Рішення

від 09.02.2024 по справі 240/24983/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/24983/23

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Гарант" ЛТД до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гарант" ЛТД із позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0052, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Сергія Параджанова, 80, а саме: незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306 та зобов`язати відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки застосувати такий коефіцієнт.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при виготовленні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0052, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Сергія Параджанова, 80, відповідачем, всупереч п.4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" №931 від 10.06.2015 року, застосовано коефіцієнт Км2 із значенням 1,847, а не коефіцієнт Км2 із значенням 0,306, що призвело до значного завищення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, у якому просить відмовити у його задоволенні. Таку позицію мотивував тим, що жодним законом або підзаконним актом не визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Крім того, зазначає, що законодавчими та нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель не передбачено можливості встановлення або обмеження коефіцієнтів органами місцевого самоврядування після затвердження ними технічної документації, як результату проведеної оцінки земель. Звертає увагу, що будь-які права позивача при видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не порушено й позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Також 23.01.2024 відповідачем подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що з 1 січня 2024 року набрало чинності рішення 25 сесії 8 скликання Житомирської міської ради №737 від 23.02.2023 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель", яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Житомир Житомирської міської територіальної громади, розроблену ТОВ "Д.Ю. КОНСАЛТИНГ" у 2022 році (п.1 рішення). Відповідно до п.8.2.4 рішення, вважати таким, що втратило чинність рішення 47 сесії Житомирської міської ради VI скликання від 10 червня 2015 року №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомир". За таких обставин, вважає, що вимога про зобов`язання відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки застосувати коефіцієнт на підставі рішення, яке втратило чинність, не підлягає задоволенню.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-62В від 05.10.2023 та №01-93В від 29.12.2023 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 16.10.2023 по 27.10.2023 та у період з 01.01.2024 по 05.01.2024 включно.

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гарант" ЛТД звернулось до відповідача із заявою про видачу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0052, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Сергія Параджанова, 80.

10.07.2023 відповідачем виготовлено такий витяг, де вказано нормативну грошову оцінку земельної ділянки 1 686 456,09 грн.

На адвокатський запит представника позивача щодо застосованих коефіцієнтів при розрахунку визначення вказаної нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 17.07.2023, відповідачем було повідомлено листом від 01.08.2023, серед іншого, що застосовано коефіцієнт Км2 із значенням 1,847.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до ст.1 Закону України від 11.12.2003 №1378-ІV "Про оцінку земель" (далі - Закон України №1378-ІV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно зі ст.5 та 13 зазначеного Закону, ст.201 Земельного кодексу України обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яка визначає мету, функції грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, інформаційну базу для грошової оцінки земель, порядок її проведення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (далі - Методика №213).

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України від 25.11.2016 №489 (далі - Порядок №489).

Згідно з п.1.3 Порядку №489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Відповідно до Розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку №489 передбачено, що Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Отже, суд зазначає, що при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, враховуються, окрім інших, відповідні показники коефіцієнту Км2 (коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів) та коефіцієнту Км3 (коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території).

Відповідно до ч.1 та 2 ст.20 Закону України №1378-ІV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 1 статті 23 Закону України №1378-ІV передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Разом з тим, ч.3 ст.23 Закону України №1378-ІV встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішенням 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" з метою врегулювання правовідносин між Житомирською міською радою, громадою міста та суб`єктами господарювання, забезпечення надходжень від плати за землю і сприяння розвитку земельних відносин в місті було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введено в дію нові розміри плати за земельні ділянки у м. Житомирі.

Дана нормативно-грошова оцінка була введена в дію з 01.01.2016 року (п.3 Рішення).

Згідно п. 4 даного рішення умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі, а саме:

4.1. застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306:

4.2. застосування загального коефіцієнту КмЗ, що є добутком локальних факторів, у діапазоні від 0.5 до 1. при цьому «1» - це максимальне значення коефіцієнту, яке може застосовуватися при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира.

Одночасно, згідно з п.10 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 відповідача зобов`язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира.

Матеріалами справи підтверджується, що при розрахунку нормативно-грошової вартості орендованої позивачем земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0052, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Сергія Параджанова, 80, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 1,847, а не 0,306.

Тобто, відповідачем при формуванні технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, не враховано обмеження застосування коефіцієнта Км2, встановлене п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме ці критерії є визначальними при перевірці на правомірність рішень та дій органів державної влади, що визначено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Рада у межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, рішення 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.

Суд враховує, що спори щодо оскарження дій (бездіяльності) уповноваженого органу щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, у тому числі його наповнення з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування, вже були предметом розгляду Верховним Судом, який сформував відповідні правові висновки в постановах від 08.02.2021 у справі №806/1488/16, від 13.07.2022 у справі №240/4257/19.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 суперечить вимогам законодавства, а тому такі дії є протиправними.

Щодо заперечень відповідача в частині обрання неналежного способу захисту порушеного права, суд враховує правову позицію Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, яка викладена в постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17, про те, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав. Дана позиція є сталою та підтримана у наступних рішеннях суду касаційної інстанції (для прикладу, постанови у справі №640/16696/19 від 19.10.2022, №240/2816/21 від 05.07.2023).

Також слід врахувати, що з огляду на вимоги п.271.1. ст.271, пп.288.5.1 п.285.5 ст.285, п.289.1 ст.289 ПК України визначення розміру земельного податку, орендної плати за землю здійснюється, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому здійснення правильного розрахунку безпосередньо впливатиме на майнові права позивача як платника таких платежів.

Як зазначалось, відповідач вказує, що з 01.01.2024 рішення 47 сесії Житомирської міської ради VI скликання від 10 червня 2015 року №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомир" втратило чинність, а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосувати коефіцієнт, встановлений цим рішенням.

Суд критично оцінює дане твердження, оскільки суд надає оцінку спірним правовідносинам станом на день їх виникнення, тобто ретроспективно, порушені права позивача підлягають судовому захисту із моменту їх порушення до моменту зміни обставин, у даному випадку до 01.01.2024.

На підставі викладеного, обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0052, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Сергія Параджанова, 80, а саме: незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306 та зобов`язати відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0052, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Сергія Параджанова, 80, застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 року.

У відповідності до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" №931 від 10.06.2015 року при розрахунку Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гарант" ЛТД нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0052, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Сергія Параджанова, 80, а саме: незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі при розрахунку Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гарант" ЛТД нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0052, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Сергія Параджанова, 80, застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" №931 від 10.06.2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гарант" ЛТД судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 09 лютого 2024 р.