Ухвала

від 12.02.2024 по справі 320/7383/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

12 лютого 2024 року Справа № 320/7383/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву позивача ТОВ "МЕРЕЖА БЕСТЛАЙН" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖА БЕСТЛАЙН" до Головного управління Державної податкової служби у Київської області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`зання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖА БЕСТЛАЙН" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київської області, як відокремленого підрозділу ДПС України , у якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення №266/04-08 від 29.09.2023 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи спрощеної системи ТОВ "МЕРЕЖА БЕСТЛАЙН", код ЄДРПОУ 38127099 з 01.10.2023 року шляхом виключення з відповідного реєстру.

2. Зобов`язати ГУ ДПС у Київській області зареєструвати ТОВ "МЕРЕЖА БЕСТЛАЙН", код ЄДРПОУ 38127099 платником єдиного податку третьої групи спрощеної системи з 01 жовтня 2023 року та внести відповідні відомості про це до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

До позовної заяви позивачем подано заяву із проханням забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення №266/04-08 від 29.09.2023 року Головного управління Державної податкової служби у Київській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платника єдиного податку третьої групи спрощеної системи з 01 жовтня 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА БЕСТЛАЙН» - до набрання законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що наявні очевидні ознаки протиправності рішення №266/04-08 від 29.09.2023 року Головного управління Державної податкової служби у Київській області та зауважує про порушення прав та інтересів таким рішенням, контролюючим органом не було проведено відповідну податкову перевірку платника податків, яка оформлюється актом, а оскаржуване рішення прийнято всупереч порядку, встановленому чинним податковим законодавством України. Також, до набрання рішенням суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи має наслідком зміну системи оподаткування позивача, у зв`язку з цим, позивач стає платником податку на прибуток та податку на додану вартість та як наслідок, позивач повинен включити у вартість послуг ПДВ, реєструвати податкові накладні та змінити формат розрахункового документа. Відтак, можлива повна зупинка господарської діяльності товариства.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та покладені в її основу обґрунтування, перевіривши наявні у справі докази, суддя зазначає слідуюче.

Частинами першою і другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У частині першій статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно зі сталою практикою застосування адміністративними судами наведених положень КАС України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Обґрунтовуючи подану заяву, ТОВ «МЕРЕЖА БЕСТЛАЙН» посилається на ч. 2 ст. 150 КАС України та вказує самостійною підставою для забезпечення позову наявність очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів, таким рішенням. Позивач наполягає на тому, що спірне рішення є незаконним, не було проведено належної перевірки платника податків, спірне рішення прийнято з порушенням положень ПК України.

Відповідно, на думку заявника, необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони зупинення дії рішення відповідача до набрання законної сили рішення суду в даній справі оскільки наслідки такого рішення можливо призведуть до зупинення господарської діяльності позивача.

Суд зазначає, що перевірка законності рішення відповідача, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку третьої групи спрощеної системи з 01.10.2023, є фактично вирішенням справи по суті, та ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.

Враховуючи те, що позивач у поданій заяві вказує на окрему самостійну підставу для забезпечення позову, що визначено у п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України, вказує на наявність саме ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів, відповідно застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його майновим правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішень чи дій відповідача.

Відповідно, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим, та можливе зупинення ведення позивачем його господарської діяльності, серед іншого, не є підставою для задоволення поданої заяви.

Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖА БЕСТЛАЙН" про забезпечення позову, - відмовити.

Копію ухвали видати (надіслати) заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Войтович І.І.