Ухвала

від 12.02.2024 по справі 120/1451/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

12 лютого 2024 р. Справа № 120/1451/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Пунктом 3 частини статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 гривні.

При цьому за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Із поданої позовної заяви слідує, що позивачем оскаржується рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000106/2 від 03 листопада 2023 року, № UA401000/2023/000138/2 від 29 грудня 2023 року та № UA401020/2024/000001/2 від 01 січня 2024 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001899, № UA401020/2023/001698 та № UA401020/2024/000001.

Відтак позивачеві за подання позову майнового характеру (оскарження трьох рішень про коригування митної вартості) слід було надати доказ оплати судового збору в розмірі, що становить 1,5 відсотка від різниці показників митної вартості товару, визначених позивачем та митним органом за всіма трьома рішеннями про коригування митної вартості товарів.

Такі висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962.

Судова палата Верховного Суду у згадуваній вище постанові вказала на те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Так, у позовній заяві йдеться про те, що розмір різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом згідно з рішенням про коригування митної вартості товару № UA401000/2023/000106/2 від 03 листопада 2023 року, зріс на 124842,05 гривень, згідно з рішенням № UA401000/2023/000138/2 від 29 грудня 2023 року - на 28611,87 гривень та відповідно до рішення № UA401020/2024/000001/2 від 01 січня 2024 року - на 52469,41 гривень.

При цьому позов не містить інформації про суму митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, а також про суму митних платежів із урахуванням митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях.

Наведене позбавляє суд можливості визначити точну суму судового збору, який підлягає сплаті за подання позову майнового характеру (щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів).

Відтак позивачеві слід надати суду інформацію (докази) щодо суми митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, а також суми митних платежів із урахуванням митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях.

Окрім того, за звернення до суду з позовом, що містить три немайнові вимоги (оскарження карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001899, № UA401020/2023/001698 та № UA401020/2024/000001), позивачу слід надати доказ оплати судового збору в розмірі 9084 гривень (3028 гривень х 3).

Натомість позивачем до позовної заяви не долучено доказу, який би підтверджував сплату судового збору за звернення до суду з позовом з немайновими вимогами.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору за звернення до суду з позовом.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, дійшов висновку позовну заяву залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, що містить такий позов, шляхом надання суду інформації (доказів) щодо суми митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, а також суми митних платежів із урахуванням митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Також суду слід надати докази сплати судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі 9084 гривень.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович