Рішення

від 29.01.2024 по справі 579/1575/23

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/1575/23

2/579/12/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Придатка В.М.

з участю: секретаря судового засідання Клишкової Ю.В.,

представника позивача прокурора Драшпуль Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець цивільну справу за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод», Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

встановив:

заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1941, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Дубовицької сільської ради Кролевецького району Сумської області (на даний час входять до складу Кролевецької ОТГ Сумської області). Треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод», Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_2 .

Заявлені вимоги мотивує тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.01.2021 № 18-579/16-21-сг затверджено документацію із землеустрою та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5922683400:02:001:1941, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Дубовицької сільської ради Кролевецького району Сумської області (на даний час входить до складу Кролевецької ОТГ Сумської області).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.01.2021 № 18-579/16-21-сг державним реєстратором виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області Рекухою С.О. 08.02.2021 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, номер запису 40491800.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу Сумської області Дячок В. О., зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 відчужено на користь ОСОБА_1 .

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка передана в користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод» на 7 років (договір оренди землі зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.07.2022, номер запису 47464337 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 64340600 від 29.07.2022).

Водночас, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 11.12.2020 № 25-17700/14-20-сг отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7425587900:07:000:0714) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Серединської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (на даний час входить до складу Олишівської OTT Чернігівської області).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час отримання спірної земельної ділянки (наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.01.2021 № 18-579/16-21-сг) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 11.12.2020 № 25-17700/14-20-сг), що є порушенням вимог ст. ст. 116, 118, 121, 125 Земельного Кодексу України.

Земельна ділянка загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 5922683400:02:001:1941, що знаходиться в адмінмежах Дубовицької сільської ради Кролевецького району Сумської області, вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання.

При цьому ОСОБА_3 здійснила придбання оспорюваної земельної ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її отримувати та відчужувати.

Враховуючи викладене, земельна ділянка з кадастровим номером 5922683400:02:001:1941, площею 2,0000 га підлягає витребуванню у ОСОБА_3 (останнього набувача) на користь територіальної громади в особі Кролевецької міської ради Кролевецького району Сумської області.

У судовому засіданні прокурор Драшпуль Н.О. позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Кролевецька міська рада Конотопського району Сумської області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надавши заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити (а.с.60-61).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про розгляд справи повідомлена своєчасно та належним чином, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, суду надав письмові пояснення, згідно з якими, у відповідності до ст.122 ЗК України надається місячний строк для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або надання мотивованої відмови у такому дозволі. Третьою особою ОСОБА_2 при цьому у заяві до третьої особи, датованій 18.09.2020 року, вх.№ Б-32567/0/94-20, зазначено, що раніше він право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням, згідно статей 116,118 Земельного кодексу України не використав. Жодних правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, окрім того, що проект не погоджено в порядку ст.186-1 ЗК України, а також відсутності обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, чинним законодавством не передбачено. При цьому доступу до Реєстру речових прав на нерухоме майно, де відображалася інформація про належність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 7425587900:07:000:0714 на території Серединської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, у третьої особи немає. Крім того, чинним законодавством не передбачена можливість обміну відомостями щодо розпорядження землями державної власності між територіальними органами Держгеокадастру, як і не передбачено технічного функціоналу обміну інформацією щодо такого розпорядження (а.с.49-52).

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод» в судове засідання явку представника не забезпечила, просила справу розглянути у відсутність її представника (а.с.92). До суду направили пояснення по суті справи, за змістом яких категорично не погодилися з позовом з таких підстав. ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку 5922683400:02:001:1941 площею 2 га на підставі договору купівлі - продажу серія та номер 831 виданого 14.04.2021р. Приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу Сумської області Дячок В.О. під час укладання договору було перевірено і зазначено в договорі, що зазначена земельна ділянка належить продавцю ОСОБА_2 на праві власності, про що є відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведено державним реєстратором виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області Рекухою С.О. 08.02.2021р. з присвоєнням номеру запису про право власності 4049180, реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 22880265592226. Відповідно до позиці Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 757/13185/17-ц від 13 вересня 2023 року, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Відповідно наведеної вище позиції Верховного суду, ОСОБА_1 має імунітет добросовісного набувача і на неї не може покладатися тягар самостійно шукати способи компенсації своїх втрат. Згідно п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21) прийняття рішення, за наслідком якого добросовісний набувач всупереч приписам статті 388 ЦК України втрачає такий статус, а відтак втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятним та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Адже не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку з порушеннями інших осіб (продавця чи осіб, які його представляють у силу вимог закону), допущеними в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном, крім випадків передбачених у статті 388 ЦК України.

Тому за відсутності [у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно] відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 54). Отже, вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 40)). На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/ недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей387,388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном» (п.5.60 -5.62, 5.64 вищевказаної постанови Верховного Суду).

З вище викладених підстав просить у задоволенні позовної заяви відмовити (а.с.68-75).

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, судом встановлено наступне.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України, земля , її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.01.2021 № 18-579/16-21-сг затверджено документацію із землеустрою та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5922683400:02:001:1941, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Дубовицької сільської ради Кролевецького району Сумської області (на даний час входить до складу Кролевецької ОТГ Сумської області) (а.с.17-18).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.01.2021 № 18-579/16-21-сг державним реєстратором виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області Рекухою С.О. 08.02.2021 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, номер запису 40491800 (а.с.23).

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу Сумської області Дячок В. О., зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 відчужено на користь ОСОБА_1 (а.с.24-25).

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка передана в користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод» на 7 років (договір оренди землі зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.07.2022, номер запису 47464337 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 64340600 від 29.07.2022) (а.с.21, 26-27).

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 11.12.2020 № 25-17700/14-20-сг отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7425587900:07:000:0714) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Серединської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (на даний час входить до складу Олишівської OTT Чернігівської області) (а.с.16, 19-20).

Отже, ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.01.2021 № 18-579/16-21-сг) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 11.12.2020 № 25-17700/14-20-сг).

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За таких обставин, реалізація повноважень Головного управління Держгеокадастру у Сумській області має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (понад норми приватизації, встановлені Земельним кодексом України).

Водночас, земельна ділянка загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 5922683400:02:001:1941, що знаходиться в адміністративних межах Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області, вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання.

При цьому ОСОБА_1 здійснила придбання оспорюваної земельної ділянки у особи, яка з огляду на викладені обставини не мала права її отримувати та відчужувати.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

В пунктах 38, 39 постанови Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 916/3727/15 вказано, що за змістом статей 387, 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися вказаним майном в результаті його незаконного вибуття з володіння, за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Такий захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 22 червня 2022 року у справі № 676/1795/20 зазначено, що: «рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 52). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. [...] суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. Враховуючи вказане, достатнім та ефективним способом захисту порушеного права держави є саме вимога про повернення земельної ділянки. У той же час оспорення розпорядження органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про передачу такої земельної ділянки у власність фізичної особи не є необхідним, оскільки суд у будь-якому випадку зобов`язаний надати йому оцінку в мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна (пункт 34). Схожі за змістом правові висновки містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16, провадження № 14-2цс21 (пункти 148-150).

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

ОСОБА_1 не нестиме індивідуальний та надмірний тягар у зв`язку із таким втручанням, оскільки ч. 1 ст. 661 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Таким чином, законодавцем визначений механізм захисту майнових прав покупця.

Крім того, касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 вказав, що державна реєстрація прав є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 916/1636/21, від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17/ від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави незаконно, з порушенням належного правового механізму, а тому вона підлягає витребуванню від ОСОБА_1 на користь Кролевецької міської ради, яка є розпорядником цих земель.

Обгрунтування прокурором підстав звернення до суду в інтересах держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з державної власності у приватну та повернення її території для потреб держави, яка вибула з її розпорядження незаконно.

Чернігівською окружною прокуратурою 28.06.2023 на адресу Кролевецької міської ради скеровувався лист із викладенням факту повторного безоплатного отримання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, що розташована на території вказаної селищної ради, та пропозицією вжиття заходів щодо витребування земельної ділянки у комунальну власність, у тому числі в судовому порядку.

На адресу Чернігівської окружної прокуратури надійшов лист Кролевецької міської ради від 17.07.2023 №01-29/2199, в якому зазначено про те, що заходи з метою витребування оспорюваної земельної ділянки не вживалися, відповідний позов з метою усунення наведених порушень земельного законодавства до суду рада не подавала. Окрім того, міська рада зазначила, що не володіла інформацією щодо подвійної приватизації ОСОБА_2 земельних ділянок.

Вказане в повній мірі узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та надає можливість і право прокурору звернутися з позовом в інтересах держави в особі Кролевецької міської ради, як уповноваженого органу у даних правовідносинах.

Звернення прокурора в даному випадку з позовом до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо безоплатної передачі земельної ділянки з державної власності у приватну та повернення її території для потреб держави, яка вибула з її розпорядження незаконно.

Недотримання відповідачем вимог законодавства України безумовно порушує також публічні інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.

У відповідності до абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Чернігівською окружною прокуратурою листом повідомлено Кролевецьку міську раду Конотопського району про вжиття представницьких повноважень в її інтересах.

Судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп., сплачений прокуратурою Чернігівської області при зверненні до суду, з урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури.

Керуючись ст.10, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод», Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1941, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Дубовицької сільської ради Кролевецького району Сумської області (на даний час входять до складу Кролевецької ОТГ Сумської області).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача -UA248201720343140001000006008) понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 2684 гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.02.2024 року.

Суддя В. М. Придатко