Ухвала

від 13.02.2024 по справі 753/15578/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа № 753/15578/23

провадження № 22-ц/824/975/2024

13 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Г. М. Кирилюк, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Доброської Ліни Валеріївни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року в справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «ОБОРОНАВТОРЕМСЕРВІС» до ОСОБА_1 , третя особа: Міністерство оборони України, про виселення та стягнення компенсації,

встановив:

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «ОБОРОНАВТОРЕМСЕРВІС», третя особа: Міністерство оборони України, про усунення перешкод у користуванні житлом та зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення повернуто ОСОБА_1

18.12.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Доброська Л. В. подала апеляційну скаргу ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року.

06.02.2024 матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Доброської Л. В. містить клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

На підтвердження скрутного майнового становища відповідач долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.10.2023 за період з 2 кварталу 2022 року по 3 квартал 2023 року.

Аналіз вказаної відомості свідчить, що вказаний доказ не може вважатись достатнім для підтвердження майнового стану ОСОБА_1 , тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження вказаних обставин.

Такими доказами, що можуть бути довідки про склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківських документів про відсутність на рахунках коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, докази про наявність чи відсутність рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, тощо.

Без зазначення поважних підстав, надання належних та достатніх доказів на підтвердження таких підстав, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про звільнення позивача від сплати судового збору або зменшення його розміру.

Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року, судовий збір становить 536, 80 грн.

У зв`язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків - оплати судового збору в розмірі 536, 80 грн на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку - 899998, рахунок отримувача - UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Представник ОСОБА_1 - адвокат Доброська Л. В в третьому пункті прохальної частини зазначає: «Усунути перешкоди апелянту в отриманні від Дарницького районного суду примірника первинної позовної заяви з додатками, що є порушенням вимог ст. 177 ЦПК України при прийнятті первинного позову та відкрити доступ до електронної справи.»

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 374 ЦПК України визначено повноваження суду апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Таким чином, вимоги скаржника щодо усунення перешкод в отриманні примірника первинної позовної заяви та відкриття доступу до електронної справи не передбачені нормами ЦПК України та не входять до переліку повноважень суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, представнику ОСОБА_1 - адвокату Доброській Л. В.необхідно уточнити прохальну частину та направити даний текст апеляційної скарги до Київського апеляційного суду з доказами її надсилання іншим учасникам справи.

Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, а саме надання уточненої апеляційної скарги з доказами її надсилання іншим учасника справи, документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Доброської Ліни Валеріївни про звільнення від сплати судового зборувідмовити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Доброської Ліни Валеріївни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк