Постанова

від 13.02.2024 по справі 197/757/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1113/24 Справа № 197/757/20 Суддя у 1-й інстанції - Леонідова О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 197/757/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О.

секретар судового засідання - Юрченко Г.О.

сторони:

позивач Керівник Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі Гречаноподівської сільської ради,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2023 року,яке ухвалено суддею Леонідовою О.В.у смтШирокомуДніпропетровської області та повне судове рішення складено 13 жовтня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року Керівник Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі Гречаноподівської сільської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 07.12.2011 між Широківською районною державної адміністрацією Дніпропетровської області та відповідачем ОСОБА_2 , на підставі розпорядження, укладено договір оренди земельної ділянки, площею 36, 8541 га пасовищ, для ведення фермерського господарства.

Згідно з актом перевірки від 01.06.2020 встановлено, що земельна ділянка використовується не як пасовища, а в якості ріллі, що підтверджено протоколом огляду від 03.06.2020.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2021 року замінено у справі керівника Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області на керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Залучено Гречаноподівську сільську раду, як правонаступника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

23 вересня 2021 року Керівник Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову та просив суд: розірвати Договір оренди землі №12/11 від 07 грудня 2021 року, укладений між Широківською райдержадміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_1 , який зареєстрований відділом Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області, про що вчинено запис від 27 січня 2012 року за №122588113000128; зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Гречаноподівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області земельну ділянку, загальною площею 36,8541 га, з кадастровим номером 1225881100:03:001:0116, розташовану на території Олександрівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому з тим, у якому ОСОБА_1 одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі; стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 4204,00 грн.

Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська обласна прокуратура просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з?ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано, що, згідно з договором оренди, ОСОБА_1 передана земельна ділянка, загальною площею 36,8541 га, в тому числі 36,8541 га пасовищ, та він зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Згідно з актом перевірки від 01.06.2020 встановлено, що земельна ділянка використовується не як пасовища, а в якості ріллі, що свідчить про фактичне використання відповідачем пасовищ всупереч визначеному виду угідь, а саме в якості ріллі з порушенням структури грунту.

Згідно ст. 34 Земельного кодексу України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби, а, згідно ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі, серед іншого, зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

При цьому,згідно ст.37Закону України«Про охоронуземель»,власники таземлекористувачі,в томучислі орендарі,земельних ділянокзобов`язаніздійснювати заходищодо охорониродючості ґрунтів,передбачені цимЗаконом таіншими нормативно-правовимиактами України. Використанняземельних ділянокспособами,що призводятьдо погіршенняїх якості,забороняється. Зміна сіножатей, пасовищ та перелогів на інші угіддя в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих у користування на умовах оренди, емфітевзису, забороняється.

Оскільки, стаття 25 цього Закону вказує, що власники землі та землекористувачі забезпечують виконання заходів з охорони земель та обмежень у використанні земель, передбачених документацією із землеустрою в галузі охорони земель, позивач вважає, що ОСОБА_1 може використовувати земельну ділянку лише у межах вказаного в договорі виду використання, тобто як пасовища.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано до правовідносин сторін висновки, викладені у постанові Верховного Суд від 21 червня 2022 року у справі №912/1520/21.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ямковий В.І., зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Карпенко О.І., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ямкового В.І., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження голови Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 07.04.2011 №188-р-11 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею біля 50, 0 гектарів (пасовища) в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої на території Олександрівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області за рахунок земель відповідної сільської ради (т.1 а.с. 22-23).

Згідно з розпорядженнямголовиШироківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 30.11.2011 № 642-р-11 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Олександрівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (т.1 а.с. 24-25).

07.12.2011 між відповідачем ОСОБА_1 та Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області укладено договір оренди № 13/11, відповідно до якого відповідачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 36, 8541 га, в тому числі 36, 8541 га пасовищ для ведення фермерського господарства, розташованої на території Олександрівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області(т.1 а.с. 26 -42).

В листі відділу у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 325/119-20 від 20.05.2020 зазначено про державну реєстрацію вищевказаного договору оренди - 27.01.2012, цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - пасовище (т.1 а.с. 16).

Згідно з листом Гречаноподівської сільської ради 760/02-15 від 18.05.2020 рішення про зміну цільового призначення, станом на 18.05.2020, Гречаноподівська сільська рада не приймала(т.2 а.с. 2).

Відповідно до листа Криворізького південного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.05.2020 ОСОБА_1 зобов`язання з орендної плати за 2017-2019 роки сплачені (т.1 а.с. 18).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.05.2020 цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, форма власності - державна власність, орендар ОСОБА_1 (т.1 а.с. 38-40). Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.12.2020 та рішень земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Гречаноподівської об`єднаної територіальної громади, в особі Гречаноподівської сільської ради, час державної реєстрації - 24.12.2020(т.1 а.с. 126-131).

Відповідно до листа Гречаноподівської сільської ради від 02.06.2020 № 843/02-15 та акту обстеження земельної ділянки від 02.06.2020 земельна ділянка розорана, засіяна сільськогосподарською культурою - ячмінь в стадії колосу, тобто, фактично як пасовище не використовується (т.1 а.с. 44-48).

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 01.06.2020, проведеного державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з виїздом на місце проведено огляд земельної ділянки, за результатами чого встановлено факт розорання, обробітку та вирощування озимого ячменю за допомогою сільськогосподарської техніки, що свідчить про фактичне використання земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва в якості ріллі з розрушенням структури грунту, на акті підпис відповідача ОСОБА_1 відсутній (т.1 а.с. 50-53). В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він підписував цей акт зі своїми запереченнями, які не надані прокурором.

Відповідно до протоколу огляду від 03.06.2020, складеного слідчим СВ Широківського ВП КВП ГУНП України в Дніпропетровській області Кузнєцовим М.М., на земельній ділянці росте ячмінь в стадії дозрівння (т.1 а.с. 57-61).

Згідно з Рекомендаціями державної установи Дніпропетровського Державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість" щодо докорінного поліпшення пасовища з можливістю подальшого переведення в ріллю № 285 від 11.07.2012 ОСОБА_1 рекомендовано провести хімічну меліорацію грунту (гіпсування) з тимчасовим розорюванням земельної ділянки для покращення фізично-хімічних властивостей та повітряного-водного режиму і кращого перемішування грунту з меліорантом, рекомендовано вирощувати культури, зокрема, ячмінь (т.1 а.с. 148).

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішенням Гречаноподівської сільської ради від 29.11.2019 вищезазначена земельна ділянка прийнята в комунальну власність Гречаноподівської сільської ради, державна реєстрація 24.12.2020 (т.1 а.с. 124-131).

12 січня 2021 року між Гречаноподівською сільською об`єднаною територіальною громадою, в особі Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди № 13/11 від 07.12.2011, згідно з якою п. 2 договору викладено у новій редакції: "В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 1225881100:03:001:0116, загальною площею 36,8541 га, в тому числі угіддя рілля - 36,8541 га для ведення фермерського господарства, державна реєстрація 24.12.2020 (т.1 а.с. 132-138).

Відповідачу ОСОБА_1 в 2021 році надавались висновки про орнопридатність грунтів земельної ділянки, погодження проекту землеустрою (т.1 а.с. 139-142), 21.07.2019 довідка про стан родючості земель, рекомендації докорінного поліпшення пасовища з можливістю подальшого переведення в ріллю, де зазначено про необхідність вирощувати культури суцільного посіву, зокрема, ячмінь (т.1 а.с. 146-147), в 2020 році складено висновок до агрохімічного паспорта поля (а.с. 151-152).

Згідно з постановою від 15 липня 2020 року, складеною державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. а ст. 96 Земельного кодексу України, при розгляді справи встановлено, що є ознаки злочину, відповідальність за яке передбачено ст. 254 КК України, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито з посиланням на відсутність події і складу адміністративного правопорушення (т.1 а.с. 156-157).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на земельній ділянці, яка перебує в оренді, ОСОБА_1 проводились, згідно з проектною документацією, заходи для поліпшення землі з метою подальшого переведення пасовищ до ріллі, та станом на 12 січня 2021 року відповідач ОСОБА_1 уклав додаткову угоду з Гречаноподівською сільською радою до договору оренди, де зазначено, що в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 1225881100:03:001:0116, загальною площею 36,8541 га, в тому числі угіддя рілля - 36,8541 га для ведення фермерського господарства, орендна плата сплачується ОСОБА_1 своєчасно, а власник земельної ділянки - Гречаноподівська сільська рада не підтримує вимоги прокурора про розірвання договору оренди та повернення у комунальну власність земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою, другою статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно із частинами першою, другою статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого, другого частини п`ятої статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 37 цього Кодексу.

З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 37 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Відповідно до статті 33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Згідно зі статтею 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Відповідно до частин першої, третьої статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Згідно із частинами першою, другою статті 36 ЗК України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається.

Відповідно до статті 37 ЗК України приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

Указаними нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33 37 ЗК України для такого виду використання.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення.

При цьому, такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові Великої Палати від 01.06.2021 у справі №925/929/19.

При цьому,Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі №21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі №6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Отже, земельним законодавством чітко встановлено, що за проєктами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок.

Проте, такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового чинним законодавством не передбачено.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, 07.12.2011 між відповідачем ОСОБА_1 та Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області укладено договір оренди № 13/11, відповідно до якого відповідачу передано в оренду земельну ділянку, загальною площею 36, 8541 га, в тому числі 36, 8541 га пасовищ для ведення фермерського господарства, розташованої на території Олександрівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області(т.1 а.с. 26 -42).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.05.2020 цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, форма власності - державна власність, орендар ОСОБА_1 (т.1 а.с. 38-40).

Згідно з Рекомендаціями державної установи Дніпропетровського Державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість" щодо докорінного поліпшення пасовища з можливістю подальшого переведення в ріллю № 285 від 11.07.2012 ОСОБА_1 рекомендовано провести хімічну меліорацію грунту (гіпсування) з тимчасовим розорюванням земельної ділянки для покращення фізично-хімічних властивостей та повітряного-водного режиму і кращого перемішування грунту з меліорантом, рекомендовано вирощувати культури, зокрема, ячмінь (т.1 а.с. 148).

12 січня 2021 року між Гречаноподівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди № 13/11 від 07.12.2011, згідно з якою п. 2 договору викладено у новій редакції: "В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 1225881100:03:001:0116, загальною площею 36,8541 га, в тому числі угіддя рілля - 36,8541 га для ведення фермерського господарства, державна реєстрація 24.12.2020 (т.1 а.с. 132-138).

Отже, доводи позивача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не відповідають матеріалам справи, адже земельна ділянка використовується відповідачем ОСОБА_1 за її цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, й всі дії останнього узгоджено з орендодавцем Гречаноподівською сільською об`єднаною територіальною громадою, в особі Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, яка не підтримала заявлені позовні вимоги та заперечує проти задоволення позовних вимог.

Більш того, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратура про те, що згідно ст. 37 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України, використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється, зміна сіножатей, пасовищ та перелогів на інші угіддя в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих у користування на умовах оренди, емфітевзису, забороняється, свідчать про довільне тлумачення апелянтом правових норм.

Так, стаття 37 Закону України «Про охорону земель» доповнена новою частиною згідно із Законом№ 2321-IX від 20.06.2022. в які зазначено, що зміна сіножатей, пасовищ та перелогів на інші угіддя в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих у користування на умовах оренди, емфітевзису, забороняється. Ця вимога не поширюється на зміну угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, право оренди, емфітевзису щодо яких виникло до набрання чинності цією частиною.

Договір оренди, який є предметом даного спору, укладено 07.12.2011, а тому до правовідносин сторін не застосовуються положення цієї статті щодо того, що зміна сіножатей, пасовищ та перелогів на інші угіддя в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих у користування на умовах оренди, емфітевзису, забороняється.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінив докази у їх сукупності, правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 лютого 2024 року.

Головуючий:

Судді: