Рішення

від 12.02.2024 по справі 300/8412/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2024 р. справа № 300/8412/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018 до товариства з додатковою відповідальністю "Коломийська пересувна механізована колона № 82", вул. Тютюнника, 8, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200 про надання дозволу щодо погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації майна боржника, яке перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Коломийська пересувна механізована колона №82" про надання дозволу щодо погашення суми податкового боргу в розмірі 279052,54 грн за рахунок реалізації майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник на підставі рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 у справі №809/3578/14, від 06.03.2018 у справі №809/191/18, від 27.08.2020 у справі № 300/1163/20, від 06.04.2023 №300/364/23. На виконання вищевказаних судових рішень та у відповідності до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з метою стягнення суми податкового боргу контролюючим органом виставлено інкасові доручення на відкриті розрахункові рахунки у банках, що обслуговують платника. Відповідні заходи стягнення податкового боргу не дали результатів, оскільки вони були повернуті без виконання установами обслуговуючих відповідача банків. В подальшому, на підставі статті 89 Податкового кодексу України здійснено опис майна та зареєстровано податкову заставу, про що складено акт опису майна №2-17 від 13.08.2021. Позивач зазначає, що відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. У зв`язку із цим, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» в розмірі 279052,54 грн, яке перебуває у податковій заставі.

Ухвалою від 11.12.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач своїм правом на подання відзиву у строки, визначені в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, не скористався. Матеріали, направлені на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись на адресу суду з відміткою оператора поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Крім того, судом на офіційному веб-порталі судової влади України опубліковано оголошення про розгляд даної заяви .

Згідно з ч.8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві, однак правом на подання відзиву у встановлений судом строк він не скористався.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.

Товариство з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона № 82» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області (а.с.42).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 у справі №809/3578/14 стягнуто з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки ВАТ «Коломийська ПМК-82» в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу у розмірі 215091 грн 79 коп (а.с.12-14).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №809/191/18 стягнуто з ВАТ «Коломийська пересувна механізована колона №82» з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують платника , та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в дохід бюджету податковий борг в розмірі 41538,71 грн (а.с.15-16).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі №300/1163/20 стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82»в дохід місцевого бюджету Івано-Франківської області в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг на загальну суму 16304,43 грн (а.с.17-18).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі №300/364/23 стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» в дохід бюджету податковий борг в розмірі 6120 грн (а.с.19 -21).

Відповідно до довідки від 29.11.2023 у відповідача наявна податкова заборгованість на загальну суму 279052,54 грн (а.с.7).

Вказана сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складається з податку на прибуток у розмірі 215091,79 грн, земельного податку з юридичних осіб 60662,67 грн, орендної плати за землю 3298,08 грн.

На виконання вищевказаних судових рішень позивачем направлено відповідним банківським установам інкасові доручення (розпорядження) на відкриті розрахункові рахунки відповідача, а саме:

- інкасове доручення (розпорядження) №19 від 02.03.2015 на рахунок № НОМЕР_1 в Івано-Франківській філії ВАТ «ВТБ БАНК», інкасове доручення повернуто без виконання згідно з п.2.5, п. 12.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Постанова правління НБУ від 21.01.2004 №22), оскільки рахунок відсутній (а.с.9);

- інкасове доручення (розпорядження) №2-17 від 19.04.2018 на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «ВТБ БАНК», інкасове доручення повернуто без виконання згідно з п.2.5, п. 12.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Постанова правління НБУ від 21.01.2004 №22), оскільки рахунок відсутній (а.с.10);

- інкасове доручення (розпорядження) №2-17 від 21.06.2018 на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «ВТБ БАНК», інкасове доручення повернуто без виконання згідно з п.2.5, п. 12.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Постанова правління НБУ від 21.01.2004 №22), оскільки рахунок відсутній (а.с.11).

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську сформовано відповідачу податкову вимогу №920-25 від 13.08.2014, яка отримана представником відповідача 16.08.2014 ( а.с. 22).

Зважаючи на те, що сума заборгованості відповідачем сплачена не була, 15.03.2019 контролюючим органом винесено рішення про опис майна у податкову заставу за №207, що направлялось відповідачу за його юридичною (податковою) адресою та повернулось за закінченням терміну зберігання, на підставі якого проведено відповідний опис майна, за результатами чого складено акт опису майна за № 217 від 13.08.2021 (а.с.23-25).

Відповідно до інформації ПС "Податковий блок" у відповідача відсутні зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. Крім того, відсутня інформація щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість стосовно товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» (а.с.30,31).

Враховуючи, що відповідачем не погашено податковий борг в розмірі 279052,54 грн., позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить надати дозвіл щодо погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок реалізації майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно довимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюєПодатковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту87.1 статті 87 Податкового кодексу Українивстановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбаченихстаттею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом87.2 статті 87 Податкового кодексу Україниджерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом87.3 статті 87 Податкового кодексу Українивизначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

87.3.1. майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

87.3.2. майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

87.3.3. майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

87.3.4. Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів;

87.3.5. майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;

87.3.6. майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

87.3.7. майно, що не може бути предметом застави відповідно доЗакону України "Про заставу";

87.3.8. кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Відповідно до пункту87.6 статті 87 Податкового кодексу Україниу разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов`язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов`язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стаття 88 Податкового кодексу Українивизначає зміст податкової застави, відповідно до пункту 88.1 якої з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт88.2 статті 88 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктами89.1.1,89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу Україниправо податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 цієї статті даного Кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом87.3.7 пункту 87.3 статті 87цьогоКодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу Українимайно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з пунктом89.5 статті 89 Податкового кодексу Україниу разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу Українивизначено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу Українистягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу встановлений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (чинна на момент виникнення правовідносин). Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

У разі недостатності коштів платника податків для погашення податкового боргу, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.( абзац третій пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Аналіз вищезазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що ПК України чітко визначено послідовність дій контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу. Надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника.

Крім того, звертаючись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен зазначити, які заходи були ним вжиті з метою погашення боргу платника податків за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується, а також надати докази недостатності у такого платника грошових коштів готівкових чи на рахунках у банку, необхідних для повного погашення його боргу перед бюджетом.

Отже, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та лише в разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Як зазначалось судом вище, позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача (а.с.8), інкасове доручення (розпорядження) про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

Зі змісту статті 95 Податкового кодексу України слідує, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих останнього, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Тобто Головне управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Право податкової застави підтверджене інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.28-29).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оскарження рішення про опис майна у податкову заставу чи акту опису майна у податкову заставу.

Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Підсумовуючи вищевикладене, перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що позов належить до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України підстави для розподілу відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийська пересувна механізована колона №82» (код ЄДРПОУ 01037554, вул. Тютюнника, 8, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) в розмірі 279052,54 (двісті сімдесят дев`ять тисяч п`ятдесят дві гривні п`ятдесят чотири копійки) за рахунок реалізації майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гомельчук С.В.