Рішення

від 12.02.2024 по справі 380/17711/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 рокусправа № 380/17711/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "НАК" до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "НАК" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить - визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400014/2 від 22.03.2023.

Ухвалою від 02.08.2023 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «НАК» (Покупець) та компанією Qingdao Qingflex Hose Factory, Китай (Продавець) укладено зовнішньо-економічний договір №14/09-2021-1 від 14.09.2021, відповідно до п.2.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товари (надалі - «продукція»). На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту Продавцем виставлено інвойс №QX221005 на суму 36189,97 дол.США. Сума згідно вказаного інвойсу була оплачена Покупцем повністю, що підтверджується: платіжним дорученням №4 від 31.10.2022 на суму 18197,5 дол. США та платіжним дорученням №5 від 20.12.2022 на суму 17'992,47 дол. США.

З метою митного оформлення товару ТОВ 22.03.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209140006859U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар. Проте, 22 березня 2023 Львівською митницею (Відповідач по справі) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/400014/2 від 22.03.2023 у графі 30 «Коригування» визначено вартість за одиницю 2,8100 дол. США, загальна сума 42374,8 дол. США.

Заявою від 21.04.2023 вих.№058 Позивачем було подано в порядку п.8.ст.55 МК України Експертний висновок №19-09/329 від 06.04.2023р. За результатами поданих Позивачем додаткових документів листом від 27.04.2023 №7.4-2/15/13/10349 Львівською митницею відмовлено у скасуванні та залишено без змін Рішення про коригування.

Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.

15.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією № 23UA209140006644U9 від 20.03.2023 (далі - МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне: - у ЦМР гр.4 «місце завантаження», вказано- Прушкув Польща, тоді як відповідно до товаросупровідних документів транспортування здійснювалось комбінованим транспортом (морським та наземним). Від порта Гданськ- до місця завантаження - Прушкув відстань складає 390 км. Інформація щодо включення витрат на транспортування від Гданську до місця завантаження товару на т/з відсутня; - у пакувальному листі від 09.01.2023 вказано порт призначення -Одеса; - довідку про вартість транспортних послуг видано ТзОВ «Євро Форвардінг», однак, відповідно до CMR перевізником за даною партією товарів є -ТзОВ Свитязь транс. Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано; - транспортування товару здійснювалось, в тому числі, морським транспортом, проте, коносамент до митного оформлення не надавався (наявність даного документу обумовлена у п.5.4 Контракту купівлі продажу); - відповідно до п.1.3 договору, перевезення вантажів, здійснюється на підставі заявок, які містять істотні умови перевезення. Заявка до митного оформлення не надана; - у наданих до митного оформлення платіжних дорученнях міститься загальне посилання на контракт.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом було надано: -оферту; -лист про помилку в маршрутах транспортування; - інформацію про попередні оформлення подібного товару; -інші документи дублюють надані при митному оформленні.

Відповідач вважає, що документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТзОВ «Торгівельно-промислова компанія «НАК» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірне рішення та картка відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

14.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «НАК» (Покупець) та компанією Qingdao Qingflex Hose Factory, Китай (Продавець) укладено зовнішньо-економічний договір №14/09-2021-1 від 14.09.2021 відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товари (надалі - «продукція»).

Відповідно до п.3.1 Договору кількість і асортимент продукції, по кожній окремій партії продукції, яка постачається по даному Договору, обумовлюється в замовленнях Покупця, виходячи з його потреб і вимог до продукції.

Продукція постачається на умовах FОВ-Qingdao (ІНКОТЕРМС-2010) (п.5.1 Договору).

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №14/09-2021-1 від 14.09.2021 покупцем придбаний товар згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №QX221005 на суму 36 189,97 дол.США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 20.03.2023 подало до Львівської митниці уточнену електронну митну декларацію №23UA209140006644U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 рукава високого тиску з вулканізованої незатверділої гуми, без фітінгів, армовані металом, гідравлічні. Призначені для використання у промисловому обладнанні. Торговельна марка - HYDROFLEX).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209140006644U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист б/н від 09.01.2023; - рахунок-фактура (Інвойс) №QX221005 від 09.01.2023; - автотранспортна накладна №66855 від 16.03.2023; - супровідний документ Т1 №23PL445010NS5S1G55 від 16.03.2023; - сертифікат про проходження товару №С236752826240004 від 30.01.2023; - банківський платіжний документ №4 від 31.10.2022; - банківський платіжний документ №5 від 20.12.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1335 від 20.03.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору специфікація №QX221005 від 20.12.2022; - зовнішньоекономічний договір №14/09-2021-1 від 14.09.2021; - договір про перевезення №354723 від 01.11.2021; - витяг з каталогу рукавів від 09.01.2023; - копія митної декларації країни відправлення №4258202300000034155 від 20.03.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: Відповідно до частини 2 статті 53 митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №1: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч.3 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У свою чергу, Декларант на вимогу надав додаткові документи: платіжні документи по оплаті валюти за кордон, комерційна пропозиція (оферта), експортна декларація.

22.03.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/400014/2, в графі 33 якого було вказано:

«…За результатами встановлено наступне: - у ЦМР гр.4 «місце завантаження», вказано- Прушкув Польща, тоді як відповідно до товаросупровідних документів транспортування здійснювалось комбінованим транспортом (морським та наземним). Від порта Гданськ- до місця завантаження - Прушкув відстань складає 390 км. Інформація щодо включення витрат на транспортування від Гданську до місця завантаження товару на т/з відсутня; - у пакувальному листі від 09.01.2023 вказано порт призначення -Одеса; - довідку про вартість транспортних послуг видано ТзОВ «Євро Форвардінг», однак, відповідно до CMR перевізником за даною партією товарів є -ТзОВ Свитязь транс. Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано; - транспортування товару здійснювалось, в тому числі, морським транспортом, проте, коносамент до митного оформлення не надавався (наявність даного документу обумовлена у п.5.4 Контракту купівлі продажу); - відповідно до п.1.3 договору, перевезення вантажів, здійснюється на підставі заявок, які містять істотні умови перевезення. Заявка до митного оформлення не надана; - у наданих до митного оформлення платіжних дорученнях міститься загальне посилання на контракт…

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом було надано: -оферту; -лист про помилку в маршрутах транспортування; - інформацію про попередні оформлення подібного товару; -інші документи дублюють надані при митному оформленні. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA209170/2023/14770 від 24.02.2023, митна вартість становить 2,81 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000192.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2023 № UA209000/2023/400014/2.

21.04.2023 позивач надіслав до Львівської митниці заяву, до якої долучив експертний висновок №19-09/329 від 06.04.2023 та просив скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400014/2 від 22.03.2023.

Листом від 27.04.2023 №7.4-2/15/13/10349 Львівська митниця відмовила у задоволенні заяви та залишила без змін спірне рішення. Вказала, що експертний висновок №19-09/329 від 06.04.2023 складений з порушенням Національного стандарту №1, зокрема, не містить підпису керівника. Крім того, при виборі об`єктів порівняння, де ціни різняться у широкому діапазоні (напр. від 0,5 до 8 дол.США, або від 0,7 до 2,5 дол.США) оцінювач жодним чином не намагався з`ясувати від чого залежить ціна товару.

Крім того, 19.05.2023 позивач подав скаргу на рішення про відмову у скасування рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400014/2 від 22.03.2023 долучивши до неї пакет документів.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної митної служби України від 22.06.2023 №15/15-02-02/13/2805 скаргу ТОВ «ТПК «НАК» залишено без задоволення. Вказано, що додатково наданий Висновок ЛТПП не є достатнім документальним підтвердженням заявлених декларантом за ЕМД від 20.03.2023 №23UA209140006644U9 відомостей щодо митної вартості оцінюваного товару.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд зазначає, що згідно протоколу обробки електронних документів №2361700 від 20.03.2023 відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/400014/2 порушень, необхідно відмітити наступне.

Суд зауважує, що у рішенні про коришування митної вартості митним органо встановлено розбіжності у документах щодо витрат на транспортування, а саме митний орган виокремив:

- «- у ЦМР гр.4 «місце завантаження», вказано- Прушкув Польща, тоді як відповідно до товаросупровідних документів транспортування здійснювалось комбінованим транспортом (морським та наземним). Від порта Гданськ- до місця завантаження - Прушкув відстань складає 390 км. Інформація щодо включення витрат на транспортування від Гданську до місця завантаження товару на т/з відсутня»;

- « - довідку про вартість транспортних послуг видано ТзОВ «Євро Форвардінг», однак, відповідно до CMR перевізником за даною партією товарів є -ТзОВ Свитязь транс. Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано».

Під час митного оформлення , на підтвердження понесених витрат на транспортування імпортованого товару, декларантом було подано до митного органу наступні документи:

- договір про перевезення №354723 від 01.11.2021 укладений між ТОВ «Євро Форвардінг» та позивачем;

- рахунок фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1335 від 20.03.2023;

- автотранспорту накладну №66855 від 16.03.2023.

Згідно із п.1.1 Договору транспортно-експедиторського обслуговування №354723 від 01.11.2021 предметом договору є те, що Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту.

За плату та за рахунок Клієнта Експедитор зобов`язний організовувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надавати інші послуги Клієнту. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями: контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями (п.2.1.1 Договору).

Тобто, ТОВ «Євро Форвардінг» є основним експедитором, який здійснює організацію перевезення вантажу за узгодженим маршрутом та для виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Торгово промислова компанія «НАК» та може залучати інших перевізників.

