Рішення

від 09.02.2024 по справі 910/17858/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2024Справа № 910/17858/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 5)доПідприємства, яке засноване на власності об`єднання громадян "Учбовий комбінат добровільного пожежного товариства України" (01033, місто Київ, вулиця Тарасівська, будинок 4)простягнення 83 243 грн 97 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" з вимогами до Підприємства, яке засноване на власності об`єднання громадян "Учбовий комбінат добровільного пожежного товариства України" про стягнення 83 243 грн 97 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про постачання природного газу (для не побутових споживачів) від 31.12.2021 № 241583/Т не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати спожитого газу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 58 780 грн 32 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 12 053 грн 32 коп. пені, 2 012 грн 49 коп. 3 % річних та 10 397 грн 84 коп. інфляційний втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/17858/23, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

11.12.2023 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0600236292450, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (01033, місто Київ, вулиця Тарасівська, будинок 4), було направлено ухвалу від 30.11.2023, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки ф.20: 06.12.2023.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 вручена відповідачу 06.12.2023.

Станом на 08.02.2024 відповідачем вимог ухвали суду від 30.11.2023, зокрема щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на вищевикладене, оскільки Підприємство, яке засноване на власності об`єднання громадян "Учбовий комбінат добровільного пожежного товариства України" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (постачальник за договором, позивач у справі) та Підприємством, яке засноване на власності об`єднання громадян "Учбовий комбінат добровільного пожежного товариства України" (споживач за договором) укладено договір постачання природного газу (для не побутових споживачів) № 241 583/Т, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (передати) природний газ споживачу, а споживач зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. Плановий об`єм (обсяг) постачання/споживання природного газу у 2022 році за цим договором становлять 25 тис. м. куб. (пункт 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.6 договору фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті споживачем, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних Оператора ГРМ.

Відповідач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати споживачу засвідчену копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. В іншому випадку для розрахунку вартості поставленого за цим договору газу застосовуються дані, оператора ГРМ про об`єм розподіленого (протранспортованого) споживачу газу. Постачальник має право самостійно звернутися до оператора ГРМ для отримання даних про об`єм газу, розподіленого (протранспортованого) для відповідача протягом розрахункового місяця (п. 3.7.1).

Згідно з пунктом 3.7.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом п`яти робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період із зазначенням фактичних об`ємів (обсягів) споживання за кожну газову добу (D) протягом газового місяця (М), підписані уповноваженим представником постачальника.

Відповідно до пункту 3.7.3 договору споживач протягом трьох робочих днів з дати одержання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів. У разі неповернення споживачем у визначений строк акту приймання-передачі природного газу чи у випадку не подання письмової мотивованої відмови від підписання акту, обсяг спожитого газу та ціна за відповідний розрахунковий період вважаються узгодженими споживачем.

Сторони у пункті 3.8. договору погодили, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, об`єм постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за рахунковий період. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу об`ємів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, об`єм спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника згідно акту, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем.

Добовий об`єм (обсяг) споживання газу споживачем не повинен перевищувати узгоджений сторонами згідно умов цього договору об`єм (обсяг) постачання газу на відповідну газову добу (D) (пункт 3.10 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору на момент укладення цього договору ціна природного газу, що поставляється в межах об`ємів, встановлених згідно з пунктом 2.2 цього договору (з урахуванням змін, здійснених відповідно до пункту 3.10 договору), з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) ТОВ "Оператор ГТС України" становить 31 719,9093 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20% - 6 343,9819 гривень, з ПДВ - 38 063,8912 грн за 1000 куб.м.

До ціни планового обсягу газу включено тариф ТОВ "Оператор ГТС України", визначений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3013 від 24.12.2019, із застосуванням коефіцієнту 1,10 (коефіцієнт при замовленні потужності на добу наперед), який складає 136,5760 грн, крім того ПДВ 20% - 27,3152 грн, разом з ПДВ - 163,8912 грн. Ціна природного газу за цим договором змінюється у разі ринкового коливання цін на природний газ, зміни вартості (ціни) послуг газотранспортного підприємства, змін у податковому законодавстві та інших чинників, що впливають на формування ціни природного газу. Сторони домовилися, що ціна газу може бути змінена постачальником в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення споживача про нову ціну природного газу на дату початку її застосування.

Відповідно до пунктів 4.6, 4.8 договору оплата вартості планового обсягу газу на газовий місяць (М), визначеного в пункті 2.2. договору, здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 25 числа базового місяця (М-1) на умовах 100% попередньої оплати, за ціною планового обсягу газу, встановленою у пункті 4.1 договору.

Остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу у газовому місяці (М) здійснюються споживачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені пунктами 4.4, 4.5 договору у строк до 15 (п`ятнадцятого) числа (включно) газового місяця (М+1).

Датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника (пункт 4.10 договору).

Згідно з пунктом 11.1 договору цей договір набуває чинності з дати його укладення та діє в частині постачання природного газу до 31.12.2022, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання. Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2022.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених цією главою) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Інформаційна платформа повинна відображати по споживачу заброньовані постачальником (постачальниками) періоди постачання природного газу і дозволяти постачальнику реєструвати на інформаційній платформі період постачання природного газу відповідно до укладених зі споживачем договорів (додаткових угод), у тому числі без зазначення кінцевої дати.

Згідно із главою 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС), визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ приймаються дані комерційного вузла обліку споживача.

Періодом, за який по об`єкту споживача визначається загальний фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

Прогноз добового відбору/споживання природного газу по споживачу визначається Оператором ГРМ виходячи із розрахункових (прогнозних) даних, що ґрунтуються на статистиці його фактичних добових (за їх наявності) та/або місячних обсягів споживання природного газу за попередні три роки, та враховує зміни температури навколишнього середовища, профілі споживання, дні тижня, сезон відпусток та інші параметри, що впливають на добовий відбір/споживання природного газу. При цьому якщо комерційний вузол обліку природного газу по споживачу в установленому порядку обладнаний засобами дистанційної передачі даних, прогноз відбору/споживання природного газу, що надається Оператором ГРМ протягом газової доби, визначається Оператором ГРМ виходячи із фактичних даних, зчитаних з комерційних вузлів обліку природного газу.

Обсяг природного газу, спожитий споживачем за попередню газову добу, визначається Оператором ГРМ на рівні останнього оновленого прогнозу на цю добу, здійсненого Оператором ГРМ у попередній добі. Такі дані корегуються Оператором ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС виходячи з даних про фактичне споживання природного газу споживачем за підсумками газового місяця, у тому числі які ґрунтуються на даних обчислювача/коректора (за його наявності), що надають можливість встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу. Якщо комерційний вузол обліку природного газу по споживачу в установленому порядку обладнаний засобами дистанційної передачі даних, обсяг природного газу, спожитий споживачем за попередню газову добу, визначається виходячи із фактичних даних, зчитаних з комерційного вузла обліку природного газу.

На підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку, або на підставі зміненого режиму нарахування по об`єкту споживача Оператор ГРМ забезпечує:

1) визначення загального об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу) природного газу;

2) переведення визначеного загального об`єму споживання (розподілу) природного газу в одиниці енергії (обсяг) відповідно до розділу XV цього Кодексу;

3) складення акта приймання-передачі природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий газовий місяць із зазначенням величини об`єму (м куб.) та обсягу (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) споживання (розподілу) природного газу та передачі його споживачу;

4) передачу даних Оператору ГТС про фактичний об`єм (м куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

Визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

На виконання умов укладеного сторонами договору позивачем у період з січня по квітень 2022 року, здійснена поставка природного газу споживачу в обсязі 3697 м.куб. на загальну суму 207 284 грн 00 коп., що підтверджується складеними постачальником актами приймання-передачі природного газу за вказаний період, відповідачем частково сплачено вартість одержаного газу, у зв`язку із чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму у розмірі 58 780 грн 32 коп.

Судом також встановлено, що позивач направив на адресу відповідача акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 133 503 грн 68 коп., від 28.02.2022 на суму 36 182 грн 23 коп., 31.03.2022 на суму 23 930 грн 53 коп. та від 30.04.2022 на суму 13 667 грн 56 коп. Проте, відповідач ці акти не підписав, при цьому, будь-яких зауважень щодо обсягу та вартості спожитого газу за цей період не надав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи положення чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт одержання відповідачем газу з січня по квітень 2022 року за договору про постачання природного газу (для не побутових споживачів) від 31.12.2021 № 241583/Т, в той самий час, відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог позивача, також матеріали справи не містять доказів щодо оплати відповідачем заборгованості, у зв`язку з чим, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 58 780 грн 32 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 397 грн 84 коп. інфляційний втрат, нарахованих за загальний період прострочення 15.04.2022 по 15.10.2023, 12 053 грн 32 коп. пені, 2 012 грн 49 коп. 3 % річних.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 8.7. договору, у разі порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлених цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 8.7. договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, доданий до позовної заяви, суд приходить до висновку про те, що він не містить всіх обов`язкових елементів, а саме не вказано періоду нарахування за кожним з прострочених платежів (із зазначенням дати початку і закінчення), у зв`язку з чим суд позбавлений можливості здійснити власний розрахунок та, відповідно, перевірити правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних.

Поряд із цим суд зауважує, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Суд наголошує на те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

При цьому формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.

Натомість невизначення позивачем чіткого змісту позовних вимог та відповідного їх розрахунку нівелює можливість дотримання судом принципів господарського судочинства та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.

Окрім цього суд звертає увагу на визначені приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України засади здійснення судочинства у господарських судах, а саме змагальність сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що позивачем у позовній заяві не наведено розрахунку пені та процентів річних за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, та за умови, що, такий розрахунок не може бути здійснений судом самостійно, суд зазначає, що позивачем належними доказами не доведено правомірність нарахування 12 053 грн 32 коп. пені, 2 012 грн 49 коп. 3 % річних, в зв`язку підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині відсутні.

Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором про постачання природного газу (для не побутових споживачів) від 31.12.2021 № 241583/Т, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 397 грн 84 коп. інфляційний втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства, яке засноване на власності об`єднання громадян "Учбовий комбінат добровільного пожежного товариства України" (01033, місто Київ, вулиця Тарасівська, будинок 4, ідентифікаційний код 03955648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 5, ідентифікаційний код 42394311) заборгованість в розмірі 58 780 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн 32 коп., інфляційні втрати в розмірі 10 397 (десять тисяч триста дев`яносто сім) грн 84 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 230 (дві тисячі двісті тридцять) грн 48 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька