Рішення

від 13.02.2024 по справі 902/1520/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2024 р. Cправа № 902/1520/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" (просп. Незалежності, 188, м. Житомир, 10001)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445)

про: стягнення 35960,54 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" заборгованості у розмірі 35 960,54 грн, з яких 33 126,30 грн - основного боргу, 2 643,34 грн - пені та 191,10 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №5303 від 12.05.2023, в частині оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 14.12.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1520/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом та отримана останнім 28.12.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0600238550316.

Крім того, примірник ухвали направлено сторонам в особисті кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та на адреси електронної пошти зазначені в позовній заяві.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" (позивач, за договором Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНП" (відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки №5303 та протокол узгодження розбіжностей до Договору поставки №5303 від 12.05.2023 (надалі Договір).

Згідно з предметом Договору Постачальник зобов`язаний поставити та передати у власність Покупцеві товари (надалі - Товар) в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікації та/або видатковій накладній, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором. Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які узгоджуються сторонами в усному порядку або на вимогу однієї із сторін можуть бути узгоджені у письмовій формі. Партією товару вважається його кількість, вказана у видатковій накладній (п. 1.1. - 1.3. Договору).

Загальна сума даного Договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар, що був поставлений за цим Договором (п. 2.3. Договору).

Поставка товару зі складу Постачальника на склад Покупця здійснюється силами та за рахунок Постачальника. Постачальник зобов`язаний надати товар не пізніше 5 робочих днів з моменту узгодження заявки Покупця (якщо інше не погоджене Сторонами) або згідно з графіком поставок. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP (склад Покупця) в розумінні термінів Інкотермс в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки окремих партій Товару не визначені Сторонами у письмовій формі (п. 3.1. Договору).

Датою поставки вважається дата підписання Покупцем видаткових накладних на Товар (п. 3.2. Договору).

В разі, якщо Постачальник не надасть Покупцеві разом з партією товару також документи, що перелічені в п. 3.3., Покупець не приймає товар. Факт прийняття Покупцем товару та підписання видаткових накладних є доказом того, що товар передано у власність Покупцю. Не додані в момент поставки документи, що перелічені в п. 3.3. Договору, Постачальник надає з наступною поставкою (п. 3.3.3. Договору).

Покупець зобов`язаний сплачувати Постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 21 (двадцять один) календарний день. Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної Покупцем (п. 4.1. Договору).

У випадку порушення строку оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. При цьому Постачальник має право призупинити поставку партій товару до моменту погашення простроченої заборгованості без накладання на нього будь-якої відповідальності за це (п. 8.4. Договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та дії до 31 грудня 2023р. Якщо жодна зі сторін протягом місяця до завершення цього Договору не заявить письмово про його розірвання, він вважається продовженим па кожен наступний рік на тих самих умовах (п. 10.1. та п. 10.5 Договору).

На виконання умов договору позивач за період з 04.07.2023 по 27.07.2023 поставив відповідачу товар на загальну суму 33 126,30 грн, що підтверджується обопільно підписаними видатковими накладними: №РП-00059723 від 04.07.2023р. на суму 6 566,80 грн.; №РП-00061235 від 08.07.2023р. на суму 6 181,60 грн.; №РП-00061234 від 08.07.2023р. на суму 6 181,60 грн.; №РП-00065478 від 19.07.2023р. на суму 2 123,80 грн.; №КР-00030456 від 20.07.2023р. на суму 1 853,60 грн.; №РП-00065847 від 20.07.2023р. на суму 1 292,30 грн.; №РП-00065859 від 20.07.2023р. на суму 966,10 грн.; №КР-00030454 від 20.07.2023р. на суму 1 502,00 грн.; №КР-00030453 від 20.07.2023р. на суму 1 688,10 грн.; №РП-00066366 від 22.07.2023р. на суму 975,70 грн.; №РП-00066365 від 22.07.2023р. на суму 841,20 грн.; №РП-00067025 від 25.07.2023р. на суму 740,30 грн.; №КР-00031354 від 26.07.2023р. на суму 1 203,60 грн.; №РП-00068002 від 27.07.2023р. на суму 1 009,60 грн.

31.07.2023 між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем на суму 33 126,30 грн.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, оскільки відповідачем на видаткових накладних не зазначено дати їх підписання, тому позивач відраховував передбачений договором строк оплати з дати останньої видаткової накладної (27.07.2023 року), таким чином граничним строком оплати товару було 17.08.2023 року, включно.

Разом з тим у визначені в договорі строки відповідач не здійснив оплати за отриманий товар і станом на день написання позовної заяви за останнім рахується заборгованість у розмірі 33 126,30 грн.

Не сплата відповідачем коштів за отриманий товар стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 35 960,54 грн заборгованості, з яких 33 126,30 грн - основного боргу, 2 643,34 грн - пені та 191,10 грн - 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті товару.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем не виконано.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 33 126,30 грн. правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 643,34 грн - пені та 191,10 грн - 3% річних.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 8.4. Договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір пені та 3% річних є передбаченими законом та сторонами в умовах договору, при перевірці наданого позивачем розрахунку судом недоліків не виявлено, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 643,34 грн - пені та 191,10 грн - 3% річних підлягають задоволенню.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо здійснення повної оплати за поставлений товар.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, суд зазначає, що в позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу) в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються:

- Додатковим договором №9 від 20.10.2023 до договору про надання адвокатських послуг №03/2015-АБ від 01.11.2015 року, укладеного між ТОВ «Рошен-Полісся» та Адвокатським об`єднанням «Міжнародний правовий консалтинг», відповідно до п. 2.1. якого Виконавець надає Замовнику послуги, зокрема, розробляє, підписує та подає позовну заяву до суду та додані до неї документи щодо стягнення заборгованості, неустойки, трьох відсотків річних та інфляційних, з ТОВ «ВНП» (код СДРПОУ 45125844) за товар, поставлений ТОВ «РОШЕН-ПОЛІССЯ» на користь ТОВ «ВНП» на виконання Договору поставки №5303 від 12.05.2023 року, а в п. 3.1. сторони погодили, що вартість послуг, які будуть надані за даним Договором складає 8000,00 грн. Дану суму Замовник сплачує Виконавцю на умовах передоплати на протязі п`яти робочих днів від дати укладання даного Договору;

- Свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю № 568 від 10.03.2011 на ім`я Черниша Олександра Миколайовича;

- Ордером серія АМ №1067692 від 21.10.2023;

- Витягом з Єдиного реєстру адвокатів України;

- платіжною інструкцією №11022 від 24.10.2023 на суму 8000,00 грн, з призначенням платежу за адвокатські послуги за додатковим договором №9 від 20.10.2023 до договору про надання адвокатських послуг №03/2015-АБ від 01.11.2015 року

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат понесених позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

У п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445, код ЄДРПОУ 45125844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" (просп. Незалежності, 188, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 37390603) 33 126,30 грн - основного боргу, 2 643,34 грн - пені, 191,10 грн - 3% річних, 2 684,00 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору та 8 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом, крім того сторонам в особисті кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , post.lawyer@gmail.com , відповідача - vnp_llc@ukr.net .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 13 лютого 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445)