Відповідно до рахунку на оплату №1335 від 20.03.2023 ТОВ «Євро Форвардинг» на виконання вимог договору №354723 надає позивачу наступні послуги: - морське перевезення за межами України за маршрутом Циндао, Китай Гданськ, Польща, контейнер ООLU1731183 - 38397,03 грн; - транспортно експедиторське обслуговування за межами території України включаючи виготовлення Т1. Контейнер ООLU1731183 69846,03 грн; - транспортні послуги по маршруту м.Прушків, Польща кордон України м/пКраковець. Автомобіль НОМЕР_1 /ВС3850XF 45000,00 грн.

Варто зауважити, що позивачем до Львівської митниці подано скаргу від 19.05.2023, до якої долучено копії договору транспортного експедирування №210917 від 21.09.2017, договору транспортного експедирування №01032023 від 01.03.2023, заявки №LV0098 на організацію транспортування та експедицію вантажу від 08.12.2022, копію листа №LV0098 від 20.03.2023 ТОВ «Євро Форвардинг».

Суд відмічає, згідно листа №LV0098 від 20.03.2023 ТОВ «Євро Форвардинг» підтверджує що рахунок №1335 від 20.03.2023 включає транспортування контейнера з порту Гданськ, Польща до міста Прушків, Польща.

З урахуванням долучених документів позивач просив прийняти додаткові документи для підтвердження митої вартості товарів, та у відповідності до п.9 ст.55 Митного кодексу України винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400014/2 від 22.03.2023.

Відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів (ч.9 ст.55 КАС України).

З наданих до митного оформлення та під час оскарження спірного рішення про коригування митної вартості в адміністративному порядку документів вбачається, що ТОВ «Тогівельно-промислова компанія «НАК» безпосередньо перебуває у договірних правовідносинах з ТОВ «Євро Фарвардинг». Як наслідок до митного контролю подавалися документи, що підтверджують транспортні витрати, які створені в ході правовідносин з даним товариством. Окрім того, залучення експедитором до перевезення підприємств-транспортних компаній не впливає на числові значення заявленої митної вартості, адже оплата транспортних витрат проводяться виключно за рахунками ТОВ «Євро Фарвардинг».

Щодо тверджень митного органу про те, що до митного оформлення не надано заявку на перевезення, як це передбачено п.13 Договору, суд зауважує, що такий документ, як договір заявка на перевезення не міститься в переліку обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару, визначеному ст.53 МКУ, натомість такими документами слугують будь які транспортні (перевізні) документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Декларантом надано достатньо документів, які відображають вартість послуг з перевезення, в той час як митним органом не вказано, яким чином неподання заявки на перевезення (який визначає умови та порядок надання послуг поставки та не містить відомостей про вартість таких послуг) впливає на визначення митної вартості імпортованого товару.

Щодо посилання митного органу як на підставу для коригування митної вартості «…у пакувальному листі від 09.01.2023 вказано порт призначення -Одеса…», суд зауважує, що позивачем разом із скаргою на рішення про коригування митної вартості до митного органу подано лист постачальника від 23.03.2023, у якому постачальник вказує про допущену помилку у пакувальному листі. Тому просить вважати вірним порт призначення Гданськ, Польща.

Суд зауважує, що самі по собі недоліки у пакувальному листі не можуть слугувати беззаперечною та самостійною підставою для коригування митної вартості, за умови що іншими документами підтверджено ціну товару що постачається.

Щодо неподання декларантом під час митного оформлення коносаменту, суд зауважує, що вказаний документ не міститься в переліку обов`язкових документів, визначених ч.2 ст.53 МК України.

Крім того, з урахуванням ч.8 ст.55 Митного кодексу України позивачем до митного органу був додатково поданий Експертний висновок від 06.04.2023 №19-09/329.

Вказаний Експертний висновок був проведений на підставі наступних документів: 1) Контракт №14/09-2021-1 від 14.09.2021; 2) Інвойс QX221005 від 09.01.2023; 3) Пакувальний лист до інвойсу № QX221005 від 09.01.2023; 4) Довідка транспортних витрат від 14.03.2023.

Тобто експертне дослідження проводилась з урахуванням документів, які стосуються саме цієї поставки конкретно.

Разом із тим, суд зауважує, що подання до декларантом вказаного висновку не є безумовною підставою для підтвердження ціни товару що постачається, та як наслідок митної вартості товару, оскільки подання такого документу не передбачено ч. 2 ст. 53 МК України як основного документа, на підставі якого визначається митна вартість товару, враховуючи подання декларантом інших обов`язкових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та не містять розбіжностей.

Таким чином, суд, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/400014/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 24.02.2023 №UA209170/2023/14770, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різні характеристики (зокрема розміри), різні виробники. Крім того, відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки FСА, натомість позивач товар №1 імпортував на умовах поставки FОВ. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №5 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400014/2 від 22.03.2023.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «НАК» (код ЄДРПОУ 31073990, 79024, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, буд.176, корпус 5) сплачений судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяМорська Галина Михайлівна