ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/36126/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спартак» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спартак» (далі ТзОВ «Спартак», позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2023 №0130380709 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 381776 грн 18 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача 18.09.2023 складений акт за №14311/07-09/13350026. Так за результатами документальної перевірки встановлено порушення п.2. ст.13 закону України від 21.06.2018 №2473-VII «Про валюту і валютні операції» та п.14/2 постанови правління НБУ від 07.07.2022 за №142 «Про внесення змін до постанови правління НБУ під 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по контракту №19/07-22 від 19.07.2022 року укладеного з нерезидентом з ТзОВ «KGT ARGUS», Республіка Узбекистан.
Акт перевірки містить додаток №15 «зведені дані щодо експортних операцій у розрізі контрагентів - нерезидентів, укладених контрактів та стан розрахунків ТзОВ «Спартак» за період з 19.07.2022 року по 11.09.2023 року». Згідно даного додатку вбачається нарахування товариству пені в розмірі 381 776,18 грн. На підставі акту перевірки податковим органом було винесене податкове повідомлення - рішення від 19.10.2023 №0130380709, яким до підприємства застосовано штраф за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД в розмірі 381 776,18 копійок.
Вважаючи протиправним вказане податкове повідомлення-рішення та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернуся до суду з позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що твердження позивача, щодо наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, які повинні бути вручені до її початку, тобто не пізніше 08.02.2023 є необґрунтованим та не відповідає положенням чинного законодавства, зокрема п. 81.1.ст. 81 Податкового кодексу України у якому не міститься норм щодо строків вручення.
Крім того, представник відповідача зазначала про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до наданих податковому органу повноважень. ТзОВ «Спартак» до перевірки та до поданого заперечення не представлено сертифікат «Про фарс-мажорні обставини (обставини непереборної сили»). Вказувала на те, що посилання на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та наявність сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не звільняє від виконання зобов`язання, а звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язання. Просила у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних ТзОВ «Спартак» відсутні.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно листів ДПС №12279/7/99-00-07-05-01-07 від 30.05.2023 (вхідний номер 1652/8 від 30.05.2023), №15823/7/99-00-07-05-02-07 від 05.07.2023 (вхідний номер 2083/8 від 05.07.2023), №18996/7/99-00-07-05-02-07 від 07.08.2023 (вхідний номер 2480/8 від 07.08.2023), про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.05.2023, 01.06.2023, 01.07.2023 поданої ПАТ АТ «Південний» (МФО 328209), ТзОВ «Спартак» порушено встановлені законодавством терміни розрахунків в іноземній валюті по контракту: №19/07-22 від 19.07.2022.
На підставі направлення від 05.09.2023 №2705 виданого ГУ ДПС у Волинській області, ОСОБА_1 - головному державному інспектору територіального відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області, згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV., відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 01.09.2023 №1822- проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Спартак» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 19.07.2022 по 11.09.2023 при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Перевірка проводилась з 11.09.2023 по 15.09.2023.
Перевіркою ТзОВ «Спратак» щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту №19/07-22 від 19.07.2022 за період з 19.07.2022 по 11.09.2023 встановлено наступне.
ТзОВ «Спартак» укладено контракт №19/07-22 від 19.07.2022 з нерезидентом ТзОВ «KGT ARGUS», Республіка Узбекистан. Предмет контракту - четвертини яловичі передні заморожені необвалені, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервовані, код товару 202203000, 202205000. Умови поставки: FCA -Клюск. (а.с.41-42).
14.09.2022 відповідно до додаткової угоди від 14.09.2022 сторони домовилися викласти п. 2.1 контракту у новій редакції, а саме: «2.1. Оплата кожної узгодженої сторонами партії товару здійснюється одним із таких видів: 100% передплата вартості товару (протягом 5 банківських днів); оплата за фактом постачання товару (протягом 90 днів)» (а.с. 43).
Термін дії контракту - до 31.12.2022. Відповідно до додаткової угоди від 30.12.2022 року термін дії контракту продовжено до 31.12.2023 року (а.с.44).
На виконання умов експортного контракту №19/07-22 від 19.07.2022 року у періоді з 19.07.2022 по 11.09.2023 ТзОВ «Спартак» експортовано в адресу ТзОВ «КGТ ARGUS», Республіка Узбекистан, ТМЦ, на загальну суму 516 700,00 дол. США, що еквівалентно 18894 995,62 грн, а саме:
10.08.2022 року на суму 78 000,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №UA205140/2022/056561;
- 26.08.2022 року на суму 55 000,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №UA205140/2022/060432;
- 20.09.2022 року на суму 69 000,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №U A205140/2022/066306;
- 25.10.2022 року на суму 52 000,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №UA205140/2022/075830;
- 28.10.2022 року на суму 52 000,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №UA205140/2022/077004;
- 01.11.2022 року на суму 52 000,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №UA205140/2022/077830;
- 18.11.2022 року на суму 52 000,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №22UA205140083174U5;
- 16.12.2022 року на суму 50 000,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №220A205140091013U6;
- 07.02.2023 року на суму 56 700,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №23UA205140010959U8 (а.с.45-71).
При цьому, оплату за поставлений товар ТзОВ «KGT ARGUS» здійснило частково в сумі 335 500,00 дол. США, а саме:
05.10.2022 року сплачено 20 000,00 дол. США;
19.10.2022 року сплачено 30 000,00 дол. США;
02.11.2022 року сплачено 40 000,00 дол. США;
29.11.2022 року сплачено 20 000,00 дол. США;
05.12.2022 року сплачено 20 000,00 дол. США;
16.12.2022 року сплачено 15 000,00 дол. США;
16.01.2023 року сплачено 40 000,00 дол. США;
17.01.2023 року сплачено 20 000,00 дол. США;
03.02.2023 року сплачено 10 000,00 дол. США;
13.02.2023 року сплачено 20 000,00 дол. США;
02.03.2023 року сплачено 29 000,00 дол. США;
28.03.2023 року сплачено 10 000,00 дол. США;
20.04.2023 року сплачено 30 000,00 дол. США;
26.04.2023 року сплачено 2 000,00 дол. США;
02.05.2023 року сплачено 20 000,00 дол. США;
06.06.2023 року сплачено 9 500,00 дол. США (а.с. 72-87).
19.06.2023 ТзОВ «Спартак» подано позовну заяву про стягнення заборгованості з нерезидента в розмірі 224 925,75 дол. США, в тому числі суми основного боргу в розмірі 181 200,00 дол. США.
26 червня 2023 року господарським судом Волинської області відкрито провадження по справі №903/635/23. Після звернення до суду нерезидентом було сплачено 32 894,50 дол. США, а саме:
26.06.2023 року сплачено 7 894,50 дол. США;
06.07.2023 року сплачено 15 000,00 дол. США;
21.07.2023 року сплачено 5 000,00 дол. США;
01.08.2023 року сплачено 5000,00 дол. США. (а.с. 88-91)
За період з 19.07.2022 року по 11.09.2023 року на адресу ТзОВ «Спартак» по контракту №19/07-22 від 19.07.2022 року надійшли валютні кошти в сумі 368 394,50 дол. США., що еквівалентно 13471 692,11 грн., а валютні кошти в сумі 148 305,50 дол. США - не надійшли.
Станом на 11.09.2023 року по контракту №19/07-22 від 19.07.2022 року рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 148 305,50 дол. США (що відповідає даним бухгалтерського обліку платника бал. рах. 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»). Д-т рах. 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», К-т рах. 362 «Розрахунки з іноземними покупцями». Перевіркою своєчасності розрахунків при здійсненні експортних операцій по контракту №19/07-22 від 19.07.2022 року підприємства встановлено, що валютні кошти в сумі 304 000,00 дол. США, надійшли в адресу резидента без порушення граничних термінів, валютні кошти в сумі 64 394,50 дол. США надійшли з порушенням граничних термінів, а валютні кошти в сумі 148 305,50 дол. США - не надійшли.
Валютні кошти по МД-2 №UA205140/2022/077004 від 28.10.2022 року в сумі 2 000,00 дол. США надійшли 26.04.2023 року - граничний термін надходження 25.04.2023.
Валютні кошти по МД-2 №UA205140/2022/077830 від 01.11.2022 року надійшли:
02.05.2023 в сумі 20 000,00 дол. США;
06.06.2023 в сумі 9 500,00 дол. США;
26.06.2023 в сумі 7 894,50 дол. США;
06.07.2023 в сумі 15 000,00 дол. США
- граничний термін надходження 29.04.2023
Валютні кошти по МД-2 №22UA20514008317U5 від 18.11.2022 року надійшли:
21.07.2023 в сумі 5 000,00 дол. США;
01.08.2023 в сумі 5 000,00 дол. США.
- граничний термін надходження 16.05.2023
Валютні кошти по МД-2 №220A205140091013U6 від 16.12.2022 станом на 11.09.2023 не надійшли - граничний термін 13.06.2023.
Отже, перевіркою встановлено порушення п. 2, ст. 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». За результатами проведення перевірки складено акт про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Спартак» від 18.09.2023 №14311/07-09/13350026 (далі - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення: - п. 2. ст. 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та п.142 постанови Правління НБУ від 07 липня 2022 року №142 «Про внесення змін до Постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по контракту №19/07-22 від 19.07.2022 року укладеного із нерезидентом з ТзОВ «КGТ ARGUS», Республіка Узбекистан.
19.10.2023 податковим органом було винесене податкове повідомлення - рішення №0130380709, яким до підприємства застосовано штраф за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД в розмірі 381 776,18 грн.
З прийнятим рішенням позивач не погодився, та подав відповідну скаргу до ДПС України. Рішенням про результати розгляду скарги від 30.11.2023 року за №35524/6/99-00-06-01-02-06 оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2023 №0130380709, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі також Закон № 2473-VIII).
Згідно з ч.2ст.3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.
У ч.4, 6 ст.11 Закону №2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Відповідно до ч.9 ст.11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.
Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
Пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною 1статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закон у граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до ч.2, 3 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів.
Так, судом досліджено, що згідно з укладеними позивачем контрактом №19/07-22 ТзОВ «KGT ARGUS», як покупець, зобов`язувалася здійснити оплату кожної узгодженої сторонами партії товару одним із таких видів: 100% передплата вартості товару (протягом 5 банківських днів); оплата за фактом постачання товару (протягом 90 днів)».
Факти експортування позивачем товару покупцю підтверджується митними деклараціями від 10.08.2022 МД-2 №UA205140/2022/056561; 26.08.2022 МД-2 №UA205140/2022/060432; 20.09.2022 МД-2 №UA205140/2022/066306; 25.10.2022 МД-2 №UA205140/2022/075830; 28.10.2022 МД-2 №UA205140/2022/077004; 01.11.2022 МД-2 №UA205140/2022/077830; 18.11.2022 МД-2 №22UA205140083174U5; 16.12.2022 МД-2 №22U0A205140091013U6; 07.02.2023 МД-2 №23UA205140010959U8 вартістю 516700 дол. США - не є спірними у справі.
Граничні строки надходження валютної виручки за контрактом: 25.04.2023, 29.04.2023, 16.05.2023, 13.06.2023.
Однак, станом на 11.09.2023 (останній день періоду, що перевірявся) оплата за товар відповідно до МД-2 №UA205140/2022/077004; МД-2 №UA205140/2022/077830; МД-2 №22UA20514008317U5 сплачена з порушенням строків, а оплата згідно із МД-2 №220A205140091013U6 була відсутньою, а тому за висновками контролюючого органу позивачем порушено строки розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених національним банком України.
Факти неотримання та невчасної сплати валютної виручки по контракту №19/07-22 від 19.07.2022 стороною позивача не заперечуються.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Частинами 6-8 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті,та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Статтею 112 Податкового кодексу України (далі також ПК України) регламентовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
Відповідно до п.112.1, 112.2, 112.7 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
У пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України передбачено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Оцінюючи покликання позивача щодо настання форс-мажорних обставин, що вплинули на строки розрахунків за валютними операціями, то суд враховує наступне.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.2 ст.14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР).
У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що:
- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;
- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.
Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.
Проте, і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.
Суд зазначає, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин не звільняє від виконання зобов`язання автоматично.
При видачі сертифікату Торгово-промислова палата засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, що міститься в постанові від 13.07.2023 у справі №560/9742/22, з огляду на вимоги Закону України «Про валюту та валютні операції» та Регламенту ТПП, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Судом встановлено, що наявність форс-мажорних обставин у даному випадку, позивач вважає лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, у якому засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022. Тобто ТПП України листом підтвердила про те, що з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Враховуючи вимоги Закону №2473 і Регламенту ТПП, для можливого звільнення товариства від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків встановлених Національним банком України, необхідно обґрунтувати неможливість виконання іноземною компанією своїх зобов`язань згідно укладеного зовнішньоекономічного контракту, та отримати сертифікат про наявність форс-мажорних обставин від Торгово-промислової палати України із зазначенням періоду дії таких обставин.
Щодо обґрунтування позивача щодо порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Позивач зазначає, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки повинні бути вручені до її початку, тобто не пізніше 08.02.2023.
Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
За змістом пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Аналіз наведених положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку про те, що перед початком перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області пред`явлені документи, визначені п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, представнику ТзОВ «Спартак». Вказана особа ознайомилась з направленнями та отримала копію наказу про проведення перевірки, про що власноручно зробила відмітку про те, що наказ про проведення перевірки позивачу було вручено 11.09.2023 (а.с. 20). Враховуючи вищевикладене, судом не встановлені процедурні порушення посадовими особами контролюючого органу при проведенні перевірки позивача, за наслідками якої були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Крім того, суд критично відноситься до посилань позивача на порушення процедури проведення перевірки, оскільки такі порушення самі по собі не спростовують вчинення порушень, що стали наслідком накладення на суб`єкт господарювання штрафних санкцій.
Відповідно, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано податковому органу документів, що підтверджують виникнення обставин для продовження/переривання строку виконання зовнішньоекономічного контракту ні під час проведення перевірки й навіть станом на момент винесення податкового повідомлення-рішення. Вказане свідчить про те, що відповідач діяв в межах повноважень, встановлених Конституцією та податковим законодавством, що виключає правові підстави для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.
Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ч.1 ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене в його сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі -Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Спартак» (44803, Волинська область, Ковельський район, село Клюйськ, вулиця Садова, 117)
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя В.В. Дмитрук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2024 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116955917 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Дмитрук Валентин Васильович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Дмитрук Валентин Васильович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Дмитрук Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні