Ухвала

від 12.02.2024 по справі 340/686/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/686/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі

за позовом Приватне підприємство "Удача" (28622, с. Ганно-Требинівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., вул. Центральна, 2, ЄДРПОУ 36735088)

до відповідача Відділу примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (25006, м. Кропивницький, вул. Театральна, 6/7, ЄДРПОУ 43315529)

про стягнення шкоди, завданої неправомірними діями, -

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з позовом до суду, в якому просить:

- стягнути з Відділу примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ПП "Удача" 14220035,00 грн шкоди, завданої неправомірними діями.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Представник позивача прохаючи стягнути з відповідача на користь позивача 14220035,00 грн шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, не просить визнати їх протиправними, чим порушено ч.1 ст.5 КАС України.

Отже, позивачу слід викласти свої позовні вимоги відповідно до ч.1 ст.5 КАС України.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України встановлено, що позовну заяву про визнання протиправними рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 3028,00 грн.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Заявлена позивачем вимога носить майновий характер та має бути оплачено судовим збором у розмірі 30280,00 грн.

При цьому, звертаючись до суду із даним позовом, представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання мотивоване тяжким матеріальним становищем.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, суд під час вирішення питання стосовно відстрочення сплати судового збору повинен виходити з майнового стану позивача.

Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища, що свідчили би про відсутність достатніх доходів за останній рік (2023), тощо, перед зверненням до суду, не зазначено підстави, передбаченої статтею 8 Закону України "Про судовий збір", яка би, на думку, заявника обґрунтовувала легітимність його клопотання, а тому, суд доходить висновку, що клопотання є немотивованим.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку про необхідність подання позивачем до позовної заяви документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які беззаперечно підтверджують наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.ч.2, 4 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

У позовній заяві позивачем зазначено ТОВ "Агро Гюбі+", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Однак, позивачем, в порушення вищенаведених норм КАС України, не подано клопотання про її залучення, не конкретизовано, яким чином рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов`язки, а також не зазначено на яких підставах дану третю особу належить залучити до участі у справі.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви, в якій викласти позовні вимоги відповідно до ч.1 ст.5 КАС України з урахуванням мотивувальної частини даної ухвали, а також надати копії такої позовної заяви для відповідача, документальних доказів сплати судового збору у розмірі 30280,00 грн. або документів, які беззаперечно підтверджують наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відповідно до закону, клопотання про залучення третьої особи із зазначенням відомостей передбачених ст.49 КАС України, заяву про поновлення строків пропущених строків звернення до суду (за необхідності) з наданням відповідних доказів в обгрунтування причин їх пропуску.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у встановлений судом строк, така позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА