Ухвала

від 13.02.2024 по справі 400/837/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2024 р.№ 400/837/24

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд перевірив відповідність позовної заяви вимогам, встановлених статтею 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, і дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Водночас указані положення КАС України не містять норми, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Разом з тим, такі правовідносини регулюються положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, яка на момент їх виникнення була викладена у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Водночас відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Аналогічна правові позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 380/14039/22.

З огляду на вказане, до спірних правовідносин застосуванню підлягають приписи статті 233 КЗпП України у частині, що стосується строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці та які мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Тому з 01.07.2023 починається відлік 3-місячного строку звернення до суду з позовом.

До суду з позовом позивач звернувся 30.01.2024, з пропуском 3-місячного строку звернення до суду з позовом.

На виконання вищезазначеного позивачу необхідно надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Наслідками подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позову шляхом подання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

3. Роз`яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є повернення позовної заяви.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Гордієнко