Ухвала

від 30.01.2024 по справі 757/57236/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/57236/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/463/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «ЛТВ 26» та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про накладення арешту та накладено арешт на майно, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися у будь-який спосіб майном, яке перебуває у фактичному володінні та користуванні ТОВ «ЛТВ 26» та ОСОБА_6 , яке було вилучено 04.12.2023 в ході проведення обшуку єдиного майнового комплексу, який знаходиться на земельних ділянках із кадастровими номерами 1820985601:01:001:1065, 1820985601:01:001:0872 (Житомирська область, Житомирський район, село Соловіївка), де фактично розташовані виробничі потужності ТОВ «ЛТВ 26» (код ЄДРПОУ 41900506), в рамках кримінального провадження № 12022000000001470 від 28.12.2022, а саме:

- комерційні інвойси на 7 арк.;

- пакувальні листи №67 на готову до відвантаження партію товару пиломатеріалів обрізні хвойні, що упаковані в пакети №1-13 з печаткою ТОВ «ЛТВ 26» на 7 арк.;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «ЛТВ 26» на 2 арк.;

- витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «ЛТВ 26» на 5 арк.;

- витяг №1817164500107 з реєстру платників ПДВ щодо ТОВ «ЛТВ 26» на 1 арк.;

- дозвіл №139.18.56 Управління Держпраці у Рівненській області на ТОВ «ЛТВ 26» на 1 арк.;

- 45 товарних чеків;

- 396,44 м3 лісоматеріалів кругляку, породи сосна, класу В та С;

- 34,211 м3 обрізної дошки, породи сосна;

- 40,39 м3 заготовок під дошку (плахи), породи сосна;

- 58,7 м3 неліквідної деревини, породи сосна;

- верстат для пакетного торцювання дошок без маркування;

- верстат для пакетного торцювання дошок одинарних без маркування;

- дисковий брусоріз без маркування;

- багатопил дисковий без маркування;

- 4 ланцюгових пилорами без маркування;

- вилковий навантажувач із кабіною синьою кольору без маркування;

- вилковий навантажувач із кабіною сірого кольору без маркування;

- вилковий навантажувач марки «JCB», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », серійний номер НОМЕР_3;

- вантажний автомобіль «УРАЛ» реєстраційний номер « НОМЕР_2 ».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ЛТВ 26» та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ТОВ «ЛТВ 26» та ОСОБА_6 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду.

Апелянт вказує на те, що вилучена під час обшуку необроблена деревина придбана TOB «ЛTB 26» через електронні аукціони за участі інших суб`єктів підприємницької діяльності на засадах змагальності відповідно до постанови КМУ №1178 «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини», що вказує на легальне походження деревини.

Прокурором не доведені, а слідчим суддею не перевірені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні.

Арешт на необроблену деревину, пиломатеріал, навантажувачі, вантажний автомобіль, деревообробне обладнання TOB «ЛTB 26» призведе до неможливості сплати податків та виплати заробітної плати працівникам, здійснення розрахунків із контрагентами по діючим господарсько-правовим договорам, оплати електроенергії.

Також апелянт зазначає, що не має жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що майно, а саме необроблена деревина, пиломатеріал, навантажувачі, вантажний автомобіль, деревообробне обладнання ТОВ «ЛТВ 26» (код ЄДРПОУ 33129683) є предметом кримінальних правопорушень та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто має ознаки речового доказу.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок прокурора про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст.98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого прокурором рішення.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення кримінального провадження у вигляді збереження речових доказів на які посилається прокурор у клопотанні та слідчий суддя в ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «ЛТВ 26» та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи за клопотанням прокурора про арешт майна, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12022000000001470 від 28.12.2022 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме за фактом того, що службові особи юридичних осіб приватного права, за сприяння посадових осіб державних органів виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства та керівництва підконтрольних їм державних лісових господарств, протиправно використовують свої повноваження під час придбання та продажу необробленої деревини, її переробки та подальшого експорту, з метою привласнення коштів державних підприємств, а також одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, що спричиняє тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави у сфері екологічної та економічної безпеки України.

Так, у ході досудового розслідування встановлено, що у період з 2021 по 2023 роки невстановлені посадові особи Північного регіонального офісу ДП «Ліси України», Столичного регіонального офісу ДП «Ліси України», Карпатського регіонального офісу ДП «Ліси України» та Поліського регіонального офісу ДП «Ліси України» спільно з керівництвом підконтрольних філій ДП «Ліси України» (надалі філії) з метою отримання неправомірної вигоди, вступивши у злочинну змову з фактичним власником ТОВ «ЛТВ 26» (код ЄДРПОУ 41900506) ОСОБА_11 , організували протиправний механізм, спрямований на привласнення коштів/майна державних підприємств в особливо великих розмірах в ході експорту лісопродукції.

Механізм протиправної діяльності полягає у тому, що посадові особи філій за сприянням регіонального офісу ДП «Ліси України» у злочинній змові з ОСОБА_11 організували експорт лісоматеріалу 1 сорту на іноземні суб`єкти господарювання - (посередники) по заниженій вартості. Зокрема експорт лісоматеріалу відбувається на фірми нерезиденти Metropol Yapi Malzemeleri Pazarlama Insaat Sanayi Ve Ticaret Limited Sirketi (Dilovasi Osb Mah. Sakarya Caddesi No: 16/1 41455Dilovasi/Kocaeli/, Turkey Ulucinar Vd/620 003 3549), A. Sahin Orman Urunleri San Ve Tic Ltd Sti (Erenler Mah 1240 Sk No 24 (Ada Avm Arkasi) Erenler Sakarya Turkey), Caghisar Yapi Mim. Muh. OrmanUrunleri Ith. Ihr. Tic. Ltd. Sti. (Karakopru Mah. Ataturk Bulvari No 416 Golcuk Kocaeli Turkey), Ik Kocak Kereste Insaat Ic Ve Dis Tic. Ltd. Sti. (Semerciler Mahallesi Postahane Sokak No 7/81 Adapazari - Sakarya Turkey - Gumrukonu Vergi Dairesi - 4820574908), Metropol Yapi Malzemeleri Ltd (Dilovasi Osb Mah. Sakarya Caddesi No 16/1 41455, Dilovasi, Kocaeli Turkey), Sarac Orman Urunleri Ins. Tic. Ltd. Sti. (Dilovasi Org. San. Bolg. 4 Kisim Sakarya Cad. No 16/1 Dilovasi - Kocaeli, Ulucinar, Turkey), Suleyman Senturk - Senturk Kereste (Yali Mah. Ankara Cad. No 8 Karasu - Sakarya Turkey), Xiamen Haixia Investment Co. LTD (15/F Port Building, No.31 Donggang North Road, Huli, Xiamen. PRC), Berk Grup Agac San. ve Tic. Ltd Sti (Balcik mah. Mustafa Kemal cad. no 106 Gebze/Kocaeli), Erol Cifteci / Akerwood (Tavsanli mah. 4519. Sk. No 1 Gebze, Kocaeli), Grup Agac Ithalat Ihracat Sanayi Ve Ticaret A.S (Dilovasi OSB Mahallesi D 4009. Sk. No 9 Dilovasi, Kocaeli, Turke), Hasan Akkas Orman Urun. Hayv Ith. Ihr.San.Ve TIC.LTD. STI (Batikent, Ballibahce Sk. №1 Tepebasi/Eskisehir(39.787749 30.463125), СD Gida Orman Urunleri Kozmetik ihracat ithalat Sanayi Ve Ticaret Limited Sirketi (Omeraga Mah. Sahabettin Bilgisu CAD Tuysuzler Is Hani SitesI NO 89 IC Kapi NO 29 Izmit/Kocaeli), Okumus Kerestecilik Insaat Turizm Sanayi Ve Ticaret Limited Sirketi (Izzetpasa Mahallesi Avcilar Sokak No 14 SISLI Istanbul), Point ormn urunleri san ith ihr ds tic ltd su (Akcaburgaz Mahallesi Hadimkoy yolu caddesi no 86 Esenyurt Istanbul), Royalhouse Agac Ve Orman Urunleri Sanayi Ticaret Limited Sir (Sube 1382 Akincilar Subesi Balikesir), за середньою ціною 102-150 доларів США за 1 м3, що є значно нижчою від ринкової. При цьому, відповідно до проведеного аналізу цін на аналогічну лісопродукцію в Україні ціна складає 162,42-297,78 доларів США за 1 м3- в Туреччині складає 314,38 доларів США за 1 м3. Таким чином можна дійти висновку, що посадові особи ТОВ «ЛТВ 26» вступивши у злочинну з мову з керівниками іноземних суб`єктів господарювання навмисно укладають договори купівлі-продажу по заниженій вартості на лісопродукцію з метою зниження обов`язкових митних та податкових платежів до державного бюджету України. Також, за усною домовленістю ОСОБА_11 представники іноземних суб`єктів господарювання різницю в ціні сплачують їй окремо, що дає змогу ОСОБА_11 уникнути від виконання обов`язків перед бюджетом у вигляді приховування податків і не сплати їх до бюджету.

Крім того, з метою забезпечення функціонування протиправної схеми, та збільшення об`ємів експорту продукції, ОСОБА_11 долучила до діяльності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично відповідає за виробництво, здійснює закупівлю лісоматеріалів у філіях та в подальшому організовує експорт продукції на адресу вищевказаних нерезидентів.

Також, головний бухгалтер ТОВ «ЛТВ 26» є ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи у складі вищевказаної групи та згідно з відведеною їй роллю, виконує функцію ведення «чорної» бухгалтерії вказаного підприємства, та за вказівкою ОСОБА_11 приймає участь в торгах на різноманітних аукціонах продажу деревини з метою легалізації незаконно отриманої деревини та здійснює пошук фіктивних документів щодо походження деревини (ТТН, які є підставами для видачі сертифікатів походження лісопродукції).

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_11 здійснює оформлення митних документів через підконтрольного їй митного брокера ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з метою зниження вартості митних платежів оформлює відвантаження за документами змішаних лісоматеріалів (1-3 сорту), але фактично відвантажується лісопродукція 1 сорту.

Так, 04.12.2023 на підстав ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14 проведено обшук єдиного майнового комплексу, який знаходиться на земельних ділянках із кадастровими номерами 1820985601:01:001:1065, 1820985601:01:001:0872 (Житомирська область, Житомирський район, село Соловіївка), де фактично розташовані виробничі потужності ТОВ «ЛТВ 26» (код ЄДРПОУ 41900506).

Під час проведення даної слідчої дії, зокрема було тимчасово вилучено комерційні інвойси на 7 арк.; пакувальні листи №67 на готову до відвантаження партію товару пиломатеріалів обрізні хвойні, що упаковані в пакети №1-13 з печаткою ТОВ «ЛТВ 26» на 7 арк.; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «ЛТВ 26» на 2 арк.; витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «ЛТВ 26» на 5 арк.; витяг №1817164500107 з реєстру платників ПДВ щодо ТОВ «ЛТВ 26» на 1 арк.; дозвіл №139.18.56 Управління Держпраці у Рівненській області на ТОВ «ЛТВ 26» на 1 арк.; 45 товарних чеків; 396,44 м3 лісоматеріалів кругляку, породи сосна, класу В та С; 34,211 м3 обрізної дошки, породи сосна; 40,39 м3 заготовок під дошку (плахи), породи сосна; 58,7 м3 неліквідної деревини, породи сосна; верстат для пакетного торцювання дошок без маркування; верстат для пакетного торцювання дошок одинарних без маркування; дисковий брусоріз без маркування; багатопил дисковий без маркування; 4 ланцюгових пилорами без маркування; вилковий навантажувач із кабіною синьою кольору без маркування; вилковий навантажувач із кабіною сірого кольору без маркування; вилковий навантажувач марки «JCB», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », серійний номер НОМЕР_3 , які перебувають у користуванні та фактично належать ТОВ «ЛТВ 26», а також вантажний автомобіль «УРАЛ» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », який перебуває в користуванні ТОВ «ЛТВ 25» та праві власності належить ОСОБА_6 .

Крім того, в ході проведення 04.12.2023 обшуку вантажного тягача марки «Volvo» моделі FN 480 42T, реєстраційний номер НОМЕР_4 із вантажним напівпричіпом бортовим тентованим марки «Krone» моделі «SDP 27», реєстраційний номер « НОМЕР_5 » на території пункту пропуску державного «Порубне-Сірет», було виявлено та вилучено 10 пакетів пиломатеріалів, клас яких є вищим, ніж заявлений у митній декларації ТОВ «ЛТВ 26».

05.12.2023 на підставі постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_15 зазначене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні так як воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

13.12.2023 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 04.12.2023 в ході проведення обшуку єдиного майнового комплексу, який знаходиться на земельних ділянках із кадастровими номерами 1820985601:01:001:1065, 1820985601:01:001:0872 (Житомирська область, Житомирський район, село Соловіївка), де фактично розташовані виробничі потужності ТОВ «ЛТВ 26» (код ЄДРПОУ 41900506), в рамках кримінального провадження № 12022000000001470 від 28.12.2022.

В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що на теперішній час є обґрунтовані підстави вважати, що у разі не накладення арешту на вказане майно, причетні до вчинення кримінального правопорушення особи можуть приховати його або знищити, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

13.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно згідно переліку вказаному у клопотанні.

Задовольняючи вказане клопотання прокурора, слідчий суддя встановив, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважав необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження та з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, всупереч твердженню апелянта, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_15 від 05.12.2023 /а.с. 66-69/ в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні № 12022000000001470 від 28.12.2022 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК Українине знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доводи про те, що вилучена під час обшуку необроблена деревина придбана TOB «ЛTB 26» через електронні аукціони за участі інших суб`єктів підприємницької діяльності на засадах змагальності відповідно до постанови КМУ №1178 «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини», що вказує на легальне походження деревини, мають бути перевіренні у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001470 від 28.12.2022 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України,

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено, що існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають з`ясуванню під час подальшого проведення досудового розслідування та безпосередньо під час судового розгляду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛТВ 26» та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4