Ухвала

від 14.02.2024 по справі 910/12118/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"14" лютого 2024 р. Справа№ 910/12118/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛКФІН» про відвід судді Козир Т.П. від розгляду апеляційної скарги Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальності «Бевало Інвестментс Лімітед» (Bevalo Investments Limited)

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 (повний текст складено 07.08.2023)

у справі №910/12118/22 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛКФІН»)

до Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальності «Бевало Інвестментс Лімітед» (Bevalo Investments Limited)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра»</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство «Корсар»

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права іпотеки, ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Мальченко А.О. перебуває справа №910/12118/22 за апеляційною скаргою Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальності «Бевало Інвестментс Лімітед» (Bevalo Investments Limited) на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/12118/22, розгляд якої призначено на 22.02.2024.

09.02.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛКФІН» адвокатом Свідлом Єгором Володимировичем подано заяву про відвід головуючого судді Козир Т.П. від розгляду справи №910/12118/22.

Мотивуючи заяву про відвід головуючого судді заявник посилається на те, що у судовому засіданні 12.12.2023 головуючою суддею Козир Т.П. було встановлено регламент проведення судового засідання, відбувся виступ відповідача і було оголошено перерву до 19.12.2023. 19.12.2023 у судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку із неявкою представника відповідача, а 06.02.2024 судове засідання почалось з того, що головуюча суддя надала слово для виступу позивачу, що не відповідало раніше встановленому головуючим суддею регламенту, яким передбачались питання позивача до відповідача і на зауваження представника позивача головуюча суддя вказала, що задовольняє клопотання позивача, яке він не заявляв, про зміну регламенту і переходу до стадії «питання позивача до відповідача»; головуюча суддя розуміючи, що позивач буде задавати питання відповідачу про введення восьмого поверху в експлуатацію свідомо намагалася не проводити стадію «питання позивача до відповідача». Почувши питання позивача, яке прямо стосується предмету доказування, та відповідь відповідача, яким він визнав повну необґрунтованість поданої ним же апеляційної скарги, головуюча оголосила перерву у судовому засіданні, можливо, на думку заявника, з метою надати час відповідачу підготуватись до майбутнього судового засідання; у попередніх судових засіданнях суд не визначав обов`язок посилатись представникам на аркуші справи.

Такі дії головуючого судді, на думку заявника, свідчать про її упередженість та необ`єктивність у розгляді даної справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛКФІН» адвоката Свідла Єгора Володимировича про відвід головуючого судді Козир Т.П. від розгляду справи №910/12118/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зав`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №905/379/21).

Верховний Суд у постановах від 13.12.2023 у справі №914/1011/22, від 01.03.2023 у cправі №910/11980/21 зазначив, що наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Згідно із частинами 2, 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8, 11 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що відвід подано за три робочі дні до наступного судового засідання, питання про відвід головуючого судді вирішується суддями, які не входять до складу суду, що розглядає справу, і визначені у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» («Ferrantelli and Santangelo v. Italy»), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому (постанова Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №916/248/20).

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Мотиви наведені заявником у заяві про відвід головуючого судді Козир Т.П. зводяться до його незгоди із веденням головуючим суддею судового процесу під час розгляду даної справи, тоді як за приписами пункту 1 частини 5 статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу.

При цьому незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Наведені заявником доводи щодо упередженості та необ`єктивності головуючого судді Козир Т.П. є лише припущенням, що не свідчить про наявність підстав для відводу головуючого судді Козир Т.П від розгляду справи №910/12118/22.

Таким чином, доводи заявника про наявність підстав для відводу судді головуючого судді Козир Т.П. від розгляду справи №910/12118/22 не можуть свідчити про необ`єктивність та упередженість судді Козир Т.П. у розгляді справи №910/12118/22.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П. дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про відвід головуючому судді Козир Т.П. від розгляду справи №910/12118/22.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛКФІН» адвоката Свідла Єгора Володимировича про відвід судді Козир Т.П. від розгляду справи №910/12118/22.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова