Постанова

від 13.02.2024 по справі 240/27905/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/27905/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

13 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Кабанова В.І.,

представника відповідача: Волинця Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.06.2023 № 0108332406.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.06.2023 № 0108372406.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.06.2023 № 0108382406.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.06.2023 № 0108392406.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6173,67 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до наказу від 07.04.2023 за №870-п, виданого на підставі пп. 19-1.1 та пп.191.1.6 п.19-1.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ", на підставі направлень від 02.05.2023 №1721, від 02.05.2023 №1714 виданих ГУ ДПС, проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2023 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2023 за вх. №9054749934).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.05.2023 №8072/06-30-24- 06/2886109134.

Контролюючим органом при перевірці дотримання податкового законодавства з питань правомірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., та яке заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства, а саме:

-для проведення перевірки не надано у повному обсязі документи, що пов`язані з предметом перевірки, чим порушено пункти 16.1.2, 16.1.3, 16.1.5 статті 16, пункти 44.3, 44.6 статті 44, пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України;

-допущено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість (відображені у рядках 4.1 та 9 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року) на суму 2 135,00 грн. у зв`язку з не включенням до їх складу сум податку на додану вартість по операціях, що не є господарською діяльністю платника, чим порушено пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188, пункт 189.1 статті 189, підпункт "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;

-не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами (послугами), які використовувались в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку на суму податку на додану вартість 2 135,00 грн., чим порушено пункт 198.5 статті 198, пункти 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України;

-допущено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість (відображені у рядках 4.1, 4.2 та 9 податкових декларацій з податку на додану вартість за червень- грудень 2022 року та січень 2023 року) на загальну суму 91 235,00 грн. у зв`язку з не включенням до їх складу сум податку на додану вартість по операціях, що не є господарською діяльністю платника; в результаті неправомірного відображення в рядку 16.3 декларації за лютий 2023 року відсутнє від`ємне значення у розмірі 542 212,00 грн.; в результаті чого завищено загальну суму податкового кредиту за лютий 2023 року (відображений у рідку 17 декларації), чим порушено пункт 189.1 статті 189, підпункт "г" статті 198.5 статті 198, підпункт "в пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України;

-завищено розмір від`ємного значення податку на додану вартість, яке заявлено до відшкодування у податковій декларації за лютий 2023 року на суму 542 212,00 грн. внаслідок здійснення господарських операцій з ТОВ "ШМІТЦ КАРГОБУЛ УКРАЇНА" (на суму ПДВ 141 445,55 грн.) та ТОВ з II "СКАНІЯ УКРАЇНА" (на суму ПДВ 400 766,18 грн.) чим порушено пункт 200.1, підпункт "б" пункту 200.4, пункт 200.9 статті 200 Податкового кодексу України;

-завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (відображену у рядку 19 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року) на загальну суму 635 582 грн., що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (відображену у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року) на загальну суму 93 370,00 грн., чим порушено пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188, пункт 189.1 статті 189, підпункт "г" пункту 198.5. статті 198, пункт 200.1 статті 200, підпункт "в" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Вказані порушення зафіксовано у акті перевірки від 15.05.2023.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 23 травня 2023 року подав до Головного управління ДПС у Житомирській області заперечення на акт перевірки, в яких вказав про правомірність включення до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року всіх показників (податкових зобов`язань, податкового кредиту, розрахунків за звітний період), як таких, що ґрунтуються на даних обліку та первинних документів, складених за наслідками здійснених господарських операцій.

За результатами розгляду заперечення на акт, Головним управлінням ДПС у Житомирській області було частково скасовано викладені в Акті висновки, про що складено висновок від 06.06.2023 № 13014/6/06-30-24-06 про результати розгляду заперечення до акту.

Так, контролюючим органом з урахуванням наданих ФОП ОСОБА_1 до заперечення від 23.05.2023 № б/н (вх. ГУ ДПС №14814/6 від 23.05.2023) підтверджуючих документів, прийнято рішення: заперечення платника залишити без задоволення, а висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 15.05.2023 №8072/06- 30-24-06/ НОМЕР_1 - без змін, за виключенням пункту 4 та пункту 6 висновку акту.

Зазначені пункти акту перевірки викласти в наступній редакції:

- в порушення п.189.1 ст.189, пп. "г" п.198.5 ст.198 ПКУ, абз.1 пп.5 п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на додану вартість (рядок 4.1 та 9 податкових декларацій з ПДВ за червень - грудень 2022 року, та січень 2023) за період з 01.06.2022 по 31.01.2023 на загальну суму 17 245 грн., в зв`язку з не включенням до їх складу сум податку на додану вартість по операціях, що не є господарською діяльністю даного платника податку, що в свою чергу призвело до завищення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1) у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року на загальну суму 17 245 грн., в результаті чого завищено загальну суму податкового кредиту за лютий 2023 року (рядок 17 Декларації) в розмірі 559 457 грн.

- в порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, пп. "г" п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200, пп. "в" п.200.4 ст.200 ПКУ, пп.2 п.10, п.11 розділу III, абз.1 пп.5 п.З, пп.5 п.4, пп.2, пп.5 п.5, абз.1 пп.2 п.5, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 року (вх. №9054749934 від 20.03.2023) завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19 Декларації) на загальну суму 561 592 грн., що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації), на загальну суму 19 380 грн.

Також, контролюючим органом з урахуванням поданих заперечень позивачем прийнято рішення у акті документальної позапланової виїзної перевірки від 15.05.2023 №8072/06-30-24-06/ НОМЕР_2 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) з питань щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету":

-абзац 2 пп. 3.3.2 п. 3 розділу 3 (сторінка 25 даного акту перевірки) викласти в наступній редакції: "Таким чином, ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, пп. "б" п.200.4 ст.200, п.200.9 ст.200 ПКУ, абзац четвертий пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 , завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (рядок 20.2 та рядок 20.2.1 Декларації), заявлену в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року (від 20.03.2023 за вх. №9054749934) на загальну суму 542 212 грн., а саме: ТОВ "ШМІТЦ КАРГОБУЛ УКРАЇНА" (код згідно ЄДРПОУ - 38800944) суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного тривісного напівпричіпа зі зсувним боковим тентом Schmitz Cargobull, модель SCS 24/L - 13.62 ЕВ в розмірі 141 445,55 грн. та ТОВ з іноземними інвестиціями "СКАНІЯ УКРАЇНА" (код згідно ЄДРПОУ - 33052443) суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного сідельного тягача ScaniaR 450 LA4xMNA в розмірі 400 766,18 грн.";

-пункт 5 розділу 4 "Висновки акту перевірки (сторінка 26 даного акту перевірки) викласти в наступній редакції: " - п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, пп. "б" п.200.4 ст.200, п.200.9 ст.200 ПКУ, абзац четвертий пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (рядок 20.2 та рядок 20.2.1 Декларації), заявлену в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року (від 20.03.2023 за вх. №9054749934) на загальну суму 542 212 грн., а саме: ТОВ "ШМІТЦ КАРГОБУЛ УКРАЇНА" (код згідно ЄДРПОУ - 38800944) суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного тривісного напівпричіпа зі зсувним боковим тентом Schmitz Cargobull, модель SCS 24/L - 13.62 ЕВ в розмірі 141 445,55 грн. та ТОВ з іноземними інвестиціями "СКАНІЯ УКРАЇНА" (код згідно ЄДРПОУ - 33052443) суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного сідельного тягача ScaniaR 450 LA4xMNA в розмірі 400 766,18 грн.".

На підставі вказаних порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2023 №0108332406 платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яке заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за лютий 2023 року на суму 542 212,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 54 221,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2023 № 0108372406 платнику податків зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість відображеної в податковій декларації платника за лютий 2023 року на суму 19 380,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2023 № 0108382406 до платника податків застосовано адміністративний штраф у розмірі 1 020,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2023 № 0108392406 платнику податків визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 533,80 грн.

Позивач вважає протиправними вказані рішення, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У пункті 199.1 статті 199 Податкового кодексу України вказано, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Підпунктами б та в пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

У пункті 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань (пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З викладеного слідує, що податкове законодавство дає право платнику податку на додану вартість на податковий кредит у разі придбання товарів та послуг, які будуть використовуватися ним в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. А тому, придбання товарів та послуг платником податку на додану вартість для здійснення своєї господарської діяльності дає право на формування податкового кредиту. Для підтвердження права платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов`язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Однак, суд зауважує, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2023 №0108332406 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яке заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за лютий 2023 року на суму 542 212,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 54 221,00 грн.

У рішенні вказано, що ФОП ОСОБА_1 неправомірно задекларовано в р.16.3 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в сумі 542 212 грн., яке заявлено до бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року;

- період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення - лютий 2023 року;

-інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України: платником подано заперечення від 23.05.2023 №б/н (вх. ГУ ДПС №14814/6 від 23.05.2023), до якого надано додаткові документи. В частині завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ заперечення платника податків залишено без задоволення.

Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає наступне.

Згідно листа відповідача від 12.06.2023, який наданий в доповнення до листа "Про розгляд заперечення" абзац 2 пп.3.3.2 п.3 розділу 3 (стор.25 акту перевірки) викладено наступним чином:

"Таким чином, ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, пп. "б" п.200.4 ст.200, п.200.9 ст.200 ПКУ, абзац четвертий пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 , завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (рядок 20.2 та рядок 20.2.1 Декларації), заявлену в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року (від 20.03.2023 за вх. №9054749934) на загальну суму 542 212 грн., а саме: ТОВ "Шмітц Каргобул Україна" (код згідно ЄДРПОУ - 38800944) суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного тривісного напівпричіпа зі зсувним боковим тентом Schmitz Cargobull, модель SCS 24/L - 13.62 ЕВ в розмірі 141 445,55 грн. та ТОВ з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" (код згідно ЄДРПОУ - 33052443) суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного сідельного тягача ScaniaR 450 LA4xMNA в розмірі 400 766,18 грн.";

-пункт 5 розділу 4 "Висновки акту перевірки (сторінка 26 даного акту перевірки) викласти в наступній редакції: " - п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, пп. "б" п.200.4 ст.200, п.200.9 ст.200 ПКУ, абзац четвертий пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (рядок 20.2 та рядок 20.2.1 Декларації), заявлену в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року (від 20.03.2023 за вх. №9054749934) на загальну суму 542 212 грн., а саме: ТОВ "Шмітц Каргобул Україна" (код згідно ЄДРПОУ - 38800944) суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного тривісного напівпричіпа зі зсувним боковим тентом Schmitz Cargobull, модель SCS 24/L - 13.62 ЕВ в розмірі 141 445,55 грн. та ТОВ з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" (код згідно ЄДРПОУ - 33052443) суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного сідельного тягача ScaniaR 450 LA4xMNA в розмірі 400 766,18 грн.".

Підставою для такого рішення стали встановлені в акті перевірки порушення, а саме, податкове повідомлення - рішення "ВЗ" зазначене в декларації з податку на додану вартість у лютому 2023 року винесене за результатами камеральної перевірки і отримане ФОП ОСОБА_1 12.01.2023 (дата узгодження 27.01.2023), тобто звітний період для відображення є січень 2023 року.

Так, ФОП ОСОБА_1 неправомірно відображено суму від`ємного значення в р.16.3 декларації з податку на додану вартість у лютому 2023 року в розмірі 542212 грн. оскільки, згідно даних ІС Податковий блок, у лютому 2023 року у ФОП ОСОБА_1 відсутні податкові повідомлення - рішення на підставі яких потрібно було збільшити/зменшити залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу.

А податкове повідомлення - рішення "ВЗ" зазначене в декларації з податку на додану вартість у лютому 2023 року винесене за результатами камеральної перевірки і отримане ФОП ОСОБА_1 12.01.2023 (дата узгодження 27.01.2023), тобто звітний період для відображення є січень 2023 року.

Тому, вищевказана сума мала бути відображена в р. 16.3 декларації з податку на додану вартість у січні 2023 року, оскільки у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

Враховуючи вищевказане ФОП ОСОБА_1 порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, в результаті чого у лютому 2023 року завищено від`ємне значення в розмірі 542 212 грн., яке заявлене до відшкодування в податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року (вх. №9054749934 від 20.03.2023) в р.20.2.1.

Як встановлено судом, позивачем було придбано у ТОВ "Шмітц Каргобул Україна" вживаний тривісний напівпричіп зі зсувним боковим тентом Schmitz Cargobull, модель SCS 24/L - 13.62 ЕВ та у ТОВ "Сканія Україна" сідельний тягач Skania R450 LA4x2MNF та суму ПДВ 542 212 грн. заявлено на відшкодування у податковій декларації за лютий 2023 року.

Разом з тим, як пояснив представник позивача, що дійсно за результатами камеральної перевірки 12.01.2023 позивачу надійшло податкове повідомлення - рішення форма від 29.12.2022 року за № 00108062410. Однак, інформація про це рішення була відображена в "Електронному кабінеті платника податків" лише 13.02.2023.

Згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 21 від 28 01 2016 року "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" в пункті 4, Розділ II "Податковий кредит" розділу V Порядок заповнення податкової декларації значиться - У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повіломлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу П Кодексу.

Одночасно з урахуванням п. 42.2 ст. 42 ПК України, позивачу не було повідомлено про дату узгодження податкового повідомлення - рішення. Внаслідок чого і не було заповнено рядок 16.3 за січень місяць 2023 року.

В той же час, як свідчать матеріали справи, 13.02.2023 в Електронному кабінеті платника податків, відбулося повернення суми податку, заявленої платником до відшкодування , номер документу 9245434477 в сумі - 542 212 , 00 грн. Внаслідок чого, ця сума і була відображена у лютому 2023 року в р.16.3 декларації з податку на додану вартість.

Зазначені обставини підтверджуються скриншотом-роздруківкою з електронного кабінету платника податків.

У ст.50 ПК України значиться, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточненні показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

А тому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про порушення позивачем Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, оскільки в лютому якраз і відбулася реєстрація суми податку, заявленої платником до відшкодування , номер документу 9245434477 в сумі - 542 212,00 грн. Внаслідок цього, вказана сума і була відображена у лютому 2023 року в р. 16.3 декларації з податку на додану вартість з одночасним заповненням р. 20.2 для бюджетного відшкодування.

Також, на прийняття спірного рішення вплинуло наступне порушення, зафіксоване у акті перевірки.

Так, в ході перевірки достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено її завищення на 437 505 грн., внаслідок порушення п.200.1 ст.200, пп. "б" п.200.4 ст.200, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VП зі змінами та доповненнями, пп.4 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, оскільки допущено перевищення над сумою податку, фактично сплаченою у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а саме:

1) в ході перевірки встановлено, що оплата ТОВ "Шмітц Каргобул Україна" суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного тривісного напівпричіпа зі зсувним боковим тентом SchmitzCargobull, модель SCS 24/L - 13.62 ЕВ в розмірі 141 445,55 грн. здійснена з рахунку фізичної особи ОСОБА_1 що підтверджує надана до перевірки платником виписка банку AT "ОТП Банк" по рахунку № НОМЕР_3 за період з 20.09.2022 по 22.09.2022.

Згідно наданої виписки 20.09.2022 з особового рахунку ОСОБА_1 , як фізичної особи здійснено оплату ТОВ "Шмітц Каргобул Україна" (код згідно ЄДРПОУ - 38800944) згідно Договору №2022/175/09/19 від 19.09.2022 на загальну суму 848 673.32 грн., в т.ч. ПДВ 141 445,55 грн.

Тому, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 не мав використовувати для здійснення підприємницької діяльності картковий рахунок № НОМЕР_3 відкритий в АТ "ОТП Банк".

2)відсутня часткова оплата ТОВ з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" (код згідно ЄДРПОУ - 33052443) суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного сідельного тягача в розмірі 348 407,89 грн., так як даний тягач придбано за договором фінансового лізингу №89-02829 від 16.09.2022 року і ФОП ОСОБА_1 ще фактично не виплачено повну вартість вищевказаного тягача.

Також, в ході перевірки встановлено, що оплата ТОВ з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію сідельного тягача Scania R 450 в розмірі 127 024,93 грн. здійснена з рахунку фізичної особи ОСОБА_2 що підтверджує надана до перевірки платником виписка банку АТ "ОТП Банк" по рахунку за період з 20.09.2022 по 22 09.2022.

Згідно наданої виписки 21.09.2022 з особового рахунку ОСОБА_1 , як фізичної особи здійснено оплату ТОВ з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" згідно договору No89.-02829 від 16.09.2022 на загальну суму 762149,57 грн., в т.ч ПДВ 127 024,93 грн.

Як зазначалося вище , ФОП ОСОБА_3 не мав права використовувати для здійснення підприємницької діяльності картковий рахунок № НОМЕР_4 відкритий в "ОТП Банк".

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та зазначає, що дійсно оплата ТОВ "Шмітц Каргобул Україна" суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на реалізацію вживаного тривісного напівпричіпа зі зсувним боковим тентом SchmitzCargobull, модель SCS 24/L - 13.62 ЕВ в розмірі 141 445,55 грн. здійснена з рахунку фізичної особи ОСОБА_1 .

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг є (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до етапі 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тому сплачений у зв`язку з придбанням зазначених транспортних засобів податок на додану вартість був включений до складу податкового кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України ФОП відповідає всім майном, що належить йому на праві приватної власності, за своїми обов`язками в сфері підприємництва, та його ідентифікаційний номер як платника податків та інших обов`язкових платежів належить фізичній особі-громадянину.

Згідно ст. 320 Цивільного кодексу України - власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Пунктом 1 ст. 325 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Отже, закон не встановлює такого суб`єкта права приватної власності як фізична особа підприємець, тому купівлю автотранспортних засобів позивач здійснював перш за все як фізична особа.

У "Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління НБУ від 29 07.2022 №0162" вказано:

Ця Інструкція регулює порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі - надавач платіжних послуг) та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів, що відкриваються відповідно до законів України.

Пункт 2 Інструкції визначає, що надавач платіжних послуг зобов`язаний: надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача - платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному статтею 69 Податкового кодексу України.

Тобто, вказана Інструкція регулює порядок розподілення коштів на рахунках та не забороняє здійснювати оплати по рахункам і зобов`язанням фізичної особи.

Як зазначив представник позивача, підтвердження п.28 Інструкції вбачається в Електронному кабінеті в розділі Облікові дані платника податків, де в "даних про банківські рахунки" вказано рахунки банку АТ "ОТП Банк" і А203005280000000262082892913, з якого і здійснювались оплати, але рахунок не використовується для отримання коштів в господарській діяльності.

Суд зазначає, що спірним у даній справі не є правомірність використання рахунків. Сплата позивачем коштів на придбання товару з особистого рахунку, як фізичної особи не спростовує факту такої сплати та не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

Що стосується фактично не сплаченої повної вартості вищевказаного тягача згідно придбаного за договором фінансового лізингу No89-Ц2829 від 16.09 2022, то згідно ПК України : операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об`єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування яких визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому, відповідно до п. 187.6 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань орендодавця ( лізингодавця ) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об`єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю.

Відтак, виплата повної вартості не впливає на бюджетне відшкодування ПДВ.

Крім того, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За наслідками виконання господарської операції з постачання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шмітц Каргобул Україна" та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 була підписана видаткова накладна від 20.09.2022 № 217.

Таким чином подія, яка відбулась раніше - дата поставки Товару (вживаний тримісний напівпричіп зі зсувним боковим тентом) загальною вартістю 848 673,32 грн. (у тому числі ПДВ 141 445,55 грн.) є підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту покупця (позивача).

Також, за наслідками виконання господарської операції з постачання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була підписана видаткова накладна від 27.09.2022 №9496 (на постачання вживаного сідельного тягача ) на суму 2 404 597,06 грн. (у тому числі ПДВ 400 766,18 грн.).

Податкова накладна від 20.09.2022 № 888/1, складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Шмітц Каргобул Україні", а також податкова накладна від 27.09.2022 № 1243/1, складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна", які отримані позивачем, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не спростовує контролюючий орган в акті перевірки, та для позивача є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, пп. "б" п.200.4 ст.200, п.200.9 ст.200 ПКУ, абз.4 пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 не знайшли підтвердження в ході розгляду справи, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 №0108332406, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яке заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за лютий 2023 року на суму 542 212,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 54 221,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомленняя-рішення від 13.06.2023 № 0108372406.

Вказаним рішенням платнику податків зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість відображеної в податковій декларації платника за лютий 2023 року на суму 19 380,00 грн.

У рішенні зазначено, що платником подано заперечення віл 23.05.2023 №б/н, до якого надано первинні документи. За результатами розгляду заперечення, суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зменшено на 73 990 грн. та визначено в сумі 19 380 грн., в іншій частині залишено без задоволення.

Так, в порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, пп. "г" п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200, пп. "в" п.200.4 ст.200 ПКУ, пп.2 п.10, п.11 розділу III, абз.1 пп.5 п.3, пп.5 п.4, пп.2, пп.5 п.5, абз.1 пп.2 п.5, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 року (вх. №9054749934 від 20.03.2023) завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19 Декларації) на загальну суму 561 592 грн., що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації), на загальну суму 19 380 грн.

У акті перевірки зазначено, що за результатами проведеного аналізу формування перевіряємим суб`єктом господарювання в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень - грудень 2022 року, та січень - лютий 2023 року, податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 10.1 та рядок 10.2 колонки Б податкових декларацій з ПДВ) було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до його складу у червні - грудні 2022 року, та січні - лютому 2023 року, року було включено суму податку на додану вартість в розмірі 93 370 грн. нараховану (сплачену) при здійсненні господарських операцій із придбання бензину А-95 в кількості 21 998,2643 л. на загальну суму 1 057 009 грн. без ПДВ. сума ПДВ - 73990 грн., та запчастин та витратних матеріалів для обслуговування та ремонту транспортних засобів на загальну суму 96 903 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 19380 грн.

ФОП ОСОБА_1 надано пояснення від 05.04.2023 №б/н (вх. від 08.05.2023 №13160/6), де зазначено, що автозапчастини які купуються, відразу встановлюються на автомобілі, про що свідчать акти на встановлення та списання.

Згідно наданих для проведення перевірки актів списання ПММ та запасних частин було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у червні - грудні 2022 року, та січні - лютому 2023 року не було списано бензину А-95 в кількості 21 998,2643 л. на загальну суму 1 057 009 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 73990 грн., та запчастин та витратних матеріалів для обслуговування та ремонту транспортних засобів на загальну суму 96 903 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 19380 грн.

Тому в порушення п.189.1 ст.89, пп. "г" п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 абз.1 пп.5 п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на додану вартість (рядки 4.1,4.2 та 9 податкових декларацій з ПДВ за червень - грудень 2022 року, та січень 2023 ) за період з 01.06.2022 по 31.01.2023 на загальну суму 91 235 грн., в зв`язку з не включенням до їх складу сум податку на додану вартість по операціях, що не є господарською діяльністю даного платника податку, що в свою чергу призвело до завищення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1) у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року на загальну суму 91 235 грн.;

Отже, відповідач вважає, що позивачем завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації), на загальну суму 19 380 грн., у зв"язку з не включенням до складу податкових зобов"язань сум податку на додану вартість по операціях, що не є господарською діяльністю.

Колегія суддів вважає вказані твердження безпідставними, з огляду на наступне.

Позивачем, з метою здійснення ремонту транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності, та відповідно, зазначені на сторінці 3 акту перевірки, придбавались запасні частини, які встановлювались на транспортні засоби.

Факт використання вказаних засобів у господарській діяльності підтверджується актам встановлення та списання запчастин за спірний період.

Суд звертає увагу, що за приписами частини першої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

При цьому частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Аналіз наведених норм свідчить, що дія цього Закону не поширюється на таку категорію суб`єктів господарювання як фізичні особи-підприємці.

З огляду на вищевикладене, у позивача відсутній обов`язок складати акти списання запчастин та матеріалів на відповідні транспортні засоби за кожною господарською операцією з перевезення.

Однак, позивачем, не дивлячись на законодавчо встановлену можливість не оформлювати первинні документи, фактично були складені акти на встановлення і списання автозапчастин, які були надані контролюючому органу під час проведення перевірки та долучені до позовної заяви.

В той же час, суд зазначає, що за КВЕД основними видами діяльності позивача: є вантажний автомобільний транспорт, лісопильне та стругальне виробництво, оптова торгівля фруктами й овочами, надання в оренду вантажних автомобілів, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Відповідач не навів жодних доказів, що первинні документи - акти на списання автозапчастин не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, використання позивачем запчастин повністю відповідає визначеним видам діяльності позивача, тобто таке використання пов"язане з господарською діяльністю.

Використання запасних частин на загальну сум 19 380,00 грн. в господарській діяльності підтверджується документами, які надавались контролюючому органу.

Посилання відповідача на нібито не використання запчастин у межах господарської діяльності позивача, пов`язують контролюючий орган з обов`язком доведення цієї обставини, та спростування наданих позивачем документів, однак відповідачем не було надано суду жодних належних, доказів на підтвердження своєї позиції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки контролюючого органу про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації), на загальну суму 19 380 грн., не відповідають встановленим обставинам, відтак податковеповідомлення-рішення від 13.06.2023 № 0108372406, яким платнику податків зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість відображеної в податковій декларації платника за лютий 2023 року на суму 19 380,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.06.2023 №0108392406.

Вказаним рішенням платнику податків застосовано штраф у загальному розмірі 533,80 грн. та встановлено, що платником податків, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , не складено та не реєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Податковим кодексом України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами (послугами), які використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю даного платника податку, на загальну суму ПДВ 2 135,00 грн.

В акті посадовими особами контролюючого органу вказано, що перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у лютому 2023 року на загальну суму 2 135,00 грн., внаслідок не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на вартість товарно-матеріальних цінностей, що були у використані суб`єктом господарювання в операціях, що не є його господарською діяльністю.

Так, не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами (послугами), які використовувались в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку на суму податку на додану вартість 2 135,00 грн., чим порушено пункт 198.5 статті 198, пункти 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України;

Судова колегія не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

У відповідності до п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг. необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а)в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ГІКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б)в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ. міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в)в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г)в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань (пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Встановлено, що позивачем у лютому 2023 року з метою здійснення ремонту транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності, та відповідно, зазначені на сторінці 3 акту перевірки, придбавались запасні частини, які встановлювались на транспортні засоби, а саме:

-комплект кріплення лиску гальмівного - 598,00 грн. (ПДВ - 119,61 грн.);

-диск гальмівний - 3625,09 грн. (ПДВ - 590,83 грн.);

-гальмівні колодки для дискових гальм - 2189,00 грн. (ПДВ - 0,17 грн.);

-лампа Н7 - 231,55 грн. (ПДВ - 92,62 грн.);

-шарнір привідного валу - 6508,00 грн. (ПДВ - 1301,64 грн.);

-сальник валу - 152,19 грн. (ПДВ - 30,44 грн.);

Загальна сума податку на додану вартість за наведеними товарно-матеріальними цінностями становить 2 135,31 грн.

Суд зазначає, що списання позивачем запасних частин для транспортних засобів пов`язані із господарською діяльністю фізичної особи-підприємця та відповідають видам економічної діяльності позивача за КВЕД, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, списання запчастин підтверджується актами на встановлення та списання у спірний період.

Отже, суд вважає, що надані позивачем документи під час перевірки та долучені до даної позовної заяви є достатніми та такими, що підтверджують факт правомірності списання запасних частин та використання їх у власній господарській діяльності. Наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в податковому обліку.

Згідно положень пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичної особи-підприємця, належать, зокрема, витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

Суд зазначає, що в акті перевірки відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження того, що відомості, які містяться в наданих позивачем під час контролюючого заходу первинних та інших документах є недостовірними та (або) суперечливими.

Крім того, відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції. Фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.

Враховуючи викладене, висновки відповідача про порушення позивачем пункту 198.5 статті 198, пункти 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок не реєстрації податкової накладної не відповідають обставинам справи та спростовуються наданими доказами, з огляду на що, суд вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 №0108392406, яким до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 533,80 грн.

Щодо податкового повідомлення рішення від 13.06.2023 № 0108382406.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2023 № 0108382406 до платника податків застосовано адміністративний штраф у розмірі 1020,00 грн. за порушення пп.16.1.2, пп. 16.1.3, пп.16.І,5 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3 п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI .

У рішенні вказано, що платником подано заперечення від 23.05.2023 №б/н (вх. ГУ ДПС №14814/6 від 23.05.2023), до якого надано первинні документи. За результатами розгляду заперечення, суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зменшено на 73 990 грн., та визначено в сумі 19 380 грн., в іншій частині заперечення платника податків залишено без задоволення.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до вимог п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями Головне управління ДПС у Житомирській області вважає, що на час проведення даної позапланової виїзної документальної перевірки, а також на час складання податкових декларацій з податку на додану вартість за червень - грудень 2022 року, та січень - лютий 2023 року, подорожні листи вантажних автомобілів та/або самостійно розроблені первинні документи, що підтверджують використання паливно - мастильних матеріалів, належним чином складені акти списання паливно - мастильних матеріалів, акти списання запчастин на ремонт автомобілів та н/причепів, актів встановлення запчастин та витратних матеріалів на відповідні транспортні засоби та інші документи, що підтверджують використання та списання ПММ та запасних частин у господарській діяльності платника податків, які в своїй загальній сукупності підтверджують використання в червні - грудні 2022 року, та січні - лютому 2023 року у господарській діяльності операцій Із придбання бензину А-95 в кількості 21 998.2643 л, на загальну суму 1 057 009 грн. без ПДВ. сума ПДВ - 73990 грн., та запчастин та витратних матеріалів для обслуговування та ремонту транспортних засобів на загальну суму 96 903 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 19380 грн. у ФОП ОСОБА_1 були відсутні.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача , з огляду на таке.

У відповідності до вимог п.44.6, 44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 ПКУ платник податків не над ас посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого не надання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

В ході проведення перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області ФОП ОСОБА_1 було надано запит від 01.05.2023 №10220/6/06-30-24-06 "Про надання інформації та її документального підтвердження", яким платника податків зобов`язано надати для проведення документальної позапланової виїзної перевірки інформацію про залишки товаро-матерільних цінностей в кількісному та вартісному вигляді в розрізі номенклатури товарів станом на 01.06.2022, на 01.07.2022, на 01.08.2022, на 01.09.2022, на 01.10.2022, на 01.11.2022. на 01.12.2022. на 01.01.2023, на 01.02.2023 та на 28.02.2023.

У відповідь на даний запит ФОП ОСОБА_1 надано пояснення від 02.05.2023 з додатками та довідку про надання інформації.

08.05.2023 позивачем надано відповідачу пояснення про використання запчастин і ремонт автомобілів.

Апелянт вказує на те, що ФОП ОСОБА_1 на запит контролюючого органу від 01.05.2023 для проведення даної документальної позапланової виїзної перевірки не надано наступні документи, а саме подорожні листи вантажних автомобілів та/або самостійно розроблені первинні документи, що підтверджують використання паливно-мастильних матеріалів, належним чином складені акти списання паливно-мастильних матеріалів, акти списання запчастин на ремонт автомобілів та н/причепів, актів встановлення запчастин та витратних матеріалів на відповідні транспортні засоби та інші документи, що підтверджують використання та списання ПММ та запасних частин у господарській діяльності платника податків.

Разом з тим, суд звертає увагу, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (далі - Закон № 996-ХІУ).

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 Податкового кодексу України та статтею 9 Закону № 996-ХІУ підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування.

За приписами частини першої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно- правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

При цьому частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Аналіз наведених норм свідчить, що дія цього Закону не поширюється на таку категорію суб`єктів господарювання як фізичні особи-підприємці.

З огляду на вищевикладене, у позивача відсутній обов`язок складати акти списання запчастин та матеріалів на відповідні транспортні засоби за кожною господарською операцією з перевезення.

Отже, доводи відповідача з приводу ненадання позивачем вказаного переліку документів є протиправному, оскільки такі вимоги суперечать нормам чинного законодавства.

В той же час, як вже судом зазначалося, позивачем, не дивлячись на законодавчо встановлену можливість не оформлювати первинні документи, фактично були складені акти на встановлення і списання автозапчастин, які були надані контролюючому органу під час проведення перевірки .

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем на запит контролюючого органу було надано необхідні документи у межах чинного законодавства, що свідчить про протиправність висновків відповідача про порушення позивачем пп.16.1.2, пп. 16.1.3, пп.16.І,5 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3 п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 № 0108382406, яким до платника податків застосовано адміністративний штраф у розмірі 1 020,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 лютого 2024 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.