Рішення

від 17.01.2024 по справі 553/2404/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

17.01.2024

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2404/22

Провадження № 2/553/93/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Зубань Н.Л., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головка 15» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому прохає стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 114046 грн, завдану внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 та понесені судові витрати, що полягають в оплаті судового збору у сумі 1140,47 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ввечері 28.04.2022 ОСОБА_3 зателефонував власник квартири за адресою: АДРЕСА_2 (яка знаходиться на першому поверсі, під його квартирою АДРЕСА_3 ) ОСОБА_5 та повідомив про те, що в його оселі в кімнаті, яка межує з коридором скупчилася вода в підвісній стелі. Він одразу відреагував на дзвінок ОСОБА_5 та негайно прибув у свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Зайшовши в квартиру, виявив залиття її, а саме ванної кімнати (санвузла) (4) площею 2,5 кв.м., коридору (1), площею 11,9 кв.м. та 1-ї кімнати (2) площею 17,5 кв.м. Вода стікала із стелі ванної кімнати (санвузла) (4) в його квартирі з квартири АДРЕСА_4 , яка розміщена над його квартирою. Про факт залиття своєї квартири він повідомив Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головка 15» (ЄДРПОУ 42325211). 29.04.2022 комісією у складі: ОСОБА_6 (члена правління ОСББ «Головка 15», голови комісії), ОСОБА_7 (члена правління ОСББ «Головка 15», члена комісії) та ОСОБА_8 (члена правління ОСББ «Головка 15», члена комісії), складено акт про те, що в період з 26 по 28 квітня 2022 року в квартирі АДРЕСА_5 трапилося залиття квартири, а саме ванної кімнати та коридору. Згідно з Актом про залиття квартири АДРЕСА_5 від 29.04.2022 року: «При огляді квартири АДРЕСА_4 , а саме ванної кімнати, комісією було встановлено відсутність наявних затоплення квартири станом на 17:00 29.04.2022 проте, доступу до ймовірного місця протікання (дод.№18) на час огляду не було, оскільки в тому місці змонтована душова кабіна. У зв`язку з вищевказаним, комісією зазначено, що причину затоплення квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_6 встановити не вдалося у зв`язку із відсутністю доступу до системи водовідведення кв. АДРЕСА_4 (ймовірного джерела затоплення).» Ним разом із комісією при огляді квартири АДРЕСА_3 під час демонтажу еластичного елементу натяжної стелі у ванній кімнаті (санвузлі (4) встановлено, що ймовірним джерелом витоку води була стеля у ванній кімнаті (санвузлі (4), та як наслідок також було затоплено частину коридору, внаслідок цього пошкоджено ламінатну підлогу, міжкімнатні двері в ванній кімнаті та тумбу меблеву в ванній кімнаті. Цілісність натяжної підвісної стелі була порушена внаслідок скупчення великої кількості води на відносно малій площі підвісної натяжної стелі (демонтовано під час обстеження комісією 29 квітня 2022 року) та залило підлогу в коридорі, але так як підлога розмішена одним масивом по всій квартирі, то перекладати ламінат та підложку під ламінат потрібно по всій площі квартири АДРЕСА_3 . При залитті водою найбільш постраждало підлогове покриття квартири (ламінат), шляхом його вздуття, набухання та втрати властивостей. На підлозі квартири позивача відсутні пороги між ванною кімнатою, коридором та кухнею і коридором та кімнатами. При затоплені вода безперешкодно потрапляла в кімнати. Оскільки позивач постійно не проживає у вказаній квартирі і прибув на місце не відразу, а в наступному із представниками ОСББ «Головка 15» - тільки після затоплення, то як наслідок почав локалізовувати затоплення та витирати підлогу від води, але часу для глибокого зволоження ламінату вистачило і тому він втратив свої властивості, як підлогового покриття. Також заміни потребують міжкімнатні двері в ванній кімнаті (санвузлі (4) та короб з лиштвою до них, які розбухли від контакту з водою. Заміни потребує тумба меблева в ванній кімнаті (санвузлі) (4), оскільки після тривалого зволоження, а потім внаслідок висихання недоліки не можливо усунути. За посиланням позивача, його квартира АДРЕСА_3 потребує відновлювального ремонту, для усунення виявлених пошкоджень необхідно провести ремонтно-будівельні роботи: ремонт штукатурки стелі та монтування нової натяжної стелі в ванній кімнаті (санвузол) (4); перестилання ламінату та підложки під ламінат по всій площі квартири АДРЕСА_3 ; заміна міжкімнатних дверей в ванній кімнаті (санвузлі) (4) та коробу з лиштвою до них на нові, а також заміна тумби меблевої в ванній кімнаті (санвузлі) (4) на нову. Вартість матеріальних збитків нанесених внаслідок залиття приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_1 , становить 114046,00 грн. та встановлена відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна №184 від 14.06.2022..

29.04.2022 ОСОБА_4 надала доступ до своєї квартири АДРЕСА_4 комісії для огляду, але відмовилися від проставляння підпису в Акті про залиття квартири АДРЕСА_5 від 29.04.2022. Внаслідок дій ОСОБА_4 його квартира неодноразово піддавалася затопленню. В добровільному порядку компенсувати завдану йому шкоду відповідач відмовляється, не відповідає на телефонні дзвінки та не бажає врегулювати даний спір в досудовому порядку.

Провадження у справі відкрито за ухвалою суду від 05.08.2022, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

13.09.2022 відповідач ОСОБА_4 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні в повному обсязі за безпідставністю, оскільки з незрозумілих їй причин позивач не повідомив її, як власника квартири АДРЕСА_4 про нібито факт залиття нею його квартири, а лише 29.04.2022 року (як це вказано у позовній заяві) звернувся до правління ОСББ «Головка 15» для складання акту про залиття квартири, при цьому до неї ні в цей день, ні в наступні дні позивач з приводу нібито залиття нею квартири не звертався. А також позивач в своєму позові посилається на акт про залиття квартири АДРЕСА_5 , який датований 29.04.2022 та який по своїй формі та складу не відповідає типовому зразку для даних актів, затвердженому додатком №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (станом на дату події), а саме: Акт датований 29.04.2022, але при цьому в останньому абзаці даного акту зазначено, що акт фактично складений 30.04.2022, що ставить під сумнів обставини вказані в акті; акт наданий до суду позивачем не відповідає вимогам встановленим п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»; в акті не вказана причина затоплення квартири АДРЕСА_3 , а лише зазначено, що причину затоплення квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_3 встановити не вдалося, що суперечить вимогам закону, так як в акті повинно бути чітко вказана причина затоплення та з чиєї вини сталося затоплення; вказаним актом позивачем не зазначено, що будь - які її дії чи бездіяльність стали причиною затоплення квартири позивача АДРЕСА_3 , що прямо суперечить вимогам закону. В акті наданому позивачем комісія не встановлювала чи є причинно-наслідковий зв`язок між будь - якими її діями та затопленням квартири АДРЕСА_3 , актом не встановлена точна дата залиття квартири позивача. Крім того, категорично не погоджувалася із звітом про незалежну оцінку майна №184 від 14.06.2022, відповідно до якого вартість завданих збитків становить 114046,00 грн, оскільки він не відповідає акту про залиття квартири, а також не містить об`єктивного розміру завданої шкоди, та збитки зазначені в акті про залиття квартири АДРЕСА_5 , який датований 29.04.2022 оцінювачем не оцінювалася, з наданої позивачем оцінки не вбачається затоплена площа квартири позивача, терміну який пройшов після здійснення останнього ремонту, вартості та якості оздоблювальних матеріалів затопленого житла, а тому зазначала, що наданий позивачем звіт є неналежним доказом по справі і не може бути прийнятий судом.

21.09.2022 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що згідно акту про залиття квартири АДРЕСА_5 від 29.04.2022, головою комісії Яковенко С.О. та членом комісії ОСОБА_8 засвідчено факт відмови від проставляння підпису власницею квартири АДРЕСА_4 . Актом про залиття квартири АДРЕСА_5 від 29.04.2022 встановлено факт затоплення частини коридору, внаслідок чого пошкоджено 4 кв.м. ламінатної покрівлі. Так як по всій загальній площі квартири (88.5 кв.м.) позивача постелена ламінатна покрівля одного кольору та характеристики, а саме: розміром, текстурою, класом, товщиною, фаскою, структурою поверхні, а також підложкою. Тому відновити пошкоджені 4 кв.м. ламінатної покрівлі і придбати нове за однаковим кольором та характеристикою, а саме: розміром, текстурою, класом, товщиною, фаскою, структурою поверхні з вцілілими 84.5 кв.м. є неможливим, враховуючи на введений воєнний стан та зважаючи на той факт, що більшість виробників ламінатної покрівлі припинили (призупинили) свою діяльність. За посиланням представника позивача звіт про незалежну оцінку майна №184 від 14.06.2022 є належним доказом розміру заподіяних збитків.

Підготовче провадження у справі закрито за ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27.12.2022 з призначенням справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позову, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Відповідач та її представник, покликаючись на наведені у відзиві заперечення, позов прохали залишити без задоволення в повному обсязі.

Представник третьої особи, будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, правом надання пояснень не скористався.

З`ясувавши позиції сторін, заслухавши їх пояснення, думки представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно дост. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідност. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2ст. 1166 ЦК Україниособа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 04.08.2020 у справі №925/1478/16, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.

Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджениминаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

За змістом роз`яснень, наданих Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у Листі від 29.12.2009 №12/20-11-1975 факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Акт залиття квартири, який не містить указаних реквізитів, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди (постанова КЦС ВС по справі № 2-1974/11 від 21.02.2018, постанова КЦС ВС по справі № 465/2120/14-ц від 10.05.2018).

Як встановлено судом, власником квартири АДРЕСА_5 є позивач ОСОБА_3 .

Квартира АДРЕСА_7 на праві приватної власності з розміром частки 1 належить відповідачу ОСОБА_4 .

Квартира позивача розташована на другому поверсі вказаного дев`ятиповерхового будинку, квартира відповідача на третьому поверсі, над квартирою ОСОБА_3 .

Згідно з поясненнями позивача та його представника, про залиття квартири позивач дізнався 28.04.2022 з телефонного дзвінка сусіда, квартира якого знаходиться на першому поверсі, під квартирою ОСОБА_3 .

Згідно з актом про залиття квартири АДРЕСА_5 , датованим 29.04.2022 комісією у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (члени правління ОСББ «Головка 15», ОСОБА_8 (співвласник ОСББ «Головка 15»), було складено акт про те, що в період з 26 по 28 квітня 2022 року в квартирі АДРЕСА_5 трапилось залиття квартири, а саме ванної кімнати та коридору (дод. 1).

Як було встановлено комісією при огляді квартири АДРЕСА_3 та під час демонтажу еластичного елементу натяжної стелі у ванній кімнаті, ймовірним джерелом витоку води була стеля у ванній кімнаті (дод. № 2,3,4,5). Як вбачається з фото (дод. №6) також було затоплено частину коридору, внаслідок чого пошкоджено 4 кв.м. ламінатної покрівлі (розбухлі від вологи краї дошок) (дод. № 7,8,9,10), нижня частина міжкімнатних дверей (розбухлі від вологи нижні елементи дверей та бокових лиштв) (дод. № 11,12) та розбухла нижня частина дверцят тумби ( дод. №13,14,15).

При огляді квартири АДРЕСА_6 , що знаходиться під квартирою АДРЕСА_3 було зафіксовано наявність води, яка скупчилась в підвісній стелі в кімнаті, що межує з коридором (дод. № 16,17). Зі слів власника квартири ОСОБА_5 затоплення було виявлено в обідній час 28.04.2022, про що він повідомив власника квартири АДРЕСА_3 телефоном ввечері того ж дня.

При огляді квартири АДРЕСА_4 , а саме ванної кімнати, комісією було встановлено відсутність наявних ознак затоплення квартири станом на 17 год. 29.04.2022 проте, доступу до ймовірного місця протікання (дод. № 18) на час огляду не було, оскільки в тому місці змонтована душова кабіна.

Комісією вказано, що причину затоплення квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_6 встановити не вдалось у зв`язку із відсутністю доступу до системи водовідведення квартири АДРЕСА_4 (ймовірного джерела затоплення).

Згідно із актом про залиття, останній було складено 30.04.2022 в двох примірниках для заявника та зберігання в архіві ОСББ «Головка 15» на 19 сторінках з додатками. Акт підписано головою комісії ОСОБА_6 , членами комісії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з актом ознайомлені мешканці квартир АДРЕСА_8 , власниця квартири АДРЕСА_4 від підписання акту відмовилась.

Представник позивача прохала врахувати, що про залиття її довіритель дізнався від сусіда поверхом нижче, по прибутті позивач виявив залиття у коридорі та санвузлі, вода стікала зі стелі, була гаряча, випаровувалась. Вода стікала з квартири розташованої поверхом вище, над квартирою позивача, по факту залиття було складено відповідний акт.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна №184, розмір збитків, заподіяних власнику визначено в розмірі 114046,00 грн, в тому числі 85959 грн вартість необхідних будівельних матеріалів, 28451 грн вартість необхідних ремонтно-відновлювальних робіт.

Заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача прохав врахувати, що надані позивачем докази не доводять винуватість ОСОБА_4 у залитті квартири позивача, крім того, комісією не було встановлено причин залиття квартири, зв`язок між діями відповідачки та залиттям квартири позивача також не встановлено. Представником відповідача було наголошено на тому, що відповідача не було допущено до місця залиття, а сам акт складено без додержання його форми.

Сама відповідачка в судовому засіданні пояснила, що позивач зателефонував їй по обіді та повідомив про залиття, вже через 10 хвилин вона приїхала додому. В її квартирі було сухо, слідів залиття не було, у демонтуванні душової кабіни вона не перешкоджала, навпаки наполягала на цьому. Акт про залиття складався за її відсутності, на ознайомлення їй не надався і від підпису в ньому вона не відмовлялась. Відповідач самостійно викликала спеціаліста, який перевіряв можливість пориву, розбирав душову тощо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що має шостий розряд сантехніка та працює за фахом з 1989 року, до нього як фахівця звернулась ОСОБА_4 з приводу залиття. Прибувши до квартири відповідача, він відкрив поддони, перевірив можливі місця пориву, все було сухо, вони разом спускались до квартири нижче поверхом, але двері ніхто не відчинив. Свідок вказав, що особисто перевіряв душову кабіну, світив ліхтариком, жодних слідів не виявив.

Свідок ОСОБА_10 показав в суді, що працює слюсарем-сантехніком, має стаж роботи 24 роки, знайомий з відповідачкою, яка неодноразово зверталась по його допомогу у питаннях каналізації, водопроводу. Відповідач зателефонувала 28 чи 29 числа квітня місяця з приводу залиття, того ж дня він прийшов, перевірив квартиру, слідів залиття не виявив. Перевірив душову кабіну, павутиння було сухе, він зняв кабіну, перевірив пральну машину, сліди залиття були відсутні, шви сухі. Вказав, що під час залиття вода може змінювати напрямок руху, протікання може виникнути навіть з сусіднього під`їзду. Також свідок вказав, що ОСОБА_4 зверталась до нього взимку, бо її звинуватили у залитті, того разу він особисто знімав ламінат, плінтуса, перевіряв ванну кімнату, все було сухо.

Свідок ОСОБА_11 показав суду, що 27.04.2022 близько 14 год. йому зателефонував мешканець квартири АДРЕСА_6 та попрохав телефон позивача, розповів про залиття. ОСОБА_11 допомагав ОСОБА_3 встановлювати сантехніку та мав ключі від його квартири. Свідок прибув за місцем знаходження квартири ОСОБА_3 , побачив у квартирі поверхом нижче скупчення води на стелі. Потім він піднявся до квартири ОСОБА_3 , там у ванній кімнаті зі стелі лилась гаряча вода, був присутній запах миючого засобу. Після цього він піднявся на поверх вище, зателефонував ОСОБА_4 та вони очікували на представників ОСББ. За час коли він ходив до відповідача витік припинився. Коли ОСОБА_4 приїхала, він заходив до неї в квартиру, у ванну кімнату, бачив воду за пральною машиною, під плінтусами і було помітно, що вода вимочувалась.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Позивачем на підтвердження залиття квартири надано акт датований 29.04.2022 та складений комісією у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (члени правління ОСББ «Головка 15», ОСОБА_8 (співвласник ОСББ «Головка 15») 30.04.2022.

Аналізуючи наданий позивачем акт суд звертає увагу, що він не містить причин залиття, джерела затоплення та витоку води, як і висновків щодо вини, дій особи, яка вчинила залиття. Складаючи акт комісією було зазначено лише ймовірне джерело витоку води, ймовірне джерело затоплення та вказано про неможливість встановлення причини затоплення через відсутність доступу.

Водночас, ні зміст акту, ні пояснення учасників не свідчать про те, що відповідачем було відмовлено у наданні доступу до приміщення, в тому числі до системи водовідведення, демонтуванні душової кабіни.

При цьому за поясненнями відповідача, остання самостійно зверталась до фахівців, які демонтували кабіну та не виявили витоку, що узгоджується із показаннями свідків, допитаних в ході судового розгляду.

Судом не встановлено, що своїми діями відповідач перешкоджала у наданні доступу для встановлення точних причин залиття.

Окрім того, слід зазначити, що згідно з актом, огляд квартири відповідача було проведено 29.04.2022, явних слідів затоплення встановлено не було, сам акт було складено наступного дня - 30.04.2022.

У акті міститься вказівка про відмову від його підпису власником квартири АДРЕСА_4 , однак акт не містить відомостей про те, що його було складено у присутності ОСОБА_4 , яким чином остання повідомлялась про складання акту та коли саме вона відмовилась від його підписання.

Таким чином, суд вважає, що відповідний акт не може бути належним і допустимим доказом протиправної поведінки відповідача, що полягала у залитті квартири позивача, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Фактично підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Частиною першою статті 12 ЦПК України закріплений принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей76,80 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, N 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно- правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, тоді як на позивача покладено тягар доведення факту наявності шкоди.

Основними доказами, на які посилається позивач, є акт про наслідки залиття квартири та звіт про незалежну оцінку майна, яким визначено розмір збитків.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної, не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: "чітко зазначити причини". Наведені у акті припущення щодо ймовірних причин, ймовірного джереда витоку воду не можуть розцінюватись судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини відповідача.

Щодо наданого позивачем звіту про незалежну оцінку майна, суд вважає за необхідне звернути увагу, що визначаючи розмір збитків, заподіяних власнику, виконавцем звіту було вказано, що при залитті найбільш постраждало підлогове покриття квартири (ламінат), на підлозі квартири відсутні пороги між ванною кімнатою, коридором, кухнею та кімнатами, оскільки господарі прибули після затоплення, часу для глибокого зволоження ламінату вистачило та він втратив свої властивості як підлогове покриття.

В судовому засіданні представник позивача наполягала на тому, що ламінат у квартирі позивача укладено єдиним пластом, тому заміна лише частини є неможливою.

Водночас, згідно із наданим технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_5 , її загальна площа становить 88,5 кв.м., визначаючи розмір збитків оцінювачем було обраховано вартість необхідних будівельних матеріалів ламінату, підложки під ламінат, а також вартість необхідних ремонтно-відновлювальних робіт, а саме демонтаж залитого ламінату, демонтаж підложки під ламінат та монтаж нової підложки та ламінату, виходячи з загальної площі квартири 88,5 кв.м, яка включає у себе і площу санвузла, балкону, лоджії. При цьому згідно із самим актом та додатком до нього, ламінат було пошкоджено у коридорі площею 4 кв.м., у ванній кімнаті укладено плитку, а відсутність порогів між кімнатами та балконом, лоджією не встановлена при огляді об`єкту.

Суд акцентує увагу, що причина затоплення квартири має бути підтверджена актом про затоплення чи висновком судового експертного-будівельного дослідження. Якщо позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, то завдана шкода підлягає стягненню з відповідача в суді. Відсутність хоча б одного з цих елементів відповідальність відповідача виключає.

За таких обставин, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, коли сталося залиття квартири позивача, що це залиття сталося з квартири розташованої поверхом вище та з вини власниці цієї квартири, якою є відповідач, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають залишенню без задоволення.

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головка 15» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_9 .Відповідач:ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_10 .Третя особа:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головка 15», адреса: 36004, м. Полтава, вул. Головка, 15, ЄДРПОУ 42325211.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих