Рішення

від 12.02.2024 по справі 140/35339/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/35339/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ТЕП» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ТЕП» (далі ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП» складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну (далі ПН) від 30.07.2021 № 107, проте Комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС у Миколаївській області) прийнято рішення від 27.08.2021 №3028379/42180404 про відмову у реєстрації вказаної ПН.

Позивач оскаржив вказане рішення в судовому порядку та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі № 400/8184/21 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП» до ДПС України, ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні діїзадоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області № 3028379/42180404 від 27.08.2021, зобов`язано ГУ ДПС у Миколаївській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП» № 107 від 30.07.2021, реєстрацію якої зупинено, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11.10.2022 представник позивача на адресу ГУ ДПС у Миколаївській області надіслав заяву про виконання рішення суду у справі №400/8184/21, однак така заява не була розглянута контролюючим органом.

17.02.2023 представник позивача звернувся з аналогічною заявою до ГУ ДПС у Волинській області, оскільки на підставі наказу ДПС України від 28.03.2022 № 173 вказаний контролюючий орган виконував функції ГУ ДПС у Миколаївській області, яке здійснювало лише функції з сервісного обслуговування платників.

Листом від 22.02.2023 за № 2248/6/03-20-18-01-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача про неможливість виконання рішення суду, оскільки в Комісії регіонального рівня відсутні повноваження щодо повторного розгляду питання реєстрації ПН, у зв`язку із чим направлено звернення до ДПС України.

13.09.2023 ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП» повторно звернулось із заявою про виконання рішення суду та з метою повторного розгляду питання щодо реєстрації/відмови у реєстрації ПН надало пакет документів, проте отримало повідомлення контролюючого органу від 18.09.2023 № 9543610/42180404 про необхідність надання додаткових документів.

Позивач подав повідомлення від 22.09.2023 про надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН №107 від 30.07.2021.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 27.09.2023 №9600643/42180404 було відмовлено у реєстрації зазначеної ПН з підстав ненадання / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Позивач не погоджується із рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 27.09.2023 №9600643/42180404 та зазначає, зокрема, що об`єктом розгляду вказаною Комісією щодо розблокування спірної ПН була господарська операція купівлі-продажу транспортного засобу між позивачем та ПП «АЛМАВІТ», а не операція імпорту транспортного засобу, відтак будь-які зауваження стосовно іншої господарської операції є перевищенням повноважень. Крім того, всі документи стосовно факту імпорту були перевірені митним органом і товар згідно ВМД №305160/2021/02727 від 06.05.2021 випущено у вільний обіг.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 27.09.2023 № 9600643/42180404, та зобов`язати ДПС України зареєструвати ПН №107 від 30.07.2021 в ЄРПН.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.88).

В поданому до суду 28.12.2023 відзиві на позовну заяву (а. с. 92-98) представник відповідачів Роскошнова Д.А. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

У відповіді на відзив (а. с. 107-110) представник позивача Колб С.О. з доводами відзиву не погодився та просить позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представника відповідачів не підлягало судом вирішенню по суті.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП» складено та подано до реєстрації в ЄРПН ПН від 30.07.2021 № 107 (отримувач/покупець: ПП «АЛМАВІТ»; товар: сідельний тягач MAN TGA 18.440 № НОМЕР_1 , код товару згідно з УКТЗЕД у кількості 1 шт., обсягом постачання 401250,00грн, ПДВ 80250,00грн) (а. с. 52).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 27.08.2021 № 3028379/42180404 у реєстрації ПН від 30.07.2021 № 107 відмовлено у зв`язку із ненаданням платником податку копій первинних документів, а в графі «додаткова інформація» зазначено, що платником не надано копій документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів (а. с. 50-51).

Вказане рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області було оскаржено в судовому порядку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі №400/8184/21 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП» до ДПС України, ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні діїзадоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області №3028379/42180404 від 27.08.2021, зобов`язано ГУ ДПС у Миколаївській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП» № 107 від 30.07.2021, реєстрацію якої зупинено, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 29-38).

11.10.2022 представник позивача на адресу ГУ ДПС у Миколаївській області надіслав заяву про виконання рішення суду у справі №400/8184/21 (а.с.39-40), відомості про результати розгляду цієї заяви у справі відсутні.

17.02.2023 представник позивача звернувся з аналогічною заявою до ГУ ДПС у Волинській області (а.с.42-43), у відповідь на яку листом від 22.02.2023 за № 2248/6/03-20-18-01-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача про направлення звернення до ДПС України з метою надання інформації щодо порядку та способу виконання рішень суду, які набрали законної сили (а. с. 45-46).

13.09.2023 ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП» подало повідомлення № 6 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено (а саме: по ПН від 30.07.2021 № 107), кількість додатків 22. В графі «пояснення» вказаного повідомлення зазначено: «ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП» просить негайно виконати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 по справі № 400/8184/21, зокрема повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в ЄРПН ПН від 30.07.2021 № 107» (а. с. 113).

18.09.2023 за № 9543610/42180404 Комісія ГУ ДПС у Волинській області надіслало повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН, в якому зазначалось про необхідність надання первинних документів щодо постачання/придбання товарів, транспортування продукції; розрахункових документів та/або банківських виписок. В графі «додаткова інформація» зазначено: відсутні документи щодо розрахунків з нерезидентом, товаросупровідні документи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 23-25).

ТзОВ «БІЗНЕС-ТЕП», у відповідь на вказане повідомлення, подало повідомлення про надання додаткових пояснень від 22.09.2023, додавши також копії додаткових угод № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.02.2021, № 3 від 01.04.2021, № 2-1 від 20.08.2021, № 2-2 від 01.03.2022, № 4 від 22.12.2022, № 5 від 01.09.2023 (а .с. 19-22).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 27.09.2023 № 9600643/42180404 у реєстрації ПН від 30.07.2021 № 107 відмовлено у зв`язку ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення, а у графі «додаткова інформація» відомості відсутні (а.с.17-18).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За приписами абзаців десятого, дванадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у пункті 8 яких вказано: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно із пунктом 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі Порядок № 520, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2 - 4 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пунктів 5, 6 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261). За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Як вбачається із оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 27.09.2023 № 9600643/42180404, у реєстрації ПН № 107 від 30.07.2021 відмовлено у зв`язку із ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення.

Суд не погоджується із вказаною підставою прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на таке.

Так, після прийняття та на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі № 400/8184/21 (а. с. 29-38), з метою повторного розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення щодо реєстрації ПН від 30.07.2021 № 107, позивач подав до Комісії ГУ ДПС у Волинській області разом із письмовими поясненнями копії документів, які стосуються господарської операції, по якій складено спірну ПН, зокрема, які підтверджують:

- факт реалізації транспортного засобу ПП «Алмавіт»: видаткова накладна № 1152 від 30.07.2021 (а. с. 75); договір купівлі-продажу транспортного засобу № 583/21 від 30.06.2021 (а. с. 73-74); акт прийняття-передачі № 583/21 від 30.06.2021 (а.с.76); платіжне доручення від 30.07.2021 № 275 (а. с. 78); оборотно-сальдову відомість по рах. 361 за 01.01.2021-19.08.2021 (а. с. 79);

- факт придбання позивачем у нерезидента компанії «CAUGTOUT s.r.o.» вказаного автомобіля та його ввезення на митну територію України: контракт від 29.12.2020 № 21/20-CA/BZ (а.с.56-59); інвойс (а.с.70); ВМД UA305160/2120/027207 (а. с. 71-72).

Водночас, у повідомленні Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 18.09.2023 №9543610/42180404 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН запропоновано Товариству надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в ПН: а саме щодо постачання/придбання товарів, транспортування продукції; розрахункових документів та/або банківських виписок. В графі «додаткова інформація» зазначено: відсутні документи щодо розрахунків з нерезидентом, товаросупровідні документи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 23-25).

На вказане повідомлення Комісії ГУ ДПС у Волинській області, позивач надав копії окремих документів, зокрема: копії додаткових угод № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.02.2021, № 3 від 01.04.2021, № 2-1 від 20.08.2021, № 2-2 від 01.03.2022, № 4 від 22.12.2022, № 5 від 01.09.2023 (а .с. 19-22, 60-69), згідно з якими, зокрема, змінювалися умови оплати товарів.

