Ухвала

від 14.02.2024 по справі 1-71/2004

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 1-71/2004

Провадження № 1-в/638/166/24

УХВАЛА

Іменем України

14 лютого 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна про видачу дубліката виконавчого листа № 1-71/2004 на виконання вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2004 року щодо ОСОБА_3 , засудженої за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ст. 70 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ХНУ імені Н.В. Каразіна звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа на виконання вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2004 року щодо ОСОБА_3 , засудженої за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ст. 70 КК України, яким стягнуто з останньої на користь університету 89990,51 грн.

Заява обґрунтована тим, що 11.03.2004 р. Дзержинським районним судом м. Харкова було ухвалено вирок, яким зобов`язано ОСОБА_3 сплатити на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна 89990,51 грн. Виконавчий лист, виданий на підставі вищезазначеного вироку, згодом було втрачено при пересилці від відділу Державної виконавчої служби до університету, у зв`язку з чим постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.07.3013 р. було видано дублікат виконавчого листа. Однак після звернення університет з листами до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові та до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові з проханням надати інформацію про стан виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа встановлено, що виконавче провадження № 40098293 у Холодногірсько-Новобаварському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові було закінчено відповідно до постанови державного виконавця 26.03.2015 та направлено за місцем роботи боржника до Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ. Шевченківський відділ державної виконавчої служби повідомив про відсутність відомостей щодо перебування на виконанні у нього виконавчого листа.

При цьому вирок суду на даний час не виконано, борг засудженої перед університетом досі є складає 82 488,41 грн. Оскільки виконавчий лист втрачено, заявник просив суд видати дублікат виконавчого листа замість втраченого виконавчого листа по справі № 1-71/2004 відповідно до вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.03.2004 р., яким з ОСОБА_3 стягнуто 89990,51 грн. на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Відповідно до ч. 3 ст. 535 КПК України у разі, якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатись до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Частиною 5 ст. 128 КПК України встановлено, що якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків», питання про видачу дубліката виконавчого листа по цивільному позову, розглянутому в кримінальній справі вирішується за нормами ЦПК України.

Оскільки, чинним КПК України не врегульовано питання заміни стягувача у виконавчому листі, який виданий внаслідок вирішення цивільного позову під час розгляду кримінального провадження, суд вважає, що застосуванню підлягають норми ЦПК України.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2004 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, та з урахуванням ст. 70 КК України призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обслуговуванням матеріальних цінностей на 1 рік без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Цим же вироком стягнуто з ОСОБА_3 на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна грошові кошти у розмірі 89990,51 грн.

Вирок набрав законної сили та на його виконання видано виконавчий лист.

Дублікат виконавчого листа № 1-71/2004 від 16.08.2013 пред`явив до виконання до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові.

Відповідно до листа Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові від 02.12.2021/144838, який надійшов до університету 29.12.2021, виконавче провадження № 40098293 було закінчено відповідно до постанови державного виконавця 26.03.2015 та направлено за місцем роботи боржника до Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ.

У листі від 31.08.2021 р. № 95981/19.6-34 Шевченківський відділ державної виконавчої служби повідомив про відсутність відомостей щодо перебування на виконанні у нього виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна боргу у сумі 89990,51 грн. Також зазначається, що строк зберігання Журналу обліку виконавчих проваджень, виконавчих проваджень, переданих до архіву, становить 3 роки та документи після закінчення строку зберігання підлягають знищенню.

Встановлені обставини свідчать про втрату виконавчого листа при пересилці його засобом поштового зв`язку його з одного відділу ДВС до іншого.

При цьому вирок суду не виконано, заборгованість засудженої перед університетом досі є складає 82 488,41 грн

Факт відсутності виконавчого документа у заявника та в органах державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.10.2019 р. у справі №2-6471/06, провадження № 61-11034св19.

Статтею 129 Конституції України визначено та встановлено обов`язковість рішень суду.

Таким чином, заявник позбавлений прав, гарантованих йому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, стосовно повного та належного виконання рішення з причин ймовірної втрати виконавчого документу та обставин, які об`єктивно не залежали від його волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ІІПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідних положень» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати Його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч. 1 статті 431 ІІПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За приписом ст. 433 ЦПК України v разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав

Конституційний Суд України в рішенні від 27.01.2010 року № З-рп/2010 у справі № 1- 7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Постановою Верховного Суду по справі № 2-12454/10 від 13.01.2020 року визначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі № 6/256, від 26.04.2018 р. у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-ц.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦП К України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі N9 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Таким чином, стягувач в порядку ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» має право на виконання судового рішення, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Нормами матеріального права України передбачено засади захисту особою своїх цивільних прав та інтересів (положення ст.ст.15,16 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності з нормами Конституції України та положень ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною цивільного процесу, а несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить ч.І ст.6 Конвенції, і є порушенням права на суд (зокрема, в рішенні по справі Горнсбі проти Греції, Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії тощо).

Таким чином, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що принцип виконання судового рішення, надання стороні права на виконання судового рішення на її користь, є невід`ємною складовою права на справедливий суд згідно ч.І ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На сьогоднішній день, вирок Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 1-71/2004 не є виконаним, а заборгованість засудженої не погашена.

Згідно ч. 2 ст. 433 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Оскільки дублікат виконавчого листа буде повторно пред`явлений на примусове виконання , то він мас відповідати вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» - зокрема у виконавчому листі мас бути зазначений строк пред`явлення до виконання. З огляду на те, що в оригіналі виконавчого листа фактично був зазначений строк пред`явлення до виконання, який реально вже минув, а також в силу ст. 22, 23 Закону України «Про виконавче провадження» також вже фактично минув строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання то при вирішенні судом питання видачі дубліката виконавчого листа необхідно одночасно вирішити питання поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Згідно Розділу XIII ЦПК України в редакції (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2229-VIII від 07.12.2017) п. 17.4 у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення по суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, стягувач ХНУ імені Н.В. Каразіна в порядку ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» має право на виконання судового рішення, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим суд задовольняє заяву у повному обсязі.

Керуючись ст. 128, 534, 535, 537, 539 КПК України, ст. 431,433. п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна про видачу дубліката виконавчого листа № 1-71/2004 на виконання вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2004 року щодо ОСОБА_3 , засудженої за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ст. 70 КК України - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа № 1-71/2004 на виконання вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2004 року про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, код ЄДРПОУ 02071205, адреса: м. Харків, м-н Свободи, 4, грошових коштів у розмірі 89990,51 грн (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 51 копійка).

Визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа № № 1-71/2004 та поновити Харківському національному університету імені В.Н. Каразіна строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_1