Постанова

від 05.02.2024 по справі 523/17509/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2939/24

Справа № 523/17509/23

Головуючий у першій інстанції Середа І.В

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Стахової Н.В.

за участю секретаря судового засідання - Долгової В.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Одеська обласна державна лікарня ветеринарної медицини

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Норочевський Олександр Олександрович

на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 26 жовтня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Одеської обласної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Одеської обласної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на посаді начальника Одеської обласної державної лікарні ветеринарної медицини, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1049,49 грн за кожен робочий день, починаючи із 22 вересня 2023 року по день ухвалення рішення, та стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням у розмірі 68366,88 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що з 06 лютого 2023 року працював на посаді начальника у Одеській обласній державній лікарні ветеринарної медицини, яка знаходиться у підпорядкуванні Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Призначення та звільнення начальника Одеської обласної державної лікарні ветеринарної медицини здійснюється за наказами начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Так, 21 вересня 2023 року своїм наказом № 409-к Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звільнило позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Підставою для прийняття наказу став аудиторський звіт від 15 вересня 2023 року. Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки із аудиторським звітом його не ознайомили, не встановили розумного строку для надання пояснення за його результатами у порушення ч. 1 ст. 149 КЗпП України, що позбавляє правової можливості застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 та п. 2 ч. 1 ст. 147 КЗпП України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Суворовськогорайонного судуміста Одесивід 26жовтня 2023рокупостановлено відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Одеської обласної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу право на звернення з позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

Суд першої інстанції керувався тим, що зі змісту поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що посада начальника Одеської обласної державній лікарні ветеринарної медицини, яка знаходиться у підпорядкуванні Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та яку обіймав ОСОБА_1 , відноситься до державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу».

Предметом позовних вимог є поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Так, у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Вважає помилковим висновок суду, що справа підлягає розгляду в порядку КАС України, оскільки посада, яку він займав до звільнення, не відноситься до посад пов`язаних із публічною службою.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 в судовезасідання нез`явився, про часі місцерозгляду справиповідомлений належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала пояснення, в яких зазначила, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Так, при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач був посадовою особою юридичної особи публічного права, відносини між сторонами носять публічний характер.

Проте, такий висновок суду не відповідає вимогам закону.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Відповідно до п. 2 і п. 17 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, зміст поняття «публічна служба» охоплює поняття державної служби.

Посада державної служби - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу», далі - Закон).

Саме цим Законом регулюються відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, якщо інше не передбачено законом.

Встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника у Одеській обласній державній лікарні ветеринарної медицини.

Положенням про обласну державну лікарню ветеринарної медицини передбачено, що лікарню очолює начальник, який має повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки та стаж роботи на посаді лікаря ветеринарної медицини не менше трьох років. Начальник лікарні призначається на посаду і звільняється з посади начальником Головного управління.

Зазначеним Положенням посада начальника лікарні не віднесена до категорії посад державних службовців.

У матеріалах справи відсутні відомості про призначення позивача на посаду за результатами конкурсу, присвоєння йому рангу державного службовця відповідно до вимог ст.ст. 19, 39 Закону.

Тому, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не займав посаду державного службовця. Спір між сторонами не стосується проходження позивачем публічної служби, і на нього не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Це спір, що виник з трудових правовідносин, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Норочевський Олександр Олександрович, задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 26 жовтня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Н.В. Стахова