Рішення

від 09.02.2024 по справі 640/32021/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 року м.Київ № 640/32021/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Дарницьке лісопаркове господарство" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство "Дарницьке лісопаркове господарство" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2020 №0008070902 та №0008060902.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем під час перевірки безпідставно зроблено висновок про порушення підприємством норм п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212, п.п. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212 , п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Позивач зазначає, що він не здійснював реалізацію пального у розумінні положень п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а лише з метою безперебійної роботи підприємства уклав договір позики від 24.06.2019 №24/06-19 з КП "Святошинське лісопаркове господарство", відповідно до умов якого отримав талони на пальне та які у подальшому повернув позикодавцю. Позивач стверджує, що жодної діяльності щодо придбання та реалізації пального відповідно до зазначених талонів позивачем не могло бути здійснено, оскільки відповідно до них реалізація пального здійснювалась саме на автозаправних станціях суб`єктом, який мав відповідні ліцензії на здійснення торгівлі пальним. Вказує, що підприємство не має жодних об`єктів для здійснення оптової торгівлі пальним, у нього відсутні також будь-які пристосування та обладнання для здійснення такої діяльності. Крім того, звертає увагу, що у акті перевірки зазначено невірний код ЄДРПОУ, а у прийнятих ППР зазначено невірний номер акту перевірки. Просив позов задовольнити.

Відповідач подав відзив, у якому проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що під час перевірки КП "Дарницьке лісопаркове господарство" встановлено здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, а також продаж пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, що є порушенням норм п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212, п.п. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212 , п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». А тому винесені ППР є законними та правомірними.

Позивач подав відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

19.04.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 19.04.2023 справа розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою суду від 25.04.2023 прийнято справу до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство», створене та зареєстроване як юридична особа 18.06.1998 та є правонаступником державного комунального підприємства Дарницького лісопаркового господарства, засновано на комунальній власності територіальної громади м. Києва і підпорядковується КМДА.

КП «Дарницьке ЛПГ» здійснює діяльність за КВЕД 02.40 "Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві" (основний).

КП «Дарницьке лісопаркове господарство», є спеціалізованим лісогосподарським підприємством, на яке Київською міською радою покладено обов`язок забезпечення охорони та захисту лісу, що належить територіальній громаді м. Київ від самовільних вирубок, пожеж, хвороб і шкідників, утримання його в належному санітарному стані згідно з чинним лісовим та природоохоронним законодавством. З виконання покладених на нього обов`язків КП «Дарницьке ЛПГ» виконує комплекс - покращення якісного стану лісів, догляду за насадженнями, їх охорони від пожеж і лісопорушень, захисту від хвороб та шкідників, лісовідновлення та благоустрій лісів. Як зазначає у позовній заяві позивач, для виконання покладених на нього функцій КП «Дарницьке ЛПГ» утримує та обслуговує автопарк автомобілів, тракторів та пожежних машин, який нараховує 52 одиниці техніки.

24.06.2019 між Комунальним підприємством «Святошинське лісопаркове господарство» (далі - КП «Святошинське ЛПГ») та КП «Дарницьке ЛПГ» було укладено договір позики №24/06-19 (безпроцентна позика), відповідно до умов якого КП «Святошинське ЛПГ» як Позикодавець надало у власність Позичальнику КП «Дарницьке ЛПГ» талони на дизельне паливо номіналом 10 літрів у кількості 120 штук на суму 31 380 грн.

Позичальник, з свого боку, зобов`язувався повернути Позикодавцю талони на таку ж кількість дизельного палива не нижчої якості до 01.10.2019.

24.06.2019 на виконання умов Договору позики №24/06-19 КП "Святошинське ЛПГ" відповідно до Видаткової накладної № РН-0001426 та Акту приймання-передачі талонів на пальне передало КП «Дарницьке ЛПГ» Товар: талони на дизельне паливо (номіналом 10 л) у кількості 120 шт.

Відповідно до Видаткової накладної №2334 від 19.07.2019 та Акту приймання передачі талонів на пальне - КП «Святошинське ЛПГ» отримало від КП «Дарницьке ЛПГ» талони на дизельне паливо у тій же кількості на виконання умов Договору позики №24/06-19.

У подальшому, КП «Дарницьке ЛПГ» на виконання умов Договору позики №24/06-19 здійснило повернення талонів у тій же кількості та тієї ж якості КП "Святошинське ЛПГ", що підтверджується Видатковою накладною №2334 та Актом приймання-передачі талонів на пальне від 19.07.2020.

6 жовтня 2020 року на підставі Наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 01 жовтня 2020 року № 6888 та п.п. 80.2.5, 80. 2., ст. 80 Податкового Кодексу України було проведено перевірку з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального КП «Дарницьке ЛПГ».

За результатами перевірки було складено Акт фактичної перевірки № 2309/26-15-09-02/42656879 від 16.10.2020 року, в ході якого встановлено Зазначає, що під час перевірки КП "Дарницьке лісопаркове господарство" встановлено здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, а також продаж пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, що є порушенням норм п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212, п.п. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212 , п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

За наслідками перевірки 12.11.2020 Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві було складено податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 0008060902, яким на підставі порушень, встановлених актом перевірки № 2309/26-15-02/03359687, було застосовано до позивача суму штрафних санкцій у розмірі 500 000,00 грн. за здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на оптову торгівлю пальним та податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 0008070902, яким на підставі порушень, встановлених актом перевірки № 2309/26-15-02/03359687, було застосовано до позивача суму штрафних санкцій у розмірі 31 380,00 грн. за продаж пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Не погодившись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з пп.9.1.4 п.9.1 ст.9 ПК України акцизний податок є загальнодержавним податком.

Відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об`єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Відповідно до абз. 1 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Таким чином, суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Згідно пп. 212.3.4 п.212.3 ст. 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до п.117.3 ст. 117 ПК України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

ДФС України у листах №22705/6/99-99-15-03-02-15 від 20.10.2016р. та №24565/7/99-99-15-03-03-17 від 20.07.2016 р. зазначено, що у випадку, коли придбане товариством пальне використовується виключно для власних потреб і товариство не укладало будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, обов`язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Аналізуючи наведені норми податкового законодавства суд приходить до висновку, що у випадку, коли придбане суб`єктом господарювання пальне використовується виключно для власних потреб, обов`язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 КП України не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Порядок здійснення імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального встановлено ст.15 Закону №481/95-ВР.

Згідно з приписами статті 15 Закону № 481/95-ВР імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Згідно із статтею 17 Закону України №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500000 гривень.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Таким чином, об`єктом оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема пального, є операції з фізичного відпуску з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального.

Податкові зобов`язання зі сплати акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема пального, виникають при здійсненні фізичного відпуску пального через мережу АЗС (роздрібної торгівлі пальним), а саме у продавця (реалізатора) пального, тобто в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск пального через АЗС, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова, у тому числі з використанням талонів, карток, відомостей на відпуск пального), під час здійснення розрахункових операцій.

Однією із визначних умов реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж підакцизних товарів для їх особистого некомерційного використання.

Положеннями п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України та ст. 42 Господарського кодексу України визначено поняття "підприємництво" та "господарська діяльність".

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, реалізація нафтопродуктів іншим суб`єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам-підприємцям), створеним для заняття підприємництвом, не може вважатись особистим некомерційним використанням.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Таким чином, об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, незалежно від форми розрахунків та мети використання.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності КП «Дарницьке ЛПГ» за КВЕД 02.40 "Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві" (основний).

КП «Дарницьке лісопаркове господарство», є спеціалізованим лісогосподарським підприємством, на яке Київською міською радою покладено обов`язок забезпечення охорони та захисту лісу, що належить територіальній громаді м. Київ від самовільних вирубок, пожеж, хвороб і шкідників, утримання його в належному санітарному стані згідно з чинним лісовим та природоохоронним законодавством.

Тобто, серед видів діяльності КП «Дарницьке ЛПГ» відсутній такий вид діяльності як роздрібна торгівля пальним (Код КВЕД 47.30).

Судом встановлено, що 24.06.2019 між КП «Святошинське ЛПГ» та КП «Дарницьке ЛПГ» було укладено договір позики №24/06-19 (безпроцентна позика), відповідно до умов якого КП «Святошинське ЛПГ» як Позикодавець надало у власність Позичальнику КП «Дарницьке ЛПГ» талони на дизельне паливо номіналом 10 літрів у кількості 120 штук на суму 31 380 грн.

24.06.2019 на виконання умов Договору позики №24/06-19 КП "Святошинське ЛПГ" відповідно до Видаткової накладної № РН-0001426 та Акту приймання-передачі талонів на пальне передало КП «Дарницьке ЛПГ» Товар: талони на дизельне паливо (номіналом 10 л) у кількості 120 шт.

У подальшому, КП «Дарницьке ЛПГ» на виконання умов Договору позики №24/06-19 здійснило повернення талонів у тій же кількості та тієї ж якості КП "Святошинське ЛПГ", що підтверджується Видатковою накладною №2334 та Актом приймання-передачі талонів на пальне від 19.07.2020.

Як убачається зі змісту акта перевірки, відповідач дійшов висновку, що відповідно до видаткових накладних, актів-прийому передачі позивачем здійснювалася реалізація палива КП "Святошинське ЛПГ" в обсязі 1200 літрів загальною вартістю 31380 грн. без реєстрації платником акцизного податку та без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, та зазначає, що аналіз змісту вищевказаних господарських правовідносин свідчить про те, що між КП «Святошинське ЛПГ» та КП «Дарницьке ЛПГ» було укладено договір позики №24/06-19, згідно якого позивач позичив пальне, а потім віддав його, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, суд доходить висновків, що позивач не здійснював реалізацію пального іншим особам, як зазначено в Акті перевірки, а лише виконував умови договору, згідно якого позичив у КП «Святошинське ЛПГ» талони на пальне задля безперебійної роботи підприємства.

Крім того, суд зазначає, що позивач є комунальним підприємством, а відтак на нього законодавством про публічні закупівлі покладається обов`язок проводити закупівлю товарів та послуг через сайт портал prozorro.gov.ua. Через це, позивач не може напряму здійснювати покупку пального на автозаправних станціях.

Отже, у даному випадку, платник податків не вважається платником акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Таким чином, суд доходить висновків, що позивачем не було вчинено дій, які дозволити б кваліфікувати його в якості платника податку, а дії - реалізацією пального.

При цьому, суд зазначає, що посилання позивача на те, що підставою для скасування оскаржуваних рішень є те, що у акті перевірки зазначено невірний код ЄДРПОУ, а у прийнятих ППР зазначено невірний номер акту перевірки, не заслуговують на увагу.

На думку суду, такі недоліки контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо його протиправності і, як наслідок, про його скасування.

Відповідна позиція щодо дефектності рішень викладені у постанові ВС від11.09.2018 р. у справі № 826/11623/16.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за вказані порушення, в зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення від 12.11.2020 №0008070902 та №0008060902 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 7970 грн., сплачений платіжним дорученням №2015 від 09.12.2020.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 №0008070902.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 №0008060902.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Дарницьке лісопаркове господарство" (02092, м. Київ, вул. Опришківська, 35, код ЄДРПОУ 03359635) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 7970 (сім тисяч дев`ятсот сімдеят) грн. 70 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.