Рішення

від 14.02.2024 по справі 636/3280/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3280/23 Провадження 2/636/354/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Старосалтівська територіальна громада Чугуївського району Харківської області, про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього заподіяну шкоду водним живим ресурсам у розмірі 111299,00грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ході рибоохоронної роботи державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення від 26.01.2023 №004973 за порушення відповідачем правил рибальства, а саме: на Печенізькому водосховищі поблизу с. Хотімля Чугуївського району Харківської області останній забороненим знаряддям лову риби - сітками - виловив рибу: карась сріблястий 1 шт., судак 8 шт., товстолоб 13 шт., лящ 7 шт., лин 2 шт., щука 4 шт., сом 1 шт., загальною вагою 51.6 кг., чим порушив розділ 4 п.1 п.п. 1 Правил любительського та спортивного рибальства, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.85 КУпАП. Завдано збитків рибному господарству України на суму 111299.00 грн. Вищевказаний протокол направлено до Машівського районного суду Полтавської області, постановою якого 13.04.2023 по справі №948/519/23 ОСОБА_1 визнано винним за ч.4 ст.85 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340.00 грн. Постанова суду набрала законної сили 25.04.2023. Позивач направив відповідачу лист-претензію про відшкодування завданих збитків, однак збитки не відшкодовані. У зв`язку з чим представник позивача просить стягнути з відповідача завдані правопорушенням збитки, завдані водним живим ресурсам на суму 111299.00 грн.

Відповідач надав до суду заперечення, а яких просив відмовити у задоволенні позову, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме не конкретизовано місце вчинення, оскільки затримано відповідача не на водосховищі, а у с. Хотімля. Крім того вказує, що сітку з рибою він знайшов, другий примірник протоколу з додатками йому надано не було, сума збитків оголошена не була, в протоколі відсутні підписи свідків. Також зазначено, що відповідач та його дружина є пенсіонерами, отримують маленьку пенсію, хворіють регулярно проходять лікування. Крім того, відповідач не погоджується з постановою КМУ про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів, та вказував, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення у Машівському районному суд Полтавської області відбувався без його участі, призначений постановою штраф та судовий збір він сплатив, а тому повторно бути притягувати його до відповідальності за сумнівне правопорушення не можна.

Представник позивача надав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання, призначені на 18.10.2023 та 14.02.2024 не з`явився, про місце та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про розгляд справи без його участі або відкладення судового засідання не надходило, подавав заперечення на позов.

Представник третьої особи подала заяву, в якій просила розгляд справи провести без їх участі.

Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії протоколу №004973 про адміністративне правопорушення від 26.01.2023 (а.с.9-10), складеного інспектором відділу охорони водних біоресурсів Трущенко О.С., 26.01.2023 о 15:50 год. за адресою: Харківська обл., Чугуївський (колишній Вовчанський) район, с. Хотімля, на Печенізькому водосховищі, гр. ОСОБА_1 здійснював вилов риби забороненими знаряддями лову, а саме, льосковими сітками у кількості 3 шт. та впіймав рибу, зокрема: судак 8 шт., товстолобик 13 шт., лящ 7 шт., лин 2 шт., щука 4 шт., сом 1 шт., карась 1 шт., загальною вагою 51.6 кг.

Згідно опису-оцінки (а.с.12) ОСОБА_1 виловив 36 свіжих рибин, а також вилучено 3 льоскових сітки, які, згідно копії приймальних актів б/н від 26.01.2023 (а.с.13) передано на зберігання на склад за адресою: м. Вовчанськ, вул. Колокольцова, 6.

Згідно постанови Машівського районного суду Полтавської області від 13.04.2023, яка набрала законної сили 25.04.2023 (а.с.8), 26.01.2023 о 15:50 год. за адресою: Харківська обл., Чугуївський (колишній Вовчанський) район, с. Хотімля, на Печенізькому водосховищі, гр. ОСОБА_1 здійснював вилов риби забороненими знаряддями лову, а саме, льосковими сітками у кількості 3 шт. та впіймав рибу, зокрема: судак 8 шт., сом 1 шт., карась 1 шт., загальною вагою 51.6 кг. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340.00 грн., вилучені сітки та рибу конфісковано.

Згідно копії розрахунку матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 26.01.2023 (а.с.11) загальна сума заподіяної адміністративним правопорушенням шкоди складає 111299.00 грн.

Відповідачем надано копії медичних документів (а.с.40-61) на підтвердження стану його здоров`я та наявності ряду захворювань.

У відповідності з вимогами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, до кола судових документів, обов`язкових для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій або бездіяльності особи, закон відносить також і постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, яка має преюдиційний характер щодо питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Згідно ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Положеннями ст.37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

З приводу заперечень відповідача суд зазначає наступне. Предметом розгляду вказаної справи є питання відшкодування завданих адміністративним правопорушенням збитків. Питання щодо невідповідності протоколу №004973 про адміністративне правопорушення від 26.01.2023 вимогам законодавства мало вирішуватись відповідним судом під час розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення. Так,, позивачем до суду надано копію постанови Машівського районного суду Полтавської області від 13.04.2023, яка набрала законної сили, а в своїх письмолвих запереченнях відповідач зазначив, що штраф за вказаною постановою ним сплачено. Наведена обставина, на думку суду свідчить про те, що відповідач фактично погодився як з висновками суду щодо наявності в його діях складу відповідного адміністративного правопорушення, так і з видом стягнення, застосованим щодо нього. Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд розподіляє судові витрати згідно зі статтею 141 ЦПК України, при цьому, судом враховуються надані відповідачем докази щодо встановлення йому ІІ групи інвалідності.

Згідно з п.9 ч.1 ст.5 закону «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп. Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.88 ЦПК. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів (ч.2 цієї статті).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 76, 81, 82, 141, 206, 264, 265, 279, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Старосалтівська територіальна громада Чугуївського району Харківської області, про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Старосалтівської територіальної громади Чугуївського району Харківської області (одержувач: ГУК Харківської області/Старий Салтів СТГ/24062100, код 37874947, МФО 899998, номер рахунку НОМЕР_1 ) заподіяну водним живим ресурсам шкоду у розмірі 111299 (сто одинадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп.

Судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) компенсувати позивачу, Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області (код ЄДРПОУ 40850837, банк отримувач ДКСУ м.Київ рахунок НОМЕР_2, МФО 820172) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.О. Золотоверха