Рішення

від 13.02.2024 по справі 200/10/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2024 року Справа№200/10/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рікольд» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

31.12.2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Рікольд» (далі ТОВ «Рікольд») через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, після зміни позовних вимог, просило:

- визнати протиправним рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області від 04.10.2023 року № 9648572/41372386 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.07.2023 року № 26;

- зобов`язати Державну податкову службу провести реєстрацію податкової накладної від 27.07.2023 року № 26 на суму 315193,68 грн., у тому числі ПДВ 20% - 52532,28 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного їх надходження.

Позов обґрунтовувало тим, що подало до контролюючого органу податкову накладну з податку на додану вартість, між тим її реєстрацію було зупинено з пропозицією надати пояснення та копії документів. На пропозицію контролюючого органу надало і пояснення, і копії документів, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Між тим, відповідач прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане рішення позивач вважав неправомірним, оскільки при його прийняті не враховано те, що:

- при зупиненні реєстрації податкової накладної, що передувало прийняттю оскарженого рішення, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної Головним управлінням ДПС у Донецькій області не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати та які були би достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної;

- надані позивачем до відповідача первинні бухгалтерські документи складені з дотриманням вимог законодавства і повністю відображають зміст господарських операцій по укладеному договору, по якому виписано податкову накладну;

- не враховано правові позиції Верховного Суду, зокрема ту, що наведена в постанові від 07.12.2022 року у справі № 500/2237/20, згідно з якою «суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.».

Відповідачі Державна податкова служба України та Головне управління ДПС у Донецькій області подали відзиви на позовну заяву, в яких зазначали, зокрема, що, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

Згідно з відомостями з інформаційних баз даних ДПС України, позивачем виписано податкову накладну від 27.07.2023 року № 26 на суму 315193,68 грн. в тому числі ПДВ 52532,28 грн., на реалізацію товарів: «Рікольд, р, добриво Олійні (20л) (УКТЗЕД 3105902000), Рікольд, р, добриво ГуміГрот (20л) (УКТЗЕД 3105908090)». В подальшому зазначену податкову накладну 14.08.2023 року позивачем було відправлено підприємством засобами електронного зв`язку на реєстрацію в ЄРПН.

Подана на реєстрацію податкова накладна позивача, після проведення перевірки на відповідність ознакам безумовної реєстрації, була автоматично перевірена щодо відповідності відображеної у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій, які зазначено у додатку 3 до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165. Після цього, за результатами автоматизованого моніторингу податкових накладних було встановлено, що відображена в ній операція відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, тому реєстрація такої податкової накладної була зупинена на підставі п. 7 цього Порядку. Так, згідно з відомостями з інформаційних баз даних ДПС, господарська операція з реалізації «Рікольд, р, добриво Олійні (20л) (УКТЗЕД 3105902000), Рікольд, р, добриво ГуміГрот (20л) (УКТЗЕД 3105908090)», що відображалася у направленій для реєстрації податковій накладній позивача, відповідала опису критерію ризиковості здійснення операцій № 1, оскільки обсяг постачання послуг за цією податковою накладною перевищував обсяг придбання такого товару на митній території України, за умов відсутності врахованої таблиці даних платника податку, яка б свідчила про постачання ТОВ «Рікольд» вказаного товару на постійній основі. Внаслідок відповідності критерію ризиковості здійснення операцій, реєстрація податкової накладної була автоматично зупинена на підставі абз. 10 п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246.

Після зупинення реєстрації податкової накладної позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Це відображено в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, зміст якої відповідає п. 11 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані позивачем щодо податкової накладної, комісією Головного управління ДПС у Донецькій області позивачу надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної, в якому визначено конкретний перелік документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, який необхідно надати платнику для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Копії зазначених додаткових документів позивач у встановлений строк не подав.

Тому комісією Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної.

Причина відмови - ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційний опис), у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних, штатного розпису.

За результатами оскарження в адміністративному порядку, Державною податковою службою України скарга позивача залишена без задоволення, а зазначене рішення - без змін.

Також зазначали, що, на їх думку, до позовної заяви долучено більший обсяг документів, ніж був у розпорядженні комісії при розгляді питання щодо реєстрації чи відмови у реєстрації спірної податкової накладної. Верховний Суд у постанові від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18 зазначив, що дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування.

Отже, позивачем до податкового органу не було надано усіх необхідних та належних документів, які б дійсно підтверджували реальне виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом та спростували би сумнів, що виник у податкового органу з приводу підтвердження реальності господарської операції із його контрагентом.

Вважали, що оскаржене рішення відповідало вимогам законодавства.

Також вважали, що повноваження Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиного реєстру податкових накладних - є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Просили в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав доводи позовної заяви. Також зазначав, що в порушення вимог п. 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, а також правової позиції, що викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 12.04.2023 року у справі № 500/1836/22, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної Головним управлінням ДПС у Донецькій області не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати та які були би достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Тому позивач, враховуючи підставу для зупинення реєстрації податкової накладної, виходячи з критерію ризиковості, що вказаний у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, самостійно визначив перелік документів та надав їх разом з поясненнями від 14.09.2023 року № 1409. До вказаних пояснень позивачем надано договори та специфікації, що підтверджують як отримання товару в обсягу, достатньому для подальшого здійснення господарської операції, щодо якої складена податкова накладна, так і договір, який відображає господарську операцію, щодо якої складена податкова накладна. Позивачем надано первині документи, які підтверджують здійснення господарської операції, а саме видаткові накладні що підтверджують як отримання товару в обсягу, достатньому для подальшого здійснення господарської операції, щодо якої складена податкова накладна, так і видаткові накладні, які відображають господарську операцію, щодо якої складена податкова накладна. Позивачем надані розрахункові документи, які підтверджують зміну в активах підприємства внаслідок вчинення господарських операцій, а саме платіжні інструкції. Також позивачем надано товарно-транспортні накладні та виставлені рахунки (фактура).

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12.06.2018 року у справі №825/3419/14.

Вважав, що обсяг поданих документів був достатнім для реєстрації податкової накладної, натомість позивачу було надіслано повідомлення про необхідність надання складських документів.

Щодо неподання складських документів, то позивачем договір складського зберігання не укладався, товар на зберігання до товарного складу не передавався. Позивач має у користуванні приміщення для зберігання товарів (договір оренди складського приміщення від 06.12.2019 року про оренду складських приміщень). Тому складські документи, що визначені ст. 961 Цивільного кодексу України (складська квитанція; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво) позивачем не складалися і не повинні були складатися.

Беручи до уваги, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено необхідності надання складських документів і жодним чином не вказано, як їх відсутність спростовує здійснення господарської операції, враховуючи, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджували зазначені в ній дані та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 27.07.2023 року № 26, вважав протиправною відмову у реєстрації зазначеної податкової накладної.

Судом встановлено, що ТОВ «Рікольд» як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області; є, зокрема платником податку на додану вартість з 01.07.2017 року (далі ПДВ).

Основним видом діяльності позивача по коду КВЕД 46.21 є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; іншими видами діяльності є: по коду КВЕД 46.61 - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; по коду КВЕД 77.31 - надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; по коду КВЕД 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами; по коду КВЕД 52.10 - складське господарство.

Підприємство має у користуванні нежитлове приміщення для зберігання товарів (на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 06.12.2019 року).

04.01.2023 року між позивачем як дистриб`ютором та ТОВ «Торговий дім «Нертус» як продавцем було укладено дистриб`юторські договори від 04.01.2021 року №04/01-РІК/ТДН та від 04.01.2023 року №04/01-РІК/ТДН, згідно з умовами яких продавець зобов`язався передати погодженими партіями товар у власність дистриб`ютора, а дистриб`ютор сплатити за нього визначену грошову суму; найменування товару (номенклатура, асортимент, сорт), його кількість і ціна вказуються в специфікаціях (видаткових накладних), які є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання першого договору був оформлений, зокрема рахунок на оплату від 17.11.2021 року №9382 на загальну суму 213628,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 35604,80 грн.

Позивач оплатив зазначений рахунок, а саме: 17.11.2021 року - 106814,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 17802,40 грн. (платіжна інструкція від 17.11.2021 року №1471), 14.12.2021 року - 106814,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 17802,40 грн. (платіжна інструкція від 14.12.2021 року №1485).

Згідно з видатковими накладними від 15.06.2023 року №5578 та від 19.07.2023 року №6924, ТТН від 15.06.2023 року №Р61 та від 19.07.2023 року №Р73 позивач отримав товар, а саме: «Рікольд, р, добриво Олійні (20л)» у кількості 1120 л (УКТ ЗЕД - 3105902000); «Рікольд, р, добриво ГуміГрот (20л)» у кількості 1120 л (УКТ ЗЕД - 3105908090).

В подальшому з вказаного товару позивач на виконання іншого договору - договору купівлі-продажу від 05.06.2023 року №0506 поставив товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Каравай» (далі - ТОВ «Агрофірма «Каравай»; код ЄДРПОУ 30770263) частину зазначеного товару, а саме:

- з придбаного товару «Рікольд, р, добриво Олійні (20л)» у кількості 1120 літрів поставив 1080 літрів; залишок - 40 літрів;

- з придбаного товару «Рікольд, р, добриво ГуміГрот (20л)» у кількості 1120 літрів поставив 500 літрів; залишок - 620 літрів.

Так, 05.06.2023 року між позивачем як постачальником та ТОВ «Агрофірма «Каравай» як покупцем укладено договір купівлі-продажу №0506, згідно з умовами якого продавець зобов`язався поставити і передати у власність покупця мікродобрива, засоби захисту рослин та/або насіння (іменоване надалі - товар), а покупець прийняти і оплатити товар на умовах визначених даним Договором. Товар поставляється партіями в порядку та умовах, визначених даним Договором, відповідно до специфікацій, що оформляються сторонами на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного Договору. Асортимент товару, його ціна, одиниця виміру, кількість, вартість партії товару та інші умови визначаються сторонами в специфікації до даного Договору. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту поставки відповідної партії товару. Підтвердженням отримання товару є підпис довіреної особи покупця у видатковій накладній (п.п.1.1 1.4 Договору).

12.07.2023 року між позивачем та ТОВ «Агрофірма «Каравай» укладено специфікацію № 1207 до вказаного договору на поставку товару: «Рікольд, р, добриво Олійні (20л)» - 1080 л, «Рікольд, р, добриво ГуміГрот (20л)» - 500 л - на загальну суму 315 193,68 грн., у тому числі ПДВ 20% - 52 532,28 грн.

Того ж дня виставлено рахунок на оплату товару від 12.07.2023 року № 308 на загальну суму 315 193,68 грн., у тому числі ПДВ 20% - 52 532,28 грн.

27.07.2023 року ТОВ «Агрофірма «Каравай» здійснило оплату на користь позивача коштів за товар на суму 315193,68 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 27.07.2023 року № 7786.

Того ж дня - станом на дату зарахування коштів від покупця, позивач як платник податку склав податкову накладну від 27.07.2023 року № 26 на суму 315 193,68 грн., у тому числі ПДВ 20% - 52 532,28 грн.

Вказана податкова накладна у встановлений строк була надіслана податковому органу в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.08.2023 року (о 10:06:34) по поданій позивачем податковій накладній контролюючим органом в автоматичному режимі надіслано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної (перша квитанція), в якій щодо податкової накладної зазначалося наступне: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 27.07.2023 №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3105, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=7.6881%, "P"=17083.38. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

Після отримання першої квитанції - про зупинення реєстрації податкової накладної, позивач до контролюючого органу подав повідомлення від 14.09.2023 року № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена, а також письмові пояснення від 14.09.2023 року № 1409 та копії документів (в електронній формі засобами електронного зв`язку, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами).

В письмових поясненнях позивач детально описав правовідносини по укладеному договору та документи, що були оформлені в ході його виконання. Додатково пояснив те, що згідно зі штатним розкладом у нього працює 2 людини; підприємство має в оренді офіс за адресою: м. Слов`янськ, Донецька обл., вул. Василівська, 58 кв. 1, складські приміщення за адресою: Харківська обл., с. Васищеве, вул. Промислова, буд. 22, Донецька обл., Покровський район, с. Новтороїцьке, вул. Октябрьська, 1а, також має в оренді авто для доставки товару покупцям. Також пояснив походження товару, його придбання та документи, що це підтверджують. Щодо договору купівлі-продажу від 05.06.2023 року №0506, специфікації від 12.07.2023 року № 1207 до нього та спірної податкової накладної також пояснив, що покупець частково отримав товар від постачальника, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна від 28.07.2023 року №338 та ТТН Р338 від 28.07.2023 року; видаткова накладна від 29.07.2023 року №340 та ТТН Р340 від 29.07.2023 року; видаткова накладна від 30.07.2023 року №341 та ТТН Р341 від 30.07.2023 року. Станом на 01.08.2023 року у позивача як постачальника виникла кредиторська заборгованість перед покупцем по рахунку від 12.07.2023 року №308, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за липень 2023 року на суму 58 798,80 грн.

Одночасно з поясненнями позивач подав копії документів, що підтверджують походження товару, його придбання, а також реальність здійснення господарських операцій по спірній податковій накладній від 27.07.2023 року № 26 (всі первинні документи по операціям з ТОВ «Агрофірма «Каравай») та копії документів, на які посилався в поясненнях.

За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані позивачем як платником податків щодо спірної податкової накладної, комісією Головного управління ДПС у Донецькій області позивачу надіслано повідомлення від 20.09.2023 №9560141/41372386 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зазначеному Повідомленні запропоновано додатково надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування:

1) складських документів (проставлена галочка напроти абзацу: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити». Після слів: «документи, які не надано, позначити» проставлена галочка напроти: «складських документів»);

2) щодо наявності найманих працівників (ці слова дописані в полі «Додаткова інформація»).

Копії зазначених додаткових документів позивач у встановлений строк не подав.

Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення від 04.10.2023 року № 9648572/41372386 про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказаним рішенням позивачу відмовлено в реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

У зазначеному рішенні пункт «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи):» - не заповнений.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем оскаржено в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 23.10.2023 року №75038/41372386/2 скарга залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 вказаного Кодексу на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Для платників податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, встановлені особливі терміни складання податкової накладної (пп. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.60 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Граничні строки реєстрації податкової накладної встановлені п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 5 п.201.10 ст. 201 вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 21.02.2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Вказана постанова була чинною до 01.02.2020 року дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, який підлягав застосуванню на час зупинення реєстрації податкової накладної позивача, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або

2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Відповідно до п.п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.

Загальний перелік таких документів наведено в п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, згідно з яким (в редакції яка була чинною та підлягала застосуванню на час зупинення реєстрації податкової накладної позивача) перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Разом з тим, вказаний Порядок визначає певні повноваження відповідних суб`єктів владних повноважень, а не платників податків.

Реєстрація поданої позивачем податкової накладної була зупинена.

При цьому в квитанції №1 про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного переліку документів, які позивач мав надати, та які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, вказано не було.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 року в справі №819/330/18 звернув увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція Верховним Судом висловлена у постановах від 27.01.2022 року у справі № 380/2365/21, від 12.04.2023 року у справі № 500/1836/22.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520.

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно з п. 3 вказаного Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Згідно з п. 4 цього Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пункт 5 вказаного Порядку, як вже зазначалося, включає можливий перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з п. 6 цього Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 9 цього Порядку визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (квитанції №1) позивачем як платником податків в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подані повідомлення, письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт складання документів з порушенням вимог законодавства контролюючим органом не встановлено, що підтверджується змістом оскарженого рішення.

З огляду на наведене суд вважає помилковим надіслання позивачу комісією регіонального рівня контролюючого органу повідомлення про необхідність надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вимагання у позивача в такому повідомленні надання копій складських документів - є неприйнятним, з огляду на наступне.

Перелік складських документів визначений ст. 961 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва.

Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов`язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 956 зазначеного Кодексу).

Отже, складські документи складаються лише в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання, внаслідок укладення договору складського зберігання, передано на зберігання товар до товарного складу.

