Постанова

від 31.01.2024 по справі 927/610/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2024 р. Справа№ 927/610/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Ладигін С.С.; Вольшев О.В. (керівник)

від відповідача: Борода А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

SIA "ADEL TRADE LOGISTIC COMPANY"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.07.2023 (повний текст складено та підписано 12.07.2023)

у справі № 927/610/23 (суддя Белов С.В.)

за позовом SIA "ADEL TRADE LOGISTIC COMPANY"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геон Рівер"

про стягнення 14612,81 Євро (586 711,63 грн)

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позову

В квітні 2023 року SIA "ADEL TRADE LOGISTIC COMPANY" (позивач) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геон Рівер" (відповідач; ТОВ "Геон Рівер") про стягнення 14 553,00 євро попередньої оплати та 59,81 євро 3 % річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив зобов`язання за контрактом № 05-08 від 05.08.2022 в частині поставки товару. Позивач зазначив, що на підставі виставленого відповідачем рахунку № 26/09/02 від 26.09.2022 перерахував йому 14 553,00 євро передоплати за товар, що підтверджується випискою по рахунку позивача, який так і не було поставлено. Після закінчення строку дії контракту (31.12.2022) позивач вимагав від відповідача повернення сплаченої суми попередньої оплати через негативні зміни кон`юнктури ринку, а також неможливості відвантаження товару по діючим на той момент ринковим цінам. Крім того, позивач вказав про виявлення ним недоліків (щодо якості та упаковки) у попередніх партіях товару.

У відзиві на позов відповідач не погодився з доводами позивача, посилаючись на належне виконання відповідачем умов контракту № 05-08 від 05.08.2022 в частині виготовлення замовленого товару в кількості 44,1 тонн, який до цього часу зберігається на складі у м. Чернігові. Листом від 23.03.2023 відповідач повідомив позивача про виконання своїх зобов`язань за контрактом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.07.2023 у справі №927/610/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача передоплати та трьох процентів річних, оскільки позивачем не доведено обставин неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо поставки товару, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

В апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 12.07.2023 у справі № 927/610/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції відповідач зазначає: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що:

суд першої інстанції неправильно застосував норми статті 693 Цивільного кодексу України і не врахував правові позиції Верховного Суду з цього питання (постанови від 22.09.2020 у справі №918/631/19, 21.02.2018 у справі №910/12382/17);

до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували факт виготовлення відповідачем для позивача товару та його зберігання на складі (зокрема, складського свідоцтва, доказів передачі палетів на зберігання, їх транспортування, докази їх виготовлення, накладні тощо);

місцевим судом не взято до уваги неповідомлення позивача про виготовлення товару і готовність до відвантаження до моменту пред`явлення вимоги про повернення передоплати;

місцевим судом не надано оцінки тій обставині, що строк дії договору закінчився 31.12.2022;

до матеріалів справи не надано доказів виготовлення товару і його готовності до відвантаження у належному місці і у встановлені договором строки;

позивач не відмовлявся від договору поставки;

спір у цій справі стосується не щодо недоліків товару, а щодо повернення суми передоплати.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 (у складі колегії суддів: Ходаківської І.П. - головуючої, Демидової А.М., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою SIA "ADEL TRADE LOGISTIC COMPANY" на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.07.2023 у справі № 927/610/23; апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 за клопотанням ТОВ "Геон Рівер" розгляд справи № 927/610/23, призначений на 29.11.2023, постановлено здійснювати в режимі відеоконференції у системі EasyCon.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 оголошено перерву у розгляді справи до 20.12.2023 та продовжено строк її розгляду.

Судове засідання 20.12.2023 не відбулось з технічних причин, що підтверджено відповідним актом Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 розгляд справи у режимі відеоконференції призначено на 31.01.2024.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване судове рішення місцевого суду скасувати та ухвали нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечив проти апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні та залишити в силі оскаржуване судове рішення місцевого суду.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

05.08.2022 між SIA "ADEL TRADE LOGISTIC COMPANY" (Латвія), як покупцем, та ТОВ "ГЕОН РІВЕР", як продавцем, укладено контракт № 05-08.

За умовами цього контракту:

продавець продає, а покупець купує вироби з деревини, а саме: паливні гранули (пелети) з відходів переробки не цінних порід деревини, код УКТЗЕД 4401 31 00 00 (пункт 1.1.);

за взаємною згодою сторін трактування торгових термінів по даному Контракту згідно INCOTERMS в редакції 2010 року (пункт 1.2.);

загальна кількість товару не більше 1000 тон (+/- 3 %). Пакувальний лист надається до завантаження. Одиниця виміру - тонна (пункти 2.1., 2.2.);

товар, виготовлений відповідно до контракту, постачається окремими автомобільними партіями (пункт 3.1.);

товар постачається на умовах FСА - м. Чернігів, Україна (пункт 3.2.);

кінцевим вантажоотримувачем товару є компанія RAMRENTA Sp. zo.о., ul. Parkowa 5 lok. B1, 16-500 Sejny, Poland (пункт 3.3.);

виробником та відправником Товару згідно Контракту є ТОВ "ГЕОН РІВЕР" (пункт 3.4.);

ціна за товар встановлюється в Євро і визначається в інвойсах окремо для кожної партії товару відповідно до умов постачання. Загальна ціна Контракту становить максимум 250 000,00 Євро (+/- 3%) (пункти 4.1., 4.2.);

продавець продає, а покупець купує вироби з деревини, а саме: паливні гранули (пелети) з відходів переробки не цінних порід деревини, згідно специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною контракту. Якість товару повинна відповідати всім стандартам та вимогам для даного виду товару (пункти 5.1.-5.2.);

валютою розрахунків за даним контрактом за згодою сторін визнано євро. Розрахунки за товар проводяться шляхом банківського переказу коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця за відвантажений та пройшовши митне оформлення. Для отримання оплати продавець надсилає по факсимільному зв`язку або електронною поштою продавцю рахунок-фактуру (ІПУОІСС) на таку партію товару. Оплата за товар - не пізніше 10 днів з дати отримання рахунку-фактури. Комісії банків за переказ коштів на користь продавця за рахунок покупця (пункти 6.1.-6.5.);

продавець зобов`язаний якісно і своєчасно виготовити продукцію. Продавець відповідає за відвантаження товару без пошкоджень та його митне оформлення у країні відправлення. Продавець оформляє наступні документи: транспортний документ СМR; рахунок-фактура (Invoice); пакувальний лист (Packing list); вантажно-митну декларацію. Всі зазначені документи продавець в електронному вигляді направляє на електронну адресу покупця не пізніше 1-го дня з дати оформлення документів і митного оформлення товару (пункти 7.1.-7.2.);

покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його вартість, згідно з умовами постачання (пункт 7.3.);

якщо протягом трьох робочих днів не було перевірено товар на складі покупця, який підготовлений до відвантаження, такий товар вважається прийнятим і подальші претензії від покупця відносно товару продавцем не приймаються (пункт 8.1.);

датою отримання товару покупцем вважається дата розвантаження товару у місці призначення, зазначена в товаро-супроводжувальних документах (пункт 8.2.);

остаточне приймання товару відбувається на складі покупця (пункт 8.3.);

строк дії контракту - до 31.12.2022 з правом продовження (пункт 12.4).

19.09.2022 сторонами оформлена специфікація № 4 до контракту № 05-08 від 05.08.2022, у якій зазначено, продавець - ТОВ "ГЕОН РІВЕР" та покупець - SIA "ADEL TRADE LOGISTIC COMPANY" домовилися, що базис поставки: FCA (згідно з правилами Інкотермс, в редакції 2010) товар завантажено на транспортний засіб покупця і оформлено всі необхідні документи згідно з п. 7.1 контракту № 05-08 від 05.08.2022. Найменування товару: паливні гранули (пелети) з відходів переробки не цінних порід деревини, код УКТЗЕД 4401 31 00 00, у мішках по 15 кг, діаметр 6 мм, вага 88,44 тонни, ціна 330 євро/т. Загальна вартість товару 29 185,20 євро.

У специфікації № 4 сторонами узгоджено, що покупець забезпечує перевезення товару в асортименті за власний рахунок. У додаткових умовах специфікації № 4 сторони передбачили, що оплата за товар здійснюється по факту завантаження та митного оформлення. Транспорт покупця не залишає місця завантаження до підтвердження відправлення (надходження) оплати за товар за завантажену партію на рахунок продавця. Покупець має право проінспектувати товар в процесі виробництва та/або в процесі завантаження. Упаковка товару: пелети упаковані у мішки по 15 кг кожен і разом скріплюються поліпропіленовою плівкою. Продавець разом із товаром надає оригінали документів для подальшого транспортування товару, в тому числі для переміщення через митний кордон України: комерційний інвойс, пакувальний лист, вантажо-митна декларація, міжнародно-транспортна накладна. Остання дата відвантаження товару в повному обсязі - 26.09.2022.

Відповідач виставив позивачу на оплату рахунок (інвойс) № 26/09/02 від 26.09.2022 за товар - паливні гранули пелети (wood pelets) вагою 88, 20 тонни на суму 29 106,00 євро.

Позивачем здійснено часткову оплату за рахунком № 26/09/02 від 26.09.2022 на суму 14 553,00 євро, що підтверджується відповідною випискою по його рахунку.

До матеріалів справи залучено лист позивача вих. № 25/01 від 25.01.2023 до відповідача з проханням повернути попередню оплату в сумі 14 553,00 євро у зв`язку з негативними змінами кон`юнктури ринку паливних гранул (пелет), які виникли з моменту внесення передоплати, а також неможливістю відповідачем здійснити відвантаження продукції за діючими ринковими цінами.

У відповідь відповідач листом № 24/02 від 24.02.2023 повідомив позивача про те, що замовлений та оплачений товар вагою 44, 1 тонни виготовлений, знаходиться на складі та підготовлений до відвантаження. Ціна зазначена в інвойсі, а виставлений рахунок частково оплачений. У відповідності до умов контракту товар постачається на умовах FСА - м. Чернігів, за умовами якої продавець зобов`язується доставити другій стороні вантаж в зазначене ним місце, що за домовленістю між сторонами являється місто Чернігів. У відповідності до специфікації № 4 покупець забезпечує перевезення товару в автотранспорті за власний рахунок. Крім того, у відповідності до п. 8.1 Контракту, якщо протягом трьох робочих днів не було перевірено товар на складі покупця, який підготовлений до відвантаження, такий товар вважається прийнятим і подальші претензії від покупця відносно цього товару продавцем не приймаються. Також у цьому листі вимагав від позивача протягом 14 днів з моменту отримання вимоги виконати умови контракту та отримати товар "Паливні гранули пелети" (направити авто/перевізника) в кількості 44 тонни, що знаходиться на складі відповідача у м. Чернігові.

Представником позивача оформлено вимогу до відповідача вих. №06/03/23 від 06.03.2023 про повернення попередньої оплати в сумі 14 553,00 євро (підтверджується копіями опису вкладення у цінний листа та фіскального чека), з посиланням на те, що строк дії договору та строк поставки товару закінчився, а товар не було постановлено.

В свою чергу, відповідач у листі від 23.03.2023 повідомив позивача про те, що виконав всі умови контракту від 05.08.2022, виготовив замовлений товар у відповідній кількості на зазначену у договорі та специфікації суму та зауважив на тому, що товар продовжує зберігатися на складі і готовий до відвантаження у зручний для позивача час. У жодному з листів позивачем наведено обґрунтованих мотивів неприйняття товару. Відповідач запропонував отримати товар "Паливні гранули палети" (направити авто/перевізника) в кількості 44 тонни, що знаходиться на складі відповідача у м. Чернігові або повідомити про відсутність необхідності подальшого збереження товару. Відповідач також вказав на вчинення позивачем дій, які порушують норми чинного законодавства України, домовленості сторін та звичаїв ділового обороту.

Оскільки відповідач претензійні вимоги позивача не задовольнив, позивач звернувся з позовом до суду.

Отже причиною виникнення спору у цій справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 14 553,00 євро часткової оплати у зв`язку з непоставкою товару за специфікацією № 4 від 19.04.2022 до контракту № 05-08 від 05.08.2022 та 59,81 євро 3 % річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 06.03.2023 по 19.04.2023.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

За приписами статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений сторонам договір є договором поставки.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частини 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Статтею 689 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Водночас частиною 4 статті 690 ЦК України передбачено право продавця вимагати від покупця прийняття товару, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з його прийняттям.

Згідно частин 1 та 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця.

За умовами укладеного сторонами контракту № 05-08 від 05.08.2022 та специфікації № 4 від 19.04.2022 до нього, оплата за товар здійснюється по факту завантаження та митного оформлення.

Тобто зазначеним контрактом не передбачено обов`язку покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

В пункті 4.1. контракту сторони узгодили, що ціна за товар визначається в інвойсах для кожної партії товару.

Згідно з статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем 26.09.2022 позивачу було виставлено рахунок (інвойс) на оплату "Паливні гранули пелети" в кількості 88,2 тони за 330,00 Євро/тонна на загальну суму 29 106,00 Євро. Така ціна визначена і специфікацією № 4 від 19.09.2022 до контракту.

На підставі виставленого рахунку 27.09.2022 позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 14 553,00 євро за 44,1 тонну товару.

Таким чином, покупець погодився із зазначеною у рахунку кількістю та ціною товару, перерахувавши суму часткової оплати. Водночас доказів зміни ціни у визначений законом/договором спосіб матеріали справи не містять.

Підставою для повернення сплачених позивачем відповідачу коштів у сумі 14 553,00 євро у листі вих. № 25/01 від 25.01.2023 (а.с.18) позивач вказав таке: "В зв`язку з негативними змінами кон`юнктури ринку паливних гранул (пелет), які виникли з моменту внесення передоплати, а також неможливістю Вашою компанією здійснити відвантаження Продукції (паливні гранули - пелети) по діючим на сьогоднішній день ринковим цінам…".

Отже після здійснення часткової оплати позивач бажав отримати партію товару вже за іншою ціною, ніж тією, за якою він реалізовувався згідно інвойсу та специфікації до контракту.

У подальшому, підставою для повернення суми попередньої оплати позивач вже зазначав непоставку товару відповідачем та закінчення строку дії договору (вимога вих. №06/03/23 від 06.03.2023) (а.с.22-23).

Відповідно до частини четвертої статті 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Сторони узгодили поставку на умовах FСА: Україна, м. Чернігів (правила Інкотермс в редакції 2010 року) (пункт 3.2. контракту № 05-08 від 05.08.2022 та специфікації № 4 від 19.09.2022 до нього).

Термін "франко-перевізник" (FCA FREE CARRIER) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Згідно з умовами статті А.4 Інкотермс-2010 FCA (Франко-перевізник) продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, зокрема, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього. Якщо сторони не узгодили конкретного пункту в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього пунктів, продавець може вибрати пункт у межах місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.

У специфікації № 4 від 19.09.2022 до контракту сторони узгодили, що: покупець забезпечує перевезення товару в автотранспорті за власний рахунок; дата відвантаження товару в повному обсязі - 26.09.2022; покупець має право проінспектувати товар в процесі виробництва та/або в процесі завантаження.

У пункті 8.1 контракту сторони погодили, що якщо протягом трьох робочих днів не було перевірено товар на складі, який підготовлений до відвантаження, такий товар вважається прийнятим і подальші претензій від покупця відносно цього товару продавцем не приймаються.

Матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем (як покупцем) дій, спрямованих на отримання обумовленого сторонами товару, зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують факт направлення та прибуття на адресу відповідача (склад продавця) транспортних засобів позивача для отримання товару. Відсутні й докази того, що позивач скористався своїм правом, проінспектувавши товар в процесі виробництва та/або в процесі завантаження. Крім того, відповідач неодноразово повідомляв позивача про готовність до передання обумовленої партії товару та вимагав прийняти товар, про що свідчать наявні в справі копії його листів (а.с. 19-21, 26-27).

Щодо посилання скаржника на закінчення строку дії договору.

У пункті 12.4. контракту визначений строк його дії до 31.12.2022 з правом продовження.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 7 статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Поняття "строк дії договору" і "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 вказала на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Необхідно зазначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Виходячи з оцінки наданих сторонами до матеріалів справи доказів, за їх належністю, допустимістю, достовірністю, вірогідністю (статті 76 - 79 ГПК України), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами контракту в частині поставки спірної партії товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 553,00 євро часткової оплати та 3 % річних.

У справі, що переглядається, висновок суду першої інстанції не суперечить правовим висновкам викладених у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, 21.02.2018 у справі №910/12382/17, оскільки встановлені судами фактичні обставини у зазначених справах та у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах за змістовним критерієм.

Отже, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу SIA "ADEL TRADE LOGISTIC COMPANY" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 12.07.2023 у справі № 927/610/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 12.02.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко