Рішення

від 13.02.2024 по справі 922/5036/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5036/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/5036/23

за позовом Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» (код ЄДРПОУ 38385217, адреса: 61057, м.Харків, вул. Сумська, буд. 25)

до відповідача Державного підприємства «Харківський будинок грамплатівок» (код ЄДРПОУ 04807811, адреса: 61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25)

про стягнення заборгованості за договором від 11.02.2020 № 01 про відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, у розмірі 354164,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» (далі по тексту - ДП «ХНАТОБ», Театр) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ДП «Харківський будинок грамплатівок», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, у розмірі 354164,12 грн, а також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 11.02.2020 № 01 про відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито позовне провадження у справі № 922/5036/23, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив, а також повідомлено відповідачу про обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати свій Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу в електронному вигляді до його зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС, та відповідачу у паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу (яка вказана в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Від учасників справи після відкриття провадження у даній справі будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань на адресу суду станом на день прийняття судом цього рішення не надходило.

Позивач - ДП «ХНАТОБ» копію ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/5036/23 отримав 06.12.2023 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач - ДП «Харківський будинок грамплатівок», в порушення ч. 6 ст. 6 ГПК України не зареєстрував Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/5036/23, що була направлена на юридичну адресу відповідача (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25), не вручена адресату та повернулася за зворотною адресою до суду 09.01.2024 з довідкою працівника оператора поштового зв`язку про причину повернення поштового відправлення: «за закінченням терміну зберігання», що відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання відповідачем зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду про відкриття провадження у справі № 922/5036/23 була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

У силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача - ДП «Харківський будинок грамплатівок» про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та заявами чи клопотаннями з процесуальних питань. Втім, відповідач, відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та жодних доказів для долучення до матеріалів справи не надав, із заявами або клопотаннями по суті справи та з процедурних питань до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ДП ХНАТОБ є об`єктом державної власності, належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України і є закладом культури з національним статусом. Метою основної діяльності Театру є розвиток театрального мистецтва і театральної справи, формування та задоволення потреб населення в театральному мистецтві.

З 1990 року Театр займає приміщення в нежитловій будівлі літ. А-7, за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, та має великий зал для глядачів на 1507 місць і малий зал - на 422 місць.

У 1996 році Театр на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 23.04.1996 Серія ХР-31010001460, виданого Виконкомом Харківської міської Ради народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 76 (арк. спр. 13-14), набув у постійне користування земельну ділянку, на якій знаходиться будівля Театру, а саме: земельну ділянку вул. Сумській, 25, у м. Харкові, площею 3,4405 га, для експлуатації та обслуговування творчо-виробничої споруди та допоміжних будівель відповідно до Рішення Виконкому Харківської міської Ради народних депутатів від 27.12.1995 № 1066.

У подальшому, Рішенням 16 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.06.2012 № 757/12, із користування Театру вилучено частину вищезазначеної земельної ділянки, а саме: земельну ділянку площею 1,0424 га. В користуванні Театру залишилася земельна ділянка площею 2,3981 га.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.03.2016 № НВ-6302558932016 (арк. спр. 15-18), земельна ділянка по вул. Сумській, 25, у місті Харкові, кадастровий номер 6310136300:03:001:0139, сформована як об`єкт цивільних прав з 24.03.2016; площа земельної ділянки 2,3981 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - 03.05 Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-7; форма власності - державна власність.

Згідно із вказаним Витягом, постійним користувачем зазначеної земельної ділянки є Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка (правонаступником якого є позивач - ДП ХНАТОБ) на підставі документа, що посвідчує право постійного користування - Державного акту від 23.04.1996 ХР-31010001460.

Як зазначає позивач в позовній заяві, балансоутримувачем частини будівлі Театру по вул. Сумській, 25, у м. Харкові, загальною площею 1477 кв. м, є відповідач - ДП «Харківський будинок грамплатівок», який перебуває в управлінні Харківської обласної державної (військової) адміністрації відповідно до Розпорядження Харківської облдержадміністрації від 19.12.2000 № 1168.

При цьому, позивач сплачує земельний податок за всю земельну ділянку площею 2,3981 га, що знаходиться в його постійному користуванні, в тому числі за земельну ділянку площею 1477 кв. м, балансоутримувачем якої є відповідач - ДП «Харківський будинок грамплатівок», що підтверджується наданим позивачем до позовної заяви Витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника податків ДП «ХНАТОБ» з бюджетом та цільовими фондами станом на 17.11.2023, який свідчить про те, що позивач не має заборгованості по сплаті земельного податку станом на зазначену дату, а також уточнюючими податковими деклараціями з плати земельного податку за 2020, 2021 роки, з урахуванням, в тому числі, коефіцієнтів функціонального використання площ орендарів (приватних власників чи балансоутримувачів) відповідно до видів їх діяльності згідно з Додатком № 1 Порядку № 489, які були подані позивачем до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області, що підтверджується відповідними квитанціями про отримання податкових декларацій з плати за землю.

11.01.2020 між позивачем - ДП «ХНАТОБ» (Балансоутримувачем 1) та відповідачем - ДП «Харківський будинок грамплатівок» (Балансоутримувачем 2) укладено договір № 01 про відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку (далі по тексту - Договір), згідно з умовами пункту 1.1 якого Балансоутримувач 1 сплачує земельний податок за земельну ділянку під будівлею за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, що є в його користуванні згідно Державного акту на право постійного користування землею (надалі - Будівля), а Балансоутримувач 2 відшкодовує витрати, пов`язані зі сплатою податку на землю пропорційно займаній площі в Будівлі - 1477 м кв., згідно розпоряджень голови Харківської обласної ради та Технічного паспорту на громадський будинок.

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору, Балансоутримувач 1 зобов`язаний здійснювати розрахунок суми відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю Балансоутримувачу 2 пропорційно займаній площі в Будівлі - 1477 м кв., згідно розпоряджень голови Харківської обласної ради та Технічного паспорту на громадський будинок та надавати Балансоутримувачу 2 рахунок на оплату у термін до 10-го числа кожного місяця, наступного за розрахунковим.

Умовами пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору сторони узгодили, що в разі зміни в установленому порядку розміру коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, діючого на момент укладення цього Договору, відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю, Балансоутримувачем 2 здійснюється за новим розміром з моменту письмового попередження протягом 10-ти днів з дня набрання чинності таких змін в установленому порядку.

Згідно з пп. 2.2.1 п. 2.1 Договору, Балансоутримувач 2 зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі, зазначені в п. 4.2 цього Договору.

Балансоутримувач 1 має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість за платежами, що зазначені у п. 4.2 цього Договору (п. 3.1 Договору).

В п. 4.1 Договору сторони узгодили, що річна сума витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю, що підлягає відшкодуванню Балансоутримувачем 2, визначається на кожний рік у Розрахунку витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, що є Додатком № 1 до цього Договору, і складає у 2020 році 27064,56 грн.

Щомісячна сума витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю, що підлягає відшкодуванню Балансоутримувачем 2, визначається у відповідному Розрахунку витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, що є Додатком № 1 до цього Договору, і складає у 2020 році 2255,38 грн (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили обов`язок Балансоутримувача 2 відшкодовувати витрати, пов`язані зі сплатою податку на землю пропорційно займаній площі Балансоутримувачу 1 шляхом перерахування щомісячного платежу на розрахунковий рахунок Балансоутримувача 1 на підставі виставленого останнім рахунку на оплату, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 7.1, 7.2 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2020 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторонами. У випадку, якщо жодна із Сторін не заявить про розірвання цього Договору за місяць до моменту закінчення строку дії Договору, останній вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах на кожний наступний рік без підписання додаткової угоди. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього Договору поширюються на відносини, що виникли між Сторонами з 01 січня 2020 року.

Відповідно до абз. 1 п. 7.3 Договору, усі зміни, доповнення та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно з абз. 2 п. 7.3 Договору, невід`ємною частиною цього Договору є Додаток № 1 «Розрахунок відшкодування плати за землю.

За умовами п. 7.4 Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; в разі припинення користування Балансоутримувачем 2 нежитловими приміщеннями за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 7.5 Договору сторони визначили, що всі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України.

У матеріалах справи відсутні докази дострокового припинення дії Договору за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, а також відсутні докази звернення будь-якої зі сторін до іншої сторони із заявою про розірвання цього Договору в порядку, передбаченому п. 7.1 Договору, а отже Договір був автоматично пролонгованим на тих самих умовах на наступні роки, зокрема на 2023 рік.

Із Розрахунку відшкодування плати за землю по ДП «Харківський будинок грамплатівок» з 01.01.2020 (Додатку № 1 до Договору) вбачається, що розмір належних до сплати відповідачем компенсаційних виплат із земельного податку по Договору на 2020 рік був встановлений з урахуванням ставки земельного податку на 2019 рік у розмірі 1,5 відсотка, що становить 2255,38 грн, без ПДВ.

Як зазначає позивач - ДП ХНАТОБ у позовній заяві, з 01.01.2019 він сплачував земельний податок за спірну земельну ділянку за ставкою, що становить 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки на підставі Рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 1284/18 від 28.11.2018, яким були внесені зміни до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 542/17 від 22.02.2017, згідно з якими ставку земельного податку на земельні ділянки, що перебувають в постійному користуванні суб`єктів господарювання, встановлено в розмірі 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 1.2 Додатку 2 до рішення). Вказане рішення набрало чинності з 01.01.2019.

У зв`язку з цим позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 12.03.2020 № СФ-0003127 на сплату компенсації земельного податку за період січень-лютий 2020 року на загальну суму 4510,76 грн, без ПДВ (по 2255,38 грн за кожний місяць).

Відшкодування витрат земельного податку за березень 2020 року відповідачу не нараховувалося, оскільки у вказаний період ДП «ХНАТОБ» не сплачувало податок на землю на підставі змін до Податкового кодексу, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Відповідно до п. 2 вказаного рішення нормативна грошова оцінка земель м. Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

На підставі зазначеного рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області було проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, площею 23981 кв. м, що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.03.2020 № 2578/176-20, згідно з яким нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки встановлено у розмірі 53001981 (арк. спр. 173).

13.04.2020 позивач - ДП ХНАТОБ подав до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області уточнюючу податкова декларацію.

На виконання умов пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору позивач - ДП ХНАТОБ звернувся до відповідача - ДП «Харківський будинок грамплатівок» з листом від 16.04.2020 № 01-07/296, в якому повідомив про зміну розміру компенсаційних виплат земельного податку з 01.01.2020 у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, надавши до зазначеного листа для узгодження та підписання відповідачем два примірника додаткової угоди № 1 до договору № 01 від 11.02.2020 та новий розрахунок відшкодування плати за землю по ДП «Харківський будинок грамплатівок» з 01.01.2020 (Додаток № 1 до договору № 01 від 11.02.2020), відповідно до якого розмір земельного податку за місяць з 01.01.2020 становить 6070,47 грн. Вищезазначений лист 16.04.2020 отриманий відповідачем - ДП «Харківський будинок грамплатівок», про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на цьому листі.

Також, у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 14.05.2020 № СФ-0003270 на доплату компенсації земельного податку за період січень-лютий 2020 року на загальну суму 7630,18 грн, без ПДВ (по 3815,09 грн за кожний місяць). Однак доказів укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди № 1 до договору № 01 від 11.02.2020 та доплати останнім компенсації земельного податку за період січень-лютий 2020 року на загальну суму 7630,18 грн в матеріалах справи не міститься.

Водночас, п. 1.5 Додатка 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 передбачено, що в разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у п. 1.3, 1.4, іншим суб`єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п. 1.1 та 1.2 цього додатка від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ.

Додатком 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, із змінами, (далі по тексту - Порядок № 489) визначені коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф).

Враховуючи вищезазначене, ДП «ХНАТОБ» подало до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області уточнюючі податкові декларації з плати земельного податку за 2020 та 2021 роки, з урахуванням коефіцієнтів функціонального використання площ орендарів (приватних власників чи балансоутримувачів) на підстави видів їх діяльності, вказаних у відповідних договорах, як передбачено Додатком 1 до Порядку № 489.

11.08.2021 за вих. № 01-07/680 позивач направив відповідачу лист, яким повідомив, що у вересні 2021 року буде проведений перерахунок відшкодування витрат по сплаті податку за землю за період з 01.01.2020 по 30.06.2021, та надав до зазначеного листа для узгодження та підписання відповідачем два примірника додаткової угоди № 1 до договору № 01 від 11.02.2020 та новий розрахунок відшкодування суми витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку на 2020 рік, який діє з 01.01.2020. Також вказаним листом позивач повідомив, що на підставі роз`яснень податкових органів щодо включення до бази оподаткування ПДВ суми відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати земельного податку, ДП «ХНАТОБ» починаючи з 01.07.2021 нараховується ПДВ на суми відшкодування земельного податку.

У відповідь на зазначений лист відповідач направив позивачу лист від 20.01.2022 за вих. № 5, в якому виклав свої заперечення проти нарахованого позивачем нового розміру відшкодування суми витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку на 2020 рік. Додаткова угода № 1 до договору № 01 від 11.02.2020 між сторонами знов не була укладена.

Як вбачається з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості ДП «Харківський будинок грамплатівок» по сплаті компенсації земельного податку по Договору № 01 від 11.02.2020, щомісячна сума витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідачу з 01.07.2020 склала 10848,74 грн, в тому числі ПДВ.

Доплата компенсації відповідача за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (з урахуванням коефіцієнтів функціонального використання площ згідно з Порядком № 489) склала 32671,65 грн, без ПДВ, про що позивачем була виставлена відповідачу рахунок-фактура СФ 0004544 від 09.11.2021). Доплата ПДВ за вказаний період склала 19889,36 грн, про що позивачем була виставлена відповідачу рахунок-фактура СФ 0004732 від 10.01.2022. Відповідний перерахунок компенсаційної плати земельного податку відповідачу проведений у жовтні та грудні 2021 року.

Доплата компенсації відповідача за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 (урахування коефіцієнтів функціонального використання площ згідно з Порядком № 489) склала 21385,08 грн, з ПДВ (рахунок-фактура СФ 0004600 від 01.12.2021), доплата за цей період ПДВ склала 7284,54 грн (рахунок-фактура СФ 0004543 від 01.12.2021). Відповідний перерахунок компенсаційної плати земельного податку відповідачу проведений у листопаді 2021 року.

У подальшому позивач листом від 15.02.2022 № 01-07/129 повідомив відповідача про зміну компенсаційних виплат земельного податку за 2020, 2021, 2022 роки, надавши до зазначено листа відповідні розрахунки, в тому числі з 01.01.2022 у зв`язку із встановленням коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2021 рік, який становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1). Вищезазначений лист отриманий відповідачем 22.02.2022, про що свідчить особистий підпис представника відповідача на зворотному боці цього листа.

Згідно з наданим позивачем до позову розрахунком заборгованості ДП «Харківський будинок грамплатівок» по сплаті компенсації земельного податку по Договору № 01 від 11.02.2020, щомісячна сума витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідачу з 01.01.2022 склала 11925,92 грн, в тому числі ПДВ.

Відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зважаючи на викладене, відшкодування земельного податку за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 відповідачу не було нараховано, у зв`язку з чим позивачем був здійснений відповідний перерахунок компенсації земельного податку (операція 157 від 01.08.2023).

Крім того, позивач направив на адресу відповідача лист від 06.02.2023 № 01-04/82 з повідомленням про зміну розміру компенсаційних виплат земельного податку з 01.01.2023 у зв`язку з встановленням коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 рік, який становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,15, додавши до листа відповідні розрахунки.

Згідно з наданим позивачем до позовної заяви розрахунком заборгованості ДП «Харківський будинок грамплатівок» по сплаті компенсації земельного податку по Договору № 01 від 11.02.2020, щомісячна сума витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідача з 01.01.2023 склала 13717,57 грн, в тому числі ПДВ.

Відповідно до умов Договору (пп. 2.1.1 п. 2.1) позивачем були направлені відповідачу, а відповідачем були отримані рахунки на сплату витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, що підтверджується квитанціями про поштові відправлення та виписками із журналу про отримання рахунків представником відповідача.

Всього відповідачу за періоди січень-лютий 2020 року, квітень-грудень 2020 року, січень-лютий 2022 року та січень-жовтень 2023 року було нараховано компенсацію земельного податку у загальному розмірі 410548,62 грн.

Однак відповідач лише частково відшкодував витрати, пов`язані зі сплатою земельного податку за вищевказані періоди на загальну суму 56384,56 грн, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка станом на 17.11.2023 становить 354164,12 грн.

Позивач двічі звертався до відповідача з претензіями (від 06.11.2020 № 01-07/928 та від 27.04.2023 № 01-07/277), в яких вимагав сплатити суму заборгованості по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі платою земельного податку. Проте відповідачем вказані претензії залишені без задоволення, заборгованість в розмірі 354164,12 грн не сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, враховуючи фактичні та правові підстави заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, цивільні права та обов`язки можуть виникати з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши спірні правовідносини, які склались між позивачем - ДП «ХНАТОБ» та відповідачем - ДП «Харківський будинок грамплатівок» на підставі укладеного між ними договору від 11.01.2020 № 01 про відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, дослідивши наданий позивачем примірник зазначеного договору, а також інші докази, надані позивачем на підтвердження заявлених ним позовних вимог, суд дійшов висновку, що між сторонами на підставі вищезазначеного договору виникли правовідносини, за якими позивач, як постійний користувач спірної земельної ділянки, сплачує передбачені чинним законодавством обов`язкові платежі зі сплати земельного податку за вказану земельну ділянку, а відповідач, на балансі якого знаходяться приміщення, розміщені на зазначеній земельній ділянці, здійснює відшкодування позивачу сплачених ним сум зі сплати земельного податку, а тому, враховуючи, що сторонами досягнуто всіх суттєвих умов договору, вказаний договір відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За змістом ст. 269, 270 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, об`єктами оподаткування - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до ч. 2 пп. 286.6 ст. 286 ПК України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що земельний податок за користування землею державної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який землекористувач сплачує пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в його користуванні.

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору, Балансоутримувач 1 (позивач) зобов`язаний здійснювати розрахунок суми відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю Балансоутримувачу 2 (відповідачу) пропорційно займаній площі в Будівлі - 1477 м кв., згідно розпоряджень голови Харківської обласної ради та Технічного паспорту на громадський будинок та надавати Балансоутримувачу 2 рахунок на оплату у термін до 10-го числа кожного місяця, наступного за розрахунковим.

Також, п. 4.3 Договору сторони передбачили обов`язок Балансоутримувача 2 відшкодовувати витрати, пов`язані зі сплатою податку на землю пропорційно займаній площі Балансоутримувачу 1 шляхом перерахування щомісячного платежу на розрахунковий рахунок Балансоутримувача 1 на підставі виставленого останнім рахунку на оплату, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В п. 4.1 Договору сторони узгодили, що річна сума витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю, що підлягає відшкодуванню Балансоутримувачем 2, визначається на кожний рік у Розрахунку витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, що є Додатком № 1 до цього Договору, і складає у 2020 році 27064,56 грн.

Щомісячна сума витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю, що підлягає відшкодуванню Балансоутримувачем 2, визначається у відповідному Розрахунку витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, що є Додатком № 1 до цього Договору, і складає у 2020 році 2255,38 грн (п. 4.2 Договору).

Сторонами до матеріалів справи не надано доказів внесення змін до Договору в частині розміру компенсаційних виплат земельного податку у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, шляхом підписання додаткової угоди до зазначеного Договору відповідно до п. 7.3 Договору.

Разом з тим, пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору сторони узгодили, що в разі зміни в установленому порядку розміру коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, діючого на момент укладення цього Договору, відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю Балансоутримувачем 2 здійснюється за новим розміром з моменту письмового попередження протягом 10-ти днів з дня набрання чинності таких змін в установленому порядку.

За таких обставин, враховуючи, що позивач у відповідності до умов пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору надсилав відповідачу листами з повідомленням про зміну компенсаційних виплат земельного податку у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою податку на землю, за новим розміром з моменту відповідного письмового попередження позивача, чого відповідач не зробив.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Щодо визначеного позивачем розміру земельного податку суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 122-124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з пп. 289.1 п. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

За приписами п. 289.2 ст. 289 ПК України, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок станом на 1 січня поточного року, за певною формулою. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру земельного податку та, відповідно, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру земельного податку.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру земельного податку нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 цього Закону, Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з пп. 8, 14, 15 п. 24 Порядку № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з пп. 8 п. 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до п. 179 Порядку № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки. Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Тобто, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі не лише Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а й інші докази, в тому числі: Довідку або Витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути також й інші докази, в тому числі: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст. 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

У справі, що розглядається, позивачем до позовної заяви на підтвердження проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки надано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, площею 23981 кв. м, (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) від 25.03.2020 № 2578/176-20, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до якого нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 53001981 грн (арк. спр. 173).

Також позивачем до позовної заяви надано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.03.2016 № НВ-6302558932016, відповідно до якого земельну ділянку по вул. Сумській, 25, у місті Харкові, площею 2,3981 га, кадастровий номер 6310136300:03:001:0139, державної форми власності, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.05 Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-7, було зареєстровано 24.03.2016 (арк. спр. 15-18).

Відповідно до п. 1.5 Додатка 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 передбачено, що в разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у п. 1.3, 1.4, іншим суб`єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п. 1.1 та 1.2 цього додатка від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, із змінами та доповненнями (далі по тексту - Порядок № 489).

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку; Нк - норма капіталізації; Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до ст. 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489).

Додатком 1 до Порядку № 489 визначені коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф).

Зазначений коефіцієнт (Кф) встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (далі - Наказ № 548).

Проте, згідно з Додатком № 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» до Порядку № 1051 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821, яка набрала чинності 11.08.2021), який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до Наказу № 548. Тобто класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом № 548, припинив свою дію з 11.08.2021.

Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, затверджена з урахуванням вимог п. 271.2 ст. 271 ПК України до набрання чинності Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, враховуючи вищезазначене, здійснення підприємницької діяльності з надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна відповідає КВЦПЗ 03.10 та, відповідно, Кф - 2,5.

Крім того, Порядок № 489 передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (п. 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що надані позивачем - ДП «ХНАТОБ» розрахунки розміру земельного податку за земельну ділянку площею 1477 кв. м, балансоутримувачем якої є відповідач - ДП «Харківський будинок грамплатівок», що були здійснені на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.03.2020 № 2578/176-20 пропорційно тій площі будівлі, що находиться в користуванні відповідача, з урахуванням коефіцієнта функціонального використання площі земельної ділянки відповідача відповідно до виду його діяльності згідно з Додатком № 1 до Порядку № 489, є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства, тому відповідач має відшкодувати позивачу сплачений ним земельний податок за земельну ділянку у розмірі, визначеному позивачем.

Як вже зазначалося вище, позивач - ДП «ХНАТОБ» подав до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області уточнюючі податкові декларації з плати земельного податку за 2020 та 2021 роки, з урахуванням коефіцієнтів функціонального використання площ орендарів (приватних власників чи балансоутримувачів) відповідно до видів їх діяльності, вказаних у відповідних договорах, як передбачено Додатком 1 до Порядку № 489, що підтверджується відповідними квитанціями про отримання податкових декларацій з плати за землю.

Згідно з наданим позивачем до позовної заяви Витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника податків ДП «ХНАТОБ» з бюджетом та цільовими фондами станом на 17.11.2023, позивач не має заборгованості по сплаті земельного податку станом на зазначену дату.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ДП «Харківський будинок грамплатівок» по сплаті компенсації земельного податку по Договору № 01 від 11.02.2020, всього відповідачу за періоди січень-лютий 2020 року, квітень-грудень 2020 року, січень-лютий 2022 року та січень-жовтень 2023 року було нараховано компенсацію земельного податку у загальному розмірі 410548,62 грн.

Втім, відповідач лише частково відшкодував витрати, пов`язані зі сплатою земельного податку за вищевказані періоди на загальну суму 56384,56 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками з рахунку позивача. Внаслідок цього у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 354164,12 грн.

Позивач двічі звертався до відповідача з претензіями (від 06.11.2020 № 01-07/928 та від 27.04.2023 № 01-07/277), в яких вимагав сплатити суму заборгованості по договору від 11.02.2020 № 01 про відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку. Проте відповідачем вказані претензії залишені без задоволення, наявну у нього заборгованість не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Станом на момент прийняття судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за договором від 11.02.2020 № 01 про відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, в розмірі 354164,12 грн.

У процесі розгляду справи, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку за вказаним договором у заявлений позивачем період та/або спростовували б суму заявленого боргу.

З урахуванням викладеного, перевіривши надані позивачем розрахунки сум заборгованості по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що відповідачем станом на день прийняття судом даного рішення не надано суду будь-яких доказів на підтвердження сплати заборгованість за договором від 11.02.2020 № 01 про відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку в розмірі 354164,12 грн, та не надано заперечень, з наведенням обставин та наданням доказів, які б вказували на недостовірність наданих позивачем документів на підтвердження заявлених ним позовних вимог, зокрема які б спростовували суму заявленого боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку у розмірі 354164,12 грн є законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, тому суд задовольняє вказані позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 складав 2684,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві, поданій через підсистему Електронний суд ЄСІТС, заявлено 1 вимогу майнового характеру (про стягнення 354164,12 грн), отже за подання до суду зазначеної позовної заяви мав справлятися судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від ціни позову (з урахуванням подання позову в електронній формі, внаслідок чого має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), а саме: у розмірі 4249,97 грн (354164,12 грн * 1,5% * 0,8 = 4249,97 грн).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 4857,11 грн, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною Випискою про зарахування судового збору.

На підставі зазначеного, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 4249,97 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, Господарський суд Харківської області

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Харківський будинок грамплатівок» (код ЄДРПОУ 04807811, адреса: 61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25) на користь Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» (код ЄДРПОУ 38385217, адреса: 61057, м.Харків, вул. Сумська, буд. 25) заборгованість по відшкодуванню витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, у розмірі 354164,12 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 4249,97 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 13.02.2024.

СуддяН.А. Новікова