Проте, як пояснив позивач, ним договір складського зберігання не укладався, і відповідно, товар на зберігання до товарного складу не передавався.

Позивач для зберігання товарів має у користуванні нежитлове приміщення (на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 06.12.2019 року). В такому випадку складські документи (складська квитанція; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво) складатися не повинні.

Вимагання у позивача в повідомленні надання копій документів щодо наявності найманих працівників - є також безпідставним.

Так, відсутність або недостатність, на думку податкового органу, у позивача або його контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року в справі №810/4391/16.

Щодо змісту оскарженого рішення та його обґрунтованості

Комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової накладної прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форма рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (додаток до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути прийнято у зв`язку з:

1) ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку;

2) надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому в такому рішенні має бути заповнений пункт: «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи):».

Суб`єктом владних повноважень обрано першу підставу для прийняття оскарженого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (шляхом проставлення галочки напроти підстави з відповідним формулюванням).

Проте, в порушення наведених вимог законодавства в оскарженому рішенні не конкретизовано, що саме стало підставою для його прийняття:

1) ненадання або часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів;

2) ненадання або часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень;

3) ненадання або часткове надання позивачем додаткових копій документів.

При цьому обираючи загальне формулювання першої підстави (без конкретизації), в не враховано те, що комісією регіонального рівня контролюючого органу додаткові пояснення у платника податків не вимагалися (відповідним повідомленням вимагалися лише додаткові копії документів, і щодо таких дій суд дійшов висновку про їх неприйнятність).

Крім того, в оскарженому рішенні пункт: «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи):» - суб`єктом владних повноважень не заповнений.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

З огляду на наведене посилання відповідачів на те, що серед поданих позивачем документів не було певних документів, є неприйнятними.

При цьому, приймаючи оскаржене рішення податковим органом не враховано правову позицію Верховного Суду, що наведена в постанові від 07.12.2022 року в справі № 500/2237/20, де Суд зазначив наступне:

«Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією…

У постанові від 03.11.2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд...

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.».

Посилання відповідачів у відзивах на ненадання позивачем всіх необхідних документів (у відзивах щодо оскарженого рішення зазначено: «Причина відмови - ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційний опис), у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних, штатного розпису.») - є неприйнятним, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість, тому ці та інші посилання відповідачів на те, що серед поданих позивачем документів не було певних документів, є неприйнятним.

Крім того, посилання на ненадання платником податку копій певних документів, є безпідставними, оскільки ці обставини в оскарженому рішенні не відображені і не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено протиправність винесення рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з наведеним оскаржене рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає визнанню неправомірним та скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджували зазначені у ній дані, в тому числі реальність здійснення господарських операцій по ній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно з п. 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 19 Порядку виконання рішень суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 20 вказаного Порядку внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

При цьому суд також враховує наступне.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557.

Розділом II зазначеного Порядку визначені загальні вимоги щодо електронного документообігу.

Згідно з п.п. 5 - 7 розд. ІІ цього Порядку (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку визначено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 та 10 розд. ІІ Порядку не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

Відповідно до п. 11 розд. ІІ Порядку у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З метою ефективного захисту та відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача датою та часом, що зафіксовані у першій квитанції щодо цієї податкової накладної (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання відповідачів на наявність у Державної податкової служби України дискреційних повноважень щодо вирішення спірного питання є неприйнятними, оскільки норми права, що регулюють спірні правовідносини, визначають чітку поведінку суб`єкта владних повноважень, яка не передбачає свободи розсуду (дискреції).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 2 147,20 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рікольд» (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Василівська, 58, кв. 1; код ЄДРПОУ 41372386) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59; код ЄДРПОУ ВП 44070187), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області від 04.10.2023 року № 9648572/41372386 про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.07.2023 року № 26, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «Рікольд» (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Василівська, 58, кв. 1; код ЄДРПОУ 41372386), датою та часом, що зафіксовані у першій квитанції щодо цієї податкової накладної.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рікольд» (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Василівська, 58, кв. 1; код ЄДРПОУ 41372386) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 (двадцять) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 13 лютого 2024 року.

Суддя Т.В. Логойда