Рішення

від 13.02.2024 по справі 120/13095/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 лютого 2024 р. Справа № 120/13095/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Божнюк Дар`ї Юріївни до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Божнюк Дар`ї Юріївни до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (№2 Іллінці) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 в призначенні допомоги при народженні дитини.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.08.2023 року позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Божнюк Дар`ї Юріївни до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (№2 Іллінці) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 року вказану ухвалу скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

06.12.2023 року матеріали адміністративної справи повернулась до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 11.12.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

25.12.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації із пропуском 12 місячного терміну визначеного статтею 11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".

Також, просили вірно вказати відповідача у справі - Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, оскільки розпорядженням голови Іллінецької районної державної адміністрації від 16 січня 2021 року №4 "Про припинення структурних підрозділів Іллінецької районної державної адміністрації" припинено Управління праці та соціального захисту населення Іллінецької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03191868) шляхом приєднання до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03191928).

Отже, Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03191928), що знаходиться за адресою: 21032, м. Вінниця, вул. Георгія Нарбута, 10-А є правонаступником повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво), а також майна та майнових прав Управління праці та соціального захисту населення Іллінецької районної державної адміністрації.

24.01.2024 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог у якій остання просила при розгляді справи та винесенні рішення зазначати коректні дані відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 03191928.

24.01.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

30.01.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення у яких зазначено, що Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації відхиляє пояснення, міркування та аргументи, зазначені представником позивача у відповіді на відзив та заперечує у проти вимог позивача у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до інформаційної довідки виданої Скадовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.05.2022 року у м. Скадовськ, Скадовський район, Херсонська область народився ОСОБА_2 , матір`ю якого є ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження від 09.11.2022 року серії НОМЕР_1 позивач є матір`ю ОСОБА_2 , місце народження: м. Скадовськ, Скадовський район, Херсонська область, Україна.

Фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №519-7001837642 та №519-7001837717 від 17 липня 2023 року.

19 липня 2023 року позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини.

Повідомленням про відмову у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми вказано, що позивач не має права на допомогу при народженні дитини, оскільки пройшло 12 місяців з дати народження дитини ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлює Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21.11.1992 року №2811-XII (далі - Закон №2811-XII).

Згідно із статтею 1 Закону №2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №2811-XII відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: допомога при народженні дитини.

Статтею 10 Закону №2811-XII встановлено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Відповідно до статті 11 Закону №2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Згідно із статтею 12 Закону №2811-XII допомога при народженні першої та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 (далі - Порядок №1751).

Пунктом 10 Порядку №1751 встановлено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1751 для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

У разі звернення одного з батьків дитини (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини орган соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Пунктом 43 Порядку №1751 встановлено, що про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Згідно свідоцтва про народження від 09.11.2022 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , місце народження: м. Скадовськ, Скадовський район, Херсонська область.

Суд звертає увагу на те, що м. Скадовськ є тимчасово окупованим Російською Федерацією, що є загальновідомим та не потребує доведення.

У змісті позовної заяви представник позивача зазначила, що у зв`язку з передчасним народженням дитини, працівники пологового будинку відправили немовля у стаціонарне відділення де здійснювався догляд за передчасно народженими дітьми у місто Херсон.

Лише весною 2022 року позивачу вдалося передати отриману інформаційну довідку про народження дитини через виїжджаючого працівника РАЦС до органів РАЦС на підконтрольній території України і 09 листопада 2022 року Хмельницьким відділом РДАЦС було видане свідоцтво про народження ОСОБА_2 .

Надалі, весною 2023 року позивачу з дітьми вдалося знайти перевізника і виїхати з окупованої території.

Після отримання довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №519-7001837642 та №519-7001837717 від 17 липня 2023 року, позивач в найкоротший строк, без зайвих зволікань 19 липня 2023 року звернулася до відповідача за отриманням допомоги на дитину.

На переконання суду, окупація міста Скадовськ Херсонської області, обмеження свободи пересування на тимчасово окупованій території, ризики для особистого життя та здоров`я, а також для життя і здоров`я дитини під час перебування та переміщення відповідною територією, в т.ч. з урахуванням обмеження прав населення, ракетних та артилерійських обстрілів та інших обставин, зумовлених збройною агресією та режимом окупації, призвели до неможливості своєчасно звернутися до органу праці та соціального захисту населення за призначенням допомоги при народженні дитини.

Вказані обставини суд оцінює як такі, що зумовлюють висновок про суттєве обмеження можливостей позивача своєчасно звернутися за призначенням допомоги при народженні дитини з підстав, що не залежали від неї.

На переконання суду, відповідні обставини мають характер об`єктивних перешкод для позивача у своєчасному зверненні за допомогою на дитину. При цьому, така допомога призначена для забезпечення прав передусім дитини, надання їй належного рівня опіки та турботи, яка є громадянином України та разом із матір`ю виїхали з тимчасово окупованої території.

Як наслідок, суд вважає пропуск позивачем 12-місячного строку звернення за допомогою при народженні дитини таким, що допущений з об`єктивних причин, які не залежали від волі позивача та не можуть позбавляти дитину державних гарантій.

Зворотній підхід не відповідає встановленій законодавством України системі гарантій прав людини і дитини та порушує принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі №2040/7370/18.

Враховуючи викладене, відмова відповідача у призначенні позивачу виплати допомоги при народженні дитини у зв`язку з пропуском 12 місячного строку звернення з відповідною заявою, за умови, що пропуск такого строку відбувся з об`єктивних, незалежних від волі позивача причин, є протиправною.

Щодо зобов`язання призначити допомогу, то суд враховує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.

В цій справі позивачу відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини з єдиної підстави пропуск строку звернення за такою допомогою, інших підстав не вказано, а судом в ході судового розгляду не встановлено.

Оскільки відповідна підстава для відмови визнана судом необґрунтованою, а інших підстав для відмови не встановлено, у відповідача не існує іншого варіанту правомірної правової поведінки, окрім призначення відповідної допомоги. Відповідно, судом не здійснюється втручання в дискреційні повноваження відповідача.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 .

При цьому, суд не вбачає підстав для зазначення у резолютивній частині рішення конкретної суми невиплаченої допомоги, оскільки рішення суду носить зобов`язальний характер, а визначення точної суми допомоги відноситься до завдань відповідача на стадії виконання покладеного судом обов`язку, в разі набранням рішенням законної сили.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору та нею не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації щодо призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 .

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (вул. Георгія Нарбута, 10-А, м. Вінниця, 21032, ЄДРПОУ 03191928).

Суддя Свентух Віталій Михайлович