Постанова

від 09.02.2024 по справі 208/945/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/945/24

№ провадження 3/208/874/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2024 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, працює заступником головного бухгалтера КНП КНР «Міська лікарня № 9», проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 10.03.1998 року, Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення № 1490 від 30.11.2023 року, -

встановив:

В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов 08.02.2024 року матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 1490 від 30.11.2023 року, слідує, що 06.07.2023 року, головним державним інспектором фактичних перевірок ГУ ДПС у Дніпропетровській області при проведенні перевірки КНП КНР «Міська лікарня № 9» (код ЄДРПОУ 01985860), було встановлено, що заступник головного бухгалтера КНП КНР «Міська лікарня №9» ОСОБА_1 , 21.11.2023 року о 14:54 годині, в касі КНП КНР «Міська лікарня №9» розташованої за адресою: м. Кам`янське пр. Аношкіна, 72, провела розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушила п. 1 та п. 2 ст.3ЗУ від06.07.1995року №265-95-ВР«Про застосуванняреєстраторів розрахунковихоперацій усфері торгівлі,громадського харчуваннята послуг» (із змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно дост.2 КУпАПзаконодавство України про адміністративні правопорушення складається з цьогоКодексута інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цьогоКодексузастосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно дост.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно дост.19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Таким чином, законодавство України про адміністративні правопорушення складається зКодексу України про адміністративні правопорушеннята інших законів України, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Вказані дії орган, який розглядає справу повинен вчинити для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому суд зазначає, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Аналіз змісту диспозиції ч. 1ст. 155-1 КУпАПдає підстави дійти висновку про те, що на законодавчому рівні передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом правопорушень, передбачених вказаною статтею, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.

Частина 1ст. 155-1 КУпАПє бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Відтак,ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95ВРзі змінами та доповненнями визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»передбачено вичерпний перелік обов`язків.

Частиною 1 ст.55ГК України визначено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 2ст.55Господарського кодексуУкраїни суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно доЦивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цьогоКодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Разом із тим, відповідно до санкції ч.1ст.155-1КУпАП адміністративіне стягнення за порушення вимог вказаної статті підлягають особи, які здійснюють розрахункові операції та посадові особи.

Системне тлумачення вказаних вище норм ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»таГПК України дає підстави дійти висновку, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.155-1 КУпАПє суб`єкти господарювання (посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) та особи, які здійснюють розрахункові операції відповідно до своїх функціональних обов`язків.

Накладення стягнення за порушення порядку проведення розрахункових операцій на інших осіб не передбачається, внаслідок чого порушення порядку проведення розрахункових операцій з боку інших осіб не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.155-1КУпАП.

Відповідно до наданих суду матеріалів, доказів того що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах та працює заступником головного бухгалтера КНП КНР «Міська лікарня № 9» та має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, тобто є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення не надано, так само як і не надано суду що на неї покладені функціональних обов`язків, щодо здійснення розрахункових операцій.

Єдиними доказами, в яких вказується про факт порушення покладених на ОСОБА_1 функціональних обов`язків, щодо здійснення розрахункових операцій, є протокол про адміністративне правопорушення та копія акту (довідки) фактичної перевірки, при цьому вказані докази не містять посилань на наказ призначення її на посаду та посадову інструкцію чи інший документ, якими на ОСОБА_1 покладено вищезазначені обов`язки.

Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд немає реальної можливості дати оцінку неналежно та неповно зібраним доказам щодо обставин справи, які є істотними для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року(з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Пунктом 39 рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року (Заява № 16347/02) Суд зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбаченихКодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року).

Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до абзацу другого пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення» норми Кодексу Українипро адміністративніправопорушення не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимогстатті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

За приписамист. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАПвизначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зіст.62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Уст. 7 КУпАПзазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, з метою недопущення порушення конституційних прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, доходжу висновку, що протокол про адміністративне правопорушення необхідно направити для належного оформлення посадовій особі, яка складала протокол про вчинення адміністративного правопорушення для забезпечення всіх передбачених законом заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно надіслати до відповідного суду за належною підсудністю з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, за змістом якої, у справах про адміністративні правопорушення, що підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 268, 277, 278, 155-1ч.1 КУпАП,

постановив:

Протоколи про адміністративне правопорушення № 1470 від 30.11.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 155-1 КУпАП, повернути до ГУ ДПС у Дніпропетровській областідля належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Івченко Т. П.