13.02.24
Справа № 744/1148/23
Провадження № 2-а/744/2/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2024 року в місті Семенівка Чернігівської області Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Гнипа О. І.,
при секретарі Висоцькій Т. П.,
розглянувши адміністративну справу № 744/1148/23 за позовом
представника позивача: Станкевича Юрія Васильовича
в інтересах
позивача: ОСОБА_1
до
відповідача: Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки)
про
вимоги позивача: визнання протиправнимита скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення,
за участі
третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фермерського господарства «МРІЯ-АГРО-МАШ»,
у відкритому судовому засіданні, проведеному за участі представника позивача СтанкевичаЮ.В. (у режимі відеоконференції), представників відповідача ЧерновоїВ.В., МельничукІ.В. (у режимі відеоконференції) та у присутності представника третьої особи ГармайО.В., а також за відсутності позивача Шкурата О. М.,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача, адвокат Станкевич Юрій Васильович, в інтересах позивача, ОСОБА_1 , пред`явив позов до відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), за змістом якого просить: 1)визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00013182 від 27.07.2023, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті СавченкомВ.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі закрити; 2)визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00013590 від 25.08.2023, винесену заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком А. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі закрити; 3)визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00013591 від 25.08.2023, винесену заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком А. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі закрити. В обґрунтування наведених вище позовних вимог у позові зазначено про те, що 27.07.2023 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В. О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00013182), якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено на нього як на фізичну особу штраф у розмірі 51000 гривень. Як убачається з тексту постанови, що 21.07.2023 за адресою М-02, км 168+502, Сумська область, допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів згідно п. 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси ТЗ на 32,923 % (8, 56 т) при дозволеній фактичній масі 26 т, навантаження на здвоєні осі ТЗ на 22, 021% (4,184 т) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 т та відстані між осями від 1,3 м до 1, 8 м при спарених колесах, що є порушення ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 25.08.2023 заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком А. В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00013590), якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього як на фізичну особу штраф у розмірі 51000 гривень. Як убачається з тексту постанови, що 24.07.2023 за адресою М-02, км 168+502, Сумська область, допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів згідно п. 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси ТЗ на 35,173 % (9, 145 т) при дозволеній фактичній масі 26 т, навантаження на здвоєні осі ТЗ на 25, 558% (4,856 т) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 т та відстані між осями від 1,3 м до 1, 8 м при спарених колесах, що є порушення ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 25.08.2023 заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком А. В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00013591), якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено штраф у розмірі 51000 гривень. Згідно постанови, 23.07.2023 за адресою М-02, км 168+502, Сумська область, допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів згідно п. 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси ТЗ на 34,308 % (8,92 т) при дозволеній фактичній масі 26 т, навантаження на здвоєні осі ТЗ на 25, 558% (4,856 т.) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 т та відстані між осями від 1,3 м до 1, 8 м при спарених колесах, що є порушення частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На думку сторони позивача, вказані постанови є незаконними, такими, що не відповідають нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення, необґрунтованими та такими, що винесені з порушенням прав позивача, а тому підлягають скасуванню, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 20 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. За приписами ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Відповідно до п. п. 3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Згідно п. 5 цих Правил рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тон включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тон включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу. При цьому необхідно визначити тип та вид транспортного засобу, який здійснює перевезення вантажу. В даному випадку, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 марка транспортного засобу, 2019 року випуску, з ДНЗ НОМЕР_2 , КТС, модель КТHW35, тип спеціалізований вантажний спеціалізований самоскид, з повною масою 35000 кг, масою без навантаження 12060 кг, власником якого є фермерське господарство «МРІЯ-АГРО-МАШ», передано у володіння та користування Фермерському господарству «АГРО-ВІТА» на підставі договору про оренду транспортного засобу та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 01.07.2022 № 010722. Тобто, з урахуванням реєстраційних технічних характеристик транспортного засобу та п. 22.5 ПДР, останній належить до трьохвісних автомобілів (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, до якого встановлюються обмеження максимального значення для автомобільних доріг державного значення 40 т. При цьому навантаження на строєні осі транспортних засобів спеціального призначення, якщо відстань між осями понад 1,3 м до 1,4 м максимальне значенням до 24 т. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Як передбачено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, котрий дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Так, абзацом 3 частини першої ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, є автомобільний перевізник. Визначення автомобільного перевізника міститься у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та означає фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Своєю чергою згідно з вказаною нормою права водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Наведені вище положення законодавства дають підстави для висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. В даному ж випадку власником транспортного засобу є фермерське господарство «МРІЯ-АГРО-МАШ» (код ЄДРПОУ 34841311), проте господарство не є його користувачем та володільцем, а отже не є перевізником вантажу, оскільки передало в оренду Фермерському господарству «АГРО-ВІТА» (код ЄДРПОУ 38112407) на підставі договору про оренду транспортного засобу та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 01.07.2022 №010722, який здійснював його експлуатацію (на момент прийняття рішень про притягнення до адміністративної відповідальності) на законних підставах та на власний розсуд. Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 01 червня 2023 року та від 06 липня 2023 року у справах №640/39442/21 та №560/514/22 відповідно. Така позиція узгоджується також із висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловленими у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №910/7554/19, в якій встановлено, що перевізником у спірних правовідносинах є товариство, котрим отримано транспортний засіб на підставі укладеного договору суборенди, та яким вчинено порушення, що полягає у перевищенні транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, котре встановлено внаслідок проведення Укртрансбезпекою габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля. Як зазначалось вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, серед яких є товарно- транспортна накладна. Приписами п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку №363 від 14жовтня 1997 року, визначено, що товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно- транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу). Перевезення вантажу вказаним транспортним засобом під час проведення габаритно-вагового контролю здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних № № 52, 55, 56, виписаних фермерським господарством «АГРО-ВІТА» (код ЄДРПОУ 38112407). Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було з`ясовано саме перевізника вантажу, правові підстави такого перевезення й передачі в оренду транспортного засобу його власником. Зокрема, відповідно до товаро-транспортних накладних № № 52, 55, 56, виписаних фермерським господарством «АГРО-ВІТА» (код ЄДРПОУ 38112407) щодо перевезення вантажу транспортним засобом, номерний знак НОМЕР_2 , автомобільним перевізником зазначено орендаря, фермерське господарство «АГРО- ВІТА», яке користується з 2022 року цим транспортним засобом, власником якого є фермерське господарство «МРІЯ-АГРО-МАШ» (код ЄДРПОУ 34841311), на підставі договору про оренду транспортного засобу та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 01.07.2022 № 010722. Відповідно до статті 800 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу. Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Тому автомобільний перевізник в розрізі відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати. Згідно ч. 2 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, зокрема розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до ст. 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-1 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). Проте, як стверджує сторона позивача, в порушення вказаної норми Державна служба з питань безпеки не повідомила ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також не повідомила останнього про прийняття постанов, про винесення яких стало відомо позивачу лише на стадії виконання. З урахуванням того, що порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, на думку сторони позивача, здійснювався без урахуванням права на захист особи, що в цьому випадку позбавило ОСОБА_1 можливості надати пояснення та доводи на спростування тверджень уповноваженої особи, яка розглядала ці справи про адміністративні правопорушення за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обґрунтувати позицію належним чином, а отже, захистити свої порушені права внаслідок незаконного притягнення до адміністративні правопорушення. Окрім того, механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174. Пунктом 4 Порядку № 1174 визначено основні функції системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, серед яких: створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання; перевірка цілісності та достовірності, а також надійне зберігання інформаційних файлів та метаданих, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі правопорушення), зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства; забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки щодо розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку згідно пункту 7 Порядку № 1174, такий автоматичний пункт може забезпечувати вимірювання загальної маси транспортного засобу відповідно до пункту 12 Порядку № 1174. Надалі інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які місять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати), найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). При цьому, наголошує сторона позивача, що при розгляді справи не наведено розрахунок перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними та великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, а також регламентовано-допустимої похибки вимірювального пристрою параметрів габариту або вагів відповідно до ДСТУ, помноженої на фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно у натуральних одиницях, і може становити для параметру загальної маси транспортного засобу 10% від фактичної маси, для параметру навантаження на здвоєні осі транспортного засобу 16% від фактичного навантаження на осі. Тобто відповідно до п.17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно- вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Крім того, враховуючи вище наведені нормативні показники (до 40 т повної маси та до 24 т навантаження на здвоєні осі) та зафіксовані (35т повної маси та 23 т навантаження на здвоєні осі) вагові показники транспортного засобу КТС як спеціалізованого вантажного самоскида, не перевищують граничну встановлену масу транспортного засобу та нормативні показники, що унеможливлює віднесення зафіксованих показників до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами. Так, згідно вказаним у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00013591 від 25.08.2023 загальна маса транспортного засобу складає 34920 кг, тобто менше за визначені нормативні обмеження до 40 т, загальне навантаження на здвоєні вісі 23 856 кг з урахуванням міжвісевого інтервалу між вісями 2-3 : 1339 мм не перевищує нормативних обмежень 24 т для тривісного спеціалізованого транспорту від 1,3 до 1,4. Згідно з вказаним у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00013590 від 25.08.2023, загальна маса транспортного засобу складає 35 145 кг, тобто менше за визначені нормативні обмеження до 40 т, загальне навантаження на здвоєні вісі 23 856 кг з урахуванням міжвісевого інтервалу між вісями 2-3 : 1343 мм не перевищує нормативних обмежень 24 т для тривісного спеціалізованого транспорту від 1,3 до 1,4. Згідно вказаним у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00013182 від 27.07.2023, загальна маса транспортного засобу складає 34 560 кг, тобто менше за визначені нормативні обмеження до 40 т, загальне навантаження на здвоєні вісі 23 184 кг з урахуванням міжвісевого інтервалу між вісями 2-3 : 1338 мм не перевищує нормативних обмежень 24 т для тривісного спеціалізованого транспорту від 1,3 до 1,4. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. За приписом до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за № 512. Так, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, в частині «Установив(ла)» має містити наступну інформація щодо зафіксованого транспортного засобу: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги). Однак, на переконання сторони позивача, всупереч цих положень постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії АА № 00013182, серії АА № 00013590 від 25.08.2023 та серії АА №00013591 від 25.08.2023 не в повній мірі відповідають вимогам Інструкції, оскільки не містять повної інформації щодо повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичну міжосьову відстань, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також допустимі габаритно- вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Вказані недоліки ставлять під сумнів твердження відповідача про врахування всіх необхідних критеріїв при встановлення факту перевищення встановлених законодавством вагових норм. Навпаки, з урахуванням наведених технічних характеристик та положень п. 22.5 ПДР відсутні перевищення граничних обмежень при фіксації проїзду транспортного засобу ДНЗ НОМЕР_2 . Навіть в самій постанова мають місце протиріччя між виміряною загальною масою транспортного засобу, навантаження на здвоєнні вісі, окремо навантаження на вісі 1, 2, 3. При цьому формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами не наведена у постанові, розрахунки проведені без врахування цих параметрів та похибки пристрою ДСТУ, як регламентно-допустимої похибки вимірюваного пристрою параметрів або ваги у відсотках. Крім того, згідно листа № 914 від 14.09.2016 ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Техноваги» ваги з вимірювальними доріжками не можуть використовуватись у сфері метрологічного нагляду, оскільки положення нормативних актів наказу Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, протирічать вимогам ДСТУ. Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Пунктом 2 Порядку № 879 передбачено, що вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Як зазначалося вище, на думку сторони позивача, оскаржувана постанова не містить даних щодо виміру похибки, фактичної маси та навантаження на здвоєні (осі) транспортного засобу, фактичної шинності транспортного засобу, параметрів автомобільної дороги. Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Отже, відповідно до чинного законодавства України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на наведені обставини, відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 як особи, відносно якої прийняті рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Представник відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), Чернова Валерія Володимирівна, подала до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а. с. 5467).
Фермерським господарством «МРІЯ-АГРО-МАШ» подавалося до суду пояснення третьої особи, за змістом яких вказана юридична особа підтримує позовні вимоги повністю і просить їх задовольнити, але це пояснення не підписане керівником згаданого господарства (а. с. 111117).
Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), Чернова Валерія Володимирівна, подала до суду також додаткові пояснення, за змістом яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а. с. 122124, 130131).
У судове засідання 13.02.2024 позивач ОСОБА_1 не прибув, представництво його інтересів в режимі відеоконференції здійснював адвокат Станкевич Юрій Васильович, який у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
Представники відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), в режимі відеоконференції ОСОБА_2 та Мельничук Ірина Василівна, позовні вимоги не визнали повністю, просили відмовити у задоволенні позову. У судовому засіданні 13.02.2024 представник відповідача ОСОБА_3 також на питання суду зауважила, що у них запроваджено незмінний характер певних частин електронного шаблону постанови по справі про адміністративне правопорушення, серед яких є трафаретні фрази фабули щодо вчинення правопорушення відповідальною особою, незмінно за таким шаблоном теж зазначається, що правопорушення містить порушення такого акта як «ПДР України». Після слова «постановив» оскаржувані постанови не поміщають даних про те, що за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення винуватим визнається ОСОБА_1 , але сам зміст постанов, на її погляд, вказує на це.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, фермерського господарства «МРІЯ-АГРО-МАШ», за довіреністю Гармай Оксана Вікторівна, у судовому засіданні 13.02.2024 пояснила про те, що аргументи сторони позивача вона вважає слушними.
Суд, вислухавши учасників справи, які прибули у судове засідання, а також тих, котрі брали участь у справі в режимі відеоконференції, вивчивши матеріали адміністративної справи та матеріали щодо оскаржуваних постанов по справах про адміністративне правопорушення, вважає за необхідне справу вирішити за наступних обставин.
У справі судом з`ясовано, що посадовими особами відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), винесені оскаржувані постанови, фабули сформульованого обвинувачення за якими в безсумнівній формі не вказують на те, що визнане нібито доведеним обвинувачення стосується саме ОСОБА_1 , позаяк у цих постановах наведено, що порушення допущені з боку неконкретизованої «відповідальної особи», але про те, чи є такою «відповідальною особою» ОСОБА_1 , тексти постанов точних даних не містять. Їх зміст обмежений тільки рамками онтології опису подій, але не є таким, що містить елементи логічного взаємозв`язку між згаданими подіями і діяннями ОСОБА_1 , які можуть бути, на думку посадової особи органу правозастосування, винними.
Також у постановах зазначено, що якоюсь «відповідальною особою» порушено вимоги не існуючого нормативного правового акта «ПДР України», адже в нашій державі чинними є Правила дорожнього руху (в назві немає слова України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із наступними змінами).
Аналогічним чином констатовано, що за такі діяння невизначеної «відповідальної особи» передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але не згадано, що це стосується ОСОБА_1 ..
Якщо більш точно, то оскаржувані постанови не мають даних стосовно віднесеної безпосередньо до ОСОБА_1 норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою безпосередньо він визнаний винуватим, й, відповідно, накладені стягнення не засновані на нормах закону.
Все це суперечить як вимогам ст. 8 Конституції України, котрою закріплено принцип верховенства права, в межах якого діє принцип правової визначеності, котрий є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права, а також положенням ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що визначають змість постанови по справі про адміністративне правопорушення, практиці Європейського суду з прав людини, яка згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватись судами України як джерело права.
Так, Європейським судом з прав людини зроблено висновки про те, що стандарти, встановлені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950) для кримінального провадження, безумовно поширюються на провадження по справах про адміністративні правопорушення (Справа «Надточій проти України», заява № 7460/03, рішення від 15.05.2008, пункти 21 22).
У справі «Ващенко проти України», заява № 26864/03, рішення від 26.06.2008, пункт 51, Європейський суд з прав людини зауважив, що поняття «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру.
Отже, як видно з вказаного, належних формулювань обвинувачень, визнаних правозастосовним органом доведеними, щодо яких можливо було б реалізовувати ОСОБА_1 своє право на захист у ході дій, зв`язаних з провадженням по справах про адміністративні правопорушення, оскаржувані постанови не мають.
Відповідно до основоположної презумпції, закладеної у норми ст. 62 Конституції України, котру суд вважає слід застосовувати і при провадженні у справах про адміністративні правопорушення та перегляді законності постанов по справах про адміністративні правопорушення, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у справі є всі підстави для визнання оскаржуваних постанов відповідача протиправними та закриття провадження по справах про адміністративне правопорушення за відсутністю у діях позивача складів вказаних адміністративних правопорушень, враховуючи викладене й зважаючи також на приписи п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалюючи дане рішення, суд відхиляє висловлені у судовому засіданні й наведені у відзиві приведені вище доводи представників відповідача стосовно не визнання позову, бо такі доводи не спростовують вказаних вище вимог законодавства та судової практики. Разом з тим, щодо аргументів представника відповідача Мельничук І. В. стосовно нібито незмінного характеру певних частин електронного шаблону постанови по справі про адміністративне правопорушення, слід зазначити, що законодавством визначено можливість застосування тільки бланкової форми постанови, якої слід додержуватися. Ця форма дозволяє при відповідній реалізації механізму її заповнення виконати всі вимоги закону при винесенні постанов по справах про адміністративне правопорушення. Воднораз те, що відповідач запровадив у себе звужуючі дискреційні повноваження приймаючих правозастосовні рішення посадових осіб певні електронні шаблони, в яких вже є одні трафаретні готові незмінні елементи фабул правопорушень, так би мовити «на всі випадки», є нічим іншим, аніж проблемою відповідача, котрий як суб`єкт владних повноважень не надав можливості своїм працівникам виконати вимоги закону шляхом належного заповнення відомостей у постановах по справах про адміністративні правопорушення. Крім цього, у судовому засіданні 13.02.2024 представником відповідача не доведено те, що працівники відповідача могли акцентувати увагу адміністратора певного застосунку (бази даних, інформаційно-телекомунікаційної системи) на невідповідності визначених їм для роботи готових електронних шаблонів.
Приведену аргументацію суд вважає достатньою з огляду на згадане вище, а також на обставини ухвалення судового рішення в умовах воєнного стану й на необхідність негайного викладення за законом одразу повного тексту рішення (не вступної та резолютивної частини) у справах даної категорії.
Керуючись ст. ст. 5, 77, 244-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов представника позивача Станкевича Юрія Васильовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845), про визнання протиправними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фермерське господарство «МРІЯ-АГРО-МАШ», задовольнити повністю з усіх заявлених вимог.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00013182 від 27.07.2023, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В. О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративногостягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00013590 від 25.08.2023, винесену заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком А. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративногостягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00013591 від 25.08.2023, винесену заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком А. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративногостягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання згідно даних позову: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: суб`єкт владних повноважень, Державна служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), місце перебування: вулиця Антоновича, будинок 51, місто Київ, 03150; код за ЄДРПОУ 39816845.
Третя особа: фермерське господарство «МРІЯ-АГРО-МАШ», місце знаходження: вулиця Садова, будинок 1, село Хотіївка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, код за ЄДРПОУ 34841311.
Суддя: О. І. Гнип
Суд | Семенівський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2024 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116981787 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Семенівський районний суд Чернігівської області
Гнип О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні