Постанова

від 13.02.2024 по справі 340/3868/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 340/3868/23

адміністративне провадження № К/990/36888/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу №340/3868/23

за позовом керівника Кропивницької окружної прокуратури до Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра), Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Ліра Майн Мінералз», про визнання протиправним та скасування протоколу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2023, постановлену судом у складі головуючого судді - Хилько Л.І.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Семененка Я.В., суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

УСТАНОВИВ:

I. РУХ СПРАВИ

1. 09.06.2023 керівник Кропивницької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 22.05.2019 №4787-ДСК, яким, зокрема, апробовано балансові запаси та ресурси золота Клинцівського родовища станом на 01.01.2019.

2. Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 поновлено керівнику Кропивницької окружної прокуратури строк звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та відкрито провадження у цій справі, яку призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

3. 06.07.2023 та 21.07.2023 на адресу суду першої інстанції надійшли клопотання від Державної комісії України по запасах корисних копалин та ТОВ «Ліра Майн Мінералз» про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском прокурором строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. 13.07.2023 до суду першої інстанції надійшла заява керівника Кропивницької окружної прокуратури про зміну предмета позову, шляхом доповнення позову додатковою вимогою, а саме: визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 20.09.2019 №6371, виданий ТОВ «Ліра Майн Мінералз» на підставі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 22.05.2019 №4787-ДСК.

5. 31.07.2033 прокурор подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, в якому навів додаткові обґрунтування причин пропуску такого строку.

6. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023, позов залишено без розгляду.

7. 29.11.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на вказані судові рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, скаржник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити її до суду першої інстанції для продовження розгляду.

8. Верховний Суд ухвалою від 13.11.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

9. 21.11.2023, 24.11.2023, 29.11.2023 від Держгеонадра, ТОВ «Ліра Майн Мінералз» та Державної комісії України по запасах корисних копалин, до суду касаційної інстанції було подано відзиви на вказану вище касаційну скаргу, в яких зазначені учасники процесу просять залишити останню без задоволення, а оскаржувані прокурором судові рішення - без змін.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що прокурор звернувся з позовом до суду з пропуском тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, і не навів поважних причин пропуску такого строку. Суди попередніх інстанцій зазначили, що про наявність підстав для звернення з позовом в цій справі прокурору було відомо щонайменше ще в 2021 році, разом з тим, з позовом до суду він звернувся лише в 2023 році і поважних причин пропуску строку на подання позовної заяви ним наведено не було.

11. Крім того, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими посилання прокурора на те, що судом першої інстанції не було вирішено його клопотання про зміну предмета позову, шляхом доповнення додатковою вимогою про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами від 20.09.2019 №6371, оскільки: 1) така обставина не впливає на правильність висновків суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення до суду з цим позовом; 2) вирішення питання про зміну предмета позову неможливе у випадку залишення позову без розгляду.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ

12. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, оскільки, як зазначає скаржник, Держгеонадра на численні запити прокурора надавало неповну інформацію і лише в квітні 2023, після отримання та опрацювання відповіді від Держгеонадра на запит від 23.03.2023 №51-78-2484вих-23, прокурору стало відомо про наявність порушень з боку відповідача під час прийняття протоколу від 22.05.2019 №4787-ДСК та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави.

13. У відзивах на касаційну скаргу Держгеонадра, ТОВ «Ліра Майн Мінералз» та Державна комісія України по запасах корисних копалин вказують на те, що суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про пропуск прокурором строку звернення до суду без поважних причин, оскільки належними доказами було підтверджено те, що щонайменше в 2021 році прокурору було відомо про наявність обставин, з яким він пов`язує порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду з цим позовом.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

15. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

16. За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

17. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

18. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

19. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

20. Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

21. За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

22. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

23. Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

24. Ключовим питанням у межах доводів касаційної скарги є визначення, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку відповідача під час прийняття протоколу від 22.05.2019 №7487-ДСК та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України №4787-ДСК було прийнято 22.05.2019.

26. При цьому, на думку судів попередніх інстанцій, про наявність підстав для звернення з позовом в цій справі прокурору було відомо щонайменше ще в 2021 році, натомість з позовом до суду він звернувся лише 09.06.2023 тобто з пропуском строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

27. Прокурор обґрунтовував пропуск строку на звернення до суду з позовом, зокрема тим, що спірний протокол від 22.05.2019 мав гриф «Для службового користування», тому можливості раніше ознайомитись із ним через загальнодоступні джерела інформації та визначити наявність відповідних порушень не було, відтак, про наявність підстав для представництва інтересів держави йому стало відомо лише 20.04.2023 (дата надходження листа Держгеонадра від 12.04.2023 №1924/03-4/2-23).

28. Суди попередніх інстанцій встановили, що представник ТОВ «Ліра Майн Мінералз» направив до Держгеонадара адвокатський запит від 04.07.2023 №04/07-23, в якому просив надати інформацію про те чи отримувала Держгеонадра запити від Кропивницької окружної прокуратури чи будь-якого іншого органу прокуратури щодо надання відомостей і документів стосовно діяльності ТОВ «Ліра Майн Мінералз» та щодо отримання ним спеціального дозволу на видобування корисних копалин від 20.09.2019 № 6371.

29. У відповідь на зазначений адвокатський запит Держгеонадра листом від 07.07.2023 № 3879/03-4/2-23 надала копії наявних запитів на інформацію стосовно діяльності ТОВ «Ліра Майн Мінералз», які надходили, зокрема, від Кропивницької окружної прокуратури та копії відповідей на зазначені листи.

30. Дослідивши зазначені документи, суди встановили, що відповідно до запиту від 10.09.2021 № 12.51-78-4763вих-21 Кропивницька окружна прокуратура просила Держгеонадра проінформувати про підстави надання ТОВ «Ліра Майн Мінералз» спеціального дозволу на користування надрами від 20.09.2019 № 6371 поза аукціоном із надання копій підтверджуючих документів. При цьому, в запиті від 10.09.2021 № 12.51-78-4763вих-21 було зазначено про те, що відповідно до інформації Офісу Генерального прокурора вказаний спеціальний дозвіл на користування надрами надано поза аукціоном за результатами апробації запасів корисних копалин з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

31. У відповідь на запит Кропивницької окружної прокуратури від 10.09.2021 №12.51-78-4763вих-21 Держгеонадра листом від 04.11.2021 №19507/01/06-21 було надано запитувані документи та повідомлено прокуратурі, що накази щодо, зокрема, надання спеціальних дозволів на користування надрами розміщенні на офіційному веб-порталі суб`єкта владних повноважень за посиланням: https://www.geo.gov.ua.

32. З урахуванням наведеної в запиті від 10.09.2021 № 12.51-78-4763вих-21 інформації, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що про порушення інтересів держави позивач знав принаймні станом на 10.09.2021, тобто на момент підписання такого запиту, оскільки прокурор в згаданому запиті зазначив про наявність інформації як про факт отримання ТОВ «Ліра Майн Мінералз» спеціального дозволу на користування надрами №6371 від 20.09.2019, так і про те, що такий дозвіл було наданого без проведення аукціону за результатами апробації запасів корисних копалин за відсутності в суб`єкта господарювання попередньо отриманого спеціального дозволу на користування надрами, однак до суду прокурор звернувся лише 09.06.2023.

33. У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

34. Колегія суддів вважає застосовним наведений висновок Великої Палати Верховного Суду до правової ситуації, що склалась в рамках розгляду цієї справи.

35. Колегія суддів зазначає, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

36. З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що Кропивницька окружна прокуратура направляла до Держгеонадра відповідні запити стосовно надання інформації про обставини, пов`язані з наданням ТОВ «Ліра Майн Мінералз» спеціального дозволу на користування надрами, на які не отримала належної відповіді, з наданням повної інформації, яка б свідчила про наявність порушень з боку відповідача під час прийняття спірного протоколу від 22.05.2019 №4787-ДСК, а тому про наявність підстав для представництва інтересів держави прокуратурі стало відомо лише 20.04.2023 (після надходження листа Держгеонадра від 12.04.2023 №1924/03-4/2-23).

37. Колегія суддів зазначає, що дата отримання (20.04.2023) прокурором від Держгеонадра відповіді на запит від 23.03.2023 №51-78-2484вих-23 не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

38. Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22 та від 21.09.2023 у справі №380/7550/22.

39. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову керівника Кропивницької окружної прокуратури, у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

40. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

41. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі №340/3868/23 - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі №340/3868/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко