Ухвала

від 31.01.2024 по справі 757/55066/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/55066/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/491/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року, -

за участю:

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією Українита органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy S9+, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картками мобільних номерів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , а також дві банківські картки АТ «КБ «Приватбанк»: НОМЕР_5 (Mastercard), НОМЕР_6 (Visa) на ім`я ОСОБА_9 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник володільця майном ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту майно, а саме мобільний телефон Samsung Galaxy S1 та дві банківські картки АТ «КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_9 .

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ні в протоколі обшуку, ні в ухвалі, що оскаржується, не зазначено обґрунтування арешту вилучених мобільного телефону.

Зазначає, що не зрозуміло на підставі чого суд зробив висновок, що вилучені у ОСОБА_6 мобільний телефон та платіжні картки є речовими доказами, так як в матеріалах відсутні постанова слідчого про визнання речовими доказами і протокол огляду цього речового доказу.

Наголошує на тому, що 07.11.2023 ухвалою Печерського районного суду м. Києва було надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів, засобів зв`язків, шляхом зняття копії інформації, яка міститься на них.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 взагалі ніколи не обіймав жодних посад в ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", ТОВ "ФІШЕР", ТОВ "Альпіа Фуд", ТОВ "Алвара Фіш", ТОВ "Каруж".

Вважає, що жодного доказу того, що мобільний телефон та платіжні банківські картки, вилучені у ОСОБА_6 відповідають критеріям речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України, а ні в самому клопотанні прокурора, а ні в доданих до нього матеріалах не міститься. Тому висновки, що дані предмети є речовими доказами є безпідставними і необґрунтованими.

Зазначає, що в протоколі обшуку не зазначено про те, що в межах цього кримінального провадження, щодо вилученого мобільного телефону, призначені експертні дослідження, а також відсутні відомості про те, що копіювання даних мобільного телефону під час обшуку є неможливим.

Вказує, що слідчий орган ігнорує той факт, що увесь процес переробки (починаючи від відправки сторони з країн ЄС до отримання готового продукту Замовникам-нерезидентами) жорстко контролюється самими Замовниками-нерезидентами, контролюючими органами країн ЄС (митниця, прикордонна служба, ветеринари, податкова і т.д.).

Наголошує на тому, що у клопотанні прокурора про арешт майна, взагалі не вказано підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. Разом з цим, надіслав клопотання про відкладення судового розгляду, у зв`язку із зайнятістю у невідкладних слідчих та процесуальних діях в рамках іншого кримінального провадження, однак не долучив підтверджуючих документів. З урахуванням вищевказаного, думки представника власника майна, який не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі прокурора, який належним чином був повідомлений про судове засідання, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023000000001726 від 14.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «УКРХАРЧОПРОМКОМПЛЕКС» (ЄДРПОУ 30479810), ТОВ «ФІШЕРР» (ЄДРПОУ 40440732), ТОВ «АЛЬПІНА ФУД» (ЄДРПОУ 40121164), ТОВ «АЛВАРА ФІШ» (ЄДРПОУ41785612), ТОВ «КАРУЖ» (ЄДРПОУ 42270880), діючи за попередньою змовою з службовими особами Державної Митної служби України та Державної податкової служби України,на підставі підроблених документів, з метою власного збагачення, умисної несплати митних платежів та податку на додану вартість під час експортно-імпортних операцій протягом 2021-2023 років, організували та впровадили злочинну схему ввезення на митну територію України риби та морепродуктів в режимі (ІМ 51) з метою їх переробки та в подальшому вивезення в режимі реекспорту (ЕК 11), а частину завезеної в такий спосіб продукції тваринного походження реалізовують на ринках України за готівкові кошти без сплати податків.

Установлено, що до злочинної схеми входять пов`язані між собою суб`єкти господарювання, такі як: ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» (ЄДРПОУ 30479810, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49Б, директор - ОСОБА_9 ), ТОВ «Фішерр» (ЄДРПОУ 40440732, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49Б, бенефіціарний власник та засновник - ОСОБА_9 ), ТОВ «АльпінаФуд» (ЄДРПОУ 40121164, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка вул. Залізнична, 49Б, директор - ОСОБА_14), ТОВ «АлвараФіш» (ЄДРПОУ41785612, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49Б, директор - ОСОБА_10 ), ТОВ «Каруж» (ЄДРПОУ 42270880, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка вул. Залізнична, 49Б,директор - ОСОБА_11 ).

В ході розслідування встановлено, що відповідно до митних декларацій у режимі імпорту (ІМ 51), реекспорту (ЕК 11) та експортних операцій (ЕК 10) за період 2021-2023 років, ТОВ «Укрхарчопромкомплекс`придбаного товару рибного господарства(імпортовано) 6 332 117,77 кг., загальною фактурною вартістю 971 981 266,68 грн. При цьому, за цей же періодреекспортовано3 818 713,14 кг., загальною фактурною вартістю 888 355 927,22 грн., що свідчить, про наявність значної кількості відходів, які згідно норм митного законодавства повинні бути розмитнені в режимі імпорту.

Провівши аналіз однієї з позиції ввезеного товару «304810000 Філе лосося» та «302140000 Лосось охолоджений» з метою переробки, встановлено, що залишок даного товару складає 281 674,41 кг., орієнтовна вартість якого складає 151 546 466,07 грн.,ПДВ становить 30 309 293,20 грн., а всього 181 855 759,27 грн., може бути реалізований без відображення в бухгалтерському обліку (за готівкові кошти так і перероблене та експортоване.

Крім того, згідно аналізу ЄРПН було встановлено, що ТОВ «УХПК» (код ЄДРПОУ 30479810) за період з 01.01.2021 по серпень 2023 реалізовано ТОВ «АЛЬПІНА ФУД» (код ЄДРПОУ 40121164) товарів та послуг на загальну суму з ПДВ 1 422,4 тис грн. (послуги з переробки «Креветка, очищенна без хвоста`в кількості 402 028,7 кг., на загальну вартість з ПДВ1 206 086,10 грн.; «креветкаочищенна без хвоста» с/м, Sea GOLD (Mix 6 + 4), кг -в кількості 5 кг, на загальну вартість з ПДВ 35 662,50 грн. (2021 рік - 7382,5 кг та 2022 - 4505 кг. всього 11887,5 кг, проте дані щодо придбання чи імпорту відсутні); машина для заклеювання картонних коробок YQHS-50 - 151,4 тис.грн. в період з 01.01.2021 по серпень 2023 року, (в ЄРПН, та імпорті відсутня інформація про закупівлю ТОВ «УХПК» даного товару).

Також ТОВ «УХПК» придбано в ТОВ «АЛЬПІНА ФУД» (код ЄДРПОУ 40121164) товарів та послуг на загальну суму з ПДВ 3 092,7 тис грн., з яких заблоковано податкових накладних на 81,59 тис грн.

Згідно ЄРПН з 17.02.2023 ТОВ «УХПК» придбано в ТОВ «АЛЬПІНА ФУД» Креветка в панцирі, в/м 90/130 кг в кількості 9649,28 кг., на загальну суму з ПДВ 2 315 827,20 грн., без подальшої її реалізації.

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що зазначені операції, реалізація яких проводилась за попередньою домовленістю з службовими особами Державної Митної служби України та Державної податкової служби України, та спрямованні на отримання ТОВ «УХПК» податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного постачання товарів та виконання робіт чи надання послуг та можуть містити ознаки легалізації та відмивання доходів одержаних злочинним шляхом на загальну суму 3 092,7 тис грн. з ПДВ 515,45 тис грн.

Крім того, відповідно до висновку економічного дослідження подібні фінансові операції, спрямованні на отримання ТОВ «УХПК» податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного постачання товарів та виконання робіт, проводились з ТОВ «ФІШЕРР» (ЄДРПОУ 40440732), ТОВ «АЛЬПІНА ФУД» (ЄДРПОУ 40121164), ТОВ «АЛВАРА ФІШ» (ЄДРПОУ41785612), ТОВ «КАРУЖ» (ЄДРПОУ 42270880)

Вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до ненадходження податків до державного бюджету та легалізації коштів отриманих злочинним шляхом.

Крім цього, під час виконання доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, наданого слідчим у порядку ст.ст. 40 КПК України, співробітниками Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України установлено, що ТОВ «УКРХАРЧОПРОМКОМПЛЕКС» (ЄДРПОУ 30479810), ТОВ «ФІШЕРР» (ЄДРПОУ 40440732), ТОВ «АЛЬПІНА ФУД» (ЄДРПОУ 40121164), ТОВ «АЛВАРА ФІШ» (ЄДРПОУ41785612), ТОВ «КАРУЖ» (ЄДРПОУ 42270880), фактично розташовані за однією адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49Б.

Відповідно до інформації Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.11.2023 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/49658/23-к від 07.11.2023 року проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, в ході обшуку, за вказаною адресою виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung Galaxy S9+, IMEI: НОМЕР_7 , з сім-картками мобільних номерів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , а також дві банківські картки АТ «КБ «Приватбанк»: НОМЕР_5 (Mastercard), НОМЕР_6 (Visa) на ім`я ОСОБА_9 .

У зв`язку з вищевикладеним постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12 від 30.11.2023 вилучені в ході обшуку мобільний телефон та банківські картки визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

30.11.2023 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією Українита органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що з метою збереження речових доказів та попередження подальшого їх відчуження на користь третіх осіб або приховування виникла необхідність в накладенні арешту на майно.

07.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy S9+, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картками мобільних номерів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , а також дві банківські картки АТ «КБ «Приватбанк»: НОМЕР_5 (Mastercard), НОМЕР_6 (Visa) на ім`я ОСОБА_9 .

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12023000000001726 від 14.09.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, слідчий суддя виходив з того, що прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, при цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 12023000000001726 від 14.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження, як таке, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як вбачається зі змісту клопотання, встановлено, що у ході проведеного обшуку, виявлено та вилучено мобільний телефон, який не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, проте на якому виявлено інформацію, яка має значення для подальшого досудового розслідування та встановлення істини у даному кримінальному провадженні, а саме: Samsung Galaxy S9+, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картками мобільних номерів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , тобто зазначені речі мають значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки на них можуть зберігатися відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні.

Крім того, ст. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Твердження апелянта, щодо того, що не зрозуміло на підставі чого суд зробив висновок, що вилучені у ОСОБА_6 мобільний телефон та платіжні картки є речовими доказами, так як в матеріалах відсутня постанова слідчого про визнання речовими доказами і протокол огляду цього речового доказу, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, у зв`язку з наступним.

Так, згідно матеріалів наданих судом першої інстанції, 07.12.2023 прокурором ОСОБА_13 до Печерського районного суду м. Києва було подано заяву із додатками, а саме постанову від 29.11.2023 про визнання речовими доказами, відповідно до якої мобільний телефон Samsung Galaxy S9+, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картками мобільних номерів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , а також дві банківські картки АТ «КБ «Приватбанк»: НОМЕР_5 (Mastercard), НОМЕР_6 (Visa) на ім`я ОСОБА_9 , визнано речовими доказами.

Крім того слід зазначити, що банківські картки АТ «КБ «Приватбанк»: НОМЕР_5 (Mastercard), НОМЕР_6 (Visa) на ім`я ОСОБА_9 , не належать ОСОБА_6 , а тому він не вправі ставити питання, щодо скасування арешту накладеного на них.

Всі інші підстави, викладені в поданій апеляційній скарзі, з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4