Постанова

від 31.01.2024 по справі 910/14037/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2024 р. Справа№ 910/14037/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022

у справі №910/14037/21 (суддя - Комарова О.С.)

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва»

про стягнення 21 872, 22 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва» про стягнення 21 872, 22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, як особою відповідальною за забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги на перехресті вулиці Миколи Василенка та проспекту Любомира Гузара (попередня назва Космонавта Комарова), не забезпечено умов щодо безпеки використання автомобільних доріг, внаслідок чого службовий автомобіль позивача отримав ушкодження на суму 21 872, 22 грн, які позивач і просить стягнути з відповідача.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/14037/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем документально не підтверджено розмір завданого збитку, адже заявлена до стягнення сума визначена довільно, без дотримання процедури, передбаченої приписами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/14037/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14037/21.

22.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/14037/21 - залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Представник апелянта отримав наручно копію вказаної ухвали 07.12.2022.

07.12.2022 до канцелярії суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/14037/21.

Після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду поновлено Військовій частині НОМЕР_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/14037/21. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/14037/21 за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/14037/21. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.09.2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18098/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14037/21 за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/14037/21 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. та ухвалено призначити до розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін на 18.10.2023.

Заслухавши у судовому засіданні 18.10.2023 представника позивача, ухвалою від 18.10.2023 запропоновано Військовій частині НОМЕР_1 надати суду докази на підтвердження дійсної вартості матеріального збитку заподіяного в результаті дорожньо-транспортної пригоди яка трапилась 30.08.2018 та відкладено розгляд справи на 22.11.2023.

21.11.2023 до канцелярії суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю представника прибути в судове засідання.

22.11.2023 у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Ухвалою від 22.11.2023 розгляд справи відкладено на 31.01.2024.

26.01.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до справи додаткових доказів.

31.01.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом при його прийнятті були порушені норми процесуального та матеріального права.

Апелянт наголошував, що він належними доказами довів наявність порушеного права та суму завданих збитків, а посилання суду на недотримання Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та обов`язковість висновку експерта є неправомірним.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на обставини справи та наявні в ній докази, з урахуванням ухвали від 18.10.2023, колегія суддів ухвалила клопотання позивача про долучення додаткових доказів задовольнити, долучити до матеріалів справи звіт № 9006/12/23 про оцінку транспортного засобу. Вказаний доказ було досліджено в судовому засіданні 31.01.2024.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про причини неявки відповідач суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи учасники судового процесу повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, подане позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

30 серпня 2018 року о 08:10 в місті Києві водій військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , керував службовим автомобілем «OPEL OMEGA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить військовій частині НОМЕР_1 , та рухався по проспекту Комарова в напрямку вулиці Великої Кільцевої на перехресті з вулицею М. Василенка.

Під час руху на зазначеній ділянці дороги, автомобіль «OPEL OMEGA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав удару каналізаційного люку в задню частину автомобіля, що спричинило ряд ушкоджень.

Як вбачається зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, рапорту інспектора патрульної поліції та акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, ДТП сталася внаслідок наїзду на ненадійно закріплену кришку люка оглядового колодця.

В подальшому, інспектором УПП було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 189003 від 07.09.2018 відносно ОСОБА_3 , працюючого начальником району по експлуатації водопровідних мереж управління експлуатації водопровідних мереж та насосних станцій департаменту експлуатації водопровідного господарства ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 30.08.2018 о 08:10, на перехресті проспекту Комарова та вулиці Василенка, в місті Києві, будучи начальником району РЕВМ № 11 ПрАТ «АК Київводоканал» не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху та не прийняв своєчасних заходів до відновлення безпечних умов руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди під час якої, автомобіль марки «OPEL OMEGA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Своїми діями начальник району РЕВМ № 11 ПрАТ «АК Київводоканал» ОСОБА_3 , порушив вимоги п. 1.5 ПДР, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 у справі № 760/23720/18 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 140 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до акту № 117 від 30.08.2018 технічного стану військового майна, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 , унаслідок дорожньо-транспортної пригоди:

- кабіна - пошкоджена (деформована) відновленню не підлягає;

- трансмісія - пошкоджена (має механічні пошкодження, що не підлягають відновленню), а саме зірваний міст та пошкоджені його кріплення;

- акумуляторна батарея - пошкоджена (порушена цілісність);

- деформоване днище кузова та осі, що спричинило зміну геометрії кузова;

- відірваний хвостовик карданного валу;

- вирвана піввісь з редуктору моста;

- відірваний глушник та пошкоджені його кріплення;

- відірваний ричаг заднього лівого колеса;

- деформований лонжерон;

- інші елементи автомобіля мають різний ступінь ушкоджень, в тому числі освітлення та світлової сигналізації, гальмівна система, колеса;

- порушена цілісність паливної та системи охолодження;

- порушена геометрія кузова, що унеможливлює його відновлення.

18.09.2019 позивач звернувся до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою, у якій просив надати інформацію щодо балансоутримувача кришки люка, що знаходиться на перехресті проспекту Комарова та вулиці Василенка у місті Києві.

Того ж дня позивачем до управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації подано запит отримання публічної інформації щодо балансоутримувача кришки люка, що знаходиться на перехресті проспекту Комарова та вулиці Василенка у місті Києві.

Листом № 108-108/ПП/0-1773-3841 від 20.09.2019 Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація направила звернення позивача до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва».

Листом № 108/29-783 від 19.09.2019 управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило позивача, що з метою отримання запитуваної інформації направлено листи до ПрАТ «АК «Київводоканал» та КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва».

В подальшому, 11.02.2020 позивач звернувся з листом № 627/363 до відповідача із проханням надати інформації щодо перебування на балансі підприємства кришки люка на перехресті проспекту Комарова та вулиці Василенка у місті Києві.

Вказаний лист відповідачем отримано 13.02.2020 (вхідний № 175), проте відповідь в матеріалах справи відсутня.

Аналогічним чином 31.03.2021 позивач звернувся з листом № 627/802 до ПрАТ «АК «Київводоканал» із проханням надати інформації щодо перебування на балансі підприємства кришки люка на перехресті проспекту Комарова та вулиці Василенка у місті Києві.

Листом № 1891/7/36/02-21 від 19.04.2021 ПрАТ «АК «Київводоканал» сповістило позивача про те, що на балансі товариства жодних кришок люків водопровідних мереж немає.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Звертаючись з даним позовом до суду, заявник вказує, що отримання пошкоджень службовим автомобілем позивача, що спричинило матеріальні збитки, є наслідком неналежного виконання власником автомобільної дороги обов`язків щодо утримання її у належному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

У пункті 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Правила) встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг,вулиць, залізних переїздів.

Указані правила є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів (п. 1 Правил).

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану».

Ці вимоги ДСТУ 3587-97 є обов`язковими.

Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ТОСТ 3634. Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см (пункт 3.1.7 ДСТУ 3587-97).

За встановленими обставинами справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дорожньо-транспортна пригода 30.08.2018 сталася саме внаслідок наїзду автомобіля позивача на ненадійно закріплену кришку люка оглядового колодязя.

У постановах від 30.10.2019 у справі № 639/2132/18 та від 18.02.2020 у справі № 916/2586/18 Верховний Суд зробив висновок, що якщо балансоутримувач дороги який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, допустив бездіяльність, це є підставою для покладення саме на нього обов`язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва» було створено шляхом реорганізації відповідно до рішення Київської Міської Ради від 02.10.2001 № 54/1488 «Про деякі питання діяльності підприємств, що входять до складу Київського комунального об`єднання по експлуатації автомобільних шляхів та споруд на них «Київміськгідрошляхміст», є правонаступником комунальних підприємств «Шляхово-експлуатаційні дільниці по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Залізничного, Жовтневого, Радянського районів м. Києва в частині прав та обов`язків, що випливають з переданого ними майна, засновано на комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Таким чином, відповідач є балансоутримувачем дороги, на якій сталась ДТП за участі автомобіля позивача, а тому повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, проте допустив бездіяльність, що є підставою для покладення на нього обов`язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.

За приписами вказаної статті, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: - протиправної поведінки; - шкоди; - причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; - вини. Наявність зазначених елементів свідчить про існування складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.

З приводу заявлено позивачем розміру збитків у вигляді майнової шкоди у розмірі 21 872, 22 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Водночас, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність розміру завданих збитків, відхиливши подані позивачем Акт технічного стану, довідку вартісної оцінки, однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд першої інстанції підійшов формально до оцінки поданих позивачем доказів, не врахував відсутність заперечень відповідача ні щодо наявності вини, ні щодо розміру заподіяних збитків, не врахував що заявлена до стягнення сума є цілком співмірною з обсягом фактичних пошкоджень транспортного засобу.

Водночас, як додатковий доказ розміру заподіяних збитків, позивач подав до апеляційного господарського суду висновок оцінювача про вартість майна, відповідно до якого вартість об`єкту оцінки (пошкодженого КТЗ на момент ДТП) 72 448,48 грн, вартість відновлювального ремонту 447 531,48 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 154 095,74, а розмір матеріального збитку становить 72 448,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи, що відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу розмір матеріального збитку становить 72 448,48 грн, а позивачем заявлено до стягнення збитки в розмірі різниці між балансовою вартістю транспортного засобу та залишковою вартістю транспортного засобу після ДТП, колегія суддів дійшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки в сумі 21 872, 22 грн (в межах заявлених позовних вимог).

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність порушеного права, у зв`язку з заподіянням йому збитків неналежним обслуговуванням шляхів і таке право підлягає захисту шляхом стягнення суми збитків.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність підстав для задоволення позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. З ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (ст. 17 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

У пункті 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Правила) встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг,вулиць, залізних переїздів.

Указані правила є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів (п. 1 Правил).

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану».

Ці вимоги ДСТУ 3587-97 є обов`язковими.

Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ТОСТ 3634. Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см (пункт 3.1.7 ДСТУ 3587-97).

Відповідно до пункту 2 Правил, ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що він належними доказами довів наявність порушеного права та суму завданих збитків, в свою чергу суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято при невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/14037/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/14037/21 підлягає задоволенню.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги на ухвалу від 02.09.2021 та апеляційної скарги на рішення суду від 06.06.2022, а також понесені позивачем витрати на послуги з оцінки матеріального збитку в сумі 3 000,00 грн в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з задоволенням позову, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України, покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/14037/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/14037/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва» (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго (стара назва вул. Народного ополчення), буд 16, код ЄДРПОУ 31806946) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 21 872,22 грн (двадцять одну тисячу вісімсот сімдесят дві грн 22 коп.) збитків, 3 000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.) витрати на послуги з оцінки матеріального збитку в суді апеляційної інстанції, 2 379,00 грн (дві тисячі триста сімдесят дев`ять грн 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви, 2 379,00 грн (дві тисячі триста сімдесят дев`ять грн 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2021, 3 568,50 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят вісім грн 50 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська