Ухвала

від 14.11.2023 по справі 761/28911/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28911/23

Провадження № 1-кс/761/18844/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 (справа № 761/35999/19) у кримінальному провадженні № 12019110000000568, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

установив

На електронну адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 (справа № 761/35999/19) у кримінальному провадженні № 12019110000000568, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ГУНП у Київській області здійснюється досудове розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 761/35999/19 задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110000000568, у тому числі на земельну ділянку загальною площею 3,671 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0015 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та яка перебуває у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договору оренди.

Однак, на думку заявника, арешт накладений необґрунтовано, з огляду на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у власності заявника. Власнику майна повідомлення про підозру не повідомлялося, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Крім того, стороною обвинувачення не надано допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів.

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 14.08.2023 скаргу розподілено на слідчого суддю ОСОБА_1 .

У судове засідання заявник не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, в матеріалах клопотання про скасування арешту наявна заява про розгляд справи у його відсутність.

Прокурор, у судове засідання також не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 761/35999/19 задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №12019110000000568, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019, у тому числі на земельну ділянку загальною площею 3,671 га з кадастровим номером 3223186600:04:011:0015.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Вказана процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов`язок доведення зазначених обставин.

Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.

Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов`язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 вбачається, що арешт на земельну ділянку накладено з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

З матеріалах справи відсутні відомості щодо закриття кримінального провадження № 12019110000000568 від 01.08.2019, земельну ділянку, на яку накладено арешт, визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_3 в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 (справа № 761/35999/19) у кримінальному провадженні № 12019110000000568, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1