Ухвала

від 14.02.2024 по справі 947/4699/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/4699/24

Провадження № 2/947/2128/24

УХВАЛА

про повернення позову

14.02.2024

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

05.02.2024 року позивач звернувся з позовною заявою, в якій просив зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» вчинити певні дії та стягнути з відповідача неустойку та моральну шкоду.

Одночасно із поданням позову позивачем була подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 08.02.2024 року подана заява була залишена без руху.

У вказаній ухвалі позивачу надано строк для усунення зазначених недоліків не пізніше п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Зазначена ухвала була направлена на електронну пошту позивача та отримана ним 08.02.2024 року.

13 лютого 2024 року позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позову та уточнену позовну заяву.

Разом з тим, позивачем було в не повному обсязі усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 08.02.2024 року, а саме, не сплачено судовий збір.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначав, що 14.02.2019 року ним було придбано у відповідача майнові права на новозбудоване майно, сплачено повну суму, проте відповідач у відповідності до Договору купівлі-продажу майнових прав не передав йому майнові права на новозбудоване майно та документи, необхідні для державної реєстрації права власності на об`єкт житлової нерухомості - апартаменти АДРЕСА_1 , а також у відповідності до умов статей 526, 527, 530-532, 610, 611, 624ЦК України не сплатив неустойку.

У зв`язку з чим просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» відповідно до умов договору купівлі-продажу від 14.02.2019 року передати ОСОБА_1 майнові права на новозбудоване майно та документи, що необхідні для державної треєстрації права власності на об`єкт житлової нерухомості - апартаменти АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача суму зобов`язання по оплаті процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 384497грн., інфляцію у розмірі 25653,59грн. 3% річни- у розмірі 4965,81грн., та моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень., зобов`язати відповідача передати йому виконання оздоблювальних робіт та укласти акт приймання-передачі.

Позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору посилався на Закон України "Про захист прав споживачів", при цьому суд зазначає, що згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Позивачем не обґрунтовані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів» шляхом визначення, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України), що в свою чергу підтверджено і позивачем, в тому числі і посиланням на відповідні норми матеріального права.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону. Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин. Жодна з перелічених у ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду. Велика Палата Верховного Суду України у своїй постанові від 07.04.2020 року по справі 743/534/16-ц визначила, що за пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» у значенні цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відтак, на правовідносини між позивачем та відповідачем не поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів», так як даний позов виник саме з договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна та між сторонами склались зобов`язальні правовідносини.

Зважаючи на викладене суддя вважає, що позивачем в установленому законом порядку не усунуто недоліки позову, а відтак позовна заява разом з заявою про забезпечення позову підлягає поверненню.

Відповідно до вимог частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.185 ЦПК України суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ВЕСТ БІЛДІНГУКРАЇНА» прозахист правспоживачів повернути позивачу.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.