Ухвала

від 31.01.2024 по справі 755/1761/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1761/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.

Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до змісту ч.6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Як убачається із доданих до заяви про забезпечення позову документів, документи, що підтверджують сплату судового збору, відсутні.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, що подана позивачем заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, оскільки до останньої не додано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд приходить до висновку про повернення поданої заяви позивачу на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 151, 153, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути позивачу.

Роз`яснюю, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не булла вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: