Ухвала

від 13.02.2024 по справі 560/14964/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14964/23

Головуючий у І інстанції: Драновський Я.В.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

13 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву фермерського господарства "Подільський аграрій" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Подільський аграрій" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишив без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - без змін.

05 лютого 2024 року представником позивача подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення.

В обґрунтування заяви заявником вказано, що позивач, у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції поніс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, що підтверджується. Крім того, позивач наголосив на тому, що з відзивом були подані докази понесених витрат і позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення та стягнути зі скаржника понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

12 лютого 2024 року до суду надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, на думку відповідача, розмір витрат є завищеним щодо відповідача по справі, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та більш детальна робота щодо опрацювання такої вже проведено адвокатом під час подачі позову до суду.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення з таких підстав.

Відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7).

Згідно ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно доч.7ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України".

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Указане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019 (справа №810/1502/18), від 30.04.2020 (справа №826/4466/18), від 29.01.2021 (справа № 808/1436/18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Так, позивач просить суд апеляційної інстанції стягнути на його користь судові витрати у розмірі 5000,00 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав:

1. Договір №96 від 08.08.2023.

2. Додаток №1 до договору №96 від 08.08.2023 на 1 арк.

3. Акт №2 від 18.12.2023 наданих послуг.

4. Платіжну інструкції №1932 від 18.12.2023.

5. Виписку з рахунку адвокатського бюро від 18.12.2023

У акті №2 від 18.12.2023 наданих послуг вказаний розрахунок вартості послуг. Зокрема, надані наступні послуги: підготовка та подання через систему Електронний Суд до Сьомого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу у справі №560/14964/23, витрачений час - 5 годин, розмір гонорару - 5000 грн.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення цієї справи Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності понесених витрат.

З урахуванням обставин справи, а саме виходячи з обсягу та характеру підготовки відзиву на апеляційну скаргу по даній справі, колегія суддів вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірний із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, та, відповідно, вимоги про відшкодування 5000 грн як витрат на правничу допомогу необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає співмірним стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Хмельницькій області

З урахуванням зазначених обставин колегія суддів дійшла висновку, що заява представника фермерського господарства "Подільський аграрій" від 05.02..2024 про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву представника фермерського господарства "Подільський аграрій" від 05.02..2024 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь фермерського господарства "Подільський аграрій" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фермерського господарства "Подільський аграрій" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 копійок.

Додаткова постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.325 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.