Суд зазначає, що ПН від 30.07.2021 № 107 була подана на реєстрацію в ЄРПН за результатами здійснення господарської операції купівлі-продажу транспортного засобу між позивачем та ПП «АЛМАВІТ», а не щодо купівлі-продажу та імпорту вказаного товару, тому відсутність документів щодо оплати ввезеного на митну територію України транспортного засобу (строк оплати якого до того ж не настав) не може бути правовою та фактичною підставою для відмови у реєстрації в ЄРПН вказаної ПН, оскільки не стосується господарської операції, щодо якої була складена ПН.

На думку суду, подані позивачем документи до Комісії ГУ ДПС у Волинській області для реєстрації ПН від 30.07.2021 № 107 підтверджують господарську операцію з реалізації транспортного засобу ПП «Алмавіт» та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаної ПН.

Суд також наголошує на тому, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №380/4146/22, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 27.09.2023 № 9600643/42180404 прийняте без наявності правових та фактичних підстав, позаяк платник надав пояснення та первинні документи щодо господарської операції, по якій складена спірна ПН від 30.07.2021 № 107. Вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, узгоджуються між собою, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах відомостей про господарську операцію. Передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію спірної ПН в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.

Відтак, з наведених вище мотивів, враховуючи надані суду статтею 245 КАС України повноваження, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення підлягають до задоволення.

Крім того, підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії, з огляду на таке.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (зі змінами) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, а подані позивачем документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, по якій складена спірна ПН, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача похідні позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати ПН від 30.07.2021 № 107 в ЄРПН належить також задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в сумі 2684,00грн згідно із платіжним дорученням від 09.11.2023 № 1152 (а.с.16, 87).

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2684,00 грн. При цьому, на думку суду, судові витрати необхідно стягнути саме з ГУ ДПС у Волинській області, позаяк судом задоволена самостійна позовна вимога немайнового характеру, та саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення були порушені права позивача, а звернена до ДПС України позовна вимога про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації ПН є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2500,00грн суд враховує таке.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Позивач, на підтвердження витрат на правничу допомогу, подав копію договору про надання правової допомоги від 06.10.2023 № 06/10-23 (а.с.80-82), копію детального опису робіт (наданих послуг) станом на 04.12.2023 (а.с.83), та з вказаних документів вбачається надання позивачу Адвокатським об`єднанням «Бона Фіде» у цій справі правової допомоги в сумі 2500,00 грн. При цьому, пунктом 3.1 вказаного договору визначено фіксовану суму гонорару (2500,00грн), водночас позивач надав детальний опис робіт (наданих послуг) за цим договором. Умовами договору передбачено сплату гонорару впродовж 5 банківських днів з моменту фактичного виконання рішення суду (пункт 3.2 договору про надання правової допомоги від 06.10.2023 № 06/10-23).

Представник відповідачів Роскошнова Д.А. у відзиві на позовну заяву вказала, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою.

Суд зазначає, що окремі види послуг, наведені у детальному описі робіт (наданих послуг) станом на 04.12.2023 (а.с.83), не є видами правової допомоги та не можуть бути відшкодовані (а саме: підписання договору, формування договору та адвокатського досьє, ксерокопіювання позовної заяви та додатків).

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, при її вирішенні враховані висновки щодо застосування норм права, які викладені у наведених вище постановах Верховного Суду), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на подане заперечення представника відповідачів, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 4184,00грн (з них: судовий збір в сумі 2684,00грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 вересня 2023 року №9600643/42180404.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ТЕП» (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул.Рівненська, 76А ідентифікаційний код 42180404) податкову накладну від 30 липня 2021 року №107.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м.Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код ВП 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ТЕП» (43020, Волинська область, м.Луцьк, вул.Рівненська, 76А ідентифікаційний код 42180404) судові витрати в загальному розмірі 4184 гривні 00 копійок (чотири тисячі сто вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх