Ухвала

від 12.02.2024 по справі 127/32703/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/32703/23

Провадження 2/127/4258/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І. Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про участь у засіданнях в режимі відеоконференції, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» про захист прав споживача, розгляд якої відбувається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.02.2024 на електронну адресу суду надійшла заява представника відповідача про участь у судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

Під час вивчення клопотання судом встановлено його невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Зі змісту положень ст. 212 ЦПК України вбачається, що учасники справи можуть звернутися до суду із клопотанням про взяття участі у засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 187 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Судом встановлено, що клопотання представника відповідача надійшло на електронну пошту Вінницького міського суду Вінницької області без скріплення електронним цифровим підписом.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 і ч. 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із ч. 5, ч. 6 та ч. 8 ст. 43 ЦПК України, документи (втому числіпроцесуальні документи,письмові таелектронні доказитощо)можуть подаватисядо суду,а процесуальнідії вчинятисяучасниками справив електроннійформі звикористанням Єдиноїсудової інформаційно-комунікаційноїсистеми,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом. Процесуальнідокументи велектронній формімають подаватисяучасниками справидо судуз використаннямЄдиної судовоїінформаційно-комунікаційноїсистеми впорядку,визначеному Положеннямпро Єдинусудову інформаційно-комунікаційнусистему та/абоположеннями,що визначаютьпорядок функціонуванняїї окремихпідсистем (модулів).Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Використання електронного підпису врегульоване Законом України «Про електронні довірчі послуги». Так, ч. 2 ст. 17 вказаного закону, встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Подані в електронній формі процесуальні заяви вважаються належним чином підписані у разі їх скріпленням електронним цифровим підписом.

На вищевикладене також звернув увагу Верховний Суд в постанові від 03.05.2022 по справі № 205/5252/19.

Крім того, чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду. Однак, з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи. На що також звернув увагу Верховний Суд в постанові від 30.03.2021 по справі № 530/544/16.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

З клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» вбачається відсутність його скріплення власним електронним цифровим підписом.

Вищевказане позбавляє можливості встановити факт того, чи є дане клопотання волевиявленням саме представника відповідача, не дозволяє однозначно ідентифікувати особу, яка склала такий документ, та не може свідчити про відповідальність такої особи за його зміст.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» про участь у засіданнях в режимі відеоконференції не відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч. 1 або ч. 2 ст. 183 ЦПК України, повертає її заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 183, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представникавідповідача -Товариства зобмеженою відповідальністю«Проторія» проучасть усудових засіданняхв режимівідеоконференції позамежами приміщеннясуду звикористанням власнихтехнічних засобів,а самеза допомогоюсистеми відеоконференцзв`язку повернути заявнику без розгляду.

Копію клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою системи відеоконференцзв`язку залишити в суді.

Повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню із таким клопотанням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: