Справа № 712/772/24
Провадження№ 2-о/712/70/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Романенко В.А.
за участю секретаря Мельник А.П.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залісуду м.Черкаси цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вільшанська об`єднана територіальна громада Городищенського району, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , онукою якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт на користь онуків - ОСОБА_3
та ОСОБА_1 . Вказаний заповіт посвідчений старостою с. В`язівок Виконавчого
комітету Вільшанської селищної ради Городищенського району, Черкаської області.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої в тому числі увійшла
земельна ділянка площею 4.30 та., кадастровий номер 7120382500:02:001:0605.
З метою оформлення спадщини заявник звернулась до приватного нотаріуса Городищенського
міського нотаріального округу Бакуменко А.С., що підтверджується копією витягу про реєстрацію в
Спадковому реєстрі.
В ході перегляду документів з`ясувалося, що у витягах з Державного земельного кадастру про
земельну ділянку на вищезазначений кадастровий номер допущено помилку під час реєстрації права
власності на земельну ділянку, а саме в графі ПІБ власника земельної ділянки вказано « ОСОБА_2 » та в графі документ, який є підставою виникнення права власності не зазначено серію державного акту на право приватної власності на землю.
Зазначене унеможливлює видачу приватним нотаріусом свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
Звернувшись до Управління надання адміністративних послуг ГУ Державного земельного
кадастру у Черкаській області з метою внесення змін у Державний земельний кадастр у відповідності
до Державного акту на право власності на земельну ділянку у відповідності до Державного акту на
право власності на земельну ділянку серії III - ЧР № 042082, Заявнику було відмовлено з підстав
неможливості внесення таких змін, оскільки реєстрація права власності проводилась іншим
реєстратором.
На даний момент Заявник позбавлена можливості внести зміни в досудовому порядку та
вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має значення.
Просить встановити факт належності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 витягів на земельну ділянку під кадастровим номером № 7120382500:02:001:0605, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III - ЧР № 042082 від 03 жовтня 2002 року.
Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору залишити за Заявником.
Заявник в судове засідання не з`явилася, скерувала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, заяву підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Представник виконавчого комітету Вільшанської селищної ради в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без участі представника Вільшанської селищної ради та погоджується щодо прийняття рішення на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Так в п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу, який необхідний заявнику для призначення пенсії.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , онукою якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт на користь онуків - ОСОБА_3
та ОСОБА_1 . Вказаний заповіт посвідчений старостою с. В`язівок Виконавчого
комітету Вільшанської селищної ради Городищенського району, Черкаської області.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої в тому числі увійшла
земельна ділянка площею 4.30 та., кадастровий номер 7120382500:02:001:0605.
З метою оформлення спадщини заявник звернулась до приватного нотаріуса Городищенського
міського нотаріального округу Бакуменко А.С., що підтверджується копією витягу про реєстрацію в
Спадковому реєстрі.
В ході перегляду документів з`ясувалося, що у витягах з Державного земельного кадастру про
земельну ділянку на вищезазначений кадастровий номер допущено помилку під час реєстрації права
власності на земельну ділянку, а саме в графі ПІБ власника земельної ділянки вказано « ОСОБА_2 » та в графі документ, який є підставою виникнення права власності не зазначено серію державного акту на право приватної власності на землю.
Зазначене унеможливлює видачу приватним нотаріусом свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
Звернувшись до Управління надання адміністративних послуг ГУ Державного земельного
кадастру у Черкаській області з метою внесення змін у Державний земельний кадастр у відповідності
до Державного акту на право власності на земельну ділянку у відповідності до Державного акту на
право власності на земельну ділянку серії III - ЧР № 042082, Заявнику було відмовлено з підстав
неможливості внесення таких змін, оскільки реєстрація права власності проводилась іншим
реєстратором.
На даний момент Заявник позбавлена можливості внести зміни в досудовому порядку та
вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має значення.
За положеннями п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Відповідно до пункту 12 Постанови №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, і 1 ІІПВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Згідно правил статті 79 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно правил статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовим угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити заяву.
Керуючись ст.ст.76, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вільшанська об`єднана територіальна громада Городищенського району, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , витягів на земельну ділянку під кадастровим номером № 7120382500:02:001:0605, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III - ЧР № 042082 від 03 жовтня 2002 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий: В.А. Романенко
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2024 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116973071 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Соснівський районний суд м.Черкас
Романенко В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні