Ухвала

від 07.02.2024 по справі 539/841/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/841/23 Номер провадження 11-кп/814/707/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023170570000011, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 захисника в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 квітня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Лубни Полтавськоїобласті,громадянина України,місце проживання: АДРЕСА_1 ,з середньоюосвітою,офіційно непрацюючого,не одруженого,раніше судимого:01.09.2022Лубенським міськрайоннимсудом Полтавськоїобласті зачастиною першоюстатті 309,частиною першоюстатті 310КК Українидо 1року 6місяців обмеженняволі,на підставістатті 75КК Українизвільнений відвідбування покаранняз іспитовимстроком на1рік,визнано винуватимта засуджено:

- за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;

- за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю цього вироку та вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.09.2022 остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 встановлено рахувати з моменту фактичного затримання.

Вирішено порядок стягнення судових витрат та долю речових доказів.

Згідно з вироком суду,

Епізод 1 02.01.2023 приблизно о 16:00 ОСОБА_7 біля магазину «АТБ», що знаходиться за адресою: місто Лубни, вулиця Монастирська, будинок 71, виявив на асфальтному покритті втрачену банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_9 .

У подальшому ОСОБА_7 приховав до кишені свого одягу вказану карту, яка є офіційним документом, позбавивши таким чином ОСОБА_9 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно приховавши вказаний офіційний документ, покинув місце вчинення злочину.

Форма вини: прямий умисел. ОСОБА_7 усвідомлював протиправність своїх дій, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Мотив кримінального правопорушення: корисливий.

Мета кримінального правопорушення: заволодіння чужою банківською карткою.

ОСОБА_7 здійснив приховування офіційних документів, з корисливих мотивів, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 357 Кримінального кодексу України.

Епізод 2 Президент України своїм Указом №64/2022 від 24.02.2022 ввів в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, строк якого продовжений із 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб та надалі строк якого продовжений Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

В умовах воєнного стану, 02.01.2023 в період часу з 19:19 по 19:27 ОСОБА_7 , перебував в магазині «Зупинка «Василенкове поле», що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Прикордонників, будинок 65-А, використав банківську картку, яка емітована АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_9 . Під час купівлі товарів розрахувався цією банківською карткою на загальну суму 1185 гривень.

Своїми діями ОСОБА_7 завдав потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду у сумі 1185 гривень.

Форма вини: прямий умисел. ОСОБА_7 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Мотив кримінального правопорушення: корисливий.

Мета кримінального правопорушення: незаконне збагачення за рахунок чужого майна.

ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, за що передбачена відповідальність за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

Епізод 3 Президент України своїм Указом №64/2022 від 24.02.2022 ввів в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, строк якого продовжений із 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб та надалі строк якого продовжений Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

В умовах воєнного стану, повторно, 02.01.2023 в період часу з 19:37 по 19:40 ОСОБА_7 , перебував в магазині «Хвилинка», що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Прикордонників, будинок 60-Б, використав банківську картку, яка емітована АТ КБ «ПриватБанк», № № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_9 . Під час купівлі товарів розрахувався цією банківською карткою на загальну суму 483,06 гривень.

Своїми діями ОСОБА_7 завдав потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду у сумі 483,06 гривень.

Форма вини: прямий умисел. ОСОБА_7 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Мотив кримінального правопорушення: корисливий.

Мета кримінального правопорушення: незаконне збагачення за рахунок чужого майна.

ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, за що передбачена відповідальність за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

Епізод 4 В кінці вересня 2022 року ОСОБА_7 , перебував за межами міста Лубни Полтавської області, помітив в яру декілька рослин коноплі, зірвав кілька стебел, після чого переніс їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ). В подальшому ОСОБА_7 перетирав рослини коноплі та вживав їх шляхом куріння.

Після засудження вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.09.2022 за частиною першою статті 309, частиною першою статті 310 КК України ОСОБА_7 , протягом року за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, 03.01.2023 за місцем проживання ОСОБА_7 , працівники поліції провели обшук, в ході якого в підсобному приміщенні (сараї) виявлено та вилучено два паперових згортки з речовиною рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-23/237-НЗПРАП від 05.01.2023 є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,832 г.

Окрім цього, в житловому будинку за вищевказаною адресою виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-23/236-НЗПРАП від 05.01.2023 є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 8,364 г.

Всього в ході проведення обшуку вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, загальною масою 14,196 г, який ОСОБА_7 незаконно придбав, виготовив та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Форма вини: прямий умисел. ОСОБА_7 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Мотив кримінального правопорушення: виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів для власного вживання, без мети збуту.

Мета кримінальногоправопорушення: вживання наркотичних засобів.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 захисник в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить змінити вирок в частині призначення покарання та призначити ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України і за сукупністю злочинів зменшити строк покарання у виді позбавлення волі.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що ОСОБА_7 призначено занадто суворе покарання, яке не відповідає як тяжкості злочину так і особі засудженого, оскільки за своїми розмірами є явно несправедливим внаслідок суворості.

Вказує, що при призначенні покарання судом не було враховано, що ОСОБА_7 повністю визнав вину у скоєнні злочинів, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, добровільно і повністю відшкодував завдані збитки потерпілій ОСОБА_9 , утримує матір ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 22.03.2023, тобто мається відповідно до ст.66 КК України чотири обставин, які пом`якшують покарання.

Крім того зазначає, що суд не врахував молодий вік ОСОБА_7 , що раніше він не засуджувався до позбавлення волі, по місцю проживання ОСОБА_7 характеризується позитивно, потерпіла ОСОБА_9 ніяких матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_7 не має, так як ОСОБА_7 завдані збитки їй повністю відшкодовані.

Також вказує, що судом зовсім не враховано сімейний стан ОСОБА_7 у якого на утриманні знаходиться мати похилого віку, яка в умовах військового стану залишилася без будь-яких засобів існування, що підтверджується відповідним актом вуличного комітету, у зв`язку з чим вважає можливим призначити ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції захисник та обвинувачений підтримали апеляційну скаргу, подану в інтересах обвинуваченого. Прокурор заперечив проти доводів скарги просив вирок суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікація дій за ч. 4 ст.1 85 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, в умовах воєнного стану, за ч.1 ст.357 КК України як приховування офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів, за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненими протягом року після засудження за цією статтею є правильним та учасниками судового провадження не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 щодо призначення надто суворого покарання, яке не відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення через безпідставне незастосування положень ст. 69 КК України, колегія суддів вважає їх необгрунтованими виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

За змістом ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо (далі Постанова Пленуму №7).

Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вказані вимоги закону та роз`яснення зазначені у Постанові Пленуму №7, врахував обставини вчиненого та особу обвинуваченого, а саме: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими, нетяжким кримінальними правопорушеннями та кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який на обліках в лікарях нарколога та психіатра не перебуває, перебуває під динамічним наркологічним спостереженням в КП «ПО Центр терапії і залежності ПОР» з діагнозом психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, молодий вік та вчинення нових кримінальних правопорушень в період іспитового строку.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнав щире каяття та відшкодування шкоди, обставиною, що обтяжує покарання суд визнав рецидив злочинів.

Для застосування положень ст. 69 КК України, необхідно встановити декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення при цьому підлягає врахуванню і особа обвинуваченого. В іншому випадку застосування таких положень неможливе.

Колегію суддів не встановлено обставин які б не тільки пом`якшували покарання, а й істотно знижували ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а вказані захисником обставини не є такими.

Загальною підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням є результат об`єктивної можливості досягнення мети покарання без його реального виконання. Наявність цієї підстави підтверджується сукупністю обставин кримінального провадження, що передусім характеризують вчинений злочин і особу винного.

Ознаками, які характеризують особу винного та впливають на визначення загальної підстави звільнення від відбування покарання з випробуванням, є: вік; соціальний та професійний статус, робота або навчання; сімейний стан, діти; стан здоров`я, зловживання алкогольними напоями; щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, визнання вини; поведінка у побуті і на роботі чи за місцем навчання; відносини винного із потерпілим. також до вказаних обставин провадження, що зумовлюють рішення суду про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, належить: примирення з потерпілим, відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, тощо.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 в період іспитового строку повторно вчинив, у тому числі, тяжкі злочини з корисливою метою в умовах воєнного стану. Обвинувачений не працює, не займається суспільно-корисною працею, залежний від алкоголю, тобто на шлях виправлення не став.

Колегія суддів враховує наявність на утриманні обвинуваченого матері-інваліда, проте на правильність ухваленого вироку дана обставина не впливає.

Нових обставин, які б переконали колегію суддів у протилежному висновку ніж той, до якого дійшов суд першої інстанції, в ході апеляційного розгляду колегії суддів наведено не було.

З огляду на викладене вище, підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_7 , як про це ставиться питання в скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 376,404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 захисника в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4