 13.02.2024 по справі 755/2579/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"13" лютого 2024 р.

м. Київ

справа № 755/2579/24

провадження № 2/755/2693/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Разом з тим, ураховуючи майновий характер поданого позову, позивачем не визначено дійсну ціну позову, оскільки позивачем не розраховано та не зазначено суму середнього заробітку за час затримки виплати по день подачі позову, про яку заявлено позивачем, тобто дана частина позовної вимоги підлягає до розрахунку та уточнення позивачем із зазначенням періоду нарахування, та визначена позивачем сума має бути включена до ціни позову.

Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як убачається із матеріалів позовної заяви, позивачем на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві щодо невиплати йому заробітної плати та на підтвердження правильного визначення ціни позову має бути долучено розрахунок заявлених позивачем сум, із зазначенням періоду розрахунку та із посиланням на докази щодо підстав такого розрахунку, тобто з посиланням на Довідку роботодавця про нарахування/виплату позивачу заробітної плати за спірний період, який позивачем також має бути зазначений, долучивши довідку до позовної заяви.

При цьому, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено доказів наявності складнощів в отриманні таких доказів у позасудовому порядку, звернувшись із відповідним клопотанням до потенційного відповідача про витребування вищезазначених копій документів.

При цьому, згідно наданих матеріалів позовної заяви про наявність спору свідчать лише твердження позивача, які викладені у змісті позовної заяви та є припущеннями за відсутності письмових доказів на підтвердження фактичних даних, що підлягають доказуванню під час судового розгляду справи. Таким чином позивачем та/або його уповноваженим представником має бути надано докази того, що здійснено всі залежні від них дії, спрямовані на отримання вказаних доказів - що відповідає положенням статті 83 ЦПК України та є дотриманням п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на робот і.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.

Як убачається із змісту позовної заяви, позивач до суду звернувся з однією вимогою немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди, яка не звільняє позивача від сплати судового збору, однак позивачем не сплачено судовий збір.

Таким чином позивачем має бути сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 211,20 грн.

При цьому, позивачем не долучено до позовної заяви документів на підтвердження звільнення позивача від оплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган