Рішення

від 13.02.2024 по справі 400/1680/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2024 р. № 400/1680/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКГРАН» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 18.01.2023 № 8109657/44580021, від 26.01.2023 № 8123/44580021 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 31.12.2022 № 27,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікгран» (далі -позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій просить:

« 1. Визнати протиправним та скасувати:

- Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН № 8109657/44580021 від 18.01.2023 р. яким було відмовлено в реєстрації ПН № 27 від 31.12.2022 р. в ЄРПН.

- Рішення комісії центрального рівня за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8123/44580021 від 26.01.2022р.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України (м. Київ, Львівська, пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладну № 27 від 31.12.2022: Загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 210 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 35 000,00 грн.) Постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКГРАН» індивідуальний податковий номер 445800214168, код ЄДРПОУ 44580021), отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКИТІВСЬКИЙ ГРАНІТ» (індивідуальний податковий номер 440121714060, код ЄДРПОУ 44012172), Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця: Оренда інженерно-будівельних машин та устаткування згід. Дог. № 2/22 від 04.01.2022 року, код послуги згідно ДКПП 77.32.

3. Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) солідарно, судовий збір у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікгран» (вул. Микитівська, 1, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська обл., 56530, код ЄДРПОУ 44580021)».

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що надав на розгляд комісії регіонального рівня необхідні пояснення та достатній пакет документів для підтвердження здійснення господарської операції з постачання послуг оренди обладнання.

Головне управління ДПС у Миколаївській області подало до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити позові, зазначаючи, що оскаржуване рішення прийняла комісія іншого органу ДПС, а саме: Головного управління ДПС у Волинській області та клопоче про заміну відповідача на Головне управління ДПС у Волинській області.

Позивач подав до суду відповідь на відзив Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якій повідомив, що не має заперечень проти заміни відповідача.

Ухвалою від 22.01.2024 суд замінив відповідача з Головного управління ДПС у Миколаївській області на Головне управління ДПС у Волинській області (далі відповідач-1).

Відповідачі подали до суду спільний відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечують та просять відмовити позові, зазначаючи, що за договором оренди обладнання № 2/22 від 04.01.2022 та договором купівлі-продажу № 6/22 від 04.01.2022 були відсутні підтверджувальні документи щодо сплати за купівлю обладнання, а також платіжні доручення щодо оплати за оренду обладнання. Згідно з умовами договору оренди обладнання № 2/22 від 04.01.2022, вказують відповідачі, орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 25 числа кожного місяця. Орендна плата сплачується Орендарем у безготівковому порядку на підставі актів виконаних робіт або рахунків, за реквізитами, наданими Орендодавцем. Проте, платіжних доручень щодо оплати за оренду обладнання у встановлені договором строки на розгляд Комісії не надавалось (згідно з пунктом 3.1 договору, передача обладнання в оренду здійснюється за актом приймання передачі, згідно з пунктом 5.3 орендна плата - не пізніше 25 числа кожного місяця). Відповідач-1 підсумовує, що рішення № 8109657/44580021 від 18.01.2023, у якому вказано про відсутність розрахункових документів (банківських виписок, платіжних доручень), що підтверджують здійснення оплати, є обґрунтованим та прийнятим контролюючим органом відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідачі зазначають, що між позивачем ТОВ «НІКГРАН» та його контрагентом ТОВ «Микитівський граніт» в один день (04.01.2022), укладено два договори, в яких задіяно одне й те саме обладнання (22 шт): договір купівлі-продажу № 6/22 та договір оренди обладнання № 2/22. У договорі купівлі-продажу ТОВ «Микитівський граніт» виступає продавцем, а ТОВ «Нікгран» - покупцем. Згідно з договором оренди обладнання ТОВ «Нікгран» виступає орендодавцем, а ТОВ «Микитівський граніт» - орендарем. На думку відповідача-1, зміст цих операцій та відсутність необхідних підтверджуючих документів ставлять під сумнів реальність господарської операції.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій посилається на повідомлення від 17.03.2023 № 1 про надання пояснень та додані до нього документи. Копії такого повідомлення і доданих до нього документів позивач до суду не подав. Позивач зазначає, що факт наявності господарських правовідносин за договором оренди транспортних засобів від 04.01.2022 №2/22, укладеним між ТОВ «Нікгран» та ТОВ «Микитівський граніт», доведений у справі № 400/3270/22.

Відповідачі подали заперечення, в яких вказують, що відповідачу-1 не надходило повідомлення про надання пояснень від 17.03.2023 № 1, про яке вказує позивач у відповіді на відзив. Відповідачі заперечують проти посилання позивача на судові рішення в спарві № 400/3270/22. Відповідачі звертають увагу, що контролюючим органом у відповідному рішенні вказано на те, яких документів не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відзиві та запереченнях відповідачі заявили клопотання про розгляд справи за участі представника відповідача-1. Суд не приймав процесуальних рішень за цим клопотанням. Суд урахував, що відповідачі не просять про розгляд справи з викликом сторін, як передбачає частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, а їхня участь у розгляді справи забезпечується наданням до суду заяв по суті справи та доказів.

Суд розглянув справу відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач виписав на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Микитівський граніт» податкову накладну від 31.12.2022 № 27 на суму 210 000 грн, у тому числі ПДВ 35 000 грн. У колонці «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» позивач зазначив «оренда інженерно-будівельних машин та устаткування згід.Дог. №2/22 від 04.01.2022р.».

До Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) позивач направив податкову накладну 11.01.2023.

У той саме день (11.01.2023) Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України за результатами обробки податкової накладної було сформовано квитанцію про зупинення реєстрації на підставі відповідності платника податків пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач, скориставшись своїм правом на надання пояснень, направив відповідачу-1 засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 13.01.2023 № 1, в якому зазначено: «ТОВ «МИКИТІВСЬКИЙ ГРАНІТ» було надано послуги оренди на суму 210000грн з ПДВ згідно акту звірки за період з 16.12.2022 по 31.12.2022 та виписано податкову накладну на реалізацію послуги оренди як на першу подію, яку було заблоковано. Договір, акт звірки, додаткові угоди та інші документи додаються», кількість додатків - 10.

До повідомлення від 13.01.2023 № 1 були додані копії таких документів:

1. Договір купівлі-продажу № 6/22 від 04.01.2022 (специфікація №1 до договору купівлі-продажу № 6/22 від 04.01.2022).

2. Акт прийому-передачі № 1 до договору купівлі-продажу № 6/22 від 04.01.2022.

3. Акт надання послуг № 22 від 31.12.2022 на суму 210 000 грн, в тому числі 35 000 грн ПДВ.

4. Договір оренди обладнання № 2/22 від 04.01.2022 (перелік обладнання, яке передається в оренду, а також акт прийому-передачі предмета оренди згідно з договором № 2/22 від 04.01.2022).

5. Додаткова угода № 1 до договору оренди обладнання № 2/22 від 04.01.2022.

6. Додаткова угода № 2 до договору оренди обладнання № 2/22 від 04.01.2022.

7. Лист Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКГРАН» (вих. № 10 від 23.09.2022) щодо прохання розглянути та прийняти до уваги звернення та пояснення.

8. Акт звірення взаємних розрахунків за період з 16.12.2022 до 31.12.2022.

9. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

10. Видаткова накладна № 2 від 06.01.2022.

Надання позивачем відповідачу-1 саме такого переліку документів підтверджується копіями цих документів, поясненнями сторін та долученим до відзиву скріншотом з електронної сторінки бази АІС «Податковий блок» - «Журнал розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК», з якого вбачається перелік документів, який був наданий позивачем на розгляд комісії відповідача-1.

У позові вказано, що до повідомлення про надання пояснень додані, серед іншого, платіжні доручення № 3835 від 03.01.2023 на суму 2 040 000 грн про оплату оренди за відповідний період, а також № 3851 від 10.01.2023 на суму 2 040 000 грн про оплату оренди за відповідний період.

Матеріалами справи не підтверджується надання відповідачу-1 відповідних платіжних документів. Зокрема, з доданого до відзиву скріншоту з електронної сторінки бази АІС «Податковий блок» - «Журнал розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК» вбачається неподання позивачем будь-яких платіжних доручень комісії відповідача-1.

За результатами розгляду поданих документів комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.01.2023 № 8109657/44580021.

Рішення мотивоване ненаданням платником податку розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків.

За результатами розгляду скарги позивача на рішення комісії відповідача-1 комісія відповідача-2 прийняла рішення від 26.01.2023 № 8123/44580021/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії відповідача-1 без змін.

Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з прийняттям відповідачем-1 рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Спірні правовідносини підлягають дослідженню в площині та межах відмови податковим органом в реєстрації податкової накладної, в тому числі обґрунтування та процедури прийняття відповідачем-1 такого рішення.

Ухвалюючи рішення по суті спору, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок № 520.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За нормами пункту 5 Порядку № 520 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

За пунктом 9 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Пункт 11 Порядку № 520 визначає, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна виписана 31.12.2022.

Суд установив, що відповідачу-1 подавався документ, який підтверджує настання першої події (постачання послуг) саме 31.12.2022 - акт надання послуг від 31.12.2022 № 22 на суму 210 000 грн, в тому числі 35 000 грн ПДВ.

За такого ненадання позивачем розрахункових документів не має правового значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відхиляє посилання відповідача-1 на наявність у нього сумнівів у реальності господарської операції, ураховуючи укладення що між позивачем ТОВ «НІКГРАН» та його контрагентом ТОВ «Микитівський граніт» в один і той самий день (04.01.2022) двох договорів щодо одного і того самого обладнання: договору купівлі-продажу № 6/22 (ТОВ «Микитівський граніт» - продавець, а ТОВ «Нікгран» - покупець) та договору оренди обладнання № 2/22 (ТОВ «Нікгран» - орендодавець, ТОВ «Микитівський граніт» - орендар).

Зазначені обставини не були покладені відповідачами в основу оскаржуваних позивачем рішень. Крім того, спірні правовідносини підлягають дослідженню в площині наявності підстав для реєстрації податкової накладної, а не реальності і товарності здійснення господарської операції між платником податку і його контрагентом.

У постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду у цій справі (про зобов`язання зареєструвати податкову накладну) є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідачі не довели суду правомірність оскаржуваного позивачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Коментуючи посилання відповідачів на ненадходження від позивача повідомлення від 17.03.2023 № 1, суд вказує, що відповідне повідомлення у матеріалах справи відсутнє і суд досліджував і надавав оцінку іншому повідомленню, а саме: від 13.01.2023 № 1, отримання якого відповідач-1 визнає у відзиві.

Суд погоджується з відповідачами в тому, що правові висновки суду в справі № 400/3270/22 не мають юридичного значення в цій справі. За нормами частини сьомої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Установлені у справі № 400/3270/22 обставини щодо договірних відносин між позивачем і його контрагентом також не мають юридичного значення у цій справі, оскільки, як зазначено вище, предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Розглядаючи позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як свідчить зміст Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Тобто дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість у цьому випадку суд не вважає повноваження відповідача-2 дискреційними, оскільки відповідач-2 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Отже, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-2 зареєструвати спірну податкову накладну.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення комісії центрального рівня за результатами розгляду скарги позивача на рішення комісії регіонального рівня суд зазначає про таке.

У постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19 вказано, що «Аналіз приписів п.п. 56.1, 56.2 та 56.10 ст. 56 ПКУ свідчить про те, що законодавцем, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятного за результатами розгляду його скарги, до суду. Водночас, згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку».

Суд погоджується з аргументом відповідачів про те, що оскаржуване рішення ДПС України від 26.01.2023 № 8123/44580021/2 за результатами розгляду скарги позивача на рішення відповідача-1 не є юридично значущим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним винесене раніше рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Рішення ДПС України від 26.01.2023 № 8123/44580021/2, прийняте за результатами розгляду скарги позивача, не має безпосереднього впливу на права та обов`язки позивача, не позбавляє його можливості реалізувати належне йому право, не покладає на нього будь-якого обов`язку, а тому підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 у справі № 826/10853/17. Зокрема, зазначено, що «рішення ДФС України про результати розгляду скарги не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки, шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право, а тому безпосередньо не порушують права та інтереси позивача, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог».

Крім того, рішення ДПС України не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18 зазначив, що «оскільки рішення Державної фіскальної служби України не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права, то правових підстав для визнання такого рішення протиправним та скасування немає».

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в цій позовній вимозі.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 2 684 грн за подання позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розподіляючи судові витрати, суд виходить з того, що саме внаслідок дій відповідача-1 виник спір між сторонами, тому судовий збір належить стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКГРАН» (вул. Микитівська, 1, с. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56530, ідентифікаційний код - 44580021) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 18.01.2023 № 8109657/44580021.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікгран» податкову накладну від 31.12.2022 № 27 датою її подання -11.01.2023.

4. Відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України від 26.01.2023 № 8123/44580021.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43027, ідентифікаційний код - 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКГРАН» (вул. Микитівська, 1, с. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56530, ідентифікаційний код - 44580021) судовий збір у сумі 2 684 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна