Рішення

від 18.12.2023 по справі 495/6348/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/6348/23

Номер провадження 2/495/3230/2023

18 грудня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

за участі секретаря судових засідань Саханова О.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв м.Білгород-Дністровськомуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Татарбунарська державнанотаріальна контораОдеської області про визнання права власності на спадкове майно -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувсясуду зпозовом до ОСОБА_2 ,третя особа:Татарбунарська державнанотаріальна контораОдеської області про визнання права власності на спадкове майно в якому просить суд:

- скасувати свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом від 15.06.2010 року № 1458, видане ОСОБА_2 Татарбунарською державною нотаріальною конторою в частині частки спадкового майна;

- визнати за ОСОБА_1 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) РНОКПП НОМЕР_1 , право на обов?язкову частку у спадщині після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини спадкового майна - земельної ділянки площею 6,17 га, розташованої на території Безім?янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 452991, виданого 18.02.2002 року на підставі рішення VIII сесії ХХІ скликання Безім?янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 01.10.2001 року №86, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 3750, кадастровий номер 5125080300:01:001:0082, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Білгород-ДЖністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одекської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 28.06.2021 року за актовим записом № 71 від 13.08.1957 року, складеним Виконавчим комітетом Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Безім`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за актовим записом № 8 від 31.07.2009 року.

Після її смерті відкрилась спадщина земельна ділянка площею 6,17 га розташованої на території Безім`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 452991, виданого 18.02.2002 року на підставі рішення VIII сесії XXIII скликання Безім`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 01.10.2001 року №86, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №3750, кадастровий номер 5125080300:01:001:0082, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 15.01.2010 року відкрито спадкову справу, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру № 22626404, виданого Татарбунарською державною нотаріальною конторою.

Спадщину отримав за заповітом відповідач, онук померлої та син Позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 15.06.2010 року, рег № 1458, виданим Татарбунарської державною нотаріальною конторою.

Позивач ОСОБА_1 на день смерті своєї матері вже був особою з інвалідністю, що підтверджується пенсійним посвідченням від 21.01.2009 року, а тому має право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту.

У разі, якби спадкування відбувалося за законом, спадкоємцями І черги за законом є тільки Позивач.

Таким чином, при спадкуванні за законом йому б належала 1/1 частина спадкового майна. Позивач як непрацездатний син померлої має право на обов`язкову частку 1/2 від спадкового майна. Звернувшись до нотаріуса, Позивач отримав постанову про відмову у вчинені нотаріальної дій від 26.01.2023 року №31/02-31, мотивуючи тим, що Позивач подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову частку лише 26.01.2023 року, тому пропустив 6-місячний строк для прийняття спадщини, тому запропоновано звернутись до суду.

Рух справи у суді.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 10.07.2023року було витребувано від Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області (68100, Одеська область, м. Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Тура, 48) копію спадкової справи №09/2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 09.10.2023року було витребувано від Саратської державної нотаріальної контори Одеської області (68200, Одеська область, м. Білгород-Дністровський р-н, смт. Сарата, вул. Чкалова, буд. 2) копію спадкової справи №09/2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 01.11.2023року буловитребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сулакова Івана Івановича (68200, Одеська область, м. Білгород-Дністровський р-н, смт. Сарата, вул. Чкалова, буд. 6) копію спадкової справи №09/2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 03.12.2023року було закрито провадження по справі.

У засідання позивач, не з`явився, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду та оголошення про виклик, яке було розміщено на офіційному веб-порталі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Судові повістки, які надсилалася відповідачу за останньою адресою його відомого місця проживання: АДРЕСА_1 , на судові засідання, були повернуті до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином суд здійснив все залежне від нього задля повідомлення відповідача.

Згідно з ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідноч.1ст. 223 ЦПК України, у порядкуст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наявності умов, передбаченихч.1ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є визнання права п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Безім`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за актовим записом № 8 від 31.07.2009 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 28.06.2021 року за актовим записом № 71 від 13.08.1957 року, складеним Виконавчим комітетом Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина зокрема на земельну ділянку площею 6,17 га розташованої на території Безім`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 452991, виданого 18.02.2002 року на підставі рішення VIII сесії XXIII скликання Безім`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 01.10.2001 року №86, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №3750, кадастровий номер 5125080300:01:001:0082, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 15.01.2010 року відкрито спадкову справу, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру № 22626404, виданого Татарбунарською державною нотаріальною конторою.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 склала заповіт, який було посвідчено секретарем Безім`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 02.08.2000 року реєстровий номер №52.

Згідно вищезазначеного заповіту, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті, заповіла все своє майно де б воно не знаходилось і з чого воно б не складалося своєму онукові ОСОБА_2 .

З матеріалів спадкової справи № 09/10 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що спадщину отримав за заповітом відповідач, онук померлої та син Позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 15.06.2010 року, реєстраційний номер № 1458, виданим Татарбунарської державною нотаріальною конторою.

Позивач ОСОБА_1 на день смерті своєї матері був особою з інвалідністю, що підтверджується пенсійним посвідченням від 21.01.2009 року, а тому відповідно до вимоги чинного законодавства має право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту.

Позивач як непрацездатний син померлої має право на обов`язкову частку 1/2 від спадкового майна.

Звернувшись до нотаріуса, Позивач отримав постанову про відмову у вчинені нотаріальної дій від 26.01.2023 року №31/02-31, мотивуючи тим, що Позивач подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову частку лише 26.01.2023 року, тому пропустив 6-місячний строк для прийняття спадщини, тому запропоновано звернутись до суду.

У п. 20 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, зазначено, що за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 лютого 2014 року (справа № 1-1/2014) у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 ЦК України роз`яснено, що зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 ЦК України щодо права на обов`язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів I, II та III груп, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний».

Згідно пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються ВСІ спадкоємці за законом першої черги.

Позивач встановлену інвалідність ІІ групи безстроково, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 від 21.09.2009 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачка є спадкоємець першої черги, то вона має обов`язкову частку спадщині до майна померлої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обов`язкова частка у спадщині визначається в розмірі ПОЛОВИНИ від тієї частки, яка належала б кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту (ч. 1 ст. 1241 ЦК України).

Спадкоємцем за заповітом є рідний онук померлої та син позивача ОСОБА_2 , який успадкував земельну ділянку площею 6,17 га, розташованої на території Безім?янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 452991, виданого 18.02.2002 року на підставі рішення VIII сесії ХХІ скликання Безім?янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 01.10.2001 року №86, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 3750, кадастровий номер 5125080300:01:001:0082, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стаття 328 Цивільного кодексу Українипередбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно змісту ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідност.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першучергу право на спадкування за закономмають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.131 ЗК Українигромадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності отримується в порядку, визначеному законом.

Висновки суду

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем цілком обґрунтовано заявлені вимоги про визнання за ним права власності на 1/2 частини спадкового майна - земельної ділянки площею 6,17 га, розташованої на території Безім?янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 452991, виданого 18.02.2002 року на підставі рішення VIII сесії ХХІ скликання Безім?янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 01.10.2001 року №86, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 3750, кадастровий номер 5125080300:01:001:0082, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги та має обов`язкову частку, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 11, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 12, 19, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 280-289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Татарбунарська державнанотаріальна контораОдеської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Скасувати свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом від 15.06.2010 року № 1458, видане ОСОБА_2 Татарбунарською державною нотаріальною конторою в частині частки спадкового майна.

Визнати за ОСОБА_1 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) РНОКПП НОМЕР_1 , право на обов?язкову частку у спадщині після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини спадкового майна - земельної ділянки площею 6,17 га, розташованої на території Безім?янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 452991, виданого 18.02.2002 року на підставі рішення VIII сесії ХХІ скликання Безім?янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 01.10.2001 року №86, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 3750, кадастровий номер 5125080300:01:001:0082, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Боярський