Рішення

від 05.02.2024 по справі 380/24248/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/24248/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Богданової А.В.,

представника позивача Блонського М.А.,

представника відповідача Думич І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна Сервісна Компанія до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна Сервісна Компанія код ЄДРПОУ 41786574, місцезнаходження: 79049, м. Львів, вул. Коломийська, буд.12, кв. 83 (далі позивач; ТзОВ Транспортна Сервісна Компанія) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №16732/13-01-04-07/41786574 від 19.07.2023.

Ухвалою від 23.10.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що санкція відповідачем розрахована неправильно, що вбачається із самого розрахунку. Так, загальна сума ПДВ по прострочених податкових накладних становила 330496,34 грн, в той час як 10% такої суми мало б складати 33049,63 грн, а відповідачем нараховано 36489,64 грн. Крім цього, треба враховувати, що відповідальність особи може наставати за наявності її вини. З 24.02.2022 на території України введений воєнний стан. Разом з тим, в період червня 2022 року кількість оголошених повітряних тривог була значно вищою ніж зараз, зокрема в червні було 21 раз оголошено повітряну тривогу. Такі обставини впливали на строки реєстрації податкових накладних, оскільки відповідальний працівник не міг належно виконувати свої обов`язки. Станом на цей час штрафна санкція застосовується в розмірі 2 відсотки, а не 10 відсотків, і нарахування штрафу у такому розмірі є неправомірним. Станом на сьогодні дане діяння не є правопорушенням, оскільки строки реєстрації податкових накладних є збільшеними і загалом дане правопорушення, якщо використовувати конституційний принцип за яким закон, пом`якшує чи скасовує відповідальність має зворотню дію в часі. Акт податкової перевірки платнику податків не був направлений протягом 3 робочих днів, а лише 30.06.2023.

13.11.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що жодним нормативно-правовим актом не зупинено дію та строки встановленні статтею 201 Податкового кодексу України, а також не знято із платників податків обов`язок вчасно скласти податкову накладну в електронній формі та з дотримання умов/порядку визначеному законодавством її зареєструвати у ЄРПН. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з вказаним Кодексом.

Оскільки, реєстрація податкових накладних виписаних червні та в листопаді 2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних відбувалася до 08.02.2023, тобто у відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а не у порядку встановленим пунктом 89 Податкового кодексу України підрозділу 2 розділу XX. З огляду на це, застосування пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо встановлення розміру штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної є неправомірним, оскільки в даному випадку слід застосовувати штраф відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

До спірних правовідносин неможливо застосовувати положення пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки з акта перевірки вбачається, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних застосовано щодо накладних, граничний строк реєстрації яких припадає на червень та листопад 2022, тобто до дня набрання чинності Законом України № 2876-ІХ.

20.11.2023 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив ті ж аргументи, що й у позовній заяві.

28.11.2023 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що керуючись статтею 120 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Львівській області здійснено розрахунок штрафної санкції, а саме визначено 10% суми ПДВ зазначеної в кожній з податкових накладних/розрахунках коригування, щодо який було встановлено контролюючим органом порушення строку реєстрації встановленого статтею 201 Податкового кодексу України. У подальшому, Головним управлінням ДПС у Львівській області підсумовано загальну суму штрафних санкцій, що підтверджується розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Решта доводів відповідають запереченням, викладеним у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, статей 75, 76, 86 розділу IІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТзОВ Транспортна Сервісна Компанія з питання дотримання вимог пункту 192.1 статті 192, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт від 23.05.2023 №14036/13-01-04-07/41786574 (далі Акт від 23.05.2023), згідно з яким перевіркою встановлено, що ТзОВ Транспортна Сервісна Компанія відповідно до статті 192, пункту 201.10 статті 201 та підпунктів 69.1, 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у звітній період червня - грудня 2022 року.

На підставі Акта від 23.05.2023 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.07.2023 №16732/13-01-04-07/41786574 (далі оскаржене податкове повідомлення-рішення) про нарахування позивачу штрафних санкцій на суму 36489,64 грн (10% від суми податку на додану вартість) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; ПК України).

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки зазначеним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України, встановлюються Митним кодексом України.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до абзацу другого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 вказаного Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 вказаного Кодексу.

Надаючи оцінку аргументам позивача про порушення відповідачем вимог пункту 86.2 статті 86 ПК України, суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, за результатами проведеної камеральної перевірки дотримання ТзОВ Транспортна Сервісна Компанія вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України відповідач склав Акт від 23.05.2023, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог, передбачених пунктом 201.10 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 ПК України щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Суд встановив, що Акт від 23.05.2023 скерований рекомендованим повідомленням на адресу ТзОВ Транспортна Сервісна Компанія. При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що Акт від 23.05.2023 направлений податковим органом лише 30.06.2023, адже на підтвердження цієї обставини не надано відповідних доказів.

Ревізуючи означені висновки Акта від 23.05.2023 на відповідність фактичним обставинам справи та релевантному правовому регулюванню, суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Суд зазначає, що з 27.05.2022 (дата набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 № 2260-IX (далі Закон України № 2260-IX)) припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

За результатами проведеної перевірки, згідно з Актом від 23.05.2023, відповідач встановив, що ТзОВ Транспортна Сервісна Компанія зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних з пропуском граничного строку податкові накладні, що складені протягом червня - листопада 2022 року, а саме:

- податкові накладні від 01.06.2022 №570, №552, №569, №565, №546, №580, №549, №551, №572, №567, №562, №547, №550, №555, №554, №583, №553, №548, №556, №543, №559, №578, №577, №582, №585, №581, №574, №573, №545, №558, №563, №579, №540, №541, №557, №542, №576, №584, №544, №561, №575, №571, №586, №560, №566, №564, №568 надіслані на реєстрацію 01.07.2022, з пропуском граничного строку на 1 день;

- податкові накладні від 08.06.2023 №624, №625, №626, №628 надіслані на реєстрацію 01.07.2022, з пропуском граничного строку на 1 день;

- податкові накладні від 07.06.2022 №623, №622 надіслані позивачем на реєстрацію 01.07.2022, з пропуском граничного строку на 1 день;

- податкові накладні від 02.06.2022 №594, від 03.06.2022 №599, від 09.06.2022 №629 надіслані на реєстрацію 01.07.2022, з пропуском граничного строку на 1 день;

- податкові накладні від 13.06.2022 №643, №642, №641 надіслані на реєстрацію 05.07.2022, з пропуском граничного строку на 5 днів;

- податкові накладні від 14.06.2022 №644, №645, №646, від 15.06.2022 №652 надіслані на реєстрацію 05.07.2022, з пропуском граничного строку на 5 днів;

- податкові накладні від 10.06.2022 №633, №634, №632, №636, №648, №640, №637, №631, №638 та від 09.06.2022 №630, №635 надіслані на реєстрацію 05.07.2022, з пропуском граничного строку на 5 днів;

- податкові накладні від 14.06.2022 №649, №647, №650, від 15.06.2023 №656, №654, №659, №660, №653, №657, №658 надіслані на реєстрацію 08.07.2022, з пропуском граничного строку на 8 днів;

- податкові накладні від 07.11.2022 №1, №1688 надіслані позивачем на реєстрацію до ЄРПН 02.12.2022, з пропуском граничного строку на 2 дні;

- податкова накладна від 06.06.2022 №605 надіслана позивачем на реєстрацію 12.07.2022, з пропуском граничного строку на 12 днів.

Враховуючи викладене, суд погоджується із висновками відповідача про те, що описані податкові накладні зареєстровані з пропуском граничних строків, що, принагідно додати, позивач не заперечив.

Щодо застосування розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, суд зазначає наступне.

Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX Про внесення змін до розділу XX Прикінцеві положення Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з положеннями пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон України № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом України № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом України №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 30.01.2024 у справі №280/4484/23.

Отже, враховуючи те, що спірні податкові накладні складені та зареєстровані несвоєчасно після набрання чинності Законом України №2876-IX, то доводи позивача щодо наявності підстав для застосування зменшеного розміру штрафних санкцій (2%) є необґрунтованими, а тому суд такі відхиляє.

З приводу аргументів позивача про неправильний розрахунок штрафних санкцій, то суд зазначає, що некоректним є використання позивачем загальної суми податку на додану вартість при обчисленні штрафних санкцій, адже такі розраховані окремо на кожну податкову накладну/розрахунок коригування, які зареєстровані з пропуском граничних строків. При цьому, сума штрафних санкцій, яка наведена податковим органом у розрахунку за кожну податкову накладну/розрахунок коригування у сумі дорівнює 36489,64 грн, що позивач не спростував.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про відповідність оскарженого податкового повідомлення-рішення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна Сервісна Компанія до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 12 лютого 2024 року.

Суддя Мричко Н.І.