Ухвала

від 30.01.2024 по справі 48/100-18/154-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.01.2024Справа № 48/100-18/154-2012

За заявою Державного агентства резерву України;

про заміну сторони виконавчого провадження.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a>;

до Державного агентства резерву України (відповідач 1);

Державного підприємства "Укрресурси" (відповідач 2);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору Державне підприємство "Укррезерв";

про зобов`язання вчинити певні дії.

за зустрічним

позовом Державного підприємства "Укрресурси";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> (відповідач 1);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" (відповідач 2);

про визнання договору недійсним.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І. П.

Представники сторін:

Від заявника (боржника): Михайлець О. В., уповноважена особа;

Від стягувача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 у справі №48/100 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> в частині заявлених вимог до Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволено повністю; зобов`язано Державний комітет України з державного матеріального резерву поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> зерно пшениці 3 класу у кількості 6 999 тонн 65 кг, відповідно до договору купівлі-продажу №1-2043 від 27.11.2009 р., шляхом видачі розпоряджень (нарядів) на відпуск з державного резерву Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> зерна пшениці 3 класу у кількості 6 999 тонн 65 кг; зобов`язано Державний комітет України з державного матеріального резерву поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> зерно пшениці 4 класу у кількості 1 019 тонн 737 кг, відповідно до договору купівлі-продажу №1-2041 від 27.11.2009 р., шляхом видачі розпоряджень (нарядів) на відпуск з державного резерву Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> зерна пшениці 4 класу у кількості 1 019 тонн 737 кг; стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> державне мито у розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.; в задоволенні первісного позову в частині заявлених вимог до Державного підприємства "Укрресурси" відмовлено; в задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Укрресурси" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 у справі №48/100 апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву (правонаступником якого є Державне агентство резерву України) залишено без задоволення; рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2011 у справі №48/100 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2012 у справі №48/100 касаційну скаргу Державного агентства резерву України задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 у справі №48/100 в частині первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду, в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 у справі №48/100 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 скасовано; прийнято нове рішення, яким провадження відносно Державного підприємства "Укрресурси" припинено; первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> до державного агентства резерву України задоволено частково: вилучено у Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> зерно пшениці 3 класу у кількості 6 999 тонн 65 кг, а також зерно пшениці 4 класу у кількості 1 019 тонн 737 кг; в задоволенні іншої частини первісних позовних вимог відмовлено.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду Господарським судом міста Києва 21.09.2012 видано накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2012 виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 у справі №48/100-18/154-2012 відстрочено до 05.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 у справі №48/100-18/154-2012 відстрочено до 01.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 задоволено заяву Міністерства юстиції України про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 48/100-18/154-2012. Видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 у справі № 48/100-18/154-2012 про вилучення у Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> зерна пшениці 4 класу у кількості 1 019 (одна тисяча дев`ятнадцять) тонн 737 кг, виявлене державним виконавцем у будь-яких місцях його зберігання.

10.01.2024 до суду від Державного агентства резерву України надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, у якій заявник, зокрема, просить замінити у виконавчому провадженні від 08.10.2012 № 34617721, відкритого на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 у справі № 48/100-18/154-2012, вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 розгляд заяви Державного агентства резерву України призначено на 30.01.2024.

У судове засідання 30.01.2024 з`явився представник заявника, заяву про заміну сторони виконавчого провадження підтримав та просив її задовольнити.

Представники інших учасників справи у судове засідання 30.01.2024 не з`явилися, про дату, час та місце засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву про заміну сторони її правонаступником, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Вказаними нормами встановлений правовий механізм заміни сторони у справі та/або виконавчому провадженні у разі її реорганізації, вибуття або інших випадках заміни у відносинах, щодо яких виник спір.

Як встановлено судом, постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 у даній справі вилучено у Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a> зерно пшениці 3 класу у кількості 6 999 тонн 65 кг, а також зерно пшениці 4 класу у кількості 1 019 тонн 737 кг.

На виконання вказаної постанови були видані відповідні накази, стягувачем за якими є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"</a>, а боржником - Державне агентство резерву України.

Підставою для звернення до суду із даним позовом був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" договір про відступлення права вимоги №2010/05-06/2 від 04.06.2010, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого первісний кредитор (ТОВ "Крампер Груп") відступає, а новий кредитор (ТОВ "Нодексепт") набуває право вимоги належне первісному кредиторові, що виникло за договором купівлі-продажу зерна №1-2043 від 27.11.2009 та договором купівлі-продажу зерна №1-2041 від 27.11.2009, укладеними між ТОВ "Крампер Груп" та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (в особі Державного підприємства "Укрресурси") (боржник). За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов`язань за договорами, у тому числі: отримання (стягнення) грошових коштів у сумі 3 678 720,65 грн.; поставки товару (зерна пшениці) за Договорами; стягнення штрафних санкцій.

Однак, як вказує заявник, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №15/250-б, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та постановою Верховного Суду від 15.01.2019, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №2010/05-06/2 від 04.06.2010, укладений між ТОВ "Крампер Груп" та ТОВ "Нодексепт".

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про необхідність здійснення заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні з виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 у справі №48/100-18/154-2012.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, підставами для заміни кредитора у зобов`язанні, є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником.

Питання заміни сторони її правонаступником вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Процесуальне законодавство містить норми тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідного матеріального правовідношення, до якого вступає правонаступник цієї сторони.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 у справі №48/100-18/154-2012 присуджено до вилучення у Державного агентства резерву України зерна пшениці 3 класу у кількості 6 999 тонн 65 кг, а також зерна пшениці 4 класу у кількості 1 019 тонн 737 кг саме на користь ТОВ "Нодексепт".

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

В той же час, в даному випадку заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту переходу від ТОВ "Нодексепт" до ТОВ "Крампер Груп" прав та обов`язків стягувача за вказаною постановою.

При цьому, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 2010/05-06/2 від 04.06.2010, укладеного між ТОВ "Крампер Груп" та ТОВ "Нодексепт", могло стати підставою для перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 у справі №48/100-18/154-2012 за нововиявленими обставинами, в той час як в межах розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником в порядку статті 334 Господарського процесуального кодексу України такі обставини не встановлюються та не досліджуються.

З огляду на викладене суд вважає не доведеним заявником наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі № 48/100-18/154-2012, а тому в задоволенні поданої заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного агентства резерву України про заміну сторони виконавчого провадження відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.02.2024.

Суддя О.В. Мандриченко