Ухвала

від 31.01.2024 по справі 760/24503/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/24503/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/485/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ«ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП» - адвоката ОСОБА_6 , з доповненнями, на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, -

за участю:

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42022110000000475 від 30 листопада 2022 року за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 110-2, частиною другою статті 111, частиною другою статті 366 КК України та накладено арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- 1/3 частину статутного капіталу «ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП» (код ЄДРПОУ 42735405), засновником якого є ГЛОБАЛ СПІРІТС АМГ ЄВРОПА ЛТД, яка фактично належить підозрюваному ОСОБА_10 особисто або опосередковано через інші юридичні особи на праві приватної власності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт корпоративних прав ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП»(код ЄДРПОУ 42735405).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, з доповненням апелянт вказує на те, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, оскільки не є законним, обґрунтованим та вмотивованим судовим рішенням, адже висновки викладені у ній, очевидно не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для її скасування.

У разі задоволення клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на корпоративні права, слідчий суддя зобов`язана була беззаперечно встановити, поза розумним сумнівом, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушенні такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для арешту; 2) корпоративні права ТОВ "ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП" є речовими доказами, мають значення для кримінального провадження; 3) наявна обґрунтована підозра у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 4) існують ризики можливого їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження; 5) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться в клопотанні та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються із клопотанням. Проте, слідчим суддею зазначені вказані положення не дотриманні.

Представник власника майна зазначає, що зі змісту клопотання від 18.10.2023 вбачається, що слідчий звертався з клопотанням про накладення арешту на 1/3 частини статутного капіталу товариства з метою забезпечення конфіскації майна, однак висновки викладені у оскаржуваній ухвалі, не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами. Матеріали долучені слідчим до клопотання, з огляду на їх зміст, об`єктивно не є доказами, котрі доводять обґрунтованість підозри, правову підставу для арешту майна та наявність ризиків.

Вважає, що фактичні дані зазначені стороною обвинувачення в підозрі, у сукупності з долученими до клопотання від 18.10.2023 року матеріалами, не залишають розумних сумнівів для висновку, що підозра є необґрунтованою.

Так, навіть на даній стадії кримінального провадження, матеріалами досудового розслідування не підтверджується наявність складу інкримінованого злочину у діях ОСОБА_10 .

Наголошує на тому, що не можна накласти арешт на статутний капітал, не обґрунтовуючи при цьому правову підставу такого арешту та існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Вказує, що твердження слідчого у клопотанні від 18.10.2023 року про те, що власником ГЛОБАЛ СПІРІТС АМГ ЄВРОПА ЛТД з часткою 1/3 статутного капіталу є ОСОБА_10 , не відповідає дійсності та не підтверджується доданими до зазначеного клопотання доказами, а саме трастовим договором, який нібито за твердженнями слідчого підтверджує передачу ОСОБА_10 1/3 частки статутного капіталу ГЛОБАЛ СПІРІТС АМГ ЄВРОПА ЛТД, оскільки згідно даного договору ОСОБА_10 є лише вигодонабувачем, а не власником корпоративних прав ГЛОБАЛ СПІРІТС АМГ ЄВРОПА ЛТД.

Звертає увагу, що ТОВ "ГСГ" не має жодного відношення до кримінального провадження №42022110000000475 від 30.11.2022 року.

Кінцевому бенефіціарному власнику Товариства не вручалось повідомлення про підозру, він не був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, щодо нього не обиралися передбачені КПК України запобіжні заходи і у сторони обвинувачення відсутні достатні докази для його підозри у вчиненні кримінального провопорушення.

Відтак, звернення до суду з клопотанням про арешт майна особи, яка не є підозрюваною та не має жодного відношення до розслідуваного провадження, на підставі зазначеної правової підстави (забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання) та накладення арешту на майно на цій підставі, свідчить про формальний підхід сторони обвинувачення до оформлення такого документу та про незаконність ухвали слідчого судді.

Наголошує, що в ухвалі відсутнє будь-яке посилання на докази, дослідженні під час судового розгляду, які б підтверджували необхідність накладення арешту на майно.

Накладення арешту на статутний капітал, є неспівмірним втручанням держави у законне володіння особою нерезидентом своїм майном, яке не переслідує легітимну мету забезпечення виконання завдань кримінального провадження, створює істотні загрози для ефективного функціонування, важливого для економіки України та забезпечення життєдіяльності держави, підприємства, у період дії воєнного стану.

У судове засідання прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022110000000475, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2022 року, за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 110-2, частиною другою статті 111, частиною другою статті 366 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що починаючи з 24 лютого 2022 року ОСОБА_10 будучи громадянином України та фактичним власником російських підприємств, перебуваючи у невстановленому місці, вирішив за допомогою офшорних Кіпрських компаній перереєструвати свої російські підприємства на підставних осіб на території рф, з метою продовження ведення бізнесу та отримання прибутку на території держави-агресора.

Так, ОСОБА_10 , будучи обізнаним про настання негативних наслідків через ведення бізнесу на території держави-агресора, діючи умисно, вступивши у попередню змову з підпорядкованими працівниками підприємств ОСОБА_11 (фінансовий директор холдингу), ОСОБА_12 (юрист холдингу) та ОСОБА_13 (комерційний директор холдингу), у невстановлений час та невстановлений спосіб здійснив перереєстрацію російських компаній на довірену особу громадянина рф - ОСОБА_14 , та продовжив ведення господарської діяльності у взаємодії з державою агресором.

Далі, ОСОБА_10 спільно із своїми довіреними особами ОСОБА_11 (фінансовий директор холдингу), ОСОБА_12 (юрист холдингу) та ОСОБА_13 (комерційний директор холдингу), у період починаючи з 14 квітня 2022 організував роботу російських підприємств через довірену особу ОСОБА_14 , по виготовленню заводом ООО «РОДНИК И К» горілчаної продукції, після чого за 2022 рік сплатив до бюджету рф податки на загальну суму понад 1 541 000 000 рублів, чим передали матеріальні ресурси та активи країні-агресору, достеменно розуміючи, що з цих податків формується військовий бюджет країни агресора, який використовується у збройній агресії проти України.

Крім того, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що на території України зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП». Основний напрямок діяльності вказаного підприємства є виробництво та реалізація лікеро-горілчаної продукції на території України.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців Міністерства юстиції України ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП» зареєстровано 04 січня 2019 року за адресою: місто Київ, вулиця Польова, 24 кіпрською компанією ГЛОБАЛ СПІРІТС АМГ ЄВРОПА ЛТД.

12 червня 2023 року у межах кримінального провадження проведено обшук за місцем знаходження ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП», за адресою: м. Київ, вул. Польова, 24, під час якого виявлено та вилучено комп`ютерну техніку, чорнові записи та документи, на яких міститься інформація, яка може стати доказом у вказаному кримінальному провадженні.

В ході огляду вказаних документів виявлено інформацію щодо компанії GLOBAL SPIRITS AMG EUROPE LTD (реєстраційний номер НЕ 353592 від 17 березня 2016 року) власниками часток у статутному капіталі якої є: підозрюваний ОСОБА_10 (1/3 частина) разом із своїми братами ОСОБА_15 (1/3 частина) та ОСОБА_16 (1/3 частина).

Встановлено, що GLOBAL SPIRITS AMG EUROPE LTD (реєстраційний номер НЕ 353592 від 17 березня 2016 року) є засновником - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 42735405).

Таким чином, ОСОБА_10 підозрюється у пособництві державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною другою статі 28, частиною першою статті 111-2 КК України.

12 червня 2023 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статі 28, частиною першою статті 111-2 КК України.

Повідомлення про підозру у відповідності до статті 135 КПК України направлено ОСОБА_10 на адресу за його місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , місцем роботи ТОВ «Глобал Дистриб`юшин компані» та надіслано у форматі PDF з роз`ясненням на особисті електронні пошти, якими користується ОСОБА_10 , а також надіслано у форматі PDF з роз`ясненням на особистий номер телефону, яким користується ОСОБА_10 в месенджерах «Телеграм» та «WhatsApp», та на особистий номер телефону, яким користується ОСОБА_10 в месенджері «Viber».

19.10.2023 старший слідчий слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні № 42022110000000475 від 30 листопада 2022 року за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 110-2, частиною другою статті 111, частиною другою статті 366 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказав, що відповідно до санкції частини першої статті 111-2 КПК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до дванадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Враховуючи викладене, накладення арешту необхідне з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна як додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за злочин, за ознаками вчинення якого повідомлено про підозру власника майна.

08.11.2023 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання та накладено арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/3 частину статутного капіталу «ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП» (код ЄДРПОУ 42735405), засновником якого є ГЛОБАЛ СПІРІТС АМГ ЄВРОПА ЛТД, яка фактично належить підозрюваному ОСОБА_10 особисто або опосередковано через інші юридичні особи на праві приватної власності.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя встановив, що санкцією частини першої статті 111-2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, ОСОБА_10 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, та слідчим доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт належить підозрюваному.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуженню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, тому колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання ризиків зникнення, перетворення, відчуження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри у вчиненні злочину, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності накладення арешту на вказане майно є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з`ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України.

Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК Українине знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП» - адвоката ОСОБА_6 , з доповненнями, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4