Ухвала

від 14.02.2024 по справі 522/31/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 522/31/24

Провадження № 2/947/2238/24

УХВАЛА

14.02.2024 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Калініченко Л.В., оглянувшги матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Споживчого товариства «Будова Бріз» про визнання права власності на майнові права та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02.01.2024 року до Приморського районного суду міста Одеси, через засоби поштового зв`язку, яка надіслана 29.12.2023 року, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Споживчого товариства «Будова Бріз» про визнання права власності на майнові права та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивачем заявлені наступні вимоги:

- визнати майнові права ОСОБА_1 , як пайовика на нежитлове приміщення під №КНЗ у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 34,7 кв.м., із внесеною часткою на розрахунковий рахунок Споживчого товариства «Будова Бріз», в розмірі 32500,00 доларів США;

- зобов`язати Споживче товариство «Будова Бріз» прийняти ОСОБА_1 в асоційовані члени СТ «Будова Бріз» та укласти договір асоційованого членства в споживчому товаристві з внесеною часткою за нежитлове приміщення №КНЗ у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 34,7 кв.м., в розмірі 32500,00 доларів США.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 08.01.2024 року матеріали справи за вказаним позовом передані до Київського районного суду міста Одеси за територіальною юрисдикцією.

08.02.2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Київського районного суду міста Одеси.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В. та передані головуючому 09.02.2024 року.

Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.

Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положеньКонституції України.

Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позову надано квитанцію №ПН479 від 29.12.2023 року про сплату судового збору в сумі 1073,00 грн.

Перевіряючи вірність сплаченого судового збору у вказаному розмірі за пред`явленим позовом, суддею встановлено наступне.

У позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги до двох відповідачів, з яких: однак вимога майнового характеру з визначеною ціною позову в сумі 1113560,00 грн. до ОСОБА_3 та вимога немайнового характеру про зобов`язання вчинити певні дії до ТОВ «Будова Бріз».

Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приймаючи скерування позивачем позовної заяви до суду 29.12.2023 року, то ставки судового збору підлягають визначенню від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 року з 01 січня встановлений у розмірі 2684,00 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру справляється у розмірі 1073,60 коп.; майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1073,60 грн. та не більше 13420,00 грн.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За наслідком чого, за пред`явленим позовом:

- в частині вимоги немайнового характеру, підлягає до сплати судовий збір в сумі 1073,60 грн.;

- в частині вимоги майнового характеру, підлягає до сплати судовий збір в сумі 11135, 60 грн.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що позивачкою сплачено судовий збір за пред`явленим позов в неналежному розмірі.

За наслідком чого, позивачеві необхідно:

- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, який становить у розмірі 11135,60 грн.;

- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою немайнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1073,60 грн.

Суд зазначає, що сплатасудового зборупозивачем підлягає у вищевказаних судом розмірах, однак за вирахуваннямвже сплаченоїсуми судовогозбору урозмірі 1073,00грн., отже в загальнійсумі доплата судового збору підлягає урозмірі 11136,20грн. (11135,60+1073,60 = 12209,20 -1073,00 = 11136,20).

Суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101;Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526;Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);Код банку отримувача (МФО)- 899998;Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756;Код класифікації доходів бюджету: 22030101;Призначення платежу; *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Київський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа);

У разі доплати судового збору, суд роз`яснює позивачеві про необхідність надати відкорегований орієнтовний розрахунок судових витрат.

Крім того, суд звертає увагу, що 18.10.2023 набув чинності Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України, а саме.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в редакції станом на час звернення до суду позовної заяви, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Абз.2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно учасників справи.

За наслідком чого позивачеві необхідновказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно учасників справи: позивача та відповідачів.

Крім того, як вбачається, представництво інтересів позивача здійснюється фаховим адвокатом Торган Л.М.

Частиною 6 статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Отже, представник позивачазобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, про що необхідно повідомити суд, зазначивши відомості про наявний Електронний кабінет з зазначенням РНОКПП представника позивача, для перевірки зазначених обставин.

Роз`яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано,що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормамиЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях175і177цьогоКодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеноїабзацом другимчастини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно достатті 14цього Кодексу.

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 14, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Споживчого товариства «Будова Бріз» про визнання права власності на майнові права та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Споживчого товариства «Будова Бріз» про визнання права власності на майнові права та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачевістрок дляусунення недоліківподаної заяви п`ятьднів здня отриманнякопії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.