Ухвала

від 13.02.2024 по справі 640/20988/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2024 року

Київ

справа №640/20988/21

адміністративне провадження №К/990/4860/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 640/20988/21 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГІПС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.12.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом: надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку; надання документа про оплату судового збору у розмірі, встановленому законом. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано 02.03.2023, тобто після спливу строку, встановленого для її подання, а наведені скаржником підстави для його поновлення суд визнав неповажними.

Згідно з матеріалами касаційної скарги і відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень у цій справі, вперше подану апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою від 01.11.2022 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати документ про сплату судового збору). Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. Вдруге скаржник подав апеляційну скаргу 02.03.2023. Під час повторного звернення ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було вмотивоване тим, що введення на території України воєнного стану є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках. Водночас відповідач жодним чино не обґрунтував, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав платіжну інструкцію та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке містило ті ж самі підстави для його поновлення: введення на території України воєнного стану, повітряні тривоги, звільнення працівників, велике навантаження на новопризначених працівників.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними. Зазначає, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаться поважними для вирішення питання поновлення пропущеного строку, такі причини визначаються з кожному конкретному випадку з врахуванням обставин справи. Таким чином, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом. Просить врахувати, що у зв`язку з не врегулюванням нормами КАС України питання щодо визначення строку на повторне звернення з касаційною скаргою, частиною другою статті 299 цього Кодексу встановлено граничний строк, який унеможливлює повторне звернення та є безумовною підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, а саме сплив одного року. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 640/20988/21 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГІПС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко