Постанова

від 13.02.2024 по справі 240/14266/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 лютого 2024 року

справа № 240/14266/22

адміністративне провадження № К/990/348/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року (судді: Гонтарук В. М., Біла Л. М., Матохнюк Д. Б.)

у справі №240/14266/22

за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області

до Приватного підприємства «Укрпалетсистем»

про стягнення податкового боргу, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Головне управління ДПС у Кіровоградській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Укрпалетсистем» (далі - Підприємство, відповідач у справі) про стягнення податкового боргу, кошти з рахунків у банках обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу у розмірі 2 343 294,29 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року (суддя - Горовенко А. В.) позов задоволено, стягнуто з Підприємства податковий борг з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 2 343 294 грн 29 коп.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно до змісту судових рішень у справах №806/2015/16 та №240/9592/19, з урахуванням касаційного розгляду вказаних справ, податкове повідомлення-рішення №0003791405 від 07 жовтня 2016 року, на підставі якого виник податковий борг, сума якого входить до предмету стягнення у даній справі (платіж - 1 134 657,00 грн, штрафні санкції - 283 664 грн, пеня - 861 717,59 грн), за результатами розгляду судової справи №806/2015/16 не скасовано, доказів скасування податкового повідомлення-рішення №0003791405 від 07 жовтня 2016 року відповідач не надав. Сформовану податковим органом податкову вимогу №14133-50 від 29 травня 2019 року відповідач не оскаржував у судовому порядку.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу Підприємства задоволено повністю, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови про відмову в задоволенні позову зазначив, що вказаний позивачем в податковій вимозі №14133-50 від 29 травня 2019 року податковий борг є наслідком відображення грошового зобов`язання визначеного в податковому повідомленні - рішенні №0003791405 від 07 жовтня 2016 року, яке є відкликаним в розумінні підпункту 60.1.1, 60.1.4, 60.1.5. пункту 60.1 статті 60 ПК України з 13 квітня 2017 року - з дати набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №806/2015/16, яким скасовано податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов`язання, сплату якого визначено у такій податковій вимозі.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначення податкового боргу без винесення нових податкових повідомлень - рішень, порушує права позивача, оскільки відображає суму боргу без належної підстави, створює наслідки для фінансового стану позивача.

03 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №240/14266/22, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції.

29 січня 2024 року справа №240/14266/22 надійшла до Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник вважає помилковим застосування судом апеляційної інстанції підпункту 60.1.5. пункту 60.1 статті 60 ПК України без врахування змісту пункту 60.4 цього кодексу, а також зазначає, що часткова сплата платником податку сум грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, не є підставою, в розумінні підпункту 60.1.5 ПК України, для прийняття податковим органом нового податкового повідомлення-рішення з вирахуванням сплачених сум. Аналогічний за змістом правовий висновок стосовно прийняття податкових повідомлень-рішень відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України сформовано 13 грудня 2023 року Верховним Судом у справі №240/34220/22.

Податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року відповідно положень статті 60 ПК України не є відкликаними, є дійсними і створюють для платника податків відповідні правові наслідки - обов`язок сплати узгодженого грошового зобов`язання. Грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого з дати набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі №806/2015/16 - а саме 04 грудня 2018 року. Отже, податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року є правомірними та по теперішній час створюють правові наслідки для платника податку.

Позивач просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №240/14266/22, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року залишити в силі.

07 лютого 2024 року Підприємство надало Суду відзив на касаційну скаргу податкового органу, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що за Підприємством рахується податковий борг зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 2343294,29 грн (а. с. 152-153).

Відповідно до довідки про детальний розрахунок податкового боргу, податковий борг позивача у розмірі 2343294,29 грн зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів виник:

1) на підставі податкового повідомлення-рішення №0003791405 від 07 жовтня 2016 року, яким донараховано: основний платіж - 1134657,00 грн, штрафні санкції - 283664 грн, пеня - 861717,59 грн;

2) з урахуванням наявної (станом на 24 травня 2019 року) переплати по інтегрованій картці платника податків в розмірі 308 508,40 грн, а також поданих відповідачем уточнюючих декларацій, якими зменшено податкові зобов`язання внаслідок виправлення самостійно виявлених помилок на суму 7818,00 грн, залишок боргу складає - 1963712,19 грн, в тому числі: основний платіж - 888512,60 грн, штрафні санкції - 213482,00 грн, пеня - 861717,59грн;

3) з нарахувань по деклараціям акцизного податку, поданих підприємством за період з 15 травня 2019 року по 17 грудня 2021 року, а саме:

- декларація з акцизного податку №9100830783 від 15 травня 2019 року за квітень 2019 року, термін сплати по якій настав 30 травня 2019, в у розмірі 7793,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9129029207 від 18 червня 2019 року за травень 2019 року, термін сплати по якій настав 30 червня 2019 року у розмірі 8724,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9154077487 від 15 липня 2019 року за червень 2019 року, термін сплати по якій настав 30 липня 2019 року у розмірі 8442,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9180448264 від 14 серпня 2019 року за липень 2019 року, термін сплати по якій настав 30 серпня 2019 року у розмірі 10408,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9212390959 від 17 вересня 2019 року за серпень 2019 року, термін сплати по якій настав 30 вересня 2019 року у розмірі 9418,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9242446827 від 17 жовтня 2019 року за вересень 2019 року, термін сплати по якій настав 30 жовтня 2019 року у розмірі 9140,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9271052448 від 14 листопада 2019 року за жовтень 2019, термін сплати по якій настав 30 листопада 2019 року у розмірі 9007,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9303089504 від 16 грудня 2019 року за листопад 2019 року, термін сплати по якій настав 30 грудня 2019 року у розмірі 7250,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9331134266 від 16 січня 2020 року за грудень 2019 року, термін сплати по якій настав 30 січня 2020 року у розмірі 7912,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9027961427 від 18 лютого 2020 року за січень 2020 року, термін сплати по якій настав 01 березня 2020 року у розмірі 6736,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9056555930 від 18 березня 2020 року за лютий 2020 року, термін сплати по якій настав 30 березня 2020 року у розмірі 6719,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9081326543 від 15 квітня 2020 року за березень 2020 року, термін сплати по якій настав 30 квітня 2020 року у розмірі 9040,00 грн;

- згідно з декларацією акцизного податку №9109053048 від 18.05.2020 за квітень 2020 року, термін сплати по якій настав 01.06.2020 у розмірі 8072,00 грн;

- декларація з акцизного податку № 137291912 від 16 червня 2020 року за травень 2020 року, термін сплати по якій настав 30 червня 2020 року у розмірі 9513,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9171318349 від 19 липня 2020 року за червень 2020 року, термін сплати по якій настав 30 липня 2020 року у розмірі 10389,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9203009622 від 17 серпня 2020 року за липень 2020 року, термін сплати по якій настав 31 серпня 2020 року у розмірі 12962,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9233255456 від 15 вересня 2020 року за серпень 2020 року, термін сплати по якій настав 30 вересня 2020 року у розмірі 12322,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9266918302 від 15 жовтня 2020 року за вересень 2020 року, термін сплати по якій настав 30 жовтня 2020 року у розмірі 11710,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9287963666 від 05 листопада 2020 року за жовтень 2020 року, термін сплати по якій настав 30 листопада 2020 року у розмірі 10696,00 грн;

- декларація з акцизного податку № 9334033350 від 15 грудня 2020 року за листопад 2020 року, термін сплати по якій настав 30 грудня 2020 року у розмірі 9649,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9367114147 від 15 січня 2021 року за грудень 2020 року, термін сплати по якій настав 01 лютого 2021 року у розмірі 8297,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9022913800 від 12 лютого 2021 року за січень 2021 року, термін сплати по якій настав 02 березня 2021 року у розмірі 7070,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9054168908 від 16 березня 2021 року за лютий 2021 року, термін сплати по якій настав 30 березня 2021 року у розмірі 6577,00 грн.

- декларація з акцизного податку № 9085417981 від 14 квітня 2021 року за березень 2021 року, термін сплати по якій настав 30 квітня 2021 року у розмірі 7937,00 грн;

- декларація з акцизного податку № 9125624293 від 14 травня 2021 року за квітень 2021 року, термін сплати по якій настав 30 травня 2021 року у розмірі 8621,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9161576641 від 16 червня 2021 року за травень 2021 року, термін сплати по якій настав 30 червня 2021 року у розмірі 12028,00 грн;

- декларація з акцизного податку № 9194608628 від 15 липня 2021 року за червень 2021 року, термін сплати по якій настав 30 липня 2021 року у розмірі 11558,00 грн;

- декларація з акцизного податку № 9226687403 від 10 серпня 2021 року за липень 2021 року, термін сплати по якій настав 30 серпня 2021 року у розмірі 14073,00 грн;

- декларація з акцизного податку № 9268790858 від 15 вересня 2021 року за серпень 2021 року, термін сплати по якій настав 30 вересня 2021 року у розмірі 14718,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9310170205 від 19 жовтня 2021 року за вересень 2021 року, термін сплати по якій настав 01 листопада 2021 року у розмірі 12287,00 грн;

- декларація з акцизного податку № 9349402140 від 17 листопада 2021 року за жовтень 2021 року, термін сплати по якій настав 30 листопада 2021 року у розмірі 12692,00 грн;

- декларація з акцизного податку №9385915823 від 17 грудня 2021 року за листопад 2021 року, термін сплати по якій настав 30 грудня 2021 року у розмірі 11172,00 грн.

Відповідно до статті 129 ПК України Підприємству нараховано пеню з акцизного податку станом на 13 січня 2022 року у розмірі 66 650,10 грн (а.с.152-153).

Контролюючий орган сформував та направив Підприємству податкову вимогу форми «Ю» №14133-50 від 29 травня 2019 року на загальну суму податкового боргу у розмірі 2 276 644,19 грн, яка вручена уповноваженій особі відповідача (а. с. 64).

Правове регулювання та висновки Верховного Суду

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.175, 14.1.157, 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України:

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

- податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абзацу першого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 56.1. статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.11. статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

За змістом пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Суд першої інстанції установив, що за результатами оскарження позивачем в судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 07 жовтня 2016 року, серед яких №0003791405 в частині 1 134 657,00 грн основного платежу та 283 664,00 грн штрафних санкцій (справа №806/2015/16), Верховний Суд постановою від 04 грудня 2018 року задовольнив касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС, скасував постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі №806/2015/16 та прийняв нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи положення статті 60 ПК України податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року не є відкликаними, є дійсними і створюють для платника податків відповідні правові наслідки - обов`язок сплати узгодженого грошового зобов`язання. Грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого з дати набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі №806/2015/16 - а саме 04 грудня 2018 року.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що Верховний Суд переглядав в касаційному порядку судові рішення у справі №240/34220/22, предметом позову у якій була правомірність податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2022 року, які прийняті за результатами судового розгляду у справі №806/2015/16. Верховний Суд в постанові від 13 грудня 2023 року у справі №240/34220/22 дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року відповідно до положень статті 60 ПК України не є відкликаними, часткова сплата платником податку сум грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 07 жовтня 2016 року (серед яких №0003791405), в результаті чого Підприємство зменшило розмір позовних вимог у справі №806/2015/16, не є підставою для прийняття податковим органом нового податкового повідомлення-рішення з вирахуванням сплачених сум.

Отже, колегія суддів Верховного Суду визнає безпідставними висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду про протиправність включення контролюючим органом до податкової вимоги суми боргу на підставі податкового повідомлення - рішення від 07 жовтня 2016 року №0003791405, яке, за позицією суду апеляційної інстанції, є відкликаним в розумінні підпункту 60.1.1, 60.1.4, 60.1.5. пункту 60.1 ст. 60 ПК України з 13 квітня 2017 року - з дати набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №806/2015/16.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що за результатами отримання ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі №806/2015/16 нове податкове повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов`язання (замість ППР №0003791405 від 07 жовтня 2016 року) складено не було, а в подальшому рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №806/2015/16 скасовано постановою Верховного Суду, а в задоволенні позову відмовлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Підприємства податкового боргу в розмірі 1418321 грн (сума податкового зобов`язання 1134657,00 грн та штрафних санкцій 283664 грн, визначена податковим повідомленням-рішенням №0003791405 від 07 жовтня 2016 року).

Щодо податкового боргу відповідача, що виник на підставі самостійно визначених податкових зобов`язань, відповідно до декларацій акцизного податку.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення в цій частині вимог, виходив з того, що податковий орган проводив зарахування поточних платежів Підприємства з акцизного податку на погашення податкового боргу, що прослідковується по інтегрованій картці платника податків, це в свою чергу, спричинило те, що позивач протиправно користуючись своїми повноваженнями (з врахуванням рішення по справі №240/9592/19) у відповідності до пункту 87.9 статті 87 ПК України проводив зарахування поточних платежів з акцизного податку на погашення податкового боргу, внесення даних про який до ІКП було визнано судом протиправним.

З огляду на такий висновок суду апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях не установили чи платник податку здійснив сплату податкових зобов`язань по деклараціям акцизного податку, поданих підприємством за період з 15 травня 2019 року по 17 грудня 2021 року, зарахування яких саме поточних платежів з акцизного податку проводив контролюючий орган на погашення податкового боргу, матеріали справи не містять платіжні доручення/інструкції, інші докази сплати податку самостійно визначеного Підприємством у деклараціях з акцизного податку, поданих за період з 15 травня 2019 року по 17 грудня 2021 року.

Крім того, суд першої інстанції задовольнив позов податкового органу щодо стягнення податкового боргу в частині пені, зокрема, в розмірі 861717,59 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №0003791405 від 07 жовтня 2016 року та пені в розмірі 66 650,10 грн, яка виникла станом на 13 січня 2022 року. При цьому суд першої інстанції не врахував, що податковим повідомленням-рішенням №0003791405 від 07 жовтня 2016 року пеня не визначалася, в рішенні суду не встановлено підстави, період нарахування пені та не перевірено її розмір.

За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Згідно зі статтею 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вказаним вимогам не відповідають, оскільки суди не з`ясували обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Оскільки порушення норм процесуального права в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в частині 924 973,29 грн допущені і судом першої інстанції, і судом апеляційної інстанції, справа в цій частині направляється на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №240/14266/22 скасувати.

Залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Підприємства податкового боргу з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 1 418 321 грн.

В іншій частині позовних вимог справу №240/14266/22 направити на новий судовий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. Я. Олендер

В. В. Хохуляк