Справа № 149/3931/23
Провадження №2/149/170/24
Номер рядка звіту 61
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.02.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася з позовом про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гнатівка Хмільницького району Вінницької області помер спадкодавець - дядько позивача ОСОБА_6 , який на день смерті постійно проживав в с. Гнатівка Хмільницького району Вінницької області. Після смерті спадкодавця ОСОБА_6 відкрилася спадщина на спадкове майно до складу якого входить - земельна ділянка, розміром 1,6966 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0524886100:03:001:0248, яка розташована на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_6 на праві приватної власності; земельна ділянка, розміром 1,5184 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0524886100:03:001:0247, яка розташована на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_6 на праві приватної власності. Після смерті ОСОБА_6 в позивача виникло право на спадкування за законом відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України. Окрім позивача право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 виникло також в сестри ОСОБА_5 , брата - ОСОБА_2 , брата - ОСОБА_3 , брата - ОСОБА_4 . Також позивачу достеменно відомо, що на день смерті ОСОБА_6 проживав в с. Гнатівка Хмільницького району Вінницької області та його поховання здійснювала сестра - ОСОБА_5 . У встановлений законом строк ОСОБА_1 до нотаріальної контори не звернулась, оскільки не була обізнана про наявність спадковго майна. Від прийняття спадщини піля смерті спадкодавця позивачка не відмовлялась, про що відповідних заяв до нотаріальної контори не подавала. Оскільки у позивачки виникли труднощі у доведені факту родинних відносин з спадкодавцем, тому просить встановити факт, що ОСОБА_6 є її двоюрідним дядьком та визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріуса з метою прийняття спадшини.
Ухвалою суду від 05.12.2023 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 11.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати у її відсутність, позов підтримує повністю.
Представник Уланівської сільської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить прийняти рішення напідставі наявних в справі доказів.
Треті особи, на стороні позивача без самостійних вимог в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи у їх відстуність, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що також підтверджується довідкою про смерть № 28 від 21.08.2012 року( а.с 4,14)
ОСОБА_6 на день смерті в шлюбі не перебував, що підтверджується свідоцтвами про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 13.06.2008 р., серії НОМЕР_3 ( а.с. 15-16).
ОСОБА_6 є власником земельних ділянок розміром 1,6966 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0524886100:03:001:024 та 8розміром 1,6966 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0524886100:03:001:0248, які розташована на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області (а.с. 10-13)
Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась (а.с. 80 витребуваної цивільної справи №149/3119/22)
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище сторін після укладення шлюбу " ОСОБА_9 "( а.с. 18).
Факт родинних відносин позивачки з спадкодавцем підтверджено дослідженими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 17,18) та матеріалами цивільної справи №№149/3119/22 (а.с. 14,15,17-19)
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Як встановлено в судовому засіданні спадкодавець ОСОБА_6 являється двоюрідним дядьком позивача, що відноситься до третього ступеня споріднення, що передбачено ст. 1265 ЦК України.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Таким чином, від встановлення факту родинних відносин позивача зі спадкодавцем залежить виникнення її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 .
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким, відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.
Судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Оскільки строк на прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_6 закінчився і до цього часу ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала та не проживала разом зі спадкодавцем на час його смерті, то вона є такою, що пропустила строк на прийняття спадщини.
За змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.09.2017 року у справі №6-496цс17, передбачено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд вважає, що необізнаність позивачки про наявність спадкового майна її дядька є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, тому за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача та третіх осіб, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини у чотири місяці.
Керуючись ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265,273,354,355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 роки ОСОБА_6 є дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк чотири місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , про що в Книзі реєстрації смертей 21.08.2012 зроблено актовий запис № 26 .
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінченнястроку дляподання апеляційноїскарги,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Марина РОБАК
Суд | Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2024 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116967298 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Робак М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні