Постанова

від 31.01.2024 по справі 910/6308/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2024 р. Справа№ 910/6308/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Богач К. В.

від відповідача: Тітов І. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"

на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2023 (повне рішення складено 12.07.2023)

у справі № 910/6308/23 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-КАПІТАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ"

про стягнення 322 983,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТА-КАПІТАЛ" (далі - ТОВ "МЕТА-КАПІТАЛ"; позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" (далі - ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ"; відповідач) про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 322 983,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку із розірванням укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41СР417-921-20 від 01.01.2021 та неотримання позивачем газу на суму 322 983,00 грн, перерахованої позивачем у якості попередньої оплати, відповідач безпідставно зберігає такі грошові кошти.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6308/23 позов задоволено та стягнуто з ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" на користь ТОВ "МЕТА-КАПІТАЛ" 322 983,00 грн надмірно сплачених грошових коштів (попередньої оплати) за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41СР417-921-20 від 01.01.2021, 4 844,75 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з укладенням сторонами додаткової угоди від 30.06.2022 про розірвання договору з 01.07.2022, відсутні будь-які правові підстави для постачання відповідачем позивачу додаткових обсягів газу на суму надмірно сплаченої позивачем попередньої оплати, а рівно зберігання відповідачем у себе належного позивачеві майна - грошових коштів у сумі 322 983, 00 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6308/23, ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, 179, 180, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 626, 628, 629, 693, 664, 689, 712 ЦК України, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що позивач прийняв газ в об`ємі, меншим від планового, що є порушенням взятих на себе зобов`язань; розділ 5 укладеного між сторонами договору не містить права споживача на отримання попередньої оплати за договором та одночасно не покладає на постачальника зобов`язань щодо повернення сум попередніх оплат.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що у нього як покупця за спірним договором виникає обов`язок оплатити виключно прийнятий газ.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., Владимиренко С.В., Демидова А.М,) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Київоблгаз Збут" на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6308/23; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 13.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у розгляді справи оголошено перерву до 31.01.2024 та продовжено строк її розгляду.

У судовому засіданні 31.01.2024 взяв участь представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 31.01.2024 взяв участь представник позивача, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржене рішення в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР417-921-20 від 01.01.2021, укладеного між ТОВ "МЕТА-КАПІТАЛ" та ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ", останнє взяло на себе зобов`язання поставити у власність позивача як споживача в 2021-2022 роках природний газ, а споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 1.2 договору річний плановий обсяг постачання газу - до 448 000 куб.м. За додатковою угодою № ДУ-7/41СР417-921-20 від 31.12.2021 річний плановий обсяг постачання газу в 2022 році визначено до 240 000 куб.м.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачання газу здійснюється за умови: наявності діючого між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу газу (пп. 2.1.1); відсутності заборгованості у споживача за минулі періоди перед постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів, підтвердження в установленому порядку Оператором ГТС місячного обсягу постачання газу, виділеного для забезпечення споживача (об`єктів споживача) (далі - підтверджений обсяг газу).

За положеннями п. 2.4 договору обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі ± 10% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.

В п. 2.5 договору передбачено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (пп. 2.5.1);

- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (пп. 2.5.2);

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (пп. 2.5.3).

За положеннями п. 3.1, 3.3 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди.

Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 4.2 договору оплата газу за ним здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:

- оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки;

- остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.8 договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.

Пунктом 4.9 договору встановлено, що звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред`явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі газу.

В п. 5.4 договору передбачено право споживача отримувати природний газ в обсягах та на умовах, визначених цим договором; самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства.

Строк дії договору - з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Київоблгаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому сторони укладають додаткову году до цього Договору, в якій визначають плановий обсяг постачання природного газу (п.п. п. 9.1, 9.15 договору).

В п 9.2 договору сторони передбачили можливість його припинення чи розірвання за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

До договору укладено додатки, а саме: "Планові обсяги постачання газу в 2021 році по місяцях, куб.м" (Додаток № 1); "Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача" (Додаток № 2); "Контактні дані і режим роботи точок постачальника" (Додаток № 3) та ряд додаткових угод.

На виконання умов договору відповідно до актів приймання-передачі природного газу за період січень 2021 - червень 2022 відповідачем передано, а позивач прийнято природний газ на загальну суму 16 635 913,47 грн. Зазначені акти підписано без зауважень.

Позивач здійснив оплату за отриманий природний газ на загальну суму 16401624, 93 грн, що підтверджується наявними в матеріалами справих платіжними дорученнями.

До укладення договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР417-921-20 від 01.01.2021, між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №114110368ССР046 від 01.04.2016, строк дії якого закінчився 31.12.2020. Переплата позивача за цим договором на момент закінчення строку його дії склала 557271, 54 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 13.01.2021 за договором №114110308ССР046 від 01.04.2016, згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача (надмірно сплачена позивачем попередня оплата) станом на 31.12.2020 становить 557 271,54 грн.

На підставі даного акту звіряння, позивач направив відповідачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 27/01/21 від 27.01.2021, копію якої долучено до позовної заяви.

Відповідно до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 27/01/21 від 27.01.2021 були зараховані та припинені зустрічні грошові зобов`язання сторін за договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №114110368ССР046 від 01.04.2016 в повному обсязі, за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР417-921-20 01.01.2021 - в частині 557 271,54 грн.

Таким чином, різниця між загальною сумою здійснених позивачем оплат за договором № 41СР417-921-20 від 01.01.2021 та вартістю фактично поставленого позивачу природного газу за цим договором становить 322 983, 00 грн (16401624, 93 грн + 557 271,54 грн - 16 635913, 47 грн = 322 983,00 грн).

30.06.2022 сторонами підписано додаткову угоду до договору № 41СР417-921-20 від 01.01.2021, відповідно до якої дійшли до взаємної згоди розірвати цей договір з 01.07.2022 (а.с.34).

Позивач також зазначив, що уклав договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-88218-22 від 20.06.2022 з новим постачальником газу, а саме з ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (а.с.117-119).

У зв`язку з розірванням договору № 41СР417-921-20 від 01.01.2021, позивач здійснив з відповідачем звірку взаємних розрахунків, за результатами якої станом на 30.06.2022 підтверджена кредиторська заборгованість відповідача на користь позивача у розмірі 322 983,00 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 29.07.2022 за період 1 півріччя 2022 року (а.с.112).

Листом № 28/07-2022Б від 28.07.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути перерахований залишок невикористаних коштів згідно із договором №41СР417-921-20 від 01.01.2021 у розмірі 322 983,00 грн, у зв`язку із розірванням вказаного договору (а.с.108).

22.12.2022 позивачем направлено відповідачу претензію "Про повернення попередньої оплати за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР417-921-20 від 01.01.2021 року" з вимогою протягом 7-ми (семи) календарних днів від дати отримання претензії повернути на банківський рахунок позивача попередню оплату невикористаних коштів за договором у розмірі 322 983,00 грн (а.с.109-111).

Відповіді на звернення позивача відповідач не надав, грошові кошти у розмірі 322 983,00 грн не повернув, що і стало підставою для звернення ТОВ "МЕТА-КАПІТАЛ" з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Матеріалами справи підтверджено наявність переплати позивачем за договором № 41СР417-921-20 від 01.01.2021 в розмірі 322 983,00 грн., а також факт розірвання договору № 41СР417-921-20 від 01.01.2021 з 01.07.2022, що не заперечувався відповідачем.

Натомість, доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 322 983,00 грн після розірвання договору № 41СР417-921-20 від 01.01.2021 суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин першої, третьої статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В укладеному договорі, зокрема, п. 4.4 договору визначено, що поставка газу здійснюється виключно за 100% передоплатою.

В п. 4.8 договору встановлено, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.

У зв`язку з укладенням сторонами додаткової угоди від 30.06.2022 про розірвання договору з 01.07.2022, відсутні будь-які правові підстави для постачання відповідачем позивачу додаткових обсягів газу на суму надмірно сплаченої позивачем попередньої оплати.

Згідно з частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Такий висновок про застосування норми права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

В будь-якому випадку з розірванням укладеного договору, у відповідача відсутня правова підстава для утримання грошових коштів у сумі 322 983,00 грн., перерахованих позивачем як попередня оплата за поставлений газ.

При цьому положення статті 1212 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись і після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 920/1122/19, від 19.02.2020 у справі N 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі N 922/2413/19.

З огляду на викладене правомірним є висновок місцевого господарського суду про задоволення позову.

Посилання на відсутність у договорі обов`язку постачальника повернення сум попередньої оплати є безпідставною, оскільки зобов`язання щодо повернення надмірно сплаченої позивачем попередньої оплати виникло у відповідача на підставі ст.ст. 693, 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі №910/6308/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 12.02